Справа №2-537/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2011 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Чернецької В.В.
при секретарі - Яновій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Нижньогірський, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма імені Н.К. Крупської" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.07.2008 року по 15.09.2008 року вона працювала у відповідача сторожем. При звільненні відповідачем не було здійснено з нею повного розрахунку, згідно із рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 20.10.2009 року була встановлена сума заборгованості у розмірі 2095 грн., яку відповідач частково погасив лише 12.04.2010 року у розмірі 496,42 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6715 грн. за період з 15.09.2009 року по 01.06.2010 року.
Протягом розгляду справи позивачка свої вимоги змінила, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8400,80 грн. за період з 15.09.2009 року по 04.08.2010 року.
У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивач отримала повністю розрахунок при звільненні, тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно із записами у трудовій книжці позивачка працювала сторожем у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Н.К.Крупської" з 01.07.2008 року по 15.09.2008 року (а.с.4). Наказом №74 від 15.09.2008 року була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
Згідно із рішенням Нижньогірського районного суду від 20 жовтня 2009 року з відповідача на користь позивача була стягнута заробітна платні у розмірі 2095 грн. за липень-вересень 2008 року (а.с.5-6).
Згідно з довідкою ВДВС Нижньогірського РУЮ від 04.08.2010 року №03-22/6980 під час примусового виконання вказаного рішення на користь позивача відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 12.04.2010 року - 496,42 грн. та 31.05.2010 року - 181,82 грн. (а.с.9, 41).
Згідно із штатним розписом Товариства з обмеженню відповідальністю „Агрофірма імені Н.К.Круиської" оклад сторожа у літні 2008 року склав 790 грн. (а.с.10-12).
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно роз'яснень п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (далі - Постанова від 24 грудня 1999 року № 13) непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду (ст. 225 КЗпП України) починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Таким чином, передбачений ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. При цьому, перебіг строку для звернення до суду за захистом порушеного права починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку піддягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача. Суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про відсутність його вини у проведенні розрахунку при звільненні. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 15.09.2009 року по день розгляду справи у суді, тобто по 04.08.2010 року в розмірі 8400 грн. відповідно до розрахунків позивача.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 237-1, КЗпП України, ст. ст. 60, 61,88, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 вересня 2009 року по 04 серпня 2010 року у сумі 8400 грн. 80 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської" на користь держави судовий збір в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривен.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Головуючий:
