КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2016 р. Справа№ 14/5026/1020/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Шипка В.В.
за участю секретаря Халько В.А.,
та представників:
ліквідатор - Іванюк О.М. - посвідчення,
від ТОВ «Техносоюз-Д» - Бесараб В.М. - дов. №174 від 18.10.2012р.,
кредитори: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -
паспорти,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Техносоюз-Д»
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р., якою розглянуто заяву ліквідатора Левченка В.М. про визнання недійсним договору від 27.04.2010р., повернення майна цілісного майнового комплексу, повернення покупцю коштів у сумі 701 424,48 грн., а також заяву ліквідатора Іванюка О.М. від 19.11.2015р.
у справі №14/5026/1020/2011 (суддя Боровик С.С.)
за заявою управління Пенсійного фонду України в м.Черкаси
до Закритого акціонерного товариства «Рось»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. по справі №14/5026/1020/2011 задоволено повністю заяву ЗАТ «Рось» від 25.04.2013 року №01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року №780, укладений між ЗАТ «Рось» та ТОВ «Техносоюз-Д», посвідчений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. Стягнуто з ТОВ «Техносоюз-Д» на користь ЗАТ «Рось» судовий збір у розмірі 1147 грн.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «Техносоюз-Д» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ «Рось».
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 29.06.2016р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ліквідатором боржника, арбітражним керуючим Левченком В.М. до місцевого суду було подано заяву від 25.04.2013 року №01-34/77, у якій він, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 25 та ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року, посвідчений Виходцевим І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2010 року, реєстровий №780, з моменту його вчинення; зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, зокрема, повернути продавцеві - ЗАТ «Рось» майно цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, передане на виконання вказаного договору, повернути покупцеві - ТОВ "Техносоюз-Д" 701 424,48 грн. коштів, сплачених на виконання умов вказаного договору.
В подальшому ліквідатором ЗАТ «Рось» Іванюком О.М. було подано до місцевого суду заяву від 19.11.2015 року, в якій ліквідатор просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року, посвідчений Виходцевим І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2010 року, реєстровий №780 (далі - договір-780); стягнути з ТОВ «Техносоюз-Д» на користь ЗАТ «Рось» судові витрати пов'язані з розглядом даної заяви (судовий збір) згідно підтверджуючих документів.
Майно цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) було зареєстровано за боржником відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2006 року, виданого виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради ЗАТ "Рось" на цілісний майновий комплекс по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с.143 т.13) та згідно з витягом про реєстрацію про права власності на нерухоме майно, виданим Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за №9822201 від 13.02.2006 року, реєстраційний номер об'єкта 747805.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 року було порушено провадження у справі №10/4867 про банкрутство боржника.
Ухвалою місцевого суду від 08.11.2006 року за результатами підготовчого засідання було зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Постановою суду від 20.10.2009 року у справі №10/4867 боржника було визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тараненко Н.Л.
В подальшому ліквідатором банкрута було отримано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №25196481 від 01.02.2010 року, РНО 747805, тип об'єкта цілісний майновий комплекс, адреса: м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, будинок 1, проведено оцінку майна ЦМК та отримано висновки суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна №01-12 від 05.02.2010 року на суму 396 890,00 грн. та №ПНО01-12-1 від 15.03.2010 року на суму 417 533,00 грн. (разом 814 423 грн.).
Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів ЗАТ «Рось» від 19.03.2010 року ліквідатор банкрута Тараненко Н.Л. довів до відома комітету кредиторів ті обставини: що нею після проведення оцінки майна ЦМК здійснено публікацію оголошення про продаж майна; що оцінка майна ЦМК склала 901 588,00 грн.; що на оголошення про продаж надійшла лише одна заява на його придбання від відповідача ТОВ "Техносоюз-Д". Окрім цього, згідно з цим протоколом, комітетом кредиторів прийнято рішення здійснити цільовий продаж майна ЦМК боржника безпосередньо ТОВ "Техносоюз-Д" за ціною 902 000,00 грн., встановити строк придбання майна до 01.05.2010 року та надано дозвіл ліквідатору банкрута на підписання договору купівлі-продажу майна ЦМК. При цьому протокол зборів комітету кредиторів не містив конкретного переліку майна, посилання на документи (на акт інвентаризації, на конкретний звіт ліквідатора банкрута чи щонайменше на конкретні висновки про його оцінку), які містять такий перелік, сума, що була вказана у доповіді ліквідатора банкрута та у наявних у справі висновках не співпадали на різницю у 87 165,00 грн.
27.04.2010 року було укладено спірний договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» (а.с.9 т.13), згідно з яким вартість майна складала 814 423,00 грн. (в т.ч. ПДВ), в т.ч. будівлі та споруди 396 890,00 грн. та обладнання 417 533,00 грн., розрахунки мали бути здійснені у чотири платежі з остаточним розрахунком до 25.06.2010 року (а не 01.05.2010 року, як було визначено комітетом кредиторів).
14.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцем І.А. було сформовано витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187782 на кадастровий номер земельної ділянки №7122510100:11:021:0006, власником якої було ЗАТ "Рось", та витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187783 про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки площею 6,2230 га, власнику ЗАТ "Рось", ідентифікаційний код 14187396, м. Черкаси, вул.30 років Перемоги, буд.70, а 27.04.2010 року - сформовано витяг про реєстрацію договору-780 у державному реєстру правочинів №8482800 та отримано витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №26970850 та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року у справі №10/4867 за скаргою керівника боржника (Мельниченка О.О.) було скасовано постанову господарського суду Черкаської області від 20.10.2009 року у справі №10/4867 про відкриття ліквідаційної процедури ЗАТ «Рось».
Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року у справі №10/4867 за скаргою керівника боржника (Мельниченка О.О.) було скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.11.2006 року у справі №10/4867 з підстав ненадання ініціюючим кредитором суду доказів безспірності його вимог до боржника, провадження у справі №10/4867 припинено.
Провадження у справі №14/5026/1020/2011 про банкрутство було порушено ухвалою місцевого суду від 12.05.2011 року. Після публікації в газеті "Голос України" від 18.06.2011 року оголошення про порушення справи про банкрутство, ухвалою місцевого суду від 29.11.2011 року було затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 15 627 170,38 грн. Постановою господарського суду Черкаської області від 21.08.2012 року боржника було повторно визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено Левченка В.М.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2013 року місцевому суду було надано представником відповідача лист ЗАТ "Рось" на адресу директора ТОВ "Техносоюз-Д" з клопотанням про погашення заборгованості за договором-780 в рахунок плати за землю у сумі 67 637,83 грн., податку з транспортних засобів у сумі 56 029,59 грн., комунального податку у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн. (разом - на суму 127948,52 грн., а.с.221 т.13).
Вказані обставини підтверджуються вищеназваними доказами, а також:
- витягом з Державного реєстру правочинів, згідно з яким запис 1, реєстр правочину №3916201, договір купівлі-продажу від 27.04.2010 року, номер у реєстрі нотаріальних дій №580, посвідчений приватним нотаріусом Виходцевим І.А. предметом правочину є комплекс, розташований у місті Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, будинок 1, відчужувач ЗАТ «Рось», набувач ТОВ «Техносоюз-Д»;
- витягом з банківського реєстру про перерахування коштів ТОВ "Техносоюз-Д" боржнику на суму 701424,48 грн. та виписками АТ "ОТП банк" про перерахування коштів на вказану суму;
- звітом ліквідатора ЗАТ "Рось", арбітражного керуючого Тараненко Н.Л., від 11.11.2009 року №15/11 про виконану роботу (а.с.29 т.13);
- державним актом на право користування землею серії Б №015482, виданим виробничо-кооперативному об'єднанню "Рось" (а.с.163 т.13);
- довідкою управління держкомзему від 26.04.2010 року №467/0-2 про належність землі ЗАТ "Рось" та про кількісну і якісну характеристику земельної ділянки;
- свідоцтвом про державну реєстрацію ЗАТ "Рось", довідкою з ЄДРПОУ ЗАТ "Рось", Статутом ЗАТ "Рось" (а.с.173 т.13);
- свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.195 т.13);
- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Техносоюз-Д", Статутом ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.198 т.13).
Відповідно до пункту 4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.
Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси.
Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Право ліквідатора (абзац 12 частини 1 статті 25) і підстави (частина 10 статті 17) саме у своїй нерозривній сукупності є спеціальними підставами, передбаченими Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яких у межах справи про банкрутство господарський суд розглядає пов'язані з нею спори про визнання угод боржника недійсними.
Договір-780 містить обставини, передбачені частиною 10 статті 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: а) укладено до порушення провадження у справі про банкрутство б) не виконано (гроші перераховано частково), в) виконання договору завдає збитків боржнику (розмір збитків складає 112 998,52 грн.; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (відсутність коштів не дає можливості їх розподілу у порядку визначеному статтею 31 Закону).
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно частин 1 і 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до пунктів 14, 39, 41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882, при посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи. У випадках, передбачених законодавством, нотаріус перевіряє наявність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності.
За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Статтею 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент продажу, встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконанням договору-780 було завдано збитків боржнику і створено умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (частина 10 статті 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Боржником було доведено розмір спричинених йому незаконною реалізацією майна ЦМК прямих збитків у розмірі 112 998,52 грн., оскільки на момент укладення договору-780, рішенням комітету кредиторів ліквідатор банкрута був уповноважений на продаж майна за ціною 902 000 грн., а не 814 423 грн., за якою його було продано. Ліквідатор банкрута при вчиненні правочину не мав права на зменшення ціни продажу та збільшення строків проведення розрахунків від тих, які були установлені комітетом кредиторів. Нову ціну і нові строки ліквідатор повинен був погоджувати з комітетом кредиторів.
За таких обставин, при укладенні договору-780 ліквідатор банкрута не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).
Крім того, ліквідатором банкрута, комітетом кредиторів, приватним нотаріусом було допущено порушення ст. 30 Закону Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку реалізації майна (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
Аналізуючи норми статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" місцевий суд дійшов вірного висновку, що: 1) частини 2 та 3 статті 30 містять імперативні норми поведінки для ліквідатора банкрута; 2) існуючі види торгів - відкриті, закриті, аукціон, конкурс. Тому саме цими рамками обмежуються права комітету кредиторів у визначенні їх виду; 3) незалежно від визначення виду торгів комітетом кредиторів закон не скасовує обов'язку і не звільняє ліквідатора банкрута від виконання частин 2 та 3 статті 30 Закону; 4) порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Якщо комітет кредиторів не погоджується, то ліквідатор банкрута розробляє нові і знову подає їх на погодження; 5) закон не передбачає права комітета кредиторів визначати конкретну особу, якій має бути продано майно, проводити прямий продаж чи продаж без торгів.
Місцевим судом було вірно встановлено, що оголошення про продаж майна банкрута було здійснено до прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010 року, тобто таке оголошення містило умови продажу майна визначені ліквідатором банкрута, а не комітетом кредиторів; після прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010 року публікація оголошення про продаж майна ЦМК не здійснювалась.
Тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ліквідатора банкрута, як продаж майна без публікації оголошення про його продаж, що є істотним порушенням Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; а прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна конкретній юридичній особі, як перевищення права останнього у визначенні порядку продажу майна. Крім того, протокол комітету кредиторів від 19.03.2010 року не містив складу майна (переліку інвентарних об'єктів) на визначену його ціну 902 000,00 грн.
Приватним нотаріусом при посвідченні договору-780 не були перевірені обставини дотримання ліквідатором банкрута, як стороною договору, вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та проігноровано обставину про ціну продажу майна ЦМК, за якою ліквідатор банкрута був уповноважений комітетом кредиторів його продати.
Вимоги статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які встановлюють обмеження у дієздатності ліквідатора банкрута попереднім прийняттям комітетом кредиторів рішення про визначення складу, умов, строків і порядку продажу майна, повинні були бути відомі ТОВ "Техносоюз-Д", тому товариство при укладенні договору повинно було пересвідчитись у наявності названих документів та дотриманні тих норм, з наявністю і виконанням яких Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пов'язує можливість придбання майна у банкрута. За таких обстави, ТОВ "Техносоюз-Д" не може бути визнаний добросовісним набувачем.
Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано визнав недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 року №780, укладений між ЗАТ «Рось» та ТОВ «Техносоюз-Д», посвідчений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст.ст. 17, 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ «Техносоюз-Д» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. по справі №14/5026/1020/2011 - без змін.
Справу №14/5026/1020/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
В.В. Шипко
