КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2015 р. Справа№ 14/5026/1020/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
від ініціюючого кредитора: не з'явився;
ліквідатор: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ліквідатора закритого акціонерного товариства «Рось»
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.04.2014
у справі № 14/5026/1020/2011 (суддя Гура І.І.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до закритого акціонерного товариства "Рось"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.04.2014 у справі №14/5026/1020/2011 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Рось» відмовлено у прийнятті заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченка В.М. до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» про визнання недійсним договору від 27.04.2010, про повернення майна цілісного майнового комплексу та про повернення покупцю коштів у сумі 701 424,48 грн.; повернуто закритому акціонерному товариству «Рось» 1 147 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №2 від 25.04.2013.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ліквідатор закритого акціонерного товариства «Рось» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити заяву ліквідатора для розгляду до господарського суду Черкаської області.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом частини 11 статті 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі - Закон).
Відповідно до статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Підстави визнання угод боржника недійсними в процедурі банкрутства за заявою ліквідатора боржника передбачені ч.10 ст.17 Закону.
На підставах, передбачених ст. 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. У справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, тощо. Отже, обмежуються права інших осіб, оскільки вказана процедура передбачає спрощений порядок розгляду заяви про визнання угоди недійсною.
Визнання угод недійсними на підставах, які не передбачені як ч. 10, так і ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, відбувається в порядку позовного провадження.
Як вбачається зі змісту заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченка В.М. про визнання недійним договору від 27.04.2010, зазначена заява подана на підставі ч. 10 ст. 17, ст. 25 Закону.
Зважаючи на викладені норми спеціального закону й фактичні обставини справи, названа заява підлягає розгляду у процедурі провадження у справі про банкрутство.
Місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим помилково відмовив ліквідатору в реалізації встановленого Законом права на оскарження угоди боржника в межах провадження у справі про банкрутство та відмовив у її прийнятті.
Крім того, виходячи зі змісту норм статті 17 Закону про банкрутство, в процедурі банкрутства можливі лише процесуальні висновки господарського суду про визнання угоди боржника недійсною або, відповідно, відмову у визнанні такої угоди недійсною. Отже, спеціальним Законом не передбачено процесуальної можливості для відмови у прийнятті заяви ліквідатора про оскарження угоди боржника.
Викладене свідчить про те, що місцевим господарським судом порушено норми спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для скасування оскарженої ухвали господарського суду та передачі справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства «Рось» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 11.04.2014 у справі №14/5026/1020/2011 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко
