ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2022 р. Справа№ 14/5026/1020/2011
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Грека Б.М.
Полякова Б.М.
секретар судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Василишин С.А. ордер АА №1213625 від 06.06.2022р.;
приватний виконавець Плесюк О.С. - не з`явився;
ліквідатор Артеменко О.О. - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р.
(повний текст складено 01.11.2021р.)
за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння
у справі №14/5026/1020/2011 (суддя Грачов В.М.)
про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рось"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р. по справі №14/5026/1020/2011 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича відмовлено повністю.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 17.12.2021р. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти постанову, якою скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюка О.С. задовольнити в повному обсязі.
Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
17.01.2022р. до судді Пантелієнка В.О. на запит надійшли матеріали справи №14/5026/1020/2011.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р. по справі №14/5026/1020/2011 та призначено її до розгляду на 14.03.2022р.
14.03.2022р., у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2022р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р. по справі №14/5026/1020/2011 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; розгляд справи №14/5026/1020/2011 призначено на 06.06.2022р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2020р. ОСОБА_1 подала до місцевого суду скаргу на дії приватного виконавця Плесюка О. С., в якій просила суд: скасувати постанову приватного виконавця Плесюка О. С. від 01.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59436467; скасувати постанову приватного виконавця Плесюка О. С. від 01.07.2020 року про закінчення виконавчого провадження №59436467 у зв`язку з фактичним виконанням; зобов`язати приватного виконавця Плесюка О. С. повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України (далі - ЗУ) "Про виконавче провадження", як такий, що не підлягає виконанню приватним виконавцем.
Скарга мотивована тим, що на думку скаржника ухвала місцевого суду від 16.05.2019р. про витребування майна не підлягає примусовому виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а реалізація вказаної ухвали полягала у зверненні до державного реєстратора речових прав з метою оформлення права власності, шляхом його державної реєстрації, відповідно відбулося безпідставне відкриття приватним виконавцем Плесюком О.С. виконавчого провадження №59436467 та його закриття, що мало наслідком неправомірного покладення обов`язку на скаржника сплати винагороди приватному виконавцю у розмірі 81442 грн. 30 коп.
Приватний виконавець Плесюк О.С. у письмових поясненнях на скаргу заперечив твердження скаржника, викладені у його скарзі, вказав, що ним дотримано вимоги ст.ст. 1, 3, 18, 60 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р., виданого на виконання ухвали суду від 16.05.2019р. Також зауважив, що скасування постановою Верховного Суду від 18.02.2021р. ухвали суду від 16.05.2019р. може бути підставою для повороту виконання рішення в порядку ст. 333 ГПК України, а не для визнання постанов приватного виконавця протиправними.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 04.02.2019р. про закриття провадження у справі було відмовлено; заяву боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 27.12.2018р. №02-01/14298/1020-2011 задоволено повністю, витребувано у ОСОБА_1 та зобов`язано повернути ЗАТ "Рось" цілісний майновий комплекс ЗАТ "Рось", розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному в ухвалі суду складі; стягнено з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Рось" судовий збір у розмірі 881 грн. (суддя Хабазня Ю.А.).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р. ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. було залишено без змін.
30.05.2019р. на виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. було видано наказ.
Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2019р., за заявою боржника, було відкрито виконавче провадження №59436467 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р. у справі №14/5026/1020/2011 про витребування у ОСОБА_1 та зобов`язання повернути ЗАТ "Рось" цілісний майновий комплекс ЗАТ "Рось", розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному в наказі складі (т. 36 а.с. 179-196).
Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. про стягнення з боржника основної винагороди від 01.07.2019р. було стягнено з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в сумі 81442 грн. 30 коп. (т. 36 а.с. 197-206).
29.07.2019р. постановою приватного виконавця Плесюка О.С. було зупинено виконавче провадження №59436467 до розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги у справі №14/5026/1020/2011 (т. 36 а.с. 34-41).
Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 10.06.2020р., за заявою боржника від 05.06.2020р., було поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59436467 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р. у справі №14/5026/1020/2011 (т.39 а.с. 43-50).
01.07.2020р. між приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. на підставі ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" в межах виконавчого провадження №59436467 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р. у справі №14/5026/1020/2011 та ЗАТ "Рось" в особі арбітражного керуючого ліквідатора Юдицького О.В. було складено акт передачі щодо вилучення у ОСОБА_1 та передачі ЗАТ "Рось", цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному в акті складі, що відповідає переліку зазначеному в наказі господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р. (т. 36 а.с. 225-228).
01.07.2020р. приватним виконавцем Плесюком О.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.89 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 36 а.с. 207-224).
Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021р. ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р. у справі №14/5026/1020/2011 було скасовано, а справу в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Місцевий суд дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що:
виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);
відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів судові накази (п.2 ч. 1 ст. 3);
виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем (п.9 ч. 4 ст. 4);
під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13);
виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);
виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (п. 1 ч. 1, ч. 5, ч. 7 ст. 26);
виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48);
під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу (ч.1 ст. 60);
за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1ст. 63);
рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74).
Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №1302/2832/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за №1302/29432 визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, якою визначено зокрема наступне: текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами (п.8 розділу 1); виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. (п. 1 розділу 9).
Відповідно до ст.ст. 339, 342, 343 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
При винесені ухвали місцевим судом враховано п.9.13 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», згідно якої за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства місцевий суд дійшов вірного висновку, що спірна постанова приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2019р. про відкриття виконавчого провадження №59436467 винесена за заявою ЗАТ "Рось", на виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.05.2019р. у справі №14/5026/1020/2011 про витребування у ОСОБА_1 та зобов`язання повернути ЗАТ "Рось" цілісний майновий комплекс ЗАТ "Рось", розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному в наказі складі винесена з дотриманням вимог п.2 ч.1 ст.3, п.9 ч.4 ст.4, ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Приватний виконавець лише в межах визначених Закону України «Про виконавче провадження» здійснює виконавчі дії на примусове виконання рішень судів, які набрали законної сили - в даному випадку ухвали господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. Станом на 01.07.2019р. вказана ухвала набрала законної сили 16.05.2019р., тому на її виконання видано 30.05.2019р. відповідний наказ, що містить всі складові виконавчого документа на виконання Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, вказівка суду на витребування у ОСОБА_1 та зобов`язання повернути ЗАТ "Рось" цілісний майновий комплекс ЗАТ "Рось", розташований за адресою: Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, буд.1, що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному в наказі складі, передбачала можливість його примусового виконання шляхом пред`явлення до приватного чи державного виконавця у разі невиконання боржником вказаного рішення в добровільному порядку.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов`язки державного виконавця, проте положення чинного законодавства не передбачають обов`язок державного виконавця при прийнятті виконавчого документу до виконання перевіряти фактичні дані способу виконання рішення суду, які направлені на усунення спору між сторонами.
Суд прийняв рішення у спорі та вказав, які дії повинні бути здійснені сторонами у ньому, на його виконання, видав наказ суду від 30.05.2019р., який і повинен був виконати приватний виконавець. Таким чином, доводи скаржника про обов`язок державного виконавця повернути спірний виконавчий документ без виконання є безпідставними.
Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження відкрита не лише відносно нерухомого майна, а також відносно і рухомого майна (а.с. 39-40).
Відповідно і постанова приватного виконавця Плесюка О.С. від 01.07.2020р. про закінчення виконавчого провадження не суперечить вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, Закону України «Про виконавче провадження», оскільки актом передачі від 01.07.2020р. підтверджено факт вилучення та передачі спірного майна від скаржника до ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Юдицького О.В., відтак прав заявника скарги у виконавчому провадженні не порушують.
Наявність обов`язку Таюрської Л.В. з повернення ЗАТ «Рось» цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось", розташованого за адресою: Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, буд.1, що складається з будівель і споруд загальною вартістю 396890,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66148,33 грн., у вказаному складі, на момент вчинення виконавчих дій боржника підтверджено ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.05.2019р. у справі №14/5026/1020/2011, яка набрала законної сили, і на момент вчинення виконавчих дій не виконана скаржником, що було підставою наявності виконавчого провадження №59436467, яке повинно забезпечити виконання рішення суду та в подальшому його закінчення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п.74, ECHR 1999-V) правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.04.2018р. у справі №905/707/16.
В рішенні Європейського суду «Пономарьов проти України» зазначено, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та такими, що підлягають виконанню, рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано повністю відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюка Олексія Степановича.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2021р. по справі №14/5026/1020/2011 - без змін.
Матеріали оскарження ухвали від 01.11.2021р. по справі №14/5026/1020/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 07.06.2022р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Б.М. Грек
Б.М. Поляков
