ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
06 червня 2013 року Справа №14/5026/1020/2011
вх. № 8647/13 від 25.04.2013
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями - Фонрабе Є.В. (від ліквідатора банкрута), Богми А.В. (від управління Пенсійного фонду в м. Черкасах Черкаської області), Петченко І.В. (від ТОВ "Українська боргова компанія"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду
заявника боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного
керуючого Левченка В.М.
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д"
за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Тараненко Наталії Леонідівни,
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
про визнання недійсним договору від 27.04.210, про повернення
майна цілісного майнового комплексу та про повернення
покупцю коштів у сумі 701424,48 грн.
у справі за заявою
ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до боржника закритого акціонерного товариства "Рось"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Боржником у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Левченка В.М., подано заяву від 25.04.2013 №01-34/37 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 №780, укладеного між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д", посвідченого 27.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (далі - договір-780) та повернення сторонам усього одержаного на виконання цього правочину, а саме:
1) повернення боржнику, (продавцю) ЗАТ "Рось" - майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, яке знаходиться по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, у складі:
нерухомого майна:
№ Найменування Літера / № Загальна площа, м2
1 Адімінстративне приміщення А 493,60
2 Прибудова Б 134,80
3 Склад В 265,50
4 Зварювальний цех В 23,60
5 Склад Д 196,00
6 Зварювальний цех Ж 33,30
7 Насосна станція З 108,70
8 Будівля полірувального цеху Л 274,90
9 Будівля полірувального цеху М 413,50
10 Будівля розпилювального цеху Н 423,30
11 Прибудова Н 226,50
12 Будівля розпилювального цеху О 815,50
13 Трансформаторна підстанція Р 44,60
14 Будівля охорони С 9,60
15 Прохідна з прибудовою У 53,10
16 Битові приміщення Т 23,60
17 Битове приміщення Ф 50,70
18 Битове приміщення Х 39,50
19 Вольєр П 27,80
20 Склад Г 267,90
21 Склад К 343,20
22 Ворота №1 -
23 Звіртка №2 -
24 Огорожа №3 -
25 Огорожа №4 -
26 Огорожа №5 -
27 Огорожа №6 -
28 Ворота №8 -
29 Вбиральня Ч -
30 Очисні споруди №7 -
обладнання :
№ Найменування Кількість
1 Автоматичний розвантажник заготівок РС-0000012 1
2 Автоматична шліфувально-полірувальна лінія РС-00000031 1
3 Автоматичний розвантажник заготівок РС 1
4 Автоматичний розвантажник заготівок РС-00000110 1
5 Автоматичний розвантажник заготівок РС-00000111 1
6 Бетонозмішувач (об'єм 500л) РС-00000478 1
7 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000017 1
8 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000018 1
9 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000019 1
10 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000021 1
11 Калібратор РС-00000029 1
12 Калібратор РС-00000566 1
13 Кодувач РС-00000101 1
14 Кодувач РС-00000105 1
15 Командний контролер РС-00000090 1
16 Компресор РС-00000037 1
17 Компресор РС-00000038 1
18 Компресор РС-00000040 1
19 Компресор СО-7Б РС-00000041 1
20 Конвеєрна лінія РС-00000033 1
21 Кран козловий РС-00000136 1
22 Кран козловий КК 32/5 РС-00000552 1
23 Кран балка 3,2 т РС-00000043 1
24 Кран балка 3,2 т РС-00000044 1
25 Насос РС-00000048 1
26 Насос НУИФ 100 РС-00000085 1
27 Насос НУИФ 100 РС-00000086 1
28 Обладнання насосної станції РС-00000055 1
29 Обладнання трансформаторної підстанції 400 кВа РС-00000054 1
30 Відрізний верстат 350 РС-00000028 1
31 Пилорама штрипсові GASPARI MENOTTI РС-00000052 1
32 Підіймач стріловий РС-00000458 1
33 Понижуючий період (зарядний пристрій) РС-00000061 1
34 Ролінговий конвеєр РС-00000030 1
35 Ролінговий конвеєр РС-00000024 1
36 Верстат для зняття фасок РС-00000035 1
37 Верстат відрізний «Алмаз» РС-00000093 1
38 Верстат відрізний «Беверс» РС-00000098 1
39 Верстат відрізний «Колібр» РС-00000091 1
40 Верстат полірувальний РС-00000050 1
41 Візик блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000022 1
42 Візок під блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000113 1
43 Візок під блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000114 1
44 Фрезерувальна лінія РС-00000051 1
45 Штукатурна станція РС-00000441 1
46 Ємність металева 5 м3 РС-00000020 1
47 Ємність 50 м3 РС-00000027 1
48 Ємність 60 м3 РС-00000083 1
49 Ємність 60 м3 РС-00000084 1
50 Калорифер РС-00000036 1
51 Будівельні ліси РС-00000087 1
52 Розчинозмішувач ОМО-51 РС-00000066 1
53 Сейф металевий РС-00000082 1
54 Навантажувач ТО-18 РС-0000060 1
55 Верстат заточний РС-0000095 1
56 Верстат радіально-свердлильний РС-0000089 1
57 Верстат токарний ИА 616 РС-0000088 1
58 Верстат точильно-шліфувальний РС-0000069 1
59 Верстат фрезувальний 6Р12 РС-0000078 1
60 Верстат токарний ДИП 300 РС-0000070 1
61 Холодильник «Днепр-2» РС-0000072 1
62 Комплекс «ROBOTRON» 1
63 Деревообробний верстат ОЛНС-7 РС-0000019 1
64 Автонавантажувач 40814 РС-00000375 1
65 Навантажувач ВД1792 РС-00000058 1
66 Навантажувач УН-053 РС-00000059 1
67 Електронавантажувач РС-00000073 1
(далі - майно ЦМК) .
2) повернення відповідачу (покупцю), ТОВ «Техносоюз-Д» - сплачених коштів у сумі 701424,48 грн.
Вимогу пред'явлено з підстав, передбачених ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України. ст.25 та ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012, далі - Закон-1992). Також у ході розгляду справи ТОВ "ЛЛЛ" пред'явлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України.
Судове засідання призначалось ухвалами суду від 07.05.2013 на 16.05.2013, від 16.06.2013 на 23.05.2013, від 23.05.2013 на 06.06.2013.
Ухвалою суду від 07.05.2013 до участі у справі залучені як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Тараненко Наталію Леонідівну та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.
Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від державної податкової інспекції у м. Черкаси, Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ПАТ "Сведбанк", приватного нотаріуса ОСОБА_6, Тараненко Н.Л., у судове засідання не з'явились і про причини неявки не повідомили.
У судовому засіданні 23.05.2013 представник відповідача заявляв усне клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з необхідністю вивчення матеріалів справи та підготовки відзиву, однак, дій для ознайомлення з матеріалами справи не вчинив. До дня судового засідання представник відповідача повідомив про неможливість явки у судове засідання у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні та заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, однак доказів викладеним обставинам, а також доказів неможливості призначення іншого представника чи явки керівника, не надав. Враховуючи, що вищевказаними ухвалами суду було звернено увагу учасників судового процесу, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє можливості керівника призначити іншого або представляти інтереси особисто, а також не позбавляє сторону можливості направити витребувані судом відомості і документи, суд вважає, що відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи.
У направленому до суду запереченні відповідач зазначив:
що посилання боржника на продаж майна ЦМК арбітражним керуючим Тараненко Н.Л. за заниженою вартістю (814423 грн.), визначеною нею на власний розсуд, а не за вартістю (902000 грн.), визначеною комітетом кредиторів, не відповідає фактичним обставинам, оскільки заперечень від комітету кредиторів у зв'язку з цим не поступило;
що зазначена ліквідатором банкрута підстава для скасування договору (несплата покупцем 112998,52 грн.) суперечить п.2.2 договору, і спростовується п.4.1 договору-780, який зобов'язує покупця у разі прострочення платежу сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченого платежу за кожний день прострочення, а його п.4.2 визначає, що у разі неповної сплати вартості майна протягом одного місяця після встановленого п.2.2 договору строку, договір може бути розірваний в односторонньому порядку;
що покупець повністю розрахувався з продавцем, оплативши 06.08.2010 борги продавця в сумі 127948 грн., що підтверджується листом генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. з пропозицією відповідно до п.п. 6.3 і 6.4 договору-780 в рахунок оплати за придбане майно сплатити борг за ЗАТ «Рось», а саме: плату за землю у сумі 67637,83 грн., податок з транспортних засобів у сумі 56029,59 грн., комунальний податок у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн.;
що договір-780 є чинним, оскільки відповідає вимогам ст.203, 626, 655, 657 ЦК України.
У судовому засіданні представник ліквідатора банкрута заявлені вимоги підтримав і пояснив:
що звертається до суду у порядку ст.25 та ч.10 ст.17 Закону, та з підстав, які передбачені цивільним кодексом (ст.203, 215 ЦК України) як на підстави визнання договору недійсним;
що в протоколі зборів комітету кредиторів від 19.03.2010 відсутні зазначення кількості голосів «За» і «Проти» прийнятого рішення про продаж майна, здійснені дописки ручкою;
що всупереч рішенню комітету кредиторів (протокол від 19.03.2010) та з перевищенням повноважень, арбітражний керуючий на свій власний розсуд здійснив продаж майна ЦМК, за ціною нижчою від визначеної комітетом кредиторів на 87577,00 грн. (902000- 814423), тобто договір-780 укладено з перевищенням повноважень арбітражного керуючого (а тому відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення договору у ліквідатора банкрута);
що даний договір погоджений не був (всі дії по виконанню умов спірного правочину, отримання коштів, їх розподіл, передача майна покупцеві виконувались Тараненко Н.Л. на підставі укладеного нею договору без будь-яких додаткових погоджень з комітетом кредиторів)
що відповідачем порушено установлений договором-780 графік платежів (було передбачено три транші, які не виконувались по строкам і сумі оплати);
що договір-780 відповідачем не виконано, оскільки сплачено частину коштів і не сплачено 112998,52 грн., оскільки строки виконання договору минули
що збитки боржника складають 200575,52 грн. (87577,00 + 112998,52).
що наданий відповідачем лист генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. з пропозицією відповідно до п.п. 6.3 і 6.4 договору-780 в рахунок оплати за придбане майно сплатити борг за ЗАТ «Рось» (а.с.221 т.13), по-перше, є сфальсифікованим, оскільки на той час печатка не могла перебувати у нього, та як в цей період була у Тараненко Н.Л., по-друге, не може бути визнаний згодою повноважного органу боржника, оскільки п.10.5, 10.3.4, 10.4.7 Статуту обмежують повноваження керівника сумою 500 тис. грн. і по-третє, не є доказом оплати.
Решта присутніх у судових засіданнях представників вимоги ліквідатора банкрута підтримали, представник ТОВ "Українська боргова компанія" надав письмовий відзив з підтримкою заявлених вимог (а.с.132 т.13).
Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Майно ЦМК зареєстровано за боржником відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2006, виданого виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради ЗАТ "Рось" на цілісний майновий комплекс по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с.143 т.13) та згідно з витягом про реєстрацію про права власності на нерухоме майно, виданим Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за №9822201 від 13.02.2006, реєстраційний номер об'єкта 747805.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 порушено провадження у справі про банкрутство боржника №10/4867, від 08.11.2006 за результатами підготовчого засідання зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Постановою суду від 20.10.2009 у справі №10/4867 боржника було визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тараненко Н.Л.
Надалі ліквідатором банкрута було отримано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №25196481 від 01.02.2010, реєстраційний номер об'єкта 747805, тип об'єкта цілісний майновий комплекс, адреса: м.Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, будинок 1, проведено оцінку майна ЦМК та отримано висновки суб'єкта оціночної діяльності СПД ОСОБА_8 про вартість майна №01-12 від 05.02.2010 на суму 396890 грн. та №ПНО01-12-1 від 15.03.2010 на суму 417533 грн. (разом - 814423 грн.)
Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів ЗАТ "Рось від 19.03.2010 ліквідатор банкрута (Тараненко Н.Л.) довів до відома комітету кредиторів ті обставини: що ним після проведення оцінки майна ЦМК здійснено публікацію оголошення про продаж майна; що оцінка майна ЦМК склала 901588,00 грн.; що на оголошення про продаж надійшла лише одна заява на його придбання від відповідача, ТОВ "Техносоюз-Д". Також, згідно з цим протоколом, комітетом кредиторів прийнято рішення здійснити цільовий продаж майна ЦМК боржника безпосередньо товариству з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" за ціною 902000,00 грн., встановити строк придбання майна до 01.05.2010 та надано дозвіл ліквідатору банкрута на підписання договору купівлі-продажу майна ЦМК.
При цьому слід зазначити, що протокол зборів комітету кредиторів не містить конкретного переліку майна, не містить посилання на документи (наприклад, на акт інвентаризації, на конкретний звіт ліквідатора банкрута чи щонайменше на конкретні висновки про його оцінку), які містять такий перелік, сума вказана у доповіді ліквідатора банкрута та у наявних у справі висновках не співпадають на різницю у 87165 грн.
Керівник боржника документи ліквідатору банкрута у цій справі не передав. Арбітражний керуючий Тараненко Н.Л. повідомила суд телеграмою від 23.05.2013 про те, що у грудні 2010 року передала документи попередньому керівнику ОСОБА_9 (а.с.131 т.13), доказів цьому на виконання ухвали суду від 23.05.2013 не надала і причин неподання не пояснила.
02.04.2010 ДП "Центр державного земельного кадастру" виготовлено технічний звіт по перенесенню меж земельної ділянки в натуру площею 6,2230 га, що перебуває в постійному користуванні ЗАТ "Рось", за адресою: м.Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, будинок 1, з актом від 02.04.2010 про перенесення в натуру меж земельної ділянки (а.с.155 т.13).
07.04.2010 укладено спірний договір-780 (а.с.9 т.13), згідно з яким вартість майна складає 814423 грн. (в т.ч. ПДВ), в т.ч. будівлі та споруди 396890 грн. та обладнання 417533 грн., розрахунки мають бути здійснені у чотири платежі з остаточним розрахунком до 25.06.2010 (а не 01.05.2010, як визначено комітетом кредиторів).
14.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 сформовано витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187782 на кадастровий номер земельної ділянки №7122510100:11:021:0006, власником якої є ЗАТ "Рось", та витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №187783 про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки площею 6,2230 га, власнику ЗАТ "Рось", ідентифікаційний код 14187396, м.Черкаси, вул.30 р. Перемоги,70., а 27.04.2010 - сформовано витяг про реєстрацію договору-780 у державному реєстру правочинів №8482800 та отримано витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №26970850 та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі №10/4867 за скаргою керівника боржника (Мельниченка О.О.) скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.11.2006 у справі №10/4867 з підстав ненадання ініціюючим кредитором суду доказів безспірності його вимог до боржника, провадження у справі №10/4867 припинено.
Провадження у цій справі (№14/5026/1020/2011) про банкрутство порушено ухвалою суду від 12.05.2011. Після публікації в газеті "Голос України" від 18.06.2011 оголошення про порушення справи про банкрутство, ухвалою суду від 29.11.2011 у цій справі затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 15627170,38 грн. Постановою суду від 21.08.2012 боржника повторно визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено Левченка В.М.
23.05.2013 суду наданий представником відповідача лист ЗАТ "Рось" на адресу директора ТОВ "Техносоюз-Д" без дати і без номера з клопотанням про погашення заборгованості за договором-780 в рахунок плати за землю у сумі 67637,83 грн., податку з транспортних засобів у сумі 56029,59 грн., комунального податку у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн. (разом - на суму 127948,52 грн., а.с.221 т.13).
Вказані обставини підтверджуються вищеназваними доказами, а також:
витягом з Державного реєстру правочинів, згідно з яким запис 1, реєстр правочину №3916201, договір купівлі-продажу від 27.04.2010, номер у реєстрі нотаріальних дій №580, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, предметом правочину є комплекс, розташований у місті Корсунь-Шевченківський, вул.2-го Українського фронту, будинок 1, відчужувач ЗАТ "Рось, набувач ТОВ "Техносоюз-Д";
витягом з банківського реєстру про перерахування коштів ТОВ "Техносоюз-Д" боржнику на суму 701424,48 грн. та виписками АТ "ОТП банк" про перерахування коштів на вказану суму;
звітом ліквідатора ЗАТ "Рось", арбітражного керуючого Тараненко Н.Л., від 11.11.2009 №15/11 про виконану роботу (а.с.29 т.13);
державним актом на право користування землею серії Б №015482, виданим виробничо-кооперативному об'єднанню "Рось" (а.с.163 т.13);
довідкою управління держкомзему від 26.04.210 №467/0-2 про належність землі ЗАТ "Рось" та про кількісну і якісну характеристику земельної ділянки;
свідоцтвом про державну реєстрацію ЗАТ "Рось", довідкою з ЄДРПОУ ЗАТ "Рось", Статутом ЗАТ "Рось" (а.с.173 т.13);
свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.195 т.13)
витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Техносоюз-Д", Статутом ТОВ "Техносоюз-Д" (а.с.198 т.13).
Клопотання про застосування строків позовної давності суду заявлено не було.
Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами є норми передбачені як Законом-1992 так і норми передбачені цивільним законодавством.
Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд вважає, що це не має істотного значення для учасників спору і суті прийнятого рішення, оскільки у обох випадках процесуально провадження здійснюється відповідно правил, визначених Господарським процесуальним кодексом України, що вимагається ст.4-1 останнього, і саме ця норма забезпечує рівний обсяг прав і обов'язків у учасників спору у обох випадках та оскільки у обох випадках суд зобов'язаний враховувати особливості, встановлені Законом-1992 (оскільки останній містить як процесуальні так і матеріальні норми). Разом з тим суд вважає, що розгляд вимог про визнання договору недійсним необхідно здійснювати саме у межах справи про банкрутство, оскільки такий розгляд надає можливість врахувати додаткову інформацію щодо діяльності боржника-заявника зі справи, та оскільки саме така додаткова інформація забезпечує дотримання принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи при розгляді спору.
Відповідно до п.4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.
Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси (правові позиції у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі №5020-870/2011).
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку до суду із заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу спірного зерна звернувся боржник у особі його ліквідатора, здійснюючи свої повноваження, передбачені ст. 25 Закону-1992.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.
Відповідно до ч.1 і 2 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до пунктів 14, 39, 41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882
при посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи. У випадках, передбачених законодавством, нотаріус перевіряє наявність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності.
Відповідно до ст.30, 51 Цивільного кодексу України: цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання; обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом; до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Статтею 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент продажу, встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Відповідно до ст.25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Відповідно до ч.10 ст.17 Закону керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 330, 388 ЦК України добросовісним вважається той набувач, який не знав і не мав знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати. Відповідно до п. 6.2 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.
Аналізуючи установлені обставини справи на відповідність їх чинному законодавству суд приходить до таких висновків
Виконанням Договору-780 завдано збитків боржнику; створено умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (ст.25 і ч.10 ст.17 Закону).
Досліджуючи правові підстави пред'явлення вимоги суд установив, що вони обгрунтовуються неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, а тому при визначенні збитків мають застосовуватись правила гл.25 Господарського кодексу України. Для доведення факту спричинення збитків заявником мають бути вказані розмір збитків у грошовому виразі, протиправна дія відповідача, причинний зв'язок між дією і збитками, вина відповідача.
За установлених обставин суд вважає, що боржником доведено розмір спричинених йому незаконною реалізацією майна ЦМК прямих збитків у розмірі 112998,52 грн. Доводи ж про спричинення збитків у сумі 87577 грн. (як різниця між вартістю, за якою мало б бути продано майно ЦМК згідно з рішенням комітету кредиторів та вартістю його оцінки, про що у справі наявні докази) суд відхиляє, оскільки є не доведеними доказами про фактичну наявність іншого майна на цю суму чи про фактичну вартість витребовуваного майна на цю суму.
Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору-780 рішенням комітету кредиторів ліквідатор банкрута був уповноважений на продаж майна за ціною 902000 грн. а не 814423 грн., за якою його було продано. Ліквідатор банкрута при вчиненні правочину не мав права на зменшення ціни продажу та збільшення строків проведення розрахунків від тих, які були установлені комітетом кредиторів. Нову ціну і нові строки він повинен був погоджувати з останнім. За таких обставин, при укладенні договору-780 ліквідатор банкрута не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України).
Крім того, ліквідатором банкрута, комітетом кредиторів, приватним нотаріусом допущено порушення ст.30 Закону-1992 щодо порядку реалізації майна (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).
Так, аналізуючи норми ст.30 Закону-1992 суд виходить з наступного: 1) різні норми одного закону (чи й різних законів), які є чинними, не можуть суперечити одна одній, або ж мають тлумачитись таким чином, що не суперечать одна одній, отже при застосуванні однієї норми має враховуватись обов'язок не порушувати іншу норму; 2) частини 2 і 3 ст.30 Закону-1992 містять імперативні норми поведінки для ліквідатора банкрута; 3) існуючі види торгів - відкриті, закриті, аукціон, конкурс. Тому саме цими рамками обмежуються права комітету кредиторів у визначенні їх виду; 4) незалежно від визначення виду торгів комітетом кредиторів (це його право) закон не скасовує обов'язку і не звільняє ліквідатора банкрута від виконання частин 2 і 3 ст.30 Закону; 5) порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються (суд підкреслює слово погоджуються) з комітетом кредиторів. Тобто не комітет кредиторів їх визначає, а ліквідатор банкрута, і вносить на "погодження" комітету кредиторів, який або погоджується з ними або ні. Якщо комітет кредиторів не погоджується, то ліквідатор банкрута розробляє нові і знову подає їх на погодження; 6) закон не передбачає права комітету кредиторів "визначати конкретну особу, якій має бути продано майно", проводити "прямий" продаж чи продаж "без торгів".
Однак, оголошення про продаж майна було здійснено до прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010, тобто таке оголошення містило умови продажу майна визначені ліквідатором банкрута, а не комітетом кредиторів; після прийняття рішення комітетом кредиторів від 19.03.2010 публікація оголошення про продаж майна ЦМК не здійснювалась.
З огляду на викладене дії ліквідатора банкрута суд кваліфікує як продаж майна без публікації оголошення про його продаж, що є істотним порушенням Закону-1992 (незалежно від прийняття рішення комітетом кредиторів, яке не є обов'язковим нормативним актом для ліквідатора банкрута).
Прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна конкретній юридичній особі суд кваліфікує як перевищення права останнього у визначенні порядку продажу майна. Крім того, протокол комітету кредиторів від 19.03.2010 не містить складу майна (переліку інвентарних об'єктів) на визначену його ціну 902000 грн., тому не може бути визнаний належним волевиявленням комітету кредиторів у цьому питанні.
Приватним нотаріусом при посвідченні договору-780 не були перевірені обставини дотримання ліквідатором банкрута, як стороною договору, вимог ст.30 Закону-1992 та проігноровано обставину про ціну продажу майна ЦМК, за якою ліквідатор банкрута був уповноважений комітетом кредиторів його продати.
Слід зазначити, що на вимогу господарського суду Черкаської області від 07.05.2013 у справі №12/5026/1020/2011 приватним нотаріусом надані всі матеріали (сам нотаріус у своєму супровідному листі17.05.2013, яке додається, вказує, що надаються «копії всіх документів долучених до договору»), на підставі яких було укладено договір-780.
Серед наданих приватним нотаріусом матеріалів відсутні наступні документи: 1) матеріали інвентаризації майна, яке продається; 2) оголошення в засобах масової інформації.
Закон є загальнообов'язковим, тому вимоги ст.30 Закону-1992, які встановлюють обмеження у дієздатності ліквідатора банкрута попереднім прийняттям комітетом кредиторів рішення про визначення складу, умов, строків і порядку продажу майна, відомі ТОВ "Техносоюз-Д", тому останній при укладенні договору повинен був пересвідчитись у наявності тих документів та дотриманні тих норм, з наявністю яких і з виконанням яких Закон-1992 пов'язує можливість придбання майна у банкрута. За таких обстави відповідач не може бути визнаний добросовісним набувачем.
Таким чином судом установлено ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. При цьому суд відмічає, що вказані підстави є як загальними так і спеціальними для визнання угод недійсними у справі про банкрутство та передбачені ст.17 Закону-1992,
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно проведення розрахунків згідно з листом генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О. без дати і номеру, оскільки первинні бухгалтерські документи на перерахування коштів за боржника відсутні, а можливе порівняння їх підставності з огляду на відсутність дати цього листа також унеможливлює їх прийняття навіть у випадку надання.
Суд відхиляє також доводи ліквідатора банкрута пов'язані з цим листом генерального директора ЗАТ «Рось» Мельниченка О.О., оскільки достовірні докази про особу керівника та період його повноважень відсутні, а оцінка наявності повноважень з огляду на відсутність дати цього листа також не можлива навіть у випадку надання. Також суд відхиляє доводи про неприйняття рішень комітетом кредиторів з огляду на відсутність зазначення кількості голосів, оскільки рішення є, свідчить про "прийняття", а не про "відхилення" внесених на його розгляд пропозицій.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Суд установив, що основна мета заявника (ліквідатора банкрута) в даному спорі - це повернення належного боржнику майна, а тому вимога про застосування наслідків недійсності договору також є такою, що підлягає задоволенню - майно передане за договором підлягає поверненню відповідачем боржнику.
Боржником заявлено вимогу повернути боржнику майно, яке на даний час перебуває у покупця-відповідача. Тобто наслідком задоволення вимоги боржник вбачає передачу йому майна. Разом з тим, словосполучення "повернути продавцеві" у ході виконання судового рішення з таким формулюванням може бути витлумачено як покладення обов'язку на покупця-відповідача. Тому з метою упередження різного тлумачення прийнятого судом рішення у ході його виконання, суд вважає за необхідне застосувати більш точне формулювання задоволення вимоги: "стягнути майно на користь боржника", наслідком виконання якого є примусова передача майна боржнику.
Оскільки боржник на виконання договору отримав кошти у сумі 701424,48 грн., останні підлягають поверненню боржником відповідачу. Оскільки вказаний обов'язок у боржника виникає на підставі цього судового рішення, оскільки дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника, оскільки обов'язок боржника перед відповідачем виникає у ліквідаційній процедурі, оскільки повернення коштів відповідачу боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.31 Закону-1992, суд вважає, що відповідач підлягає визнанню поточним кредитором на суму 701424,48 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу.
Судові витрати у сумі судового збору 1147 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь боржника.
Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ч.10 ст.17 та абз.12 ч.1 ст.25, ст.24 Закону-1992, суд -
УХВАЛИВ:
1.Заяву закритого акціонерного товариства "Рось" від 25.04.2013 №01-34/37 задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ «Рось» від 27.04.2010 №780, укладений між закритим акціонерним товариством "Рось" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", посвідчений 27.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» (м.Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 35141880) на користь закритого акціонерного товариства «Рось» (м. Черкаси, вул 30-р Перемоги, буд.70, ідентифікаційний код 14187396) наступне майно:
а ) майно цілісного майнового комплексу, яке знаходиться по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, у складі:
нерухомого майна вартістю 396890 грн.:
№ Найменування Літера / № Загальна площа, м2
1 Адімінстративне приміщення А 493,60
2 Прибудова Б 134,80
3 Склад В 265,50
4 Зварювальний цех В 23,60
5 Склад Д 196,00
6 Зварювальний цех Ж 33,30
7 Насосна станція З 108,70
8 Будівля полірувального цеху Л 274,90
9 Будівля полірувального цеху М 413,50
10 Будівля розпилювального цеху Н 423,30
11 Прибудова Н 226,50
12 Будівля розпилювального цеху О 815,50
13 Трансформаторна підстанція Р 44,60
14 Будівля охорони С 9,60
15 Прохідна з прибудовою У 53,10
16 Битові приміщення Т 23,60
17 Битове приміщення Ф 50,70
18 Битове приміщення Х 39,50
19 Вольєр П 27,80
20 Склад Г 267,90
21 Склад К 343,20
22 Ворота №1 -
23 Звіртка №2 -
24 Огорожа №3 -
25 Огорожа №4 -
26 Огорожа №5 -
27 Огорожа №6 -
28 Ворота №8 -
29 Вбиральня Ч -
30 Очисні споруди №7 -
обладнання вартістю 417533 грн.:
№ Найменування Кількість
1 Автоматичний розвантажник заготівок РС-0000012 1
2 Автоматична шліфувально-полірувальна лінія РС-00000031 1
3 Автоматичний розвантажник заготівок РС 1
4 Автоматичний розвантажник заготівок РС-00000110 1
5 Автоматичний розвантажник заготівок РС-00000111 1
6 Бетонозмішувач (об'єм 500л) РС-00000478 1
7 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000017 1
8 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000018 1
9 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000019 1
10 Імпортне обладнання багатодискова машина
MORDENTI GP800MG/14 PC-00000021 1
11 Калібратор РС-00000029 1
12 Калібратор РС-00000566 1
13 Кодувач РС-00000101 1
14 Кодувач РС-00000105 1
15 Командний контролер РС-00000090 1
16 Компресор РС-00000037 1
17 Компресор РС-00000038 1
18 Компресор РС-00000040 1
19 Компресор СО-7Б РС-00000041 1
20 Конвеєрна лінія РС-00000033 1
21 Кран козловий РС-00000136 1
22 Кран козловий КК 32/5 РС-00000552 1
23 Кран балка 3,2 т РС-00000043 1
24 Кран балка 3,2 т РС-00000044 1
25 Насос РС-00000048 1
26 Насос НУИФ 100 РС-00000085 1
27 Насос НУИФ 100 РС-00000086 1
28 Обладнання насосної станції РС-00000055 1
29 Обладнання трансформаторної підстанції 400 кВа РС-00000054 1
30 Відрізний верстат 350 РС-00000028 1
31 Пилорама штрипсові GASPARI MENOTTI РС-00000052 1
32 Підіймач стріловий РС-00000458 1
33 Понижуючий період (зарядний пристрій) РС-00000061 1
34 Ролінговий конвеєр РС-00000030 1
35 Ролінговий конвеєр РС-00000024 1
36 Верстат для зняття фасок РС-00000035 1
37 Верстат відрізний «Алмаз» РС-00000093 1
38 Верстат відрізний «Беверс» РС-00000098 1
39 Верстат відрізний «Колібр» РС-00000091 1
40 Верстат полірувальний РС-00000050 1
41 Візик блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000022 1
42 Візок під блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000113 1
43 Візок під блоки 20 т GASPARI MENOTTI РС-00000114 1
44 Фрезерувальна лінія РС-00000051 1
45 Штукатурна станція РС-00000441 1
46 Ємність металева 5 м3 РС-00000020 1
47 Ємність 50 м3 РС-00000027 1
48 Ємність 60 м3 РС-00000083 1
49 Ємність 60 м3 РС-00000084 1
50 Калорифер РС-00000036 1
51 Будівельні ліси РС-00000087 1
52 Розчинозмішувач ОМО-51 РС-00000066 1
53 Сейф металевий РС-00000082 1
54 Навантажувач ТО-18 РС-0000060 1
55 Верстат заточний РС-0000095 1
56 Верстат радіально-свердлильний РС-0000089 1
57 Верстат токарний ИА 616 РС-0000088 1
58 Верстат точильно-шліфувальний РС-0000069 1
59 Верстат фрезувальний 6Р12 РС-0000078 1
60 Верстат токарний ДИП 300 РС-0000070 1
61 Холодильник «Днепр-2» РС-0000072 1
62 Комплекс «ROBOTRON» 1
63 Деревообробний верстат ОЛНС-7 РС-0000019 1
64 Автонавантажувач 40814 РС-00000375 1
65 Навантажувач ВД1792 РС-00000058 1
66 Навантажувач УН-053 РС-00000059 1
67 Електронавантажувач РС-00000073 1
б ) судовий збір у розмірі 1147 грн. (тисячу сто сорок сім гривень).
2. Визнати товариство з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» (м.Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 35141880) поточним кредитором боржника на суму 701424,48 грн., які підлягають погашенню у четверту чергу.
Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Строк пред'явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" один рік.
Повне судове рішення складено 10.06.2013.
Направити дану ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (4), третім особам (2), відповідачу.
С у д д я Хабазня Ю.А.
9
