Справа № 2-591/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді – Савічева В.О.
при секретарі – Штепа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя
В С Т А Н О В И В:
Позивачка в червні 2010 року звернулась до суду із позовом, уточненим в ході слухання справи, до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, просила розділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності та виділити йому в натурі автомобіль KIA – Sorento, держномер ВІ 9272 ВС та причеп ХТ 810240, держномер ВІ 5238 ХГ, зобов’язавши ОСОБА_2 сплати ОСОБА_1 грошову компенсацію Ѕ частини вартості автомобіля в розмірі 99511,15 грн. та Ѕ частини вартості причепа в розмірі 1093,67 грн., а всього – 100604, 82 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., за проведення судово-товарознавчої експертизи 440 грн., за надання юридичної допомоги 2750 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась посилаючись на ті обставини, що 03.03.2011 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики. Даним рішенням позовні вимоги задоволені та з ОСОБА_2 стягнуто 160 000 грн. за договором позики. Тому вважає представник відповідача даний спірний автомобіль належить іншій особі, а саме ОСОБА_5 Просила в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що в позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами 19 липня 2005 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 19.07.2005 року, актовий запис № 335 виданим Крюківським відділом РАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області.
За час перебування у шлюбі між сторонами виникали непорозуміння і сварки. У грудні 2009 року сторони припинили шлюбні відносини і ведення спільного господарства.
Під час шлюбу придбано майно, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а саме: автомобіль KIA – Sorento, держномер ВІ 9272 ВС та причеп ХТ 810240, держномер ВІ 5238 ХГ. Усього майна на загальну суму 201209,64 грн.
Згоди про добровільний поділ майна між сторонами не досягнуто.
Відповідно ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України передбачено, що спільною сумісною власністю є майно, придбане подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом, або шлюбним договором.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно вимог ст. 373 ЦК України та ст. 70 СК України, майно, що є у спільній сумісній власності може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності та вважається, що частки кожного є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Керуючись ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - задовольнити.
Розділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності та виділити йому в натурі автомобіль KIA – Sorento, держномер ВІ 9272 ВС та причеп ХТ 810240, держномер ВІ 5238 ХГ, зобов’язавши ОСОБА_2 сплати ОСОБА_1 грошову компенсацію Ѕ частини вартості автомобіля в розмірі 99511,15 грн. та Ѕ частини вартості причепа в розмірі 1093,67 грн., а всього – 100604, 82 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., за проведення судово-товарознавчої експертизи 440 грн., за надання юридичної допомоги 2750 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 503,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито в розмірі 452,02 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя :
