Справа № 2-591/11 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.
Провадження № 22-ц/0390/1953/11
Категорія:48 Доповідач: Шевчук Л. Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л. Я.,
суддів - Подолюка В.А., Гапончука В.В.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю :
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
відповідача – ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду від 21 жовтня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ківерцівського районного суду від 21 жовтня 2011 року, яким у задоволенні його позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд не врахував його тяжкого матеріального стану та того, що їх з відповідачем старша дочка перебуває на його утриманні.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задоволити, відповідач та її представник заперечили апеляційну скаргу і просили її відхилити.
Апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що за рішенням суду на підставі виконавчого листа № 2-212 від 1 березня 2006 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з несплатою ОСОБА_1 аліментів утворилася заборгованість в розмірі 16615, 98 грн. (а.с.3).
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовними вимогами про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, покликаючись на тяжкий матеріальний стан.
Відповідно до вимог частини 2 статті 197 ЦПК України за позовом платника суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Тобто часткове або повне звільнення від сплати заборгованості за аліментами можливе лише тоді, коли невиконання аліментного обов’язку було зумовлене тяжкою хворобою або іншими обставинами, які мають істотне значення.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду будь-яких доказів щодо того, що невиконання ним аліментного обов’язку було зумовлене тяжкою хворобою або іншими обставинами, які мають істотне значення, а тому підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами не має.
Такі висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам справи, а рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Також позивач свої вимоги про звільнення від сплати заборгованості за аліментами обґрунтовував тяжким майновим станом.
При цьому, в судовому засіданні установлено, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 3 грудня 2010 року у зв’язку з ліквідацією підприємства, а заборгованість по сплаті аліментів виникла значно раніше, позивач не хворіє тяжкою хворобою, у нього на утриманні не перебувають інші особи. Тобто відсутні обставини, у зв’язку з виникненням яких позивач не міг сплачувати аліменти на утримання своєї дитини.
Кожна сторона, як це передбачає стаття 60 ЦПК України, зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте позивач, всупереч зазначеним вимогам закону, не подав суду будь-яких доказів щодо погіршення свого матеріального стану і такі докази не здобуті судом.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Стаття 199 СК України передбачає, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу.
Судом установлено, що дочка сторін по справі – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на утриманні позивача ОСОБА_1, а відтак підстав для стягнення на його користь аліментів на утримання повнолітньої дочки не має, виходячи з наступного.
Сам позивач ОСОБА_1 з грудня 2010 року не працює і, крім того, відповідно договору № П-ВО про навчання у Луцькому національному технічному університеті, укладеним між університетом і дочкою сторін по справі - ОСОБА_6, та квитанціями про оплату за навчання, позивач не проводить оплату за навчання своєї дочки в технічному університеті. Та обставина, що повнолітня дочка позивача і відповідача зареєстрована за місцем реєстрації позивача, не може свідчити про те, що дочка перебуває на утриманні свого батька.
Також не впливають на правильність рішення суду посилання апеляційної скарги позивача на те, що вони з відповідачем домовились про те, що кожен з них утримує одну дитину, а саме: позивач утримує повнолітню дочку ОСОБА_7, а відповідач - дочку ОСОБА_5, оскільки така домовленість не може бути підставою для звільнення позивача від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 і не дає підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним дослідженням обставин справи, яким відповідають висновки суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ківерцівського районного суду від 21 жовтня 2011 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді
