Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-591/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого: судді Князькова В.В.
при секретарі: Кобець А.І.
за участі: прокурора Зозуля Н.В., представників третьої особи Донецької міської ради: Височина Є.В., Дубцова О.Ф., відповідачки ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах Донецької міської ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, суд
ВСТАНОВИВ:
05.10.2010 року прокурор Ворошиловського району м.Донецька звернувся до суду в інтересах Донецької міської ради з позовом до відповідача ОСОБА_3, посилаючись на наступні обставини: в ході перевірки, проведеної прокуратурою Ворошиловського району м.Донецька в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів сумісно зі спеціалістами Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, виявлено факт порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_3.
Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, вода та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
До того ж, зазначає прокурор, п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року передбачено, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якої норми подається позов, в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з нормами п.12 розділу X „Перехідних положень" Земельного кодексу України, повноваження, щодо розпорядження землями в межах м. Донецька, крім земель, переданих в приватну власність до розмежування земель, державної та комунальної власності здійснює Донецька міська рада.
Норми ст.ст.90, 91 Земельного кодексу України наділяють власників земельних ділянок певним об'ємом прав та обов'язків, порушені права підлягають відновленню. Порушення прав Донецької міської ради на користування, розпорядження земельною ділянкою не дозволяє в повній мірі здійснювати правомочності власника та, як наслідок, ускладнює реалізацій: прав, наданих нормами Земельного кодексу України.
Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди його державної реєстрації.
Згідно п.3 ст.125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.
Відповідно до норм ст.126 Земельного кодексу України, зазначає прокурор, встановлено, що право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Зазначає, що згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 вересня 2010 року, ОСОБА_3 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0892 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення автомобільної стоянки по АДРЕСА_1 із них:
- земельна ділянка площею 0,0715 га використовується згідно договору оренди земельної ділянки від 26.11.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації за А/2-193 від 10.12.2001 та на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 23.03.2001 року за №254(3), строк дії договору скінчився 23.05.2004 року. Тобто, вважає прокурор, вищезазначена земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, у порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України;
- земельна ділянка площею 0,0177 га самовільно зайнята та використовується без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Зазначає, що на приписи Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області №№000249, 000250 від 07 вересня 2010 року усунути порушення земельного законодавства, ОСОБА_3 не відреагувала.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року №963, загальна сума шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,0177 га по АДРЕСА_1, складає 5585,02 грн.
На підставі ст.116 Земельного Кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України.
Вважає, що згідно з вищенаведеним, ОСОБА_3 не має праві користуватися земельною ділянкою, площею 0,0177 га по АДРЕСА_1 для розміщення автомобільної стоянки із земель житлової та громадської забудови.
Крім того, зазначає прокурор, використання земельних ділянок без оформлення права користування ними порушує право власності Донецької міської ради передбачене ст.12 Земельного Кодексу, оскільки тільки власник має право розпоряджатися своїм майном.
Порушення інтересів міськради полягає в тому що власник землі міська рада, не може вільно розпоряджатися вказаними земельними ділянками та використовувати їх для своїх потреб.
Просив зобовязати ОСОБА_3 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0177 га по АДРЕСА_1 для розміщення автомобільної стоянки із земель житлової та громадської забудови у Ворошиловському районі м.Донецька та повернути її за належністю Донецькій міській раді шляхом знесення споруд. Стягнути з ОСОБА_3 шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки 5585,02 грн. та судові витрати.
Прокурор у судовому засіданні позов підтримував, надав пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представники Донецької міської ради Височин Є.В., Дубцов О.Ф. у судовому засіданні підтримували позовні вимоги прокурора. Просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 та представник відповідачки ОСОБА_4 у судовому засіданні, визнаючи позов, фактично заперечували проти заявлених вимог. Просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, вода та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з нормами п.12 розділу X „Перехідних положень" Земельного кодексу України, повноваження, щодо розпорядження землями в межах м. Донецька, крім земель, переданих в приватну власність до розмежування земель, державної та комунальної власності здійснює Донецька міська рада.
Норми ст.ст.90, 91 Земельного кодексу України наділяють власників земельних ділянок певним об'ємом прав та обов'язків, порушені права підлягають відновленню. Порушення прав Донецької міської ради на користування, розпорядження земельною ділянкою не дозволяє в повній мірі здійснювати правомочності власника та, як наслідок, ускладнює реалізацій: прав, наданих нормами Земельного кодексу України.
Статтею 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України.
Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди його державної реєстрації.
Згідно п.3 ст.125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.
Відповідно до норм ст.126 Земельного кодексу України, встановлено, що право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 7.09.2010 року, та наданій у судовому засіданні представником Донецької міської ради аерофотозйомки спірної земельної ділянки, її розмір складає 0,0848 га, а не 0,0892 га, тоб то, ОСОБА_3 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0848 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення автомобільної стоянки по АДРЕСА_1 у Ворошиловському районі м.Донецька, із них:
- земельна ділянка площею 0,0715 га використовується згідно договору оренди земельної ділянки від 26.11.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації за А/2-193 від 10.12.2001 та на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 23.03.2001 року за №254(3), строк дії договору скінчився 23.05.2004 року;
- земельна ділянка площею 0,0133 га, то на дану ділянку у відповідачки відсутні будь-які документи, які б надавали їй можливість користуватися нею (а.с.7).
На припис Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області №000250 від 07 вересня 2010 року усунути порушення земельного законодавства, ОСОБА_3 не відреагувала (а.с.9).
Суд не перевіряє законність використання відповідачкою земельної ділянки площею 0,0715 га, оскільки, прокурор не ставить про це питання у даному позові.
Що ж стосується земельної ділянки площею фактично: 0,0848-0,0715=0,0133 га, а не 0,0177 га, як те зазначено прокурором у позові, то суд приходить до висновку, що дана земельна ділянка відповідачкою самовільно зайнята та використовується без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, оскільки, відповідачкою суду їх надано не було, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Із метою захисту прав держави у особі Донецької міської ради, суд вважає за необхідне зобовязати ОСОБА_3 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0133 га по АДРЕСА_1 для розміщення автомобільної стоянки із земель житлової та громадської забудови у Ворошиловському районі м. Донецька та повернути її за належністю Донецькій міській раді, шляхом знесення споруд на зазначеній ділянці.
Також, у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року №963, загальна сума шкоди, заподіяної відповідачкою самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,0133 га по АДРЕСА_1, складає: 0,0133х40260х2,5х2,5х1,254=4196, 65 грн.
Вказана сума підлягає до стягнення з відповідачки на користь держави.
В силу ст..88 ЦПК України, підлягає до стягнення з відповідачки в дохід держави: судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у сумі 120 грн.
На підставі ст.ст.13, 14, 121 Конституції України, ст..ст.9, 90, 91, 125, 126 Земельного кодексу України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах Донецької міської ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди задовольнити частково.
Зобовязати ОСОБА_3 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0133 га по АДРЕСА_1 для розміщення автомобільної стоянки із земель житлової та громадської забудови у Ворошиловському районі м. Донецька та повернути її за належністю Донецькій міській раді, шляхом знесення споруд на зазначеній ділянці.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (рахунок 33112331700002, одержувач місто Донецьк, 24062100, ЗКПО 23977045, МФО 834016, ГУ ДКУ у Донецькій області) 4196, 65 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави: судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька Князьков В.В.
