АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 22-ц/793/94/17
Головуючийпо 1 інстанції
Категорія: на ухвалу
ЛевченкоВ. В.
Доповідачв апеляційній інстанції
НерушакЛ. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
НерушакЛ. В.
суддівБабенкаВ. М., Карпенко О. В.
присекретарі
СиниціД. Ю.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_8 на дії державного виконавця ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА _8 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТ "АБ "Укргазбанк" задоволено повністю, стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_6 на користь ПАТ "АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 16 966,04 Євро, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 31 418,92 грн. та судові витрати в сумі 1 820,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору відмовлено.
В своїй скарзі ОСОБА_8 вказує, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження № 51634669 та № 51634339 від 08 липня 2016 року були направлені їй з порушенням визначених законодавством строків, виконавчі листи не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а також стягувачем пропущено строки пред'явлення даних документів до виконання.
В зв'язку із цим представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 звернувся до суду із вказаною скаргою та просив визнати нечинними постанови про відкриття виконавчого провадження № 51634669 та № 51634339 від 08 липня 2016 року, а також визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції ОСОБА_10 протиправними щодо відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_8 на дії державного виконавця відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що держаним виконавцем несвоєчасно направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження, вважає дії державного виконавця протиправними та просить скасувати ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року та винести нове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задовольнити, судові витрати покласти на стягувача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у задоволенні скарги , суд першої інстанції виходив з того, що обраний спосіб захисту права, а саме визнати дії державного виконавця протиправними щодо відкриття виконавчого провадження на підставі нечинного виконавчого листа та визнати нечинними постанови про відкриття виконавчих проваджень, не може бути предметом розгляду скарги на дії державного виконавця, а відтак невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні пред'явлених особою вимог.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТ "АБ "Укргазбанк" задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 16966,04 Євро, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 31418,92 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору відмовлено.
01 грудня 2011 року на виконання вказаного рішення були видані відповідні виконавчі листи (а. с. 7-8).
Як вбачається із наявних матеріалів справи виконавчий лист неодноразово пред'являвся до виконання, відкривались виконавчі провадження державними виконавцем та виносились постанови про повернення виконавчого провадження протягом 2012- 2015 років в зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути накладено арешт.
08 липня 2016 року було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-591, виданого 01 грудня 2011 року № 51634569, № 51634339 (а.с.4-5).
Супровідним листом від 08 липня 2016 року ОСОБА_8 було направлено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08 липня 2016 року, винесену на підставі виконавчого листа № 2-591 від 01 грудня 2012 року, що виданий Чорнобаївським районним судом Черкаської області (а.с. 6).
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Права та обов'язки державного виконавця визначені ст. 11 даного Закону, а саме: державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 25 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що строки пред'явлення виконавчих листів неодноразово переривались і не є пропущеними, таким чином посилання скаржника на те, що державним виконавцем в порушення вимог законодавства прийнято до виконання виконавчі листи після пропущення строків їх пред'явлення не відповідають дійсності та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.
Доводи апелянта щодо невчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та порушення майнових прав скаржника щодо можливості добровільно протягом семи днів виконати рішення суду є безпідставними та суперечать доказам в матеріалах справи, оскільки боржники протягом 2012- 2016 року не сплачували заборгованість, яку стягнуто згідно рішення суду від 03 жовтня 2011 року, ні в добровільному порядку, ні примусово по виконавчому документу. Навпаки, виконавчі документи неодноразово повертались державним виконавцем без виконання за відсутності майна у боржників.
Апелянтом не надано доказів, які б давали підстави суду визнати дії державного виконавця протиправними щодо відкриття виконавчого провадження та визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 липня 2016 року, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і підлягають відхиленню.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, а суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.
Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_8 на дії державного виконавця - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
