ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2021 р. Справа№ 50/311-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Копитової О.С.
суддів: Гарник Л.Л.
Доманської М.Л.
при секретарі судового засідання Гуньки О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.06.2021 року
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2018 року
у справі №50/311-б (суддя Пасько М.В.)
за позовом ліквідатора публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича
до відповідача-1 ОСОБА_1
до відповідача-2 ОСОБА_2
про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи
№ 50/311-б
за заявою компанії «Тікон Бізнес ЛТД»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року по справі №50/311-б частково задоволено заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б., витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у власність публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» квартиру АДРЕСА_1 . Визнано за публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 048, 00 грн.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Скаржник вважає, оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме, судом помилково було засновано ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у справі № 50/311-б та об`єднано в одне спільне апеляційне провадження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року у справі №50/311-б залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року скасовано, ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року постановлену за результатами розгляду позовних вимог публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. до ОСОБА_3 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва, також після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції справу направити для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі № 50/311-б, постановлену за результатами розгляду позовних вимог публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» (надалі по тексту - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Північного апеляційного господарського суду.
В своїй постанові Верховний Суд встановив, що з тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що у мотивувальній частині рішення наведено встановлені судом обставини, доводи суду, мотиви прийняття відповідних аргументів позивача, висновки за результатами розгляду апеляційної скарги лише щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 .
З описової та мотивувальної частин оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не були розглянуті судом взагалі.
Верховний Суд зазначив, що оскільки у постанові суду апеляційної інстанції відсутні мотиви прийняття (або відхилення) відповідних аргументів сторін, не надана правова оцінка позовним вимогам ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це судове рішення постановлене з порушенням норм процесуального права.
У зв`язку із зазначеним недоліки, які припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 03.04.2019 року у даній справі, свідчать про передчасність здійснених висновків про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів)раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Гарник Л.Л., Доманської М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 року
прийнято справу №50/311-б за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м. Києва від 22.11.2018 року до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 02.06.2021 року.
01.06.2021 року на електронну адресу суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
В поданих поясненнях ліквідатор зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодного правовстановлюючого документу - правочину, який би передбачав перехід права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , ціни продажу, строку дії правочину, строку передачі майна, тощо.
Ліквідатор вважає, що відсутність укладеного між сторонами спору правочину, як підстави виникнення права власності (зміни власника) на спірну квартиру у ОСОБА_2 , свідчить про відсутність між сторонами спору договірних відносин та, як наслідок, відсутність волі власника - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» на відчуження спірної квартири, а отже про незаконне, без відповідної правової підстави заволодіння ОСОБА_2 спірною квартирою (незаконне вибуття майна з власності).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 року розгляд справи № 50/311-б відкладено на 16.06.2021 року.
15.06.2021 року від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В поданому відзиві ліквідатор заперечує щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі та зазначає, що саме, ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» є законним власником квартири, оскільки посилання відповідача в підтвердження права власності на спірну квартиру на Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спростовується тим, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
16.06.2021 року в судове засідання з`явився ліквідатор боржника та його представник, а також представник АТ «Альфа-Банк» та надали усні пояснення по справі.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе прийняти постанову без участі їх представників.
В судовому засіданні 16.06.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як встановлено вище, постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 року крім іншого, справу направлено для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до приписів ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року відсутні мотиви (або відхилення) відповідних аргументів сторін, не надана правова оцінка позовним вимогам ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи викладені обставини та приймаючи до уваги приписи ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 23 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 50/311-б.
У квітні 2018 року позивачем подано позовну заяву (уточнену), в якій він не тільки змінив відповідача по справі, а і змінив підстави позову.
Уточнена заява містить вимоги до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2018 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 , розгляд позовної заяви ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 50/311-б призначено на 05.06.2018 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року по справі №50/311-б частково задоволено заяву ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б., витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 власність публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» квартиру АДРЕСА_1 . Визнано за публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 048, 00 грн.
Розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 за аналогічними вимогами ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що судом першої інстанції не надано правову оцінку документам, на підставі яких виникло право власності особи на спірну квартиру, а саме: наказ № 172И, виданий ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" 15 грудня 2008 року; додаткова угода № 1, укладена 04 травня 2005 року між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»; лист ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С. Б. від 15 червня 2016 року № 27; акт приймання - передачі від 17 грудня 2008 року № 2.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також, майнові права та обов`язки.
Відповідно до cт. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до cт. 41 Конституції України та ч. 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Відповідно до ч. 1 cт. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні: особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим Київською обласною філією комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» на дату - 23.02.2018 року підтверджується, що власником квартири АДРЕСА_1 , є гр. ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.
Слід зазначити, що жоден документ, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , не є нікчемним, не визнаний судом чи законом недійсним, отже в силу презумпції правомірності правочину згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України такі документи є дійсними.
23.02.2018 року рішенням державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Євко В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39842431 від 23.02.2018 року проведено державну реєстрації права власності на спірну квартиру.
Підставою виникнення права власності зазначено - наказ № 172И, виданий ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» 15.12.2008 року; додаткова угода № 1, укладена 04.05.2005 року між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів"; лист ліквідатора ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. № 27 від 15.06.2016 рку; акт приймання - передачі № 2 від 17.12.2008 року, підписаний між ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» та ОСОБА_2 .
Копії зазначених документів надані суду Броварською районною державною адміністрацією Київської області та долучені до матеріалів справи № 50/311-6 на підставі листа від 16 жовтня 2018 року № 2675/01 -11.
Згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач, у якого він отримав майно, не має права його відчужувати.
Можливість витребування майна з чужого незаконного володіння законодавець ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна (стаття 400 Цивільного кодексу України).
Витребування майна від добросовісного набувача (особи, яка не знала і не повинна була знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати) є можливим у всіх випадках, коли майно придбане безоплатно в особи, яка не мала права відчужувати річ.
Якщо добросовісний набувач придбав річ за плату, власник має право витребувати таку річ тільки у випадках, коли вона вибула з володіння поза його (або особи, якій річ була передана власником) волею, зокрема загублена власником або іншою особою, якій річ була передана власником, або була викрадена у власника чи такої особи.
Як вже було зазначено, 23.02.2018 року рішенням державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Євко В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39842431 від 23.02.2018 року проведено державну реєстрації права власності на спірну квартиру.
Вказаний правочин оплатний, не визнаний недійсним, відповідно, в силу презумпції правомірності правочину такий правочин, як підстава виникнення права власності, є чинним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищезазначена спірна квартира незаконно вибула з володіння ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», при цьому, арбітражний керуючий не надав доказів, які підтверджують факт незаконного вибуття майна з власності.
Крім того, однією з необхідних умов для захисту у судовому порядку прав власника шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння є підтвердження позивачем свого статусу як власника майна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 317 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.
Підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника).
Відповідно до норм Цивільного кодексу України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об`єкт будівництва (стаття 331), переробка речі (стаття 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333), набувальна давність (стаття 344) та інші.
Найбільш поширеним похідним способом набуття права власності є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334 Цивільного кодексу України).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України та ч.3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Отже, виходячи із матеріалів справи, право власності відповідача на відповідну квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Підставою виникнення права власності ОСОБА_2 на квартиру № 30 зазначено: наказ № 172И, виданий ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" 15 грудня 2008 року; додаткова угода № 1, укладена 04 травня 2005 року між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»; лист ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С. Б. від 15 червня 2016 року № 27; акт приймання - передачі від 17 грудня 2008 року № 2, підписаний між ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» та ОСОБА_2 .
Окрім цього, відповідачем подано до матеріалів справи Договір № 22-КН від 04.05.2005 року про пайову участь у будівництві житла, наказ № 172И виданий ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» 15 грудня 2008 року; додаткова угода № 1, укладена 04 травня 2005 року між ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»; акт приймання - передачі від 17 грудня 2008 року № 2, підписаний між ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» та ОСОБА_2 ; заява ОСОБА_4 від 29.03.2019 року; квитанції до прибуткових касових ордерів.
Усі вищезазначені документи, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , не є нікчемними, не визнані судом чи законом недійсними.
Відповідно до цих документів, судом встановлено таке.
ОСОБА_4 працював Головою правління боржника. Між ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» та ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» було укладено договір № 22-КН від 04.05.2005 року про пайову участь у будівництві житла.
Після сплати ОСОБА_2 суми за інвестиційним договором, Головою правління боржника було видано наказ по створенню комісії по передачі квартири та права власності.
Згідно Акту прийому-передачі № 2 від 17.12.2008 року було передано квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .
Право власності відповідача на відповідну квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
За таких обставин, на думку апеляційного суду підстав для задоволення заяви ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в межах справи №50/311-б не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи викладені обставини, ухвала господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року у справі № 50/311-б задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року у справі № 50/311-б скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в межах справи №50/311-б відмовити повністю.
5. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
6. Матеріали справи №50/311-б повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження встановлені ст. ст. 286 -291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст складено та підписано 25.06.2021 року
Головуючий суддя О.С. Копитова
Судді Л.Л. Гарник
М.Л. Доманська