ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2019 р. Справа№ 50/311-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Грека Б.М.
секретар судового засідання: Камінська Т.О.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 27.11.2019,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані»)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою компанії «Тікон Бізнес ЛТД» (далі - Компанія)
до публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» (далі - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»; Завод)
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Компанія «Тікон Бізнес ЛТД» звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний був сплатити борг у сумі 641 429, 10 грн. протягом трьох місяців після встановленого для його сплати строку.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 порушено провадження у справі № 50/311-б.
30.06.2010 ухвалою господарського суду міста Києва призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кабаєва Г.В.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 26.12.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів.
11.09.2013 постановою господарського суду міста Києва визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гартенка В.Ф.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
10.07.2018 ухвалою господарського суду міста Києва продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 10.01.2019.
27.09.2018 ухвалою господарського суду міста Києва задоволено клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про заміну кредитора у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2018 відмовлено Головному управлінню ДФС у місті Києві у визнанні кредитором боржника на суму 760 466, 09 грн.
18.02.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 50/311-б - повернуто скаржнику.
Оскільки станом на 20.05.2019 від ліквідатора боржника не надійшло звіту та ліквідаційного балансу на затвердження, а також закінчився строк ліквідаційної процедури у справі, розгляд справи було призначено на 25.06.2019.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2019 продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 25.12.2019.
09.08.2019 ТОВ «Файненс Компані» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну кредитора у справі № 50/311-б про банкрутство ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2019 в задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, 19.09.2019 ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу суду, замінити кредитора у справі № 50/311-б за кредиторськими вимогами до ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» за кредитним договором № 35\59454- КЛ від 03.11.2006 у сумі 3 306 086, 13 грн., як забезпечені заставою майна боржника, та в сумі 308 510, 45 грн. - вимоги шостої черги з АТ «Альфа Банк» на ТОВ «Файненс Компані».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, зокрема: відкрито апеляційне провадження у справі № 50/311-б за апеляційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019; призначено справу до розгляду на 27.11.2019.
У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/4696/19 від 25.11.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 50/311-б.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019, у справі визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів.
У судовому засіданні 27.11.2019 представник апелянта наполіг на задоволенні апеляційної скарги, представник АТ «Альфа Банк» та арбітражний керуючий Кіцул С.Б. проти її задоволення заперечили.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
30.12.2015 ПАТ «Альфа-Банк» та TOB «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» було укладено договір факторингу, за умовами якого останнє відступило на користь Банку право грошової вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJ1 від 03.11.2006 (далі - Кредитний договір), що був укладений ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» та АКБ «ТАС-Комарцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк»).
Разом з тим, 30.12.2015 ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» було укладено договір про відступлення (передачі) прав за іпотечним договором від 03.11.2006, зареєстрованим в реєстрі за № 8040, за яким було забезпечено виконання боржником своїх кредитних зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 19 748,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Амурська, 6.
Як вбачається, вказані договори є чинними з моменту їх укладення і по сьогоднішній день, ніким не оскаржувались в судовому порядку та не скасовані, а також не були предметом розгляду судової справи № 910/10364/16, рішення в якій надає ТОВ «Файненс Капітал» як доказ у даній справі.
Оскільки було укладено вказані договори, то ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про заміну кредитора у справі з ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» на ПАТ «Альфа-Банк» за зобов`язаннями, що випливали з зазначених вище договорів.
03.03.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва, зокрема, було замінено кредитора у справі № 50/311-6 ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» на його правонаступника ПАТ «Альфа-Банк».
Вказана ухвала набрала чинності 03.03.2019 та є чинною станом на день розгляду апеляційної скарги.
В підтвердження переходу до апелянта прав вимоги за Кредитним договором, останнє надало суду договір № 1 про відступлення права вимоги від 07.03.2019 та судові рішення у справі № 910/10364/16 якими встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги за згаданим кредитом, укладений ПАТ «Омега-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» є нікчемним та договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» є недійсним, а у застосуванні наслідків недійсності зазначених договорів заяву залишено без розгляду.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, АТ «Альфа-Банк» не був учасником судової справи № 910/10364/16, договір факторингу, укладений Банком та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не був предметом розгляду даної справи і наслідки недійсності даного договору факторингу (віндикація) не застосовані, право вимоги за кредитним договором у АТ «Альфа-Банк» відповідно зазначених судових рішень не витребувано.
За змістом частини третьої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Укладаючи договір купівлі-продажу, ТОВ «Файненс Компані» та ПАТ «Омега Банк» останнє не набуло даного права вимоги, оскільки не витребувало його у АТ «Альфа-Банк», який в розумінні статей 330 та 388 ЦК України є добросовісним набувачем.
Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною першою статті 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.
Відповідно до положень пункту 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов`язок повернення майна за цим правочином. У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, яку викладено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», що наголошує на тому, що норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.
У постановах Верховного Суду України від 01.10.2016 у справі № Б-50/112-09, від 12.12.2017 у справі № 904/10544/16 та від 17.10.2011 у справі № 3-103гс11, викладено аналогічну правову позицію.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJT від 03.11.2006 були повністю погашені за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на аукціоні, який відбувся 10.11.2015 в рамках справи про банкрутство боржника.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про іпотеку», після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
З огляду на наведене, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що ТОВ «Файненс Компані» за договором № 1 від 07.03.2019 набув у ПАТ «Омега Банк» право вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJI від 03.11.2006, яке фактично вже не існувало, оскільки було погашене, а будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, якою забезпечувалось виконання кредитних зобов`язань, припинились в силу статті 50 Закону України «Про іпотеку», оскільки предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про іпотеку», правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
За змістом частини другої статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
З наведених норм слідує, що відступлення майнових прав, яких набуло ТОВ «Файненс Компані» за іпотечним договором від 03.11.2006, підлягає обов`язкові державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і вважається вчиненим з моменту такої реєстрації, однак як вбачається з інформаційної довідки, наданої АТ «Альфа-Банк», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію укладеного між ТОВ «Файненс Компані» та ПАТ «Омега Банк» правочину, що свідчить про те, що такий правочин не є вчиненим.
У частині третій статті 13, частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною першою статті 79 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Виходячи з наведених норм, встановлених обставин та матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апелянтом не було вчинено послідовних дій для реалізації свого права як і не надано суду належних доказів, що підтверджують, що його право порушено.
З огляду на наведене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись статтями 255, 269, 271, 275, 281-284 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б залишити без змін.
3. Справу повернути до господарського суду міста Києва.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 03.12.2019.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
Б.М. Грек
