ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
УХВАЛА
Справа № 50/311-б
26.12.2012
За заявою до
компанії "Тікон Бізнес ЛТД" публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів"
про
банкрутство
Суддя Д.В. Мандичев
Представники:
від заявника
не з'явився
від боржника
Гартенко В.Ф. -ухвала Господарського суду м. Києва від 30.11.2011р. по справі №50/311-б
розпорядник майна:
Гартенко В.Ф.- ліцензія серії АВ № 470424 від 17.05.2010р.
від осіб, які
заявили грошові вимоги до боржника:
від ПАТ "Банк "Контракт"
Мирутенко М.М. -пред. за довір. б/н від 11.10.2012р.
від ПАТ "Альфа-Банк"
Стасюк А.В. пред. за довір. №361/12 від 20.03.2012р.
від ПАТ КБ "Приватбанк"
Хитрова Л.В. -пред. за довір. №52 від 22.02.2010р.
від ПАТ КБ"Актив- Банк"
Гресько Д.В. -пред. за довір. №277 від 03.02.2012р.
від Фірми Краусс Маффай Берсторфф ГмбХ
Дикунський О.В. -пред. за довір.
від ТОВ "ФК Факторинг"
Варга О.М. -пред. за довір. б/н від 17.01.2012р.
від ТОВ "Арма Факторинг" від ТОВ «Авалон- Консалтинг» від ТОВ «Пасифік-Будінвест» від ТОВ «Юридична компанія «Стелтекс» від ТОВ «Юридична компанія «Авалон-Груп» від ФОП ОСОБА_25 від ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Від ПАТ «КБ «Експобанк»
Гаєвський С.Ю. -пред. за довір. б/н від 30.12.2011р. Цепоухова І.М. -пред. за довір. б/н від 10.12.12р. Цепоухова І.М. -пред. за довір. б/н від 10.12.12р. Цепоухова І.М. -пред. за довір. б/н від 10.12.12р. Цепоухова І.М. -пред. за довір. б/н від 10.12.12р. ОСОБА_26 -пред. за довір. б/н від 18.12.12р. Ткаченко О.О. -пред. за довір. б/н від 28.12.11р. Свистун С.Я.- пред за довір №115 від 06.11.12р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Компанія "Тікон Бізнес ЛТД" звернулась до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки відкрите акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" неспроможне сплатити борг у сумі 641 429, 10 грн. протягом трьох місяців після встановленого для його сплати строку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010р. порушено провадження у справі №50/311-б.
Ухвалою підготовчого засідання від 30.06.2010р. визнано розмір вимог кредитора - компанії "Тікон Бізнес ЛТД", який подав заяву про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на суму 641 429, 10 грн., призначено у справі №50/311-б з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів розпорядником майна арбітражного керуючого Кабаєва Гліба Валентиновича, призначено попереднє засідання суду на 29.09.2010р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. по справі №50/311-б апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кіцула С.Б. задоволено частково, ухвалу підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 30.06.2010р. по справі №50/311-б скасовано в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Кабаєва Гліба Валентиновича, в іншій частині ухвалу підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 30.06.2010р. по справі №50/311-б залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції вказав, що при винесенні ухвали підготовчого засідання судом першої інстанції не повністю дотримано процедуру призначення арбітражного керуючого передбачену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Київський апеляційний господарський суд зазначив, а з ним в подальшому погодився і Вищий господарський суд України, що господарський суд м. Києва в підготовчому засіданні 30.06.2010р. не розглянув по суті подану самостійно через канцелярію суду заяву арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від 04.06.2010р. про його бажання бути розпорядником майна боржника.
За резолюцією керівництва господарського суду м. Києва справу №50/311-б передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2010р. справу призначено до розгляду на 01.11.2010р.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2010р. по справі №50/311-б касаційну скаргу арбітражного керуючого Кабаєва Г.В. залишено без задоволення, резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. по справі №50/311-б змінено, а саме доповнено п. 2 реченням наступного змісту: "Справу в частині призначення розпорядника майна боржника ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва", в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. по справі №50/311-б залишено без змін.
За резолюцією керівництва господарського суду м. Києва справу №50/311-б передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д.
Судом було встановлено, що через канцелярію суду надійшла кандидатура ще одного арбітражного керуючого - Білоусова О.А. для призначення його розпорядником майна боржника, погоджена Державним департаментом з питань банкрутства.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2010р. попереднє засідання суду було відкладено на 24.01.2011р.
24.01.2011р. в попереднє засідання суду прибули заявника, боржник та арбітражні керуючі Кіцул С.Б., Білоусов О.А. і Кабаєв Г.В. та дали пояснення по справі.
Судом встановлено, що з моменту винесення ухвали про призначення справи до розгляду на 24.01.2011р., до господарського суду м. Києва надійшло 6 заяв арбітражних керуючих (Мусаханова В.З., Константінова І.М., Ковези А.І., Дутковського Б.В., Мирутенка М.М., М'якоти С.В.) на участь у справі про банкрутство ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи для виклику вказаних арбітражних керуючих в судове засідання для надання пояснень.
Попереднє засідання суду було відкладено на 09.02.2011р.
09.02.2011 в попереднє засідання суду прибули заявника, боржник та арбітражні керуючі Кіцул С.Б., Білоусов О.А., Ковеза А.І., Мирутенко М.М., М'якота С.В. та дали пояснення по справі.
Арбітражні керуючі Мусаханов В.З., Константінов І.М. та Дутковський Б.В. в судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили, хоча про час та місце проведення попереднього засідання суду були повідомлені належним чином.
Судом встановлено, що 08.02.2011р. до господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича на участь у справі про банкрутство ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи для виклику вказаного арбітражного керуючого в судове засідання для надання пояснень.
Попереднє засідання суду було відкладено на 16.02.2011р.
У попереднє засідання суду 16.02.2011р. з'явилися представники сторін та арбітражні керуючі Кіцул С.Б., Білоусов О.А., Кабаєв Г.В., Дутковський Б.В., Мирутенко М.М., М'якота С.В. та дали пояснення по справі.
Арбітражні керуючі Мусаханов В.З., Константінов І.М. та Ковеза А.І. в судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили, хоча про час та місце проведення попереднього засідання суду були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 16.02.2011р. до господарського суду м.Києва надійшли заяви арбітражних керуючих Гартенко Віталія Федоровича та Булаха Олександра Івановича на участь у справі про банкрутство ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи для виклику вказаних арбітражних керуючих в судове засідання для надання пояснень.
Попереднє засідання суду було відкладено на 25.02.2011р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2011р. призначено розпорядником майна відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Гартенка Віталія Федоровича (ліцензія від 17.05.2010р. серії АВ №470424, видана Державним департаментом з питань банкрутства), якого зобов'язано ознайомитися з матеріалами справи №50/311-б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" та скласти і подати суду в найближчий строк на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, у якому повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Внести в реєстр окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Подати суду обґрунтовані відмови у включенні до реєстру вимог кредиторів, у разі наявності таких.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. у справі №50/311-б ухвалу господарського суду м. Києва від 25.02.2011р. у справі №50/311-б залишено без змін, а апеляційні скарги арбітражного керуючого Кабаєва Гліба Валентиновича, арбітражного керуючого Булаха Олександра Івановича, компанії "Тікон Бізнес ЛТД" залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. у справі №50/311-б касаційну скаргу арбітражного керуючого Кабаєва Гліба Валентиновича залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 25.02.2011р. та постанову Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. у справі № 50/311-б залишено без змін.
Справу № 50/311-б передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2011р. відсторонено керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" в особі Голови правління - ОСОБА_24 від посади та покладено виконання обов'язків керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гартенка Віталія Федоровича, зобов'язано державного реєстратора Голосіївської РДА внести до ЄДР відповідний запис про призначення нового керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", зобов'язано керівника боржника у відповідності до ч. 17 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох днів з дня винесення даної ухвали передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Розпорядник майна подав суду клопотання про зупинення провадження у справі №50/311-б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до вирішення пов'язаних з нею інших справ.
Ухвалою від 19.01.2012р. провадження по справі №50/311-б за заявою Компанії "Тікон Бізнес ЛТД" до відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" про визнання банкрутом зупинено до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаних з нею інших справ, а саме:
1.Справи № 58/594 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз-Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/5-5/09 від 03.11.2009р. недійсним.
2.Справи № 58/595 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз-Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/3-5/09 від 03.11.200р. недійсним.
3.Справи № 58/596 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Стелтекс", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз-Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009р. недійсним.
4.Справи № 58/597 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз-Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/4-5/09 від 03.11.2009р. недійсним.
5.Справи № 20/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б31/5-5/09 від 11.12.2009р. недійсним.
6.Справи № 20/10 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АВАЛОН-ГРУП", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б31/4-5/09 від 11.12.2009р. недійсним.
7.Справи № 20/9 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б33/5-5/09 від 25.12.2009р. недійсним.
8.Справи № 20/8 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Стелтекс", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б33/2-5/09 від 25.12.2009р. недійсним.
9.Справи № 20/7 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АВАЛОН-ГРУП", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б33/4-5/09 від 25.12.2009р. недійсним.
10.Справи № 20/6 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б31/3-5/09 від 11.12.2009р. недійсним.
11.Справи № 20/5 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Стелтекс", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б31/2-5/09 від 11.12.2009р. недійсним.
12.Справи № 20/4 за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Даліз - Фінанс", про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б33/3-5/09 від 25.12.2009р. недійсним.
14.11.2012р. до господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про поновлення провадження по справі № 50/311-б, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2012р. провадження у справі №50/311-б поновлено та призначено її до розгляду на 11.12.2012р.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва В.В. Князькова від 11.12.2012р. у зв'язку з тим, що суддя Головатюк Л.Д. знаходиться у відпустці, справу №50/311-б передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2012р. суддею Мандичевим Д.В. прийнято до свого провадження справу №50/311-б заявою Компанії "Тікон Бізнес ЛТД" про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів".
Перед початком розгляду справи 11.12.2012р. через канцелярію суду від ТОВ "Комерційний банк "Експобанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2012р. попереднє засідання було відкладено на 19.12.2012р. у зв'язку у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
17.12.2012р. до Господарського суду міста Києва від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшла скарга на дії розпорядника майна.
19.12.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду від розпорядника майна боржника надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2012р. попереднє засідання було відкладено на 26.12.2012р. у зв'язку з неявкою представника заявника та необхідністю витребування нових доказів.
20.12.2012р. до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
25.12.2012р. від розпорядника майна через канцелярію суду надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
25.12.2012р. до Господарського суду міста Києва від ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" надійшло клопотання про відкладення розгляду конкурсних вимог ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім".
26.12.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду від ТОВ "Арма Факторинг" надійшов відзив на заперечення розпорядника майна.
26.12.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду від ПАТ "КБ "Приватбанк" надійшла скарга на рішення розпорядника майна.
26.12.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду від розпорядника майна надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Судом було встановлено, що 27.07.2010р. від ініціюючого кредитора надійшли докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про Відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів".
Після публікації вказаного оголошення до суду надійшло тридцять шість заяви з грошовими вимогами до боржника від Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва, ВАТ "Борекс", ТОВ "Багатопрофільна фірма "Луганськпромстрой", ТОВ "ХІМТЕХПЛАСТ", ТОВ "Виробниче об'єднання "Будфонд", ТОВ "Ласка Лізинг", ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", ТОВ "Лізингова компанія "Гарант", ТОВ "Байхім-Україна", ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів", ЗАТ "Автоелектроапаратура", ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", ТОВ "ТД-КІРІСС", ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", ПАТ "Терра Банк", ПАТ "Альфа-Банк", Фірми "KraussMaffei BERSTORFF GmbH", Компанії "Тікон Бізнес ЛТД", ТОВ "АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ", ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "АВАЛОН-ГРУП", ТОВ "Юридична компанія "СТЕЛТЕКС", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_25, ТОВ "ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ", ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Фастів Київської області", ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", ТОВ "Арма Факторинг", ПАТ "Актив-Банк", ПАТ "Сведбанк", ПАТ "Банк "Контракт", ТОВ "ФК Факторинг", ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Печерської філії, ВАТ "Капітал Лізинг", ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Спектр", ПП "Барк" та ТОВ "Академія -Хол".
Крім того, станом на час розгляду справи від розпорядника майна надійшов реєстр вимог кредиторів, заперечення на заяви кредиторів, які були направлені на адресу кредиторів, що підтверджується матеріалами справи та витяги з державних реєстрів заборон та обтяжень.
В судовому засіданні було розглянуто клопотання ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" щодо відкладення розгляду справи.
Присутні в судовому засіданні розпорядник майна та представники кредиторів заперечували проти задоволення вказаного клопотання та вважали за можливе розглянути вимоги кредиторів без присутнього в судовому засіданні представника ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім".
Заслухавши думку представників учасників провадження у справі, суд відмовив в заявленому клопотання, оскільки зважаючи на встановлений процесуальний строк розгляду справи та з метою його дотримання, вказане клопотання ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" про відкладення розгляду справи задоволенню судом не підлягає.
За розглядом скарги ПАТ "КБ "Приватбанк" на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гартенко В.Ф., судом було винесено ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.12.2012р. про відхилення вказаної скарги.
Щодо скарги ПАТ "КБ "Приватбанк" на рішення розпорядника майна, то суд зазначає що викладені в скарзі обставинами були аналогічні обставинам викладеним у скарзі ПАТ "КБ "Приватбанк" на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гартенко В.Ф., яку ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2012р. було відхилено. Отже, суд не вбачає підстав для повторного розгляду зазначеної скарги.
У попереднє судове засідання 26.12.2012р. з'явився розпорядника майна боржника арбітражний керуючий Гартенко В.Ф. та одинадцять осіб, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника.
Розпорядник майна доповів суду про вчинені дії щодо розшуку майна боржника, підтримав надісланий до суду реєстр вимог кредиторів з урахуванням уточнень та клопотав про його затвердження.
Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зокрема зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2011р. відсторонено керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" в особі Голови правління - ОСОБА_24 від посади та покладено виконання обов'язків керівника публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гартенка Віталія Федоровича.
На виконання вимог п. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна, в.о. керівника боржника арбітражним керуючим Гартенко Віталієм Федоровичем були розглянуті копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку, складено реєстр вимог кредиторів, який було подано до Господарського суду м. Києва та повідомлено кредиторів про результат розгляду їх вимог до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті "Голос України" №129 (4879) від 15.07.2010р.
Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшло тридцять шість заяв з грошовими вимогами до боржника.
Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.
2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи заява Управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва про визнання конкурсним кредитором боржника ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»в сумі 19 190,39 грн. надійшла до суду 13.08.2010р., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
Управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва у своїй заяви зазначило, що боржник є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язано перераховувати збір в порядку і розмірах передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». На час звернення останнього з кредиторськими вимогами до боржника, заборгованість по сплаті страхових внесків перед Управлінням ПФУ в Голосіївському районі м. Києва обліковується в сумі 19 190,39 грн. Така заборгованість виникла через несплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з січня 2010р. по червень 2010р., вимогами Управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва № 298у від 01.02.2010р., № 722у від 05.05.2010р., № 131у від 01.07.2010р., № 1395у від 02.08.2010р., які були узгоджені боржником в установленому порядку, та карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи боржника.
Грошові вимоги Управлінням ПФУ в Голосіївському районі в м. Києві розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону передбачає, що конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори -кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Справа № 50/311-б про банкрутство ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» порушена 17.05.2010р.
Відповідно до Картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, Управлінням ПФУ в Голосіївському районі в м. Києві наданий розрахунок суми заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22.02.2010р. по 02.08.2010р. При цьому зазначено, що станом на 20.05.2010р. розмір заборгованості становить 57 610,03 грн., яка була погашена відповідно 30.06.2010р. на суму 57 419,64 грн. та 16.07.2010р. на суму 27 883,13 грн.
Таким чином, кредиторські вимоги Управління ПФУ в Голосіївському районі в м. Києві виникли після порушення справи про банкрутство, є поточними та були погашені боржником.
В судове засідання представник Управління ПФУ в Голосіївському районі в місті Києві на з'явився.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Управління ПФУ в Голосіївському районі в місті Києві необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ВАТ «Борекс» про визнання конкурсним кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 995 720,00 грн., тобто у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі -Закон).
Обґрунтовуючи свої вимоги заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар згідно з видатковими накладними № БЕ063214 від 25.12.2008р., № БЕ063663 від 28.09.2009р., № БЕ063740 від 19.11.2009р., № БЕ063871 від 11.03.2010р. та Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2010р.
Грошові вимоги ВАТ «Борекс»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані кредитором видаткові накладні не містять визначених обов'язкових реквізитів, зокрема, не вбачається можливим встановити місце його складання, дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та обсяг їх повноважень на вчинення визначених дій (відсутні довіреності на відвантаження та прийняття товару). Крім того, видаткові накладні № БЕ063740 від 19.11.2009р., № БЕ063871 від 11.03.2010р. у місцях відмітки про відвантаження та отримання товару містять відбиток печатки ВАТ«Борекс», що унеможливлює прийняття такого товару боржником.
Видаткова накладна № БЕ063214 від 25.12.2008р. містить умову продажу -бартер.
Статтею 1 Закону закріплено, що грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Отже, кредиторські вимоги, які підлягають задоволенню по відношенню до боржника є грошовими.
Наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2010р. до уваги суду не приймається, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, та містить загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ВАТ «Борекс»суду не надано доказів, які підтверджують наявність грошових вимог до боржника та прийняття боржником поставленого товару. В судове засідання представник ВАТ «Борекс»не з'явився інших доказів щодо підтвердження своєї вимоги до боржника не надав, тому суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ВАТ «Борекс»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 2 734 630,98 грн., тобто у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на Договір № 01-09 від 01.09.2009р., який був укладений між ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой»та боржником, Видаткові накладні № 03/09-03 від 03.09.2009р., №04/09-05 від 04.09.2009р., № 07/09-07 від 07.09.2009р., № 07/09-06 від 07.09.2009р., № 08/09-04 від 08.09.2009р., № 08/09-05 від 08.09.2009р., № 14/09-03 від 14.09.2009р., № 22/09-11 від 22.09.2009р., № 23/09-12 від 23.09.2009р., № 270102 від 27.01.2010р. та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2010р.
Грошові вимоги ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой»розпорядником майна боржником не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2009р. між ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой»(постачальник) та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) укладено Договір поставки № 01-09.
Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець оплатити та прийняти товар (сировину) в асортименті, кількості та за цінами згідно рахунків та/або накладних, які додаються до даного Договору і є його невід'ємними частинами.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані кредитором видаткові накладні не містять визначених обов'язкових реквізитів, зокрема, не вбачається можливим встановити місце їх складання, дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та обсяг їх повноважень на вчинення визначених дій (відсутні довіреності на відвантаження та прийняття товару).
Крім того, вказані видаткові складені без зазначення відповідної підстави для проведення поставки товару. До заяви кредитора не додані копії замовлень боржника на поставку товару, що передбачені п. 1.1 Договору поставки № 01-09 від 01.09.2009р., та судом не вбачається можливим визначити відповідність поставленого товару умовам договору. Видаткова накладна № 270102 від 27.01.2010р. містить підставу для відвантаження товару -Договір № 18 від 18.01.2010р.
Наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2010р. до уваги суду не приймається, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, та містить загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой»суду не надано доказів, які підтверджують, що грошову кредиторську заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 2 734 630,98 грн., яка виникла саме за Договором поставки № 01-09 від 01.09.2009р.
В судове засідання представник ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой»не з'явився, інших доказів щодо підтвердження своєї вимоги до боржника не надав, тому суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой» необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 7 664 123,68 грн. тобто у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон).
Обгрунтовуючи свої вимоги заявник посилається на Договір поставки № 19.08.03 від 19.08.2008р., який укладений між ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ»та боржником, Видаткові накладні № РН-0000024 від 24.02.2010р., № РН-0000003 від 27.01.2009р., № ХТ-0000017 від 20.11.2008р., № ХТ-0000016 від 11.11.2008р., № ХТ-0000013 від 13.10.2008р., № ХТ-0000012 від 09.10.2008р., № ХТ-0000009 від25.09.2008р., № ХТ-0000008 від 22.09.2008р., № ХТ-0000007 від 15.09.2008р., № ХТ-0000010 від 10.09.2008р. та Акт взаємних розрахунків станом на 13.05.2010р.
Грошові вимоги ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
19.08.2008р. між ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ»(постачальник) та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) укладено Договір поставки № 19.08.2003р.
Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець оплатити та прийняти товар (продукцію) в асортименті, кількості та за цінами згідно рахунків, накладних, які додаються до даного Договору і є його невід'ємними частинами.
Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані кредитором видаткові накладні не містять визначених обов'язкових реквізитів, зокрема, не вбачається можливим встановити місце їх складання, дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та обсяг їх повноважень на вчинення визначених дій (відсутні довіреності на відвантаження та прийняття товару).
Крім того, вказані видаткові складені без зазначення відповідної підстави для проведення поставки товару. До заяви кредитора не додані копії замовлень боржника на поставку товару, що передбачені п. 1.1 Договору поставки № 19.08.2003р. від 19.08.2008р. та судом не вбачається можливим визначити відповідність поставленого товару умовам договору.
Наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.05.2010р. до уваги суду не приймається, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, та містить загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ»суду не надано доказів, які підтверджують, що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 7 664 123,68 грн. виникла саме за Договором поставки № 19.08.2003р. від 19.08.2008р.
В судове засідання представник ТОВ «ХІМТЕХПЛАСТ»не з'явився, додаткових пояснень не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ з обмеженою відповідальністю ««ХІМТЕХПЛАСТ»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
11.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 175 599,79 грн. у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. по справі №49/199, Рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. по справі № 49/199-48/250.
Грошові вимоги ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Згідно з доданими до Заперечення розпорядника майна боржника на Заяву ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»№ 1104/16-02 від 11.08.2010р. про визнання кредитором у справі № 50/311-б платіжним дорученням № 2789 від 07.09.2011р., з відміткою банку про проведення розрахунку 07.09.2011р. в сумі 178 164,00 грн., отже ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»здійснено погашення кредиторських вимог ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»у повному обсязі на суму 175 599,79 грн.
В судове засідання представник ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»не з'явився та не надав пояснення с приводу погашення заявленої ним вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
05.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Байхім-Україна» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 145 621,16 грн., тобто у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на Договір поставки № 26/02/2008/UKR від 26.02.2009р., Договір поруки б/н від 05.03.2010р., що укладений в забезпечення Договору про переведення боргу б/н від 05.03.2010р.
Грошові вимоги ТОВ «Байхім-Україна»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
26.02.2009 між ТОВ «Байхім-Україна»(постачальник) та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) був укладений Договір поставки № 26/02/2008/UKR.
У відповідності до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити Порофор ADC/M-C1, надалі Матеріал, ціна якого обумовлена у п. 4.1, а також у рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами даного Договору.
В своєї заяві ТОВ «Байхім-Україна»посилається на те, що боржником не сплачено заборгованість за поставлений матеріал у розмірі 145 621,16 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 05.03.2010р. між ТОВ «Байхім-Україна», ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»та ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»було укладено Договір про переведення боргу б/н, у п. 3 та п. 4 якого сторони погодили, що з моменту підписання цього Договору, первісний боржник (ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів») у зобов'язанні перед кредитором (ТОВ «Байхім-Україна») по оплаті заборгованості за Договором поставки № 26/02/2008/UKR від 26.02.2009р. замінюється на нового боржника (ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів») та одночасно з переходом до нового боржника зобов'язань по сплаті кредитору основної суми боргу, до нього переходять і всі зобов'язання по сплаті пені, відсотків річних, штрафів, інфляційних втрат, які можуть бути нараховані за Договором № 26/02/2008/UKR від 26.02.2009р., в тому числі і ті, які виникли на час укладення даного Договору про переведення боргу.
Договір про переведення боргу б/н від 05.03.2010р. не передбачає строків виконання новим боржником зобов'язання за Договором поставки № 26/02/2008/UKR від 26.02.2009р.
В забезпечення виконання зобов'язання за Договором про переведення боргу б/н від 05.03.2010р. між ТОВ «Байхім-Україна»та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»був укладений договір поруки б/н від 05.03.2010р.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Заява ТОВ «Байхім-Україна»не місить документів, що свідчать про пред'явлення кредитором вимоги ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»стосовно проведення оплати за Договором поставки № 26/02/2008/UKR від 26.02.2009р.
Частина 1 ст. 553 Цивільного кодексу України визначає, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. В даному випадку, на думку суду, ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»не було допущено порушення зобов'язання за Договором про переведення боргу б/н від 05.03.2010р., отже відсутні підстави для виникнення обов'язку з оплати у поручителя в особі боржника.
В судове засідання представник ТОВ «Байхім-Україна»не з'явився, інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «Байхім-Україна»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 3 590 229,95 грн. у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
Обґрунтовуючи кредиторські вимоги заявник посилається на Договір поставки № 17/11 від 10.11.2009р., Видаткові накладні № 50 від 17.02.2010р., № 74 від 23.02.2010р., № 76 від 26.02.2010р., № 77 від 02.03.2010р., № 79 від 04.03.2010р., № 80 від 11.03.2010р., № 107 від 10.03.2010р., № 108 від 11.03.2010р., № 109 від 11.03.2010р., № 81 від 12.03.2010р., № 82 від 12.03.2010р., № 110 від 12.03.2010р., № 83 від 12.03.2010р., № 111 від 15.03.2010р., № 112 від 17.03.2010р., № 113 від 18.03.2010р., № 78 від 19.03.2010р., № 97 від 19.03.2010р., № 85 від 23.03.2010р., № 114 від 24.03.2010р., № 86 від 24.03.2010р., № 87 від 26.03.2010р., № 106 від 31.03.2010р., № 93 від 31.03.2010р., № 95 від 31.03.2010р.
Грошові вимоги ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Судом встановлено, що 10.11.2009р. між ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»(продавець) та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 17/11.
Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти сировину, надалі товар, у кількості та за ціною, що зазначена у бухгалтерських документах.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані кредитором видаткові накладні не містять визначених обов'язкових реквізитів, зокрема, не вбачається можливим встановити місце їх складання, дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та обсяг їх повноважень на вчинення визначених дій (відсутні довіреності на відвантаження та прийняття товару). Крім того, вказані видаткові складені без зазначення відповідної підстави для проведення поставки товару.
Наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.05.2010р. до уваги суду не приймається, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, та містить загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»суду не надано доказів, які підтверджують, що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 3 590 229,95 грн. виникла саме за Договором поставки № 17/11 від10.11.2009р.
В судове засідання представник ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»не з'явився, інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
10.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ЗАТ «Автоелектроапаратура» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 1 809 384,00 грн. у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
Грошові вимоги ЗАТ «Автоелектроапаратура»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Заявником у своїй вимозі зазначено, що на час звернення з кредиторськими вимогами ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»має заборгованість за Договором зворотної фінансової допомоги № 1 від 04.01.2008р. в розмірі 399 384,00 грн. та з виконання поручителем в особі ЗАТ «Автоелектроапаратура»зобов'язання за Договором поруки №3 від 09.11.2006р. в розмірі 1 410 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що кредитором на банківський рахунок ТОВ «Денник», яке виступило продавцем цінних паперів за Договором купівлі-продажу №ВК-46-06 від 02.11.2006, протягом 2007 року було перераховано грошові кошти в розмірі 710 000,00 грн. в рахунок виконання зобов'язання ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»з оплати придбаних цінних паперів. Останньою датою платежу є 07.05.2007р.
Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частина 6 ст. 261 Цивільного кодексу України закріплює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Таким чином, строк позовної давності за регресними вимога кредитора до боржника за Договором поруки № 3 від 09.11.2006р. сплив 18.05.2012р. Суду не надано клопотання про відновлення такого строку.
До Заяви кредитора не додано доказів, що підтверджують наявність заборгованості боржника за Договором зворотної фінансової допомоги № 1 від 04.01.2008р., при цьому наявні платіжні доручення свідчать про перерахування ЗАТ «Автоелектроапаратура»на банківський рахунок ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» 404 000,00 гривень, заявленою є сума 399 384,00 грн. Акт звірки взаєморозрахунків станом на 14.05.2010р. містить інші операції між кредитором та боржником, первинні документи в підтвердження таких операцій суду не надані.
Надані кредитором Акти звірки взаєморозрахунків станом на 14.05.2010р. до уваги суду не приймаються, оскільки такі документи не є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій, та містять загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ЗАТ «Автоелектроапаратура»суду не надано доказів, які підтверджують заборгованість боржника у розмірі 1 809 384,00 грн
В судове засідання представник ЗАТ «Автоелектроапаратура»не з'явився, інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ЗАТ «Автоелектроапаратура»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «ТД-КІРІСС» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 1 681 744,28 грн. у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
В підтвердження кредиторських вимог заявник посилається на Договір поставки № 275 від 30.04.2009р., Видаткові накладні № РН-5052 від 05.05.2009р., № РН-5201 від 20.05.2009р., № РН-5261 від 26.05.2009р., № РН-5282 від 28.05.2009р., № 6016 від 01.06.2009р., № 6017 від 01.06.2009р., № 6021 від 02.06.2009р., № 6022 від 02.06.2009р., № 6032 від 03.06.2009р., № 6041 від 04.06.2009р., № 6051 від 05.06.2009р., № 6052 від 05.06.2009р., № 6053 від 05.06.2009р., № 6054 від 05.06.2009р., № 6094 від 09.06.2009р., № 6103 від 10.06.2009р. та Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2010р.
Грошові вимоги ТОВ «ТД-КІРІСС»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, 30.04.2009р. між ТОВ «ТД-КІРІСС»(постачальник) та ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(покупець) укладено Договір № 275.
Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець оплатити та прийняти товар (продукцію) в асортименті, кількості та за цінами згідно рахунків, накладних, які додаються до даного Договору і є його невід'ємними частинами.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані кредитором видаткові накладні не містять визначених обов'язкових реквізитів, зокрема, не вбачається можливим встановити місце їх складання, дані посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та обсяг їх повноважень на вчинення визначених дій (відсутні довіреності на відвантаження та прийняття товару).
Крім того, вказані видаткові складені без зазначення відповідної підстави для проведення поставки товару. До заяви кредитора не додані копії замовлень боржника на поставку товару, що передбачені п. 1.1 Договору № 275 від 30.04.2009р. та судом не вбачається можливим визначити відповідність поставленого товару умовам договору.
Наданий кредитором Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2010р. до уваги суду не приймається, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, та містить загальні дані для звірки та відображення у бухгалтерському обліку підприємства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ТОВ «ТД-КІРІСС»суду не надано доказів, які підтверджують, що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 1 681 744,28 грн. виникла саме за Договором № 275 від 30.04.2009р.
В судове засідання представник ТОВ «ТД-КІРІСС»не з'явився, інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «ТД-КІРІСС»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
17.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 2 449 164,70 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
Обґрунтовуючи кредиторські вимоги заявник посилається на Договір фінансового лізингу № 288/0207 від 22.02.2007р., Договір фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007р., Договір фінансового лізингу № 411/0508 від 14.05.2008р., Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.04.2009р. по справі № 12/37, Рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2010р. по справі № 32/431, Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.04.2009р. по справі № 12/38, Рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2009р. по справі № 22/252.
Грошові вимоги ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Розпорядником майна до Заперечення на Заяву ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»№413 від 13.08.2010р. про визнання кредитором по справі № 50/311-б був доданий Договір №777/0411 від 13.04.2011р., який укладений між ТОВ «Компанія «Лізинговий дім», ТОВ «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач» та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(правонаступником якого є ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»).
У відповідності до п. 4.3. зазначеного Договору ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»відступила ТОВ «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач»право вимоги до ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»суми грошових коштів за Договорами фінансового лізингу № 303/0407 від 16.04.2007р. та № 288/0207 від 22.02.2007р., а саме: право вимоги одержати від ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»лізингові платежі за Договором № 303/0407 від 16.04.2007р. на суму 412 733,85 гривні за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року згідно графіка лізингових платежів, а також борг з лізингових платежів в сумі 1 120 381,36 гривня станом на 01.04.2011р.; право вимоги одержати від ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»лізингові платежі за Договором № 288/0207 від 22.02.2007р. на суму 469 466,57 гривень за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року згідно графіка лізингових платежів, а також борг з лізингових платежів в сумі 1 490 751,55 гривня станом на 01.04.2011р..
Пунктом 9.1 Договору № 777/0411 від 13.04.2011р. визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до виконання обов'язків сторонами.
Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. Стаття 520 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що Договір № 777/0411 від 13.04.2011р. підписаний генеральним директором ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»в особі О.І. Ситюк, генеральним директором ТОВ «Виробничо-лізингове підприємство «Украгропостач»в особі М.П. Омельченко та Головою правління ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» в особі Р.Г. Левицького. Таким чином, у заявника ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»(первісного кредитора) відсутнє право вимоги до боржника в розумінні статті 528 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги. Таким чином, ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»суду не надано доказів, які підтверджують що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 2 449 164,70 грн.
В судове засідання представник ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»не з'явився, інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
16.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ПАТ «Терра Банк» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 5 732 108,84 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на Кредитний договір №03-Л/08/04 від 21.02.2008р., укладений між ЗАТ «ІНВЕСТ-КРЕДИТ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «Терра Банк», та ВАТ «Капітал Лізинг», Рішення Господарського суду м. Києва від 116.11.2009р.по справі №33/518, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010р. по справі №33/518.
Грошові вимоги ПАТ «Терра Банк»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
Розглянувши Заяву кредитора та подані докази, суд встановив, що Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.11.2009р. по справі №33/518 було стягнуто з ВАТ «Капітал Лізинг»на користь ПАТ «Терра Банк»суму заборгованості у розмірі 5 732 108,82 гривні за Кредитним договором № 03-к/08-04 від 21.02.2008р.
Отже, ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»не є зобов'язаною особою за Кредитним договором № 03-к/08-04 від 21.02.2008р. та у ПАТ «Терра Банк»відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з боржника.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Матеріали справи не містять інших доказів, що обґрунтовують заявлені кредиторські вимоги.
Таким чином, ПАТ «Терра Банк»суду не надано доказів, які підтверджують заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 5 732 108,84 грн.
В судове засідання представник ПАТ «Терра Банк»не з'явився, , інших доказів щодо обґрунтування своєї вимоги до суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ПАТ «Терра Банк»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
03.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 17 327 296,00 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
У своїй заяві кредитор вказав, що боржником у ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»були придбані цінні папери за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б24/3-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/3-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/3-5/09 від 25.12.2009р. Незважаючи на вимоги щодо обов'язку виконання боржником власних зобов'язань по сплаті боргу в сумі 17 301 560,00 грн. ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»не здійснило платежі за вказаними договорами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. по справі № 37/211 позовні вимоги ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»17 301 560,00 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Грошові вимоги ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»розпорядником майна не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»до Господарського суду м. Києва були подані позовні заяви про визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/3-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/3-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/3-5/09 від 25.12.2009р. недійсними. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. по справі № 58/595, від 10.08.2012р. по справі № 20/4 та від 10.08.2010р. по справі № 20/6 вказані договори визнано недійсними. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 14.08.12р, 17.09.12р, 16.10.12р, рішення від 11.04.2012, 10.08.12р., 10.08.12р., залишено без змін, а скарги ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»без задоволення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. у справі №37/211 задоволено Заяву ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»про перегляд Рішення від 26.05.2010р. за нововиявленими обставинами, вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким в позові ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»відмовлено у повному обсязі.
Представник заявника підтримав свою заяву та надав додаткові письмові пояснення, зареєстровані канцелярією суду 26.12.12 року, в яких зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. по справі № 37/211, яке було наслідком перегляду за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. за тією же справою не набрало законної сили в зв'язку з оскарженням рішення в апеляційному порядку, але доказів оскарження рішення в апеляційній інстанції представником заявника в судовому засіданні не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредиторська вимога ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»випливає з зобов'язання боржника за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б24/3-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/3-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/3-5/09 від 25.12.2009р., які, як вже було зазначено вище, були визнанні недійсним рішеннями господарського суду м. Києва які набрали законної сили.
Отже суд, не приймає доводи представника ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ», та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
03.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 17 178 512,00 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
У своїй Заяві кредитор вказав, що боржником у ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»були придбані цінні папери за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б24/4-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/4-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/4-5/09 від 25.12.2009р. Незважаючи на вимоги щодо обов'язку виконання боржником власних зобов'язань по сплаті боргу в сумі 17 152 776,00 грн. ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»не здійснило платежі за вказаними договорами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. по справі № 37/210 позовні вимоги ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»17 152 776,00 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Грошові вимоги ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»до Господарського суду м.Києва були подані позовні заяви про визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/4-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/4-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/4-5/09 від 25.12.2009р. недійсними. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. по справі № 58/597, від 10.08.2012р. по справі № 20/7 та від 10.08.2010р. по справі № 20/10 вказані договори визнано недійсними. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.10.12р, 02.10.12р, 17.09.12р, рішення від 11.04.2012, 10.08.12р., 10.08.12р., залишено без змін, а скарги ТОВ «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ»без задоволення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2012р. задоволено Заяву ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»про перегляд Рішення від 26.05.2010р. за нововиявленими обставинами, вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким в позові ТОВ ««ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»відмовлено у повному обсязі.
Представник заявника підтримав свою заяву та надав додаткові письмові пояснення, зареєстровані канцелярією суду 26.12.12 року, в яких зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2012р. по справі № 37/210, яке було наслідком перегляду за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. за тією же справою не набрало законної сили в зв'язку з оскарженням рішення в апеляційному порядку, але доказів оскарження рішення в апеляційній інстанції представником заявника до матеріалів справи не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредиторська вимога ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»випливає з зобов'язання боржника за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б24/4-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/4-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/4-5/09 від 25.12.2009р., які, як вже було зазначено вище, були визнанні недійсними рішеннями господарського суду м. Києва які набрали законної сили.
Отже суд, не приймає доводи представника ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП», та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
05.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 27 396 126,00 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
У своїй Заяві кредитор вказав, що боржником у ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»було придбано цінні папери за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/2-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/2-5/09 від 25.12.2009р. Незважаючи на вимоги щодо обов'язку виконання боржником власних зобов'язань по сплаті боргу в сумі 27 370 390,00 грн. ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»не здійснило платежі за вказаними договорами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. по справі № 37/208 позовні вимоги ТОВ ««Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»27 370 390,00 грн боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Грошові вимоги ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»розпорядником майна не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»до Господарського суду м. Києва були подані позовні заяви про визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/2-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/2-5/09 від 25.12.2009р. недійсними. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. по справі № 58/596, від 10.08.2012р. по справі № 20/5 та від 10.08.2010р. по справі № 20/8 вказані договори визнано недійсними. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.09.12р, 01.10.12р, 11.10.12р. рішення господарського суду м. Києва від 11.04.2012р, 10.08.2012р., 10.08.2010р. залишено без змін, а скарги ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»без задоволення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. задоволено Заяву ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»про перегляд Рішення від 26.05.2010р. за нововиявленими обставинами, вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким в позові ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»відмовлено у повному обсязі.
Представник заявника підтримав свою заяву та надав додаткові письмові пояснення, зареєстровані канцелярією суду 26.12.12 року, в яких зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. по справі № 37/208, яке було наслідком перегляду за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. за тією же справою не набрало законної сили в зв'язку з оскарженням рішення в апеляційному порядку, але доказів оскарження рішення в апеляційній інстанції представником заявника до матеріалів справи не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредиторська вимога ТОВ ««Юридична компанія «СТЕЛТЕКС» випливає з зобов'язання боржника за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б24/2-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/2-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/2-5/09 від 25.12.2009р., які, як вже було зазначено вище, були визнанні недійсними рішеннями господарського суду м. Києва які набрали законної сили.
Отже суд, не приймає доводи представника ТОВ ««Юридична компанія «СТЕЛТЕКС», та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС»необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ» про визнання кредитором ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»на суму 18 857 067,00 грн., у строк визначений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон).
У своїй Заяві кредитор вказав, що боржником у ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ»було придбано цінні папери за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б24/5-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/5-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/5-5/09 від 25.12.2009р. Незважаючи на вимоги щодо обов'язку виконання боржником власних зобов'язань по сплаті боргу в сумі 18 831 331,00 грн. ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»не здійснило платежі за вказаними договорами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. по справі № 37/209 позовні вимоги ТОВ«ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ»задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»18 831 331,00 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Грошові вимоги ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ»розпорядником майна боржника не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів.
ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»до Господарського суду м. Києва були подані позовні заяви про визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б24/5-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/5-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/5-5/09 від 25.12.2009р. недійсними. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. по справі № 58/594, від 10.08.2012р. по справі № 20/9 та від 10.08.2010р. по справі № 20/11 вказані договори визнано недійсними. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.12р, та ухвалами 17.09.12р, 21.05.12р. про відхилення апеляційної скарги рішення господарського суду м. Києва від 11.04.2012р, 10.08.2012р.,10.08.2010р. залишено без змін, а скарги ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ» без задоволення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. задоволено Заяву ПАТ«Київський завод гумових та латексних виробів»про перегляд Рішення від 26.05.2010р. за нововиявленими обставинами, вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким в позові ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ»відмовлено у повному обсязі.
Представник заявника підтримав свою заяву та надав додаткові письмові пояснення, зареєстровані канцелярією суду 26.12.12 року, в яких зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. по справі № 37/209, яке було наслідком перегляду за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. за тією же справою не набрало законної сили в зв'язку з оскарженням рішення в апеляційному порядку, але доказів оскарження рішення в апеляційній інстанції представником заявника до матеріалів справи не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредиторська вимога ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ» випливає з зобов'язання боржника за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Б24/5-5/09 від 03.11.2009р., № Б31/5-5/09 від 11.12.2009р., № Б33/5-5/09 від 25.12.2009р., які, як вже було зазначено вище, були визнанні недійсними рішеннями господарського суду м. Києва які набрали законної сили.
Отже суд, не приймає доводи представника ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ», та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ» необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
06.08.2010 ТОВ «Арма Факторинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання його конкурсним кредитором в справі № 50/311-б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів», з майновими вимогами до боржника загалом в сумі 42 629 594,10 грн., з яких:
- 15 293 520,00 грн. основного боргу з факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009;
- 12 297 611,50 грн. відсотків за користування наданим факторинговим фінансуванням за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009;
- 3 058 704,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009;
- 1 613 113,43 грн. пені за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009;
- 395 066,88 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009;
- 1 158 780,29 грн. інфляційні втрати;
- 8 812 798,00 грн. заборгованість, підтверджена векселями, виданими в якості розрахунку за надані факторингові послуги.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг»розпорядником майна не визнані та не включені до Реєстру вимог кредиторів, посилаючись на неналежне підтвердження грошових вимог первинними документами та в зв'язку з ненастанням права грошової вимоги у цього кредитора до боржника.
Суд, дослідивши подані заявником матеріали, встановив.
01.01.2008 між ТОВ «Арма Факторинг», як фактором, та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», як клієнтом, укладено Генеральний договір факторингу № 11-08 Ф, в якому сторони домовилися вживати такі терміни:
- основний договір - договір укладений між клієнтом та його боржником, предметом якого є поставка продукції з умовою відстрочки платежу (п.1.1);
- фінансування (сума фінансування) - сума грошових коштів, яку фактор передає клієнтові у розпорядження під відступлення права грошової вимоги (п. 1.2);
- розмір фактичного фінансування - це сума, яка визначається розміром перерахованого фактором клієнтові фінансування, зменшеного на суми, отримані від боржника при виконанні грошової вимоги факторові або/та від клієнта, отримані шляхом повернення фінансування. Розмір фактичного фінансування є базою для нарахування плати за користування фінансуванням (п. 1.3);
- договірна сума - грошові кошти, що належать до сплати боржником клієнтові за поставлену продукцію (п. 1.4);
- сума боргу/борг клієнта перед фактором, забезпеченого клієнтом відступленням свого права грошової вимоги - розмір фактичного фінансування, наданого фактором клієнтові (п. 1.5).
Відповідно до умов Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта (боржника) за плату, а клієнт (боржник) зобов'язався відступити факторові своє право майбутніх грошових вимог до боржників, найменування яких вказуються у додаткових угодах до договору, та здійснювати фактору оплату за користування переданими у розпорядження клієнта грошовими коштами (п. 2.1).
Згідно пункту 2.2 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, клієнт (боржник) відступає факторові свої грошові вимоги до боржників з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Клієнт зобов'язався повернути факторові грошові кошти, надані йому у розпорядження фактором у випадку, якщо боржники не виконають грошові вимоги, право яких відступається клієнтом під фінансування, і які пред'явлені до виконання фактором.
Пунктом 3.4 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф сторони узгодили, що відступлення права грошової вимоги у зобов'язанні від клієнта до фактора відбувається у момент передачі документів, які засвідчують право грошової вимоги та дійсність грошової вимоги, розрахункові документи та документи, що підтверджують дійсність грошової вимоги та інформацію, яка є важливою для здійснення даного права.
Також, пунктом 3.5 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф визначено, що протягом 2 календарних днів з дати підписання додаткових угод до цього договору клієнт передає фактору документи, що засвідчують право клієнта відступити право грошової вимоги та дійсність грошової вимоги, розрахункові документи та документи, що підтверджують здійснення поставки (в додаткових угодах вказуються реквізити цих документів), а саме: оригінал або нотаріально посвідчену копію основного договору, укладеного між клієнтом та боржником на підставі якого здійснено поставку продукції на умовах відстрочки платежу; оригінали видаткових накладних, оригінал специфікації, оригінали довіреностей на отримання ТМЦ (чи інших документів, що підтверджують здійснення поставки), а вказані документи передаються за актом приймання -передачі (п.3.7).
Згідно пункту 3.10 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, боржники зобов'язані виконати грошові вимоги, здійснивши факторові платежі у момент настання строку платежу за зобов'язанням боржників перед клієнтом згідно основних договорів. При цьому клієнт несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржниками грошових вимог, право яких відступається і які пред'явлені фактором до виконання.
Пунктом 3.11 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф визначено, якщо боржник/боржники не здійснять платежі факторові у термін, визначений умовами основного договору, клієнт протягом 5 банківських днів з моменту настання терміну платежу повертає факторові суму боргу клієнта перед фактором у повному обсязі та сплачує факторові плату за користування фінансуванням. Протягом двох банківських днів після отримання боргу та плати від клієнта фактор передає клієнтові відступлене ним раніше право вимоги шляхом передачі документів на підставі акту приймання-передачі та повідомляє боржника/боржників про зворотне відступлення права грошової вимоги клієнтові.
Відповідно до додатку № 4 від 11.02.2009 до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, укладеного між ТОВ «Арма Факторинг», як фактором, та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», як клієнтом, на виконання п. 2.2 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф клієнт відступив право грошової вимоги до боржника - Республіканського унітарного підприємства «Мінський тракторний завод» з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, прийнятого клієнтом за Додатковою угодою № 55 від 05.08.2008; № 56 від 06.08.2008; № 57 від 06.08.2008; № 58 від 14.08.2008; № 59 від 15.08.2008; № 60 від 26.09.2008; № 61 від 26.09.2008; № 62 від 30.09.2008; № 63 від 02.10.2008; № 64 від 03.10.2008; № 65 від 06.10.2008.
Також, відповідно до п. 2 додатку № 4 від 11.02.209 до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, у відповідності до п. 3.13 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, клієнт
зобов'язується зобов'язується відступити фактору право грошової вимоги до боржника - Республіканського унітарного підприємства «Мінський тракторний завод»за грошовими зобов'язаннями, які виникли згідно з Контрактом №47 від «15»лютого 2008, Контрактом №14 від 23.01.2008, Контрактом №113 від 02.09.2008 за вантажними митними деклараціями згідно наведеного переліку загалом на суму 18 784 245,68 грн.
Згідно пункту 3 додатку № 4 від 11.02.2009 до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, сторони дійшли згоди замінити боржника -ТОВ «ЗАЗ-Техснаб»на Республіканське унітарне підприємство «Мінський транспортний завод», внаслідок чого фактор у відповідності до п. 3.1.3 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф повертає клієнту право грошової вимоги до боржника -ТОВ «ЗАЗ-Техснаб», а клієнт відступає право грошової вимоги до боржника - Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод»під фінансування, яке було надано клієнту по додаткових угодах № 55 від 05.08.2008; № 56 від 06.08.2008; № 57 від 06.08.2008; № 58 від 14.08.2008; № 59 від 15.08.2008; № 60 від 26.09.2008; № 61 від 26.09.2008; № 62 від 30.09.2008; № 63 від 02.10.2008; № 64 від 03.10.2008; № 65 від 06.10.2008, укладених до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф.
Судом встановлено, що укладені до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф додаткові угоди № 55 від 05.08.2008; № 56 від 06.08.2008; № 57 від 06.08.2008; № 58 від 14.08.2008; № 59 від 15.08.2008; № 60 від 26.09.2008; № 61 від 26.09.2008; № 62 від 30.09.2008; № 63 від 02.10.2008; № 64 від 03.10.2008; № 65 від 06.10.2008, про які йдеться в додатку № 4 від 11.02.2009 до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, укладені між ТОВ «Арма Факторинг», як фактором, та ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», як клієнтом, щодо майбутньої грошової вимоги клієнта до боржника -ТОВ «ЗАЗ-Техснаб».
В обґрунтування наявності грошових вимог до боржника сумі 15 293 520,00 грн., ТОВ «Арма Факторинг»посилалось на наявність здійсненого за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008 та Додатку № 4 від 11.02.2009, факторингового фінансування боржника - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права майбутньої грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод»за накладними, наведеними у заяві, а саме:
№п/п
№ накладної
Дата видаткової накладної
Сума видаткової накладної в грн. (з ПДВ)
Строк платежу за накладними
Фінансування (наповнення 81,42%)
1
100000006/9/125300
15.01.2009
915159,94
14.07.2009
745 093,37
2
100000007/8/132289
22.12.2008
1 262 928,51
20.06.2009
1 028235,19
3
100000007/8/132909
30.12.2008
1 607 976,85
28.06.2009
1 309162,29
4
100000006/9/125302
25.01.2009
1 700 844,48
24.07.2009
1 384 772,09
5
100000007/9/921803
19.01.2009
1 065019,56
18.07.2009
867 104,18
6
100000006/8/127239
26.12.2008
1 359 385,74
24.06.2009
1 106767,52
7
100000006/8/109520
18.11.2008
1 521 190,00
17.05.2009
1 238 503,27
8
100000007/8/127325
08.12.2008
1 842 976,53
06.06.2009
1 500 491 ,36
9
100000006/9/125113
09.01.2009
1 376 631 ,74
08.07.2009
1 120808,65
10
100000006/8/109267
15.11.2008
1 220 163,01
14.05.2009
993416,91
11
100000007/9/921617
12.01.2009
1 650811,07
11.07.2009
1 344 036,52
12
100000007/9/930510
05.02.2009
1 567 224,73
04.08.2009
1 275 983,24
13
100000006/9/930507
05.02.2009
1 615274,84
04.08.2009
1 315104,08
14
100000006/9/921603
09.02.2009
78 658,68
08.08.2009
64 041 ,33
Всього з ПДВ, грн.:
18784245,68
15293520,00
При цьому заявник зазначає про здійснене факторингове фінансування боржника на загальну суму 15 293 520,00 гривень під відступлення права грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод», посилаючись в якості підтвердження здійсненого фінансування на копії виписок з власного банківського рахунку та зазначення в них здійснених операцій по перерахуванню коштів на користь боржника в якості факторингового фінансування за додатковими угодами № 55 від 05.08.2008; № 56 від 06.08.2008; № 57 від 06.08.2008; № 58 від 14.08.2008; № 59 від 15.08.2008; № 60 від 26.09.2008; № 61 від 26.09.2008; № 62 від 30.09.2008; № 63 від 02.10.2008; № 64 від 03.10.2008; № 65 від 06.10.2008, які укладені до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф.
Суд, дослідивши подані заявником виписки на підтвердження здійсненого факторингового фінансування в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод», встановив, що виписки по особовим рахункам, які подані заявником разом з заявою про визнання його кредитором (додаток № 14) в графах «призначення платежу»містять відомості про здійснене факторингове фінансування по додатковим угодам № 55 від 05.08.2008; № 56 від 06.08.2008; № 57 від 06.08.2008; № 58 від 14.08.2008; № 59 від 15.08.2008; № 60 від 26.09.2008; № 61 від 26.09.2008; № 62 від 30.09.2008; № 63 від 02.10.2008; № 64 від 03.10.2008; № 65 від 06.10.2008 до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, згідно яких ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», як клієнт, відступив фактору -ТОВ «Арма Факторинг»майбутні грошові вимоги до боржника -ТОВ «ЗАЗ-Техснаб», а отже, вказані виписки по особовому рахунку не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу щодо факторингового фінансування в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод», адже заміна предмету факторингового фінансування тягне за собою і зміну обов'язку щодо дотримання строку сплати клієнтом суми боргу перед фактором в момент настання терміну платежу, визначеного умовами основного договору, укладеного між клієнтом і боржником, і, відповідно, зміну строку настання у фактора права вимоги грошового зобов'язання.
З вищенаведених підстав подані представником «Арма Факторинг»банківські виписки по особовому рахунку також не можуть бути прийняті як допустимі і належні докази щодо факторингового фінансування в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод», як не можуть бути прийняті і надані представником довідки ПАТ «Банк Фінанси та кредит»від 25.12.2012 № 8-074210/12240 та ПАТ «Банк Денмарк»від 26.12.2012 щодо ненадходження коштів від Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод»на рахунки ТОВ «Арма Факторинг», оскільки вказані довідки свідчать про відсутність операцій по рахунку, а не про невиконання Республіканським унітарним підприємством «Мінський транспортний завод»своїх зобов'язань відносно ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів».
В свою чергу, судом встановлено, що в обґрунтування наявності грошових вимог до боржника сумі 15 293 520,00 грн., ТОВ «Арма Факторинг»посилалось на наявність здійсненого за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008 та Додатку № 4 від 11.02.2009, факторингового фінансування боржника - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права майбутньої грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод»за вищенаведеними накладними.
Проте, всупереч п. 3.5, п. 3.13 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, заявником - ТОВ «Арма Факторинг»не подано суду належних та допустимих доказів настання терміну платежу, і відповідно, наявності грошового зобов'язання, визначеного умовами основного договору, який у розумінні тлумачення термінів у п. 1.1. є саме договором, укладеним між клієнтом, тобто у даному випадку - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», та боржником, тобто Республіканським унітарним підприємством «Мінський транспортний завод», а не іншими юридичними особами, як не надано і доказів в підтвердження права грошової вимоги ТОВ «Арма Факторинг»до Республіканського унітарного підприємства «Мінський транспортний завод», наявність яких саме у ТОВ «Арма Факторинг»обумовлено п. 3.5 Генерального договору факторингу № 11-08 Ф, та обов'язок по доведенню щодо наявності саме грошових вимог за ними покладено саме на заявника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Арма Факторинг»в частині визнання його кредитором боржника на суму 15 293 520,00 грн. основного боргу з факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009 -не були доведені належними та допустимими доказами, а отже задоволенню не підлягають.
Відповідно, вимоги щодо 12 297 611,50 грн. відсотків за користування наданим факторинговим фінансуванням за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009, 3 058 704,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009, 1 613 113,43 грн. пені за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009, 395 066,88 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, Додатку № 4 від 11.02.2009, 1 158 780,29 грн. інфляційні втрати -також задоволенню не підлягають, оскільки випливають з наявності у боржника грошового зобов'язання на суму 15 293 520,00 грн., строк платежу якого настав, але доказів чого суду ТОВ «Арма Факторинг»- не подано.
Щодо вимоги ТОВ «Арма Факторинг»в частині визнання його кредитором боржника на суму 8 812 798,00 грн. за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, яка є заборгованістю, яка підтверджена векселями, виданими в якості розрахунку за надані факторингові послуги, суд зазначає про те, що акт прийому -передачі майна від 25.05.2009 а саме векселів Серії АА 0610801 на суму 200 000,00 грн. /Двісті тисяч/ гривень 00 копійок, Серії АА 0610802 на суму 100 000,00 грн. /Сто тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610803 на суму 100 000,00 грн. /Сто тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610804 на суму 200 000,00 грн. /Двісті тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610805 на суму 200 000,00 грн. /Двісті тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610806на суму 200 000,00 грн. /Двісті тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610807на суму 200 000,00 грн. /Двісті тисяч/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610808на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610810 на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610811 на суму 1 000 000,00 грн./Один мільйон/гривень 00 копійок; Серії АА 0610813 на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610814 на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610815 на суму 612 798,00 грн. /Шістсот дванадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610816 на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок; Серії АА 0610817на суму 1 000 000,00 грн. /Один мільйон/ гривень 00 копійок, не місить жодних посилань на те, що його було складено саме до Генерального договору факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, а відтак вказаний акт не може бути прийнятий судом як доказ в обґрунтування наявності грошових вимог до боржника в сумі 8 812 798,00 грн. за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008, на який ТОВ «Арма Факторинг»посилається як на підставу наявності у нього грошових вимог до боржника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг»необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та визнанню не підлягають.
Отже, дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд не приймає вищенаведені вимоги кредиторів, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню судом не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
В задоволені заяви Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 19 190, 39 грн. відмовити.
В задоволені заяви Відкритого акціонерного товариства «Борекс»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 995 720,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна фірма «Луганськпромстрой» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 2 734 630, 98 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМТЕХПЛАСТ» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 7 664 123,68 грн. відмовити.
В задоволені заяви Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 175 599,79 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Байхім-Україна»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 145 621,16 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київський завод гумових та латексних виробів»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 3 590 229, 95 грн. відмовити.
В задоволені заяви Закритого акціонерного товариства «Автоелектроапаратура»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 1 809 384,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-КІРІСС»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 1 681 744,28 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 2 449 164,70 грн. відмовити.
В задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 5 732 108,84 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН-КОНСАЛТИНГ» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 17 327 296,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «АВАЛОН-ГРУП» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 17 178 512,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «СТЕЛТЕКС» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 27 396 126,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСИФІК-БУДІНВЕСТ»про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 18 857 067,00 грн. відмовити.
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про визнання кредитором з грошовою вимогою до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" у розмірі 42 629 594,10 грн. відмовити.
Суддя Д.В. Мандичев
