ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
22.11.2018
Справа № 50/311-б
За позовом ліквідатора публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та
латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
до ОСОБА_2
про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи
№ 50/311-б
За заявою компанії "Тікон Бізнес ЛТД"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київський завод
гумових та латексних виробів"
про банкрутство
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від заявника Кіцул Л.Б. - ліквідатор боржника,
від відповідача ОСОБА_3 - предст. за дов.
Присутні: Атаманенко О.П. - предст. за дов. ПАТ "Альфа Банк"
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 50/311-б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.18 відкрито провадження за заявою ліквідатора боржника в межах справи № 50/311-б за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.06.18 о 10:50 год.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.18 повернуто ліквідатору публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцулу С.Б. заяву про забезпечення позову в межах справи № 50/311-б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.18 повернуто ліквідатору публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцулу С.Б. заяву про забезпечення позову в межах справи № 50/311-б.
30.05.18 від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про забезпечення судових витрат відповідно до ч. 4 ст. 125 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.18 відкладено підготовче засідання на 10.07.18
10.07.18 від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.18 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 07.08.18.
07.08.18 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження за позовом ліквідатора публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 50/311-б
07.08.18 судове засідання не відбулось.
Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 20.09.18.
20.09.18 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.18 відкладено підготовче засідання 01.11.18.
01.11.18 суд намісці ухвалив відкласти розгляд на 15.11.18.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.18 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.18 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.11.18.
У судовому засіданні, розглянувши заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 50/311-б та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В поданій заяві позивач просить суд витребувати у відповідача з чужого незаконного володіння та визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира).
На думку позивача вищезазначена спірна квартира незаконно вибула з його володіння, а тому підлягає поверненню шляхом витребування з відповідача та визнання за ним права власності
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.11 17 та свідоцтва на право власності на квартиру від 21.08.18.
Представник відповідача надав суду відзив на заяву в межах справи, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин заяви в межах справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-УІ)" № 01-06/606/2013 від 28.03.13 визначено, що спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння відносяться до категорії спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, а отже відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 9 статті 16 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
При цьому приписи ч. 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" охоплюють усі без виключення майнові спори за участю боржника, що прямо випливає зі змісту згаданої норми, у зв'язку з чим відповідні спори розглядаються у межах справи про банкрутство незалежно від того, який процесуальний статус у такому спорі (позивача чи відповідача) має боржник (банкрут).
Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.04.16 у справі № 910/1872/15-г.
Відповідно до п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.
Статтею 41 Конституції України установлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном; недопустимість позбавлення власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнано право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (статті 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Постановою Господарського суду міста Києва від 11.09.13 у справі № 50/311-6 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.14 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.17 з метою реалізації належного банкруту майна ліквідатором отримано відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно яких банкруту на праві власності належить спірна квартира на підставі свідоцтва про право власності б/н від 21.08.08.
Таким чином, станом на 16.11.17 за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно власником спірної квартири є боржник - публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів".
Однак, 23.02.18 рішенням державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Євко В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39842431 від 23.02.18 проведено державну реєстрації права власності на спірну квартиру.
Підставою виникнення права власності зазначено - наказ № 172И, виданий ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" 15.12.08; додаткова угода № 1, укладена 04.05.05 між ТОВ "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" та ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів"; лист ліквідатора ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б. № 27 від 15.06.16; акт прийому - передачі № 2 від 17.12.08, підписаний між ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" та ОСОБА_2
Копії зазначених документів надані суду Броварською районною державною адміністрацією Київської області та долучені до матеріалів справи № 50/311-6 на підставі листа № 2675/01-11 від 16.10.18. Відповідачем достовірність зазначених доказів не спростовується.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передача активів боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, можлива лише такими способами як: продаж майна шляхом проведення аукціону або продаж безпосередньо юридичній чи фізичній особі. Даний перелік є вичерпним.
Позивач наголошує, що жоден з перелічених вище згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" способів не є підставою для переходу права власності на спірну квартиру від боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, третій особі та, як наслідок, не може свідчити про законність передачі активів боржника третім особам.
Таким чином, суд дійшов висновку, що за відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували перехід права власності на активи ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" шляхом проведення аукціону або продажу безпосередньо юридичній чи фізичній особі, відчуження/передача активу - спірної квартири суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто є незаконною.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач не міг втратити право власності на спірну квартиру на підставі документів, які були надані відповідачем для державної реєстрації права власності на спірну квартиру.
Отже, переходу права власності на спірну квартиру в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та чинним законодавством не було.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може також пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання права та відновлення становища, що існувало до порушення цього права.
Оскільки передача активу - спірної квартири у власність відповідача є незаконною, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо витребування спірного майна та визнання права власності на нього, у зв'язку із відсутністю первинних документів.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовій збір в розмірі 7.048, 00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1.Частково задовольнити заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
2.Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) власність публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, 64; ідентифікаційний код 00149593) квартиру АДРЕСА_1.
3.Визнати за публічним акціонерним товариством "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, 64; ідентифікаційний код 00149593) право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
4.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" (03022, м. Київ, вул. Амурська, 64; ідентифікаційний код 00149593) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.048, 00 грн.
5.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.
6.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя Пасько М.В.
Повний текст ухвали складено 27.11.18.
Інформацію по справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.
