КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2015 р. Справа№ 50/311-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Шипка В.В.
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Арма Факторинг": Наріжний Є.Ю. - довіреність б/н від 12.01.2015р.
від ПАТ „Альфа Банк": Атаманенко О.П. - довіреність б/н від 27.08.2014р.
від ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві:
Дмитренко О.О. - довіреність № 87/26-50-10-12 від 10.02.2015р.
від ПАТ „Промінвестбанк": Братченко А.В. - довіреність № 09-32/980
від 15.08.2013р.
від ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів":
Давиденко М.А. - довіреність № 1/5 від 02.02.2014р.
від ДП „НДІ „Еластик": Бугро Т.А. - довіреність № 310/1 від 17.12.2014р.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арма Факторинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015р.
у справі № 50/311-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою Компанії „Тікон Бізнес ЛТД"
до Публічного акціонерного товариства „Київський завод гумових та латексних виробів"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року, серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" станом на 12.02.2015 року на загальну суму 168 288 541,09 грн.; в задоволенні заяви ТОВ „Арма Факторинг" про визнання кредитором боржника в сумі 33 816 795,10 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Арма Факторинг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року в частині відмови ТОВ „Арма Факторинг" у визнанні грошових вимог до боржника на суму 33 816 795,10 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ „Арма Факторинг" кредитором ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" на суму 33 816 795,10 грн. та зобов'язати ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року колегією суддів у складі: головуючий-суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Шипко В.В. апеляційну скаргу ТОВ „Арма Факторинг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2015 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У наданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута та представник ПАТ „Промінвестбанк" просили апеляційну скаргу ТОВ „Арма Факторинг" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Ухвалою суду від 24.03.2015 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 07.04.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.
Представник ТОВ „Арма Факторинг" в судовому засіданні 07.04.2015 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року скасувати в частині відмови ТОВ „Арма Факторинг" у визнанні грошових вимог до боржника на суму 33 816 795,10 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ „Арма Факторинг" кредитором ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" на суму 33 816 795,10 грн. та зобов'язати ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Представники ПАТ „Альфа Банк", ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, ПАТ „Промінвестбанк", ДП „НДІ „Еластик" та ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" в судовому засіданні проти вимог ТОВ „Арма Факторинг", викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.
У судовому засіданні 07.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Арма Факторинг" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
З наявних у справі матеріалів вбачається, що Компанія „Тікон Бізнес ЛТД" звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість у розмірі 641 249,10 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів".
Відповідне оголошення опубліковано в газеті „Голос України" № 129 (4879) від 15.07.2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та, серед іншого, відмовлено у задоволенні грошових вимог ТОВ „Арма Факторинг" на суму 42 626 594,10 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гартенка В.Ф.
Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті „Голос України" №187 від 08.10.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року припинено повноваження ліквідатора ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" арбітражного керуючого Гартенка В.Ф. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
11.12.2014 року на затвердження суду від ліквідатора банкрута надійшов реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року, серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" станом на 12.02.2015 року на загальну суму 168 288 541,09 грн.
Також вказаною ухвалою, зокрема, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ „Арма Факторинг" про визнання кредитором боржника в сумі 33 816 795,10 грн., мотивуючи тим, що доводи ТОВ „Арма Факторинг", які викладенні в заяві вже були предметом дослідження в даній справі, зокрема під час проведення попереднього засідання господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року, за наслідками якої відмовлено в задоволенні заяви ТОВ „Арма Факторинг".
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали в частині розгляду грошових вимог ТОВ „Арма Факторинг", колегією суддів встановлено наступне.
В силу ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя)
Частиною 6 п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 „Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.11 № 4212 IV)" встановлено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником, повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмо повідомляє заявників і господарський суд.
Так, 21.05.2014 року ТОВ „Арма-Факторинг" звернулося до суду із заявою, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 33 816 795,10 грн., з яких: 15 293 520,00 грн. основного боргу з факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008 року та Додатку № 4 від 11.02.2009 року; 12 297 611,50 грн. відсотків за користування наданим факторинговим фінансуванням; 3 058 704,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення наданого факторингового фінансування; 1 613 113,43 грн. пені; 395 066,88 грн. 3% річних та 1 158 780,29 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування своїх грошових вимог до боржника в сумі 15 293 520,00 грн., ТОВ „Арма Факторинг" посилається на наявність здійсненого за Генеральним договором факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008 року, укладеному між ТОВ „Арма Факторинг" та ВАТ „Київський завод гумових та латексних виробів", та Додатку № 4 від 11.02.2009 року, факторингового фінансування боржника - ПАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" в сумі 15 293 520,00 грн. під відступлення права майбутньої грошової вимоги саме до Республіканського унітарного підприємства „Мінський транспортний завод" за накладними, наведеними у заяві.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, аналогічні вимоги, на яких ґрунтується заява скаржника, вже були предметом дослідження в даній справі, за результатами розгляду яких ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 року, відмовлено заявнику в задоволені грошових вимог в повному обсязі.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що заявником не підтверджено беззаперечними доказами наявність заборгованості боржника за Генеральним договором факторингу в розмірі 15 293 520,00 грн., внаслідок чого заявлені вимоги в сумі 12 297 611,50 грн. відсотків за користування факторинговим фінансуванням, 3 058 704,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення факторингового фінансування, 1613113,43 грн. пені за несвоєчасне повернення факторингового фінансування, 395 066,88 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення факторингового фінансування за Генеральним договором факторингу, 1 158 780,29 грн. інфляційних також не підлягають визнанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Згідно з приписами п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
За таких обставин, оскільки заявлені вимоги скаржника ґрунтуються на тих доводах, які вже розглядались судами першої, апеляційної та касаційної інстанціями і їм була надана відповідна правова оцінка, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ „Арма Факторинг".
У якості підстави для скасування оскаржуваної ухвали та визнання грошових вимог ТОВ „Арма Факторинг", скаржник в апеляційній скарзі посилається на наявність висновку комісійної судово-економічної експертизи № 515/516/13-45 від 16.05.2013 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи по обвинуваченню колишнього Голови правління ВАТ „Київський завод гумових та латексних виробів" Левицького Р.Г. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 та ч. 4 ст. 190 КК України. За результатами проведення вказаної експертизи, встановлено, що заборгованість ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" перед ТОВ „Арма Факторинг" по Генеральному договору факторингу № 11-08 Ф від 01.01.2008 року склала всього в сумі 17 818 646,24 грн.
Однак, судова колегія відзначає, що в силу абз. 7 ч. 25 Закону про банкрутство (в редакції Закону про банкрутство від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року) внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Таким чином, наявність нововиявлених обставин, які мають значення для справи, є підставою для звернення до суду із відповідною заявою про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 26.12.2012 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Арма Факторинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року у справі № 50/311-б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року у справі № 50/311-б залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу № 50/311-б повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 14.04.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
В.В. Шипко
