УХВАЛА
27 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 50/311-б
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.04.2019
у складі колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий), Отрюх Б.М., Остапенко О.М.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.11.2018
у складі судді Паська М.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича
до ОСОБА_2
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи №50/311-б
за заявою Компанії "Тікон Бізнес ЛТД"
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів"
ВСТАНОВИВ:
23.04.2019 ОСОБА_2 звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 23.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №50/311-б в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2019.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення із касаційною скаргою 23.04.2019, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" Кіцула Сергія Богдановича з майновою вимогою у 2018 році), ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIII від 07.12.2017, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становив 1 762 грн.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_2 , предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду від 03.04.2019, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 22.11.2018 про розгляд спору в межах справи №50/311-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" за заявою ліквідатора Кіцула Сергія Богдановича до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду 23.04.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №50/311-б про розгляд майнового спору в межах справи №50/311-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів", скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 7 048 грн. (1 762 * 2 * 200%).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Отже, надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника касаційної скарги.
Виходячи з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками учасникам справи №50/311-б.
Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на таке, подана ОСОБА_2 касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №50/311-б не відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим така касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми поданої ним касаційної скарги.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 73, 76, 77, 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №50/311-б залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_2 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 14 червня 2019 року.
3. Роз`яснити ОСОБА_2 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук
