ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
19.09.2019
Справа № 50/311-б
За заявою компанії "Тікон Бізнес ЛТД"
до публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та
латексних виробів" (ідентифікаційний код 00149593)
про банкрутство
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від заявник не з`явились,
від боржника не з`явились.
В судовому засіданні приймали участь: Іванів А.Р. - предст. за дов. ТОВ "Файненс Компані", Кіцул С.Б. - ліквідатор боржника, Атаманенко О.П. - предст. за дов. ПАТ "Альфа Банк", Галан М.О. - предст. за дов. ТОВ "Файненс Компані"
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.10 порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.10 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кабаєва Г.В.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 26.12.12 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою господарського суду міста Києва від 11.09.13 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гартенка В.Ф.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.14 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
У зв`язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду міста Києва Мандичева Д.В. справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, справа передана судді господарського суду міста Києва Паську М.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.18 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 10.01.19.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.18 задоволено клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про заміну кредитора у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.18 відмовлено Головному управлінню ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код 39439980) у визнанні кредитором боржника на суму 760.466,09 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 18.02.19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.11.18 у справі № 50/311-б - повернуто скаржнику.
Враховуючи, що станом на 20.05.19 від ліквідатора боржника не надійшло звіту та ліквідаційного балансу на затвердження, а також закінчився строк ліквідаційної процедури у справі, розгляд справи призначено на 25.06.19.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.19 продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 25.12.19.
09.08.19 від товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" надійшла заява про заміну кредитора у справі № 50/311-б.
Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 19.09.19.
16.09.19 від акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшли заперечення на заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну кредитора у справі № 50/311-б.
17.09.19 від ліквідатора боржника надійшла відповідь на заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну кредитора у справі № 50/311-б.
У судовому засіданні, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну кредитора у справі № 50/311-б, суд встановив наступне.
Між ПАТ "Альфа-Банк" та TOB "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" 30.12.2015 року було укладено договір факторингу, за умовами якого останнє відступило на користь Банку право грошової вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJ1 від 03.11.2006 року, що був укладений між ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" та АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАН" (правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк".)
Також 30.12.2015 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" було укладено договір про відступлення (передачі) прав за іпотечним договором від 03.11.2006 року від 03.11.2006 року зареєстрованим в реєстрі за № 8040, за яким було забезпечено виконання боржником (ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів") своїх кредитних зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 19 748,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Амурська,6.
Данні договори є чинними з моменту їх укладення і по сьогоднішній день, ніким не оскаржувались в судовому порядку та не скасовані, а також не були предметом розгляду судової справи № 910/10364/16, рішення в якій надає ТОВ "Файненс Капітал" як доказ у даній справі.
У зв`язку з укладенням даних договорів ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про заміну кредитора у справі з ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" на ПАТ "Альфа-Банк" за зобов`язаннями, що випливали з зазначених вище договорів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2016 року, окрім іншого, було замінено кредитора у справі № 50/311-6 ТОВ "Скай Кепітал Менеджмент" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк".
Слід зазначити, що дана ухвала набрала чинності 03.03.2019 року та є чинною на сьогоднішній день та ніким не оскаржувалася.
На підтвердження переходу до ТОВ "Файненс Компані" прав вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJI від 03.11.2006 року останнє надає договір № 1 про відступлення права вимоги від 07.03.2019 року та судові рішення у справі № 910/10364/16 якими встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги за згаданим кредитом між ПАТ "Омега-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" є нікчемним та договір купівлі-продажу прав вимоги між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" є недійсним, а у застосуванні наслідків недійсності зазначених договорів заяву залишено без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що АТ "Альфа-Банк" не був учасником судової справи № 910/10364/16, договір факторингу, що був укладений між Банком та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" не був предметом розгляду даної справи і наслідки недійсності даного договору факторингу (віндикація) не застосовані, право вимоги за кредитним договором у АТ "Альфа-Банк" відповідно зазначених судових рішень не витребувано.
Відповідно до ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз. 4 ст. З Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Однак, укладаючи договір купівлі-продажу між ТОВ "Файненс Компані" та ПАТ "Омега Банк" останнє не набуло даного права вимоги, оскільки не витребувало його у АТ "Альфа-Банк", який в розумінні ст.ст. 330 та 388 ЦК України є добросовісним набувачем.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною першою статті 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Водночас, у п. 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз`яснено, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.
Згідно положень п. 2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов`язок повернення майна за цим правочином. У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, яку викладено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", що наголошує на тому, що норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину. шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ПК. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 01.10.2016 у справі № Б-50/112-09, від 12.12.2017 року у справі № 904/10544/16 та від 17.10.2011 у справі № 3-103гс11.
Також, судом встановлено, що вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJT від 03.11.2006 року були повністю погашені за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на аукціоні, який відбувся 10.11.2015 року в рамках справи про банкрутство ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів".
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про іпотеку", після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
Отже, ТОВ "Файненс Компані" за договором № 1 від 07.03.2019 року набув у ПАТ "Омега Банк" право вимоги за кредитним договором № 35/59454-KJI від 03.11.2006 року, яке фактично вже не існувало, оскільки було погашене, а будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, якою забезпечувалось виконання кредитних зобов`язань, припинились в силу ст. 50 Закону України "Про іпотеку", оскільки предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, відступлення майнових прав, яких набуло ТОВ "Файненс Компані" за іпотечним договором від 03.11.2006 року, в силу зазначених норм закону, підлягає обов`язкові державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є вважається вчиненим з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з інформаційної довідки наданої АТ "Альфа-Банк", в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію укладеного між ТОВ "Файненс Компані" та ПАТ "Омега Банк" правочину, що свідчить про те, що такий правочин не є вчиненим.
З системного аналізу вище викладено, суд дійшов висновку що подана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 52, 232 234, ГПК України, господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ
1.Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" в задоволенні заяви про заміну кредитора у справі № 50/311-б.
2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя Пасько М.В.
Повний текст ухвали складено 23.09.2019.
Інформацію по справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/
