СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2019 р. Справа № 922/719/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. (вх.№1625Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 (суддя Савченко А.А., повний текст складено 18.04.2019 у приміщенні господарського суду Харківської області) у справі № 922/719/16
за заявою Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м.Харків,
про банкрутство, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 задоволено заяву ліквідатора Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Тищенко О.І. про дострокове припинення повноважень, звільнено Тищенко О.І . від виконання нею обов`язків ліквідатора боржника у справі №922/719/16, призначено ліквідатором боржника у справі №922/719/16 арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича, відхилено кандидатури арбітражних керуючих Шинкарчука А.В., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором боржника, зобов`язано ліквідатора боржника Лялюка В.М. вжити заходів щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017, закрито провадження за скаргою Національного банку України на дії/бездіяльність ліквідатора (вх.№30499) та скаргами ТОВ "Пірс", ТОВ "ЮФ "Час "Ч" та ПрАТ "Лемма КС" на дії ліквідатора (вх.№2701, 2702, 2703 від 30.01.2019), з урахуванням наданих уточнень та доповнень.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції мотивував її тим, що скарги кредиторів на дії ліквідатора боржника Тищенко О.І. є обґрунтованими, встановив порушення Тищенко О.І. обов`язків ліквідатора, передбачених Законом про банкрутство. Водночас ліквідатор Тищенко О.І. звернулась до господарського суду у даній справі із заявою про дострокове припинення повноважень ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у зв`язку з завантаженістю та за станом здоров`я. Керуючись частиною 3 ст.114 Закону про банкрутство суд задовольнив заяву ліквідатора, звільнивши її від виконання обов`язків ліквідатора Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі №922/719/16. Оскільки Законом про банкрутство не встановлено обов`язку суду застосовувати автоматизовану систему у разі необхідності заміни ліквідатора, зокрема, у разі подання ним відповідної заяви про звільнення або за наслідками розгляду скарги на дії ліквідатора, суд зазначив про можливість призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, якими було подано заяви на участь у відповідній справі. Розглянувши та порівнявши кандидатури арбітражних керуючих Шинкарчука А.В., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. та Лялюка В.М. на призначення ліквідатором банкрута, господарський суд, урахувавши досвід, кваліфікаційний рівень, наявність можливості виконання покладених на арбітражного керуючого функцій, господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення арбітражного керуючого Лялюка В.М. ліквідатором Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі №922/719/16, у зв`язку з чим відхилив кандидатури арбітражних керуючих Шинкарчука А.В., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором банкрута.
Арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. з ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лялюка В.М., постановити нове рішення, яким відхилити кандидатуру арбітражного керуючого Лялюка В.М. для призначення ліквідатором боржника та призначити ліквідатором у справі №922/719/16 арбітражного керуючого Шинкарчука А.В.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що арбітражний керуючий Лялюк В.М. не може бути призначений ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у зв`язку:
- з наявністю конфлікту інтересів. Зокрема, вказує на обставини щодо заінтересованості кредитора ТОВ «Пірс» у призначенні ліквідатором боржника саме арбітражного керуючого Лялюка В.М. Апелянт зазначає, що ТОВ «Пірс» є одним із засновників боржника - ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації». Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із засновників кредитора -ТОВ «Пірс» є фізична особа ОСОБА_2 . Дана особа є також засновником іншого кредитора боржника - ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч», яке є переможцем аукціону з продажу майна боржника, що був визнаний Харківським апеляційним господарським судом недійсним, а майно реалізоване з цих торгів підлягає поверненню боржнику. На даний час майно боржника, що було реалізовано на торгах та придбано ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч» перебуває в іпотеці того ж самого громадянина ОСОБА_2 , який є засновником ТОВ «Пірс» та ТОВ «ЮФ «Час «Ч». Заявник вважає, що призначення арбітражного керуючого Лялюка В.М. ліквідатором боржника за клопотанням заінтересованої особи відносно боржника - ТОВ «Пірс» породжує відповідний конфлікт інтересів у арбітражного керуючого, що, на думку апелянта, вплине на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого;
- з наявністю у діяльності Лялюка В.М. як арбітражного керуючого порушень Закону про банкрутство (за результатами проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області перевірки діяльності арбітражного керуючого Лялюка В.М. винесено припис про усунення порушень у роботі арбітражного керуючого, інформація про цей припис арбітражним керуючим Лялюком В.М. не зазначена у заяві арбітражного керуючого про участь у справі);
- порушень інших нормативно-правових актів, що регламентують роботу арбітражних керуючих та є обов`язковими для їх виконання (відсутність постійного місцезнаходження для здійснення своєї діяльності).
Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі господарським судом зазначено, що арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. не вказав у заяві про досвід виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора на підприємствах та показники роботи у попередніх справах. Однак у судовому засіданні арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. повідомив суду першої інстанції, що здійснює діяльність арбітражного керуючого з 2006 року та брав участь у процедурі ліквідації близько двадцяти як юридичних, так і фізичних осіб - підприємців. Також арбітражний керуючий наголошує, що має свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю, що, з урахуванням наявності практичного досвіду сприятиме здійсненню заходів з повернення майна боржника до ліквідаційної маси, натомість арбітражний керуючий Лялюк В.М. не має юридичної освіти.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 поновлено арбітражному керуючому Шинкарчуку А.В. строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16. Повідомлено учасників справи про призначення справи №922/719/16 до розгляду на 15.07.2019 об 11:45 год.
18.06.2019 від арбітражного керуючого Лялюка В.М. до суду надійшли письмові пояснення (вх.№5867) щодо апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019, в яких зазначає, що у період з 2013 по 2019 роки Головним управлінням юстиції у Харківській області дійсно проводились планові та позапланові перевірки, за результатами яких було виявлено, зокрема, порушення правил ведення діловодства арбітражним керуючим та винесено припис щодо недопущення у подальшій діяльності аналогічних порушень. Дані приписи не можна вважати такими, що в подальшому вплинуть на порушення прав кредиторів та можливість зашкодити їх інтересам, оскільки під час проведення перевірок не було встановлено жодних порушень прав кредиторів у будь-якій з проведених процедур банкрутства, окремих ухвал судом стосовно дій як ліквідатора не виносилось, скарги на дії ліквідатора судами не розглядались, дисциплінарних стягнень не накладалось, про що свідчить відсутність записів у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих, до кримінальної відповідальності не притягувався. Натомість зазначає, що арбітражний керуючий Шинкарчук Андрій Володимирович має три дисциплінарні стягнення (згідно з даними Єдиного реєстру арбітражних керуючих). Щодо місця здійснення діяльності арбітражного керуючого то згідно з даними з Єдиного реєстру арбітражних керуючих місцем здійснення діяльності (станом на дату подання апеляційної скарги) є: м.Харків, пр-т Гагаріна,181, оф.12, що відповідає вимогам «Правил організації з діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), саме за цією адресою розташоване саме нежитлове приміщення. Адреса, вказана у резолютивній частині ухвали, зазначалася лише як адреса для листування з метою зручного отримання кореспонденції, що не може розцінюватися як подання до суду недостовірних відомостей щодо місця здійснення діяльності, оскільки є відкритий реєстр, в якому зазначаються усі необхідні дані про арбітражного керуючого. Арбітражний керуючий Лялюк В.М. зазначає, що законом не встановлено обов`язкової наявності юридичної освіти та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю для здійснення обов`язків арбітражного керуючого. Щодо посилання апелянта на конфлікт інтересів арбітражний керуючий Лялюк В.М. стверджує, що не є зацікавленою особою у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, оскільки не наділений жодним з встановлених у вказаній нормі статусів стосовно боржника.
12.07.2019, 23.07.2019 від арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича електронною поштою до суду надійшли заяви (вх.№6517, вх.№6866), в яких просить розглянути справу без його участі та повідомляє суд,що не заявляє самостійних вимог у даній справі.
12.07.2019 від арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича до суду надійшло клопотання (вх.№6518), в якому повідомляє суд, що він не заявляє самостійних вимог на предмет спору, покладається на розсуд суду та просить розглянути апеляційну скаргу без участі арбітражного керуючого Жулінського В.Б.
12.07.2019, 23.07.2019 від арбітражного керуючого Сердюка Олександра Олександровича до суду надійшли клопотання (вх.№6524) (вх.№6879), в яких просить суд розглянути апеляційну скаргу Шинкарчука А.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у даній справі без його участі та просить його кандидатуру у якості ліквідатора не розглядати.
15.07.2019, 23.07.2019 від арбітражного керуючого Баранова Т.О. до суду надійшли клопотання (вх.№6543) та заява (вх.№6880), в яких просить розглянути апеляційну скаргу Шинкарчука А.В. без його участі, та повідомив суд, що втратив інтерес бути призначеним ліквідатором боржника у цій справі та просить його кандидатуру як ліквідатора не розглядати, жодних самостійних вимог щодо предмету розгляду не заявляє.
У судовому засіданні 15.07.2019 арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Ліквідатор боржника Лялюк В.М. та представники кредитора - ТОВ "Пірс" проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають її безпідставною та необґрунтованою, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Представник кредитора - Національного банку України зазначив, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, відзивів на апеляційну скаргу не надали, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Після заслуховування учасників справи у судовому засіданні 15.07.2019 оголошено перерву до 23.07.2019 до 14:00 год., про що ухвалою Східного апеляційного господарського суду повідомлено учасників справи.
19.07.2019 від Національного банку України до суду електронною поштою надійшло клопотання (вх.№6720) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи, яке обґрунтовує тим, що 23.07.2019 за участі Національного банку України відбудеться ряд обов`язкових та надважливих засідань у інших справах, тому Національний банк України не має змоги направити свого уповноваженого представника у судове засідання до суду у місті Харкові, яке відбудеться 23.07.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Національного банку України про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції з розгляду справи №922/719/16, яке відбудеться 23.07.2019 о 14:00 год.
22.07.2019 від арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. надійшли письмові пояснення (вх.№6797) стосовно заінтересованості ліквідатора Лялюка В.М., в яких, зокрема, посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.06.2019 у справі №910/2526/14 щодо критерію заінтересованості осіб, який полягає у тому, що в учасників справи та інших осіб не повинно бути сумнівів стосовно пов`язаності осіб з боржником (арбітражним керуючим).
У судове засідання 23.07.2019 після перерви представник Національного банку України не з`явився, колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку з недоведеністю, оскільки до даного клопотання не додано жодного доказу на підтвердження зайнятості представника юридичної особи в інших судових засіданнях 23.07.2019. Крім того, представник Національного банку України був присутній у судовому засіданні 15.07.2019, висловив правову позицію банку у даній справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 явка сторін не визнавалась обов`язковою, а строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до приписів частини 3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України спливає.
Частиною 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Крім того, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У судовому засіданні 23.07.2019 розгляд справи продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відмовлено ПАТ КБ "Приватбанк" у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у порядку ст.11 Закону про банкрутство.
23.03.2016 господарським судом Харківської області у даній справі здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Згідно з довідкою від 23.03.2016 щодо неможливості автоматизованого відбору кандидатури арбітражного керуючого «не знайдено жодної кандидатури арбітражного керуючого за умовами, вказаними у "Запиті на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого".
Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Тищенко Оксану Іванівну. Зобов`язано ліквідатора у строк до 23.06.2017 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, усі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.
25.10.2018 до господарського суду Харківської області звернувся Національний банк України зі скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора (вх.№30499), в якій просив суд задовольнити скаргу та зобов`язати ліквідатора боржника Тищенко Оксану Іванівну вжити заходів щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017. Скарга обґрунтована тим, що рішення суду про визнання результатів торгів недійсними у відповідній справі набуло законної сили 14.08.2018, але ліквідатором не вчинено заходів з повернення сторін в попередній стан, право власності банкрута на вказане майно не відновлене. Бездіяльність ліквідатора взагалі унеможливлює повернення майна та погашення вимог заставного кредитора у справі про банкрутство.
30.01.2019 до господарського суду Харківської області звернулись кредитори боржника - ТОВ "Пірс", ТОВ "ЮФ "Час "Ч" та ПрАТ "Лемма КС", зі скаргами ідентичного змісту (вх.№2701, 2702, 2703) на дії арбітражного керуючого (ліквідатора) у процесі банкрутства, в яких скаржники просили суд задовольнити скарги, зобов`язати ліквідатора (арбітражного керуючого) Тищенко О.І. у п`ятиденний строк з дня винесення ухвали суду скликати загальні збори кредиторів для вирішення питань з розгляду звіту ліквідатора щодо стану задоволення вимог кредиторів та створення комітету кредиторів. Скарги мотивовані тим, що ліквідатор не здійснює жодних належних дій по виконанню своїх обов`язків по проведенню ліквідації боржника та задоволенню вимог кредиторів, не надає кредиторам інформації по проведенню ліквідаційної процедури, звітів про свою діяльність, ухиляється від своїх обов`язків по скликанню загальних зборів кредиторів, що свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків.
Як свідчать матеріали справи, 02.05.2019 на загальних зборах кредиторів боржника утворено комітет кредиторів: ТОВ «Пірс», ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч», ПрАТ «Лемма КС».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, ТОВ «Пірс», ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч», ПрАТ «Лемма КС».
ТОВ «Пірс», що має найбільший розмір кредиторських вимог, запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Лялюка В.М. ліквідатора боржника у даній справі. У суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Пірс» пояснив, що кандидатура Лялюка В.М. на комітеті кредиторів не розглядалася.
Оскаржуваною ухвалою від 17.04.2019 господарський суд встановив порушення обов`язків ліквідатора Тищенко О.І. та, керуючись частиною 3 ст.114 Закону про банкрутство, задовольнив заяву ліквідатора, звільнивши її від виконання обов`язків ліквідатора боржника у справі №922/719/16.
Оскільки ухвала господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 арбітражним керуючим оскаржується частково, а саме: у частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лялюка В.М. та відмови у призначенні ліквідатором боржника у справі №922/719/16 арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, колегією суддів не переглядається правомірність задоволення судом першої інстанції вимог скарг кредиторів на дії ліквідатора боржника Тищенко О.І.
Матеріали справи свідчать про те, що заяви на участь у даній справі до господарського суду подали арбітражні керуючі: Шинкарчук А.В., Сердюк О.О., Жулінський В.Б., Баранов Т.О., Черкасов С.А. та Лялюк В.М.
Розглянувши та порівнявши кандидатури вищезазначених арбітражних керуючих на призначення ліквідатором боржника, господарський суд, з урахуванням досвіду, кваліфікаційного рівня, наявності можливості виконання покладених на арбітражного керуючого функцій, дійшов висновку про призначення арбітражного керуючого Лялюка В.М. ліквідатором Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі №922/719/16, у зв`язку з чим відхилив інші кандидатури арбітражних керуючих Шинкарчука А.В., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором банкрута.
З огляду на те, що у суді апеляційної інстанції арбітражні керуючі: Сердюк О.О., Жулінський В.Б., Баранов Т.О., Черкасов С.А. у своїх заявах та клопотаннях зазначили про втрату інтересу бути призначеним ліквідатором боржника у даній справі, у зв`язку з чим просили не розглядати їх кандидатури як ліквідатора боржника, колегія суддів розглядає кандидатури арбітражних керуючих Лялюка В.М.(призначеного ліквідатором боржника оскаржуваною ухвалою) та Шинкарчука А.В. (заявника апеляційної скарги).
Згідно з частиною 1 ст.97 Закону про банкрутство арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
Частиною 2 ст.114 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, покладених цим Законом.
До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (ст.1 Закону про банкрутство).
Відповідно до вимог Закону про банкрутство за наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника право вибору кандидатури ліквідатора боржника залишається за господарським судом, виходячи з пропозицій учасників справи (кредиторів, державного органу з питань банкрутства). При цьому жодна з наданих кандидатур арбітражних керуючих не є для суду пріоритетною.
Остаточне рішення щодо вибору кандидатури арбітражного керуючого (керуючого санації, ліквідації) та його призначення приймає суд, беручи до уваги вимоги чинного законодавства, ураховуючи відсутність пропозицій інших осіб, та з урахуванням його освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов`язків, та досліджуючи професійні якості кандидатів на цю посаду, відсутність зацікавленості особи стосовно боржника та кредиторів.
Як свідчать матеріали справи, 11.04.2019 арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович (свідоцтво №664 від 26.03.2013) звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх.№8891) на участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій вказує, що згоден на призначення ліквідатором Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації". Згідно з Законом про банкрутство не є заінтересованою особою, не має заборони здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), займати керівні посади, не має судимостей за вчинення корисливих злочинів, не визначений судом обмежено дієздатною або недієздатною особою, здатен виконувати обов`язки арбітражного керуючого за станом здоров`я. За час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, встановлених ухвалами господарських судів, порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав. Має поштовий, телефонний зв`язок, електронну пошту та доступ до всесвітньої мережі Інтернет, забезпечує отримання доставленої кореспонденції за наданими адресами: поштовою та електронною. Відповідно до ст.110 Закону про банкрутство має укладений договір страхування відповідальності арбітражного керуючого. До заяви надав копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №664 від 26.03.2013; копію договору №3431914 страхування відповідальності арбітражного керуючого від 17.09.2018, який діє до 01.10.2019, копію платіжного доручення про сплату страхового платежу за договором у розмірі 500 грн, копію листа №2461/132-33-15 від 26.08.2015 Міністерства юстиції України щодо присвоєння рівня кваліфікації арбітражному керуючому, резюме арбітражного керуючого.
17.04.2019 до господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (свідоцтво №662 від 22.03.2013) надійшла заява (в.№9463) про участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій надав згоду на призначення його ліквідатором у справі №922/719/16 про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" та зазначив, що не є заінтересованою особою ані стосовно боржника, ані стосовно кредиторів, у допуску до державної таємниці не відмовлено, раніше ніколи не здійснював управління боржником, не має у цій справі конфлікту інтересів, не здійснював повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною провадження, судимості за вчинення корисливих злочинів не має. Також зазначив, що має офіс у м.Харкові з доступом до мережі Інтернет, засоби зв`язку, персональний комп`ютер та інші необхідні організаційні та технічні можливості для виконання обов`язків ліквідатора у цій справі. На даний час не бере участь у жодній справі про банкрутство, тому може ефективно, з дотриманням процесуальних строків виконувати обов`язки ліквідатора у даній справі. Крім того, має право здійснювати адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №919 від 18.03.2011. Судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має. До заяви надав копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №662 від 22.03.2013, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №919 від 18.03.2011, договір №19/1715/ОД2 страхування відповідальності арбітражного керуючого віл 15.04.2019, копію квитанції про сплату страхового платежу за договором у розмірі 500 грн, копію диплома спеціаліста Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство» та кваліфікацію юриста.
Господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. не вказав у заяві про досвід виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора на підприємствах та показники роботи у попередніх справах, не вказано рівень кваліфікації арбітражного керуючого.
У ході судового розгляду справи було з`ясовано, що у судовому засіданні 17.04.2019 технічними засобами зафіксовано, що арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. повідомив суду першої інстанції, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, здійснює діяльність арбітражного керуючого з 2006 року та брав участь у процедурі ліквідації близько двадцяти як юридичних, так і фізичних осіб - підприємців. Також арбітражний керуючий наголосив, що має свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю, 22.02.2019 пройшов підвищення кваліфікації арбітражного керуючого у м.Дніпро та отримав відповідне свідоцтво, має договір страхування та вищу юридичну освіту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. зазначає про наявність у діяльності Лялюка В . М. як арбітражного керуючого порушень Закону про банкрутство, зокрема, припису про усунення порушень у роботі арбітражного керуючого, винесений за результатами проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області перевірки діяльності арбітражного керуючого Лялюка В.М., про що арбітражним керуючим Лялюком В.М. не зазначено у заяві арбітражного керуючого про участь у справі). Також вказує на відсутність постійного місцезнаходження для здійснення своєї діяльності.
Такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 6.9, 6.9.1, 6.9.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.01.2013 №113/5, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та розпорядження про усунення виявлених порушень. Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис. У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.
Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (пункт 7.4 Порядку).
У ході судового розгляду справи арбітражний керуючий Лялюк В.М. пояснив, що за результатами перевірок Головним управлінням юстиції у Харківській області було виявлено порушення правил ведення діловодства арбітражним керуючим та винесено припис щодо недопущення у подальшій діяльності аналогічних порушень строків подання арбітражним керуючим відомостей до управління з питань банкрутства, які в подальшому усунуті та більше не повторювалися. У свою чергу зазначивши, що арбітражний керуючий Шинкарчук А.В. має дисциплінарні стягнення.
За загальними нормами чинного законодавства, зокрема, ст.39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Таким чином, посилання на наявність припису у арбітражного керуючого Лялюка В.М. та дисциплінарного стягнення у арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. є необґрунтованим.
Щодо обставин зазначених в апеляційній скарзі про відсутність постійного місцезнаходження для здійснення своєї діяльності арбітражним керуючим Лялюком В.М. колегія суддів зазначає таке.
До апеляційної скарги в якості доказів, що підтверджують зазначені доводи, заявником надано копії фотографій, з яких неможливо встановити факт відсутності приміщення, яке використовується арбітражним керуючим Лялюком В.М.
У судому засіданні арбітражний керуючий Лялюк В.М. пояснив, що має приміщення для своєї діяльності, на підтвердження чого надав колегії суддів для огляду оригінал договору про оренду приміщення, що діяв на час звернення до суду із заявою про участь у даній справі, а також новий договір оренди, зазначивши, що перерви між укладенням договорів оренди не було. Адреса, зазначена в оскаржуваній ухвалі: АДРЕСА_1 , є адресою, за якою мешкає арбітражний керуючий, і пояснив, що вказав цю адресу задля належного отримання кореспонденції.
Отже, вказані заявником в апеляційній скарзі обставини не є підставою вважати, що у арбітражного керуючого Лялюка В.М. відсутнє приміщення, яке використовується ним для здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Колегія суддів, досліджуючи професійні якості кандидатів: арбітражного керуючого Лялюка В.М. та арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. на посаду ліквідатора у даній справі, вважає, що за наявності у кандидатів вищої освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, наявності у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки ліквідатора у даній справі, наявності договорів страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, які свідчать про їх здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов`язки, дійшла висновку, що заявлені кандидатури не мають переважаючих характеристик одна перед одною.
Господарським судом Харківської області встановлено, що подані арбітражними керуючими заяви та додатки до них свідчать про те, що всі арбітражні керуючі, які виявили бажання взяти участь у справі №922/719/16 про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у якості ліквідатора, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони займатись діяльністю арбітражного керуючого не мають, не є заінтересованими особами стосовно боржника та кредиторів.
Одним з доводів апеляційної скарги є наявність конфлікту інтересів та ознак заінтересованості стосовно ліквідатора боржника арбітражного керуючого Лялюка В.М.
Згідно з пунктом 7-1 частини 2 статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту.
Частиною 2 ст. 4 Закону визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Пунктом «б» частини 2 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення також є особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках).
Законом України "Про запобігання корупції" дано визначення термінів "приватний інтерес", "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів". Порушене питання вказаний Закон врегульовує окремим розділом V.
Так, приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 ст.114 Закону про банкрутство розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 114 Закону про банкрутство розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими у цій справі.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
У ході апеляційного провадження з`ясовано, що ініціатива про призначення арбітражного керуючого Лялюка В.М. виходила від ТОВ «Пірс», що не заперечується останнім.
Як стверджує апелянт, ТОВ «Пірс» (кредитор) є одним із засновників боржника - ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», однак ці доводи не підтверджені доказами.
Разом з тим, згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із засновників кредитора - ТОВ «Пірс», є фізична особа ОСОБА_2 (а.с.100-102, том 58).
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 є також засновником іншого кредитора боржника - ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч», яке є переможцем аукціону з продажу майна боржника, що був визнаний Харківським апеляційним господарським судом недійсним, а майно, реалізоване з цих торгів, підлягає поверненню боржнику (а.с.110-111, том 58).
Апелянт стверджує, що даний час майно боржника, що було реалізовано на торгах та придбано ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч», перебуває в іпотеці того ж самого громадянина ОСОБА_2 , який є засновником ТОВ «Пірс» та ТОВ «ЮФ «Час «Ч».
Господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, право власності на майно банкрута перереєстровано на низку осіб, які за результатами проведеного аукціону набули відповідне майно у власність, зокрема, майно обтяжене іпотекою, номер запису про іпотеку: 27589447, іпотекодержатель: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Інформація про те, що ОСОБА_2 є іпотекодержателем майна боржника, не спростована ТОВ «Пірс».
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що господарський суд з формальних підстав, зазначених у Законі про банкрутство, визнав незаінтересованими кандидатури арбітражних керуючих стосовно боржника та кредиторів, залишивши поза увагою такий критерій заінтересованості як наявність обґрунтованих підстав вважати осіб заінтересованими.
Цей критерій означає те, що в учасників справи чи інших осіб не повинно бути сумнівів стосовно пов`язаності осіб з боржником (арбітражним керуючим).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2019 у справі №910/2526/14.
Отже, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини є підставою для висновку про наявність сумнівів стосовно пов`язаності осіб з боржником (арбітражним керуючим), а відтак і конфлікту інтересів, оскільки призводить до суперечності між інтересами боржника, кредиторів ТОВ «Пірс» та ТОВ «Юридична фірма «Час «Ч» та повноваженнями арбітражного керуючого Лялюка В.М. у справі про банкрутство ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації».
Розглянувши наявні у матеріалах справи заяви арбітражних керуючих Лялюка В.М. та Шинкарчука А.В., колегія суддів, надаючи оцінку кандидатурам ліквідатора відповідно до абзацу 6 частини першої статті 1 Закону про банкрутство, з урахуванням критерію заінтересованості, вважає, що кандидатура арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. відповідає вказаним приписам Закону про банкрутство, а тому підлягає призначенню для здійснення функцій ліквідатора у даній справі та відхилення кандидатур арбітражних керуючих Лялюка В.М., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором боржника у даній справі.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодекс України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з прийняттям нового рішення у справі у цій частині.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 скасувати в частині призначення ліквідатором ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича.
Викласти абзаци 3-5 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 у такій редакції:
«Призначити ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (свідоцтво №662 від 22.03.2013, адреса: 61068, м.Харків, пр.Московський, 102/112).
Відхилити кандидатури арбітражних керуючих Лялюка В.М., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі №922/719/16.
Зобов`язати ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Шинкарчука А.В. вжити заходи щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.07.2019.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель
