ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"29" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/719/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Кононової О.В.
розглянувши скаргу Національного Банку України (вх. № 10410 від 26.04.2023) на дії/бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича по справі № 922/719/16
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" доПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" про визнання банкрутом за участю :
представника НБУ Звада Р.В.
арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Тищенко О.І.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2019, зокрема, задоволено заяву ліквідатора АТ "НТІ ТТР" Тищенко О.І. про дострокове припинення повноважень. Звільнено Тищенко О.І. від виконання нею обов`язків ліквідатора у справі № 922/719/16. Призначено ліквідатором публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Лялюка В.М.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 скасовано в частині призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича. Викладено абзаци 3-5 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі № 922/719/16 у такій редакції: "Призначити ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (свідоцтво № 662 від 22.03.2013, адреса: 61068, м. Харків, проспект Московський, 102/112). Відхилити кандидатури арбітражних керуючих Лялюка В.М., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі № 922/719/16. Зобов`язати ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Шинкарчука А.В. вжити заходи щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2019, зокрема, задоволено частково клопотання ТОВ "Пірс" про відсторонення арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 26732). Відсторонено арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. від виконання повноважень ліквідатора публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі № 922/719/16. В задоволенні клопотання ТОВ "Пірс" в частині призначення ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Лялюка В.М. відмовлено. Запропоновано комітету кредиторів надати до суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором АТ "НТІ ТТР". Зобов`язано арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. виконувати повноваження ліквідатора АТ "НТІ ТТР" у справі № 922/719/16 до призначення судом нового ліквідатора у передбаченому чинним законодавством порядку.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів АТ "НТІ ТТР" - ТОВ "Пірс" про призначення ліквідатора у справі (вх. № 30506 від 16.12.2019). Призначено ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
26.04.2023 на електронну адресу Господарського суду Харківської області від Національного Банку України надійшла скарга (вх. № 10410 від 26.04.2023) на дії/бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича по справі № 922/719/16.
В наданій скарзі банк просить суд задовольнити скаргу Національного банку України на бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича.
Визнати бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича щодо формування ліквідаційної маси та невжиття своєчасних заходів направлених на повернення майна банкрута та перерахування Національному банку України коштів від продажу заставного майна неправомірною.
Зобов`язати ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича перерахувати Національному банку України кошти в сумі 44 584,60 грн. та стягнути завдану шкоду в розмірі 4 998 715,40 грн. з арбітражного керуючого, ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України в частині завданих збитків внаслідок дій та бездіяльності арбітражним керуючим.
Скарга обґрунтована тим, що 26.10.2017 на аукціоні було реалізовано нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці Національного банку, з чим Національний банк не погодився внаслідок чого було ініційовано процедуру оскарження торгів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №922/719/16 апеляційну скаргу Національного банку задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/719/16 скасовано та ухвалено рішення, яким заяву Національного банку про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" задоволено та визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна Боржника, що відбувся 26.10.2017.
Скасування продажу Нерухомого майна мало наслідком повернення його у власність Боржника та включення до ліквідаційної маси, однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, право власності на майно було зареєстровано за третіми особами, що потребувало негайної реалізації механізму до витребування майна з чужого незаконного володіння.
Національний банк, зазначає, що він, як кредитор був зацікавлений в поверненні Нерухомого майна у власність Боржника задля того щоб в подальшому за його рахунок задовольнити свої вимоги, неодноразово звертався до Ліквідатора з проханням вжити заходи спрямовані на повернення майна у власність Банкрута та приведення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у відповідність. Банк зазначає, щолише під впливом чисельних звернень, скарг та відповідного судового рішення, в січні 2021 ліквідатором було подано позовну заяву від імені І IAT «НТІ ТТР» про витребування майна з чужого незаконного володіння, яку прийнято та призначено до розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2021.
Проте рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 по справі №922/719/16 (далі - Рішення), залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.09.2022, позовні вимоги задоволено частково та визнано за ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1 ", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в ліг. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог (щодо трьох об`єктів нерухомості) відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині відмови в позовних вимогах з витребування майна з чужого незаконного володіння, з чим погодився суд апеляційної та касаційної інстанції, суд обґрунтовував пропуском позивачем трирічного строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, Національний банк вважає, що в результаті бездіяльності ліквідатора, яка полягала у несвоєчасному вжитті заходів з повернення майна Боржника та подальшим його продажем у відповідності до порядку визначеного Кодексом за ціною яка б відповідала ринковій та подальшим спрямуванням коштів від його реалізації на задоволення кредиторських вимог Національного банку, банк вважає що останньому заподіяна шкода, яка має бути відшкодована ліквідатором.
05.06.2023 на електронну адресу суду від голови комітету кредиторів ТОВ "Пірс" надійшли письмові пояснення на скаргу Національного Банку України (вх. № 10410 від 26.04.2023) на дії/бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича. В наданих поясненнях кредитор зазначив, що вважає скаргу необґрунтованою та просить суд відмовити в її задоволенні.
05.06.2023 арбітражний керуючий Сорокін М.І. надав через канцелярію суду відзив на скаргу (вх. №14141), в якому проти задоволення скарги заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити в її задоволенні. Так, арбітражний керуючий Сорокін М.І. зазначає, що матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності умисних дій ліквідатора. Арбітражний керуючий у відзиві зазначив, що матеріали справи тривалий час знаходились у Верховному Суді, тому він не мав можливості повноцінно з ними ознайомитись та здійснювати якісь процесуальні дії, також він виклав свої пояснення про заходи, які ним вичинялись на протязі тривалого часу та які були направлені на своєчасне подання відповідних заяв з метою витребування майна. Він зазначає, що ліквідатором була подана заява про витребування майна з чужого незаконного володіння відразу як тільки для цього з`явилася об`єктивна можливість, а саме - отримані документи, отримана згода комітету кредиторів на витрачання коштів, попри те, що з боку Банку чинилися перешкоди у вигляді небажання сплачувати судовий збір для пришвидшення процесу.
Арбітражний керуючий зауважує, що з боку Банку не було погодження на здійснення витрат щодо сплати судового збору як витрати, яка напряму пов`язана із збереженням заставного майна. Тому ліквідатором було подано заяву без судового збору з причин відсутності грошових коштів у банкрута на момент подачі заяви.
Також арбітражний керуючий Сорокін М.І. зазначає, що той факт, що сплив строків позовної давності щодо вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відбувся під час виконання Сорокіним М.І. повноважень ліквідатора у справі не свідчить про наявність в цьому саме його вини, оскільки початок перебігу вказаного строку мав місце ще до його призначення у справу.
Крім того, колишній ліквідатор Сорокін М.І. наголошує, що з моменту призначення ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником. Визнання в судовому порядку недійсним правочину з продажу майна в ліквідаційній процедурі свідчить про вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених законом про банкрутство та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.
Таким чином, на переконання Сорокіна М.І., порушення прав Банку відбулося не в момент, коли сплинув строк позовної давності, а в момент, коли попереднім ліквідатором була здійснена реалізація майна банкрута з порушенням вимог закону. Вказане свідчить про те, що між поведінкою ліквідатора Сорокіна М.І. та наслідками (які мають місце, на думку Банку) відсутній причинно-наслідковий зв`язок, який є обов`язковим елементом цивільно - правової відповідальності.
З приводу п. 6 (неперерахування Банку залишку грошових коштів від продажу на аукціоні манна, у витребуванні якого було відмовлено, що складає 44 584,60 грн.), арбітражний керуючий Сорокін М.І надав суду копію платіжної інструкції від 26.01.2023 про перерахування на користь НБУ вказаних грошових коштів.
Так, арбітражний керуючий Сорокін М.І. зауважує, що банк в повному обсязі отримав кошти які надійшли на ліквідаційний рахунок боржника від реалізації заставного майна , і тому вважає, що в даному разі банку ліквідатором не нанесено ніяких збитків.
30.06.2023 на електронну адресу суду від Національного Банку надійшли заперечення на відзив (вх. № 16987), в яких банк наводить свої міркування стосовно заперечень арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
Так, Банк, зазначає, що стосовно тверджень про тривале перебування справи у Верховному Суді, то цим обставинам дав належну оцінку Господарський суд Харківської області постановляючи ухвалу від 09.11.2020 про задоволення скарги Національного Банку, окрім цього банк зауважує, що вказані обставини не стали перешкодою для вчинення ліквідатором інших заходів в ліквідаційній процедурі. Крім того, банк наполягає на наявності в діях ліквідатора складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Крім того, 13.07.2023 Національний Банк України направив на електронну адресу суду уточнення до скарги (вх. №18255), в яких зазначив, що банк ініціював проведення Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" (далі - СОД) діючи на підставі Статуту та Сертифікату суб`єкту оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 15 червня 2021 р. № 471/21 згідно з договором № 103745 від 13.10.2021 укладеного з Національним банком незалежної оцінку нежитлової будівлі літ. БС- 2 загальною площею 2132,5 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29 та нежитлових приміщень загальною площею 394,1 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан (колишній - Рози Люксембург майдан), 10, а саме: приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. А-7 загальною площею 180,9 кв. м; приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. А-7 загальною площею 213,2 кв. м за результатами чого надані відповідні звіти.
Відповідної до висновків СОД Ринкова вартість об`єктів оцінки станом на 13.04.2023 становить:
- нежитлових приміщень загальною площею 394,1 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан (колишній - Рози Люксембург майдан), 10, а саме: приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. А-7 загальною площею 180,9 кв. м; приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. А-7 загальною площею 213, 2 кв. м - 5 819 400, 00 грн.;
- нежитлова будівля літ. БС-2 загальною площею 2132, 5 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29; - 9 010 500, 00 грн.
Таким чином загальна вартість майна, яке було втрачено, відповідно до висновків про вартість майна становить 14 829 900, 00 грн.
Отже, Національний банк вважає, що розмір заподіяної йому шкоди становить 12 985315,40 грн., що є різницею від отриманих Національним банком коштів від продажу майна та ринковою вартістю визначеною відповідно до Висновків СОД за яку майно малу бути реалізоване в процедурі банкрутства.
У зв`язку з чим Банк просить суд:
1. Врахувати надані уточнення та вважати прохальну частину скарги №18- 0013/29042 від 26.04.2023 на дії/бездіяльність ліквідатора ПАТ "НТІ ТТР" Сорокіна Михайла Івановича викладену в такій редакції:
2. Скаргу Національного банку України на бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича задовольнити.
3. Визнати бездіяльність ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича щодо формування ліквідаційної маси та невжиття своєчасних заходів направлених на повернення майна Банкрута та перерахування Національному банку України коштів від продажу заставного майна неправомірною.
4. Стягнути завдану шкоду в розмірі 12 985 315 (дванадцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 40 коп. з арбітражного керуючого, ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106, 01061, м. Київ, вул. Інститутська, 9) в частині завданих збитків внаслідок дій та бездіяльності арбітражним керуючим.
17.07.2023 Національний Банк України направив на електронну адресу суду клопотання (вх. №18255) про долучення до матеріалів справи платіжного документа про сплату 44 584,60 грн.
В судовому засіданні 18.07.2023 було оголошено перерву до 29.08.2023 до 12:20 год.
Представник Національного банку України в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в скарзі та наполягав на її задоволенні.
Арбітражний керуючий Сорокін М.І. в судовому засіданні проти скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні. Через канцелярію суду надав пояснення на заперечення Банку (вх. № 22969 від 28.08.2023), в яких зазначив, що між поведінкою арбітражного керуючого Сорокіна М.І. і неотриманням скаржником задоволення його вимог у більшому обсязі відсутній причинно-наслідковий зв`язок, що виключає юридичну відповідальність арбітражного керуючого по відшкодуванню таких збитків.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Згідно п. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника тощо.
Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (п. 3 ст. 12 Кодексу).
Відповідно ч. 1,2 ст. 59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Частина 1 ст. 61 Кодексу регламентує обсяг повноважень ліквідатора, серед яких в тому числі приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, формує ліквідаційну масу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 60 Кодексу ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 21 Кодексу арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства. Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував серед іншого, визначивши обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків.
Так. згідно з ч. 1-3 ст.25 Кодексу шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.
Відповідно до ст. 1 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 ЦК України.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Частинами 1 і 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
З тексту скарги вбачається, що скаржник обґрунтовує свої вимоги про стягнення з арбітражного керуючого шкоди наявністю саме бездіяльності арбітражного керуючого.
Як вже зазначалось судом, постановою Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 ПАТ"Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (далі ПАТ "НТІ ТТР") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ПАТ "НТІ ТТР" голову ліквідаційної комісії Тищенко Оксану Іванівну.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 по справі №922/719/16 задоволено заяву ліквідатора ПАТ "НТІ ТТР" Тищенко О.І. про дострокове припинення повноважень. Звільнено Тищенко О.І. від виконання нею обов`язків ліквідатора АТ "НТІ ТТР" у справі №922/719/16. Призначено ліквідатором ПАТ "НТІ ТТР" у справі №922/719/16 арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича (свідоцтво №664 від 26.03.2013р.).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/719/16 скасовано в частині призначення ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Лялюка Василя Михайловича та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича. Викладено абзаци 3-5 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі № 922/719/16 у такій редакції: "Призначити ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (свідоцтво № 662 від 22.03.2013, адреса: 61068, м. Харків, проспект Московський, 102/112). Відхилити кандидатури арбітражних керуючих Лялюка В.М., Сердюка О.О., Жулінського В.Б., Баранова Т.О., Черкасова С.А. для призначення ліквідатором ПАТ"Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у справі №922/719/16. Зобов`язати ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Шинкарчука А.В. вжити заходи щодо повернення майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 року відсторонено арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ"НТІ ТТР" у справі №922/719/16.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 по справі №922/719/16 арбітражного керуючого Сорокіна М.І. призначено ліквідатором ПАТ"НТІ ТТР". Зобов`язано арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. у 5-денний термін передати ліквідатору арбітражному керуючому Сорокіну М.І. за актом приймання-передачі всі документи, пов`язані з проведенням процедур банкрутства ПАТ"НТІ ТТР". Зобов`язано ліквідатора продовжити здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 23.06.2016.
При цьому, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2017 частково задоволено заяву Національного Банку України з вимогами до боржника. Визнано та окремо включено до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вимоги Національного банку України в межах вартості предмету іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4 в загальному розмірі 9505200,00 грн.
Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" відомості щодо майна, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4, а саме:
- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 180,9 кв.м.; нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 213,2 кв.м.
- нежитлова будівля літ. "С-2", що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м.; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м., підвалу - загальною площею 234,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29; нежитлові приміщення першого поверху № 12,13,14,15 в літ. "Б-2", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .
- нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлова будівля літ. "В-1", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
26.10.2017 відбувся аукціон з продажу вказаного майна банкрута АТ "НТІ ТТР" за участю ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч" (учасник 1) та ОСОБА_2 (учасник 2); переможцем аукціону став ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч"; ціна продажу склала 2 007 498,24 грн. без ПДВ.
Згідно Додатку № 1 від 26.10.2017 до Протоколу проведення відкритих торгів у формі аукціону від 26.10.2017 №1, що є невід`ємною його частиною, об`єктом продажу на вказаному аукціоні виступало наступне майно:
- нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м., та нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 257,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в літ. "А-7", загальною площею 180,9 кв.м., та нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7 ", загальною площею 213,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлова будівля літ. "С-2 ", загальною площею 1828,7 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху № 12-15 в літ. "Б-2 ", загальною площею 316,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута 26.10.2017 між ліквідатором АТ НТІ ТТР Тищенко О.І. (продавець) та переможцем аукціону ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч " (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціон) від 31.10.2017, відповідно до якого на підставі протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі аукціон від 26.10.2017 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві спірне нерухоме майно.
Вказаний договір був підписаний сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстровано в реєстрі за №2669.
В подальшому Харківським апеляційним господарським судом були встановлені порушення проведення другого повторного аукціону, а саме: матеріали справи не містили належних доказів розміщення оголошення про проведення аукціону на нерухомому майні (ч.3 ст. 58 Закону про банкрутство); в розміщених на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду оголошеннях про проведення відкритих торгів у формі аукціону зазначено невірну нумерацію нежитлових приміщень, кількість таких приміщень (ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство), що є підставою для визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", які були предметом іпотеки Національного банку України за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4. який проведено Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр", за наслідками якого складено протокол від 26.10.2017 № 1 та відповідною постановою від 14.08.2018 було визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017.
Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 27.11.2019 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 залишено без змін.
11.01.2021 до канцелярії суду від ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. надійшла заява (вх. №335) про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій ліквідатор просив суд:
- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039, адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039), адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
- витребувати у ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 позовні вимоги були задоволені частково, визнано за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлові приміщення на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації 1135,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог щодо інших приміщень - відмовлено, у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Так, в скарзі на дії арбітражного керуючого Сорокіна М.І., Банк стверджує, що ліквідатором було свідомо допущено бездіяльність, яка полягала ненаданні відповіді на лист Національного Банку України (далі Банк) від 07.09.2020, в якому просив повідомити про вжиті заходи щодо майна та як наслідок подання ліквідатором лише в січні 2021 позовної заяви та відповідно й пропуск строку позовної давності.
Крім того, скаржник посилається на встановлення ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2020 «факту бездіяльності та неналежного виконання ліквідатором обов`язків» у вигляді невжиття своєчасних заходів з повернення відчуженого майна до ліквідаційної маси; затягування процесу належної реалізації такого майна, що необґрунтовано збільшує строк процедури та витрати.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Сорокіним М.І. регулярно проводилися засідання комітету кредиторів боржника, та 03.11.2020 згідно з Протоколом №7 засідання комітету кредиторів, після обговорення ситуації з витребуванням майна, було запропоновано ліквідатору «отримати з Єдиного державного реєстру майнових прав на нерухоме майно інформаційні довідки по всім об`єктам, які необхідно витребувати з чужого незаконного володіння та погодити витрати на їх отримання», а також «підготувати до суду заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку отримання витягів та погодити витрати ліквідатора на сплату судового збору».
Згідно з протоколом №8 зборів кредиторів боржника, які відбулися 01.12.2020 було вирішено: "затвердити розрахунок витрат ліквідатора ПАТ "НТІ ТТР" на підготовку та подачу заяви до господарського суду Харківської області про витребування майна боржника з чужого незаконного володіння , яке було предметом аукціону, визнаного недійсним згідно Постанови Харківського апеляційного суду від 14.08.2018 та яке знаходиться в іпотеці Національного банку України в цілому згідно поданого розрахунку», а також «в зв`язку з відсутністю коштів на ліквідаційному рахунку боржника, які можливо використати для сплати судового збору, при подачі до господарського суду Харківської області заяви - Про витребування майна боржника з чужого незаконного володіння, запропонувати Національному банку України, як заставному кредитору, в інтересах якого буде подаватися заява на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 10.11.2020, сплатити судовий збір за подачу зазначеної заяви в сумі 25224,00 грн.
Запропонувати ліквідатору АТ "НТІ ТТР" Сорокіну Михайлу Івановичу звернутися до НБУ з пропозицією прийняти рішення по сплаті судового збору в сумі 25224,00 грн., що в свою чергу посприяє в пришвидшенні подачі заяви та в подальшому вирішенні в цілому питання по поверненню майна та його реалізації в інтересах НБУ».
В подальшому 04.12.2020 року ліквідатором було направлено до Банку лист №1-18/20/29 від 03.12.2020 з приводу сплати судового збору за подання позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, зважаючи на відсутність у боржника грошових коштів на банківському рахунку, який був вручений Банку 07.12.2020.
Проте, як зазначає арбітражний керуючий, вказаний лист з відповідною пропозицією щодо прискорення подання позову шляхом фінансування витрат на сплату судового збору залишився без задоволення.
Так, дійсно лише 11.01.2021 ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіним М.І. була подана заява про витребування майна із чужого незаконного володіння без сплати судового збору, яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2021 залишена без руху серед іншого з підстав несплати судового збору. ОСОБА_6 в подальшому усунуто вказані недоліки, сплачено відповідну суму судового збору та заява прийнята до розгляду.
19.02.2021 відбулося засідання комітету кредиторів, на якому також був присутній представник НБУ Звада Р.В. На даному засіданні обговорювалися питання щодо затвердження звіту ліквідатора Тищенко О.І., отримання бухгалтерських документів на підтвердження витрат ліквідаційної процедури, а також про вжиті ліквідатором Сорокіним М.І. заходи щодо повернення майна боржника, заслуховувався його звіт.
Отже, суд вважає слушним зауваження арбітражного керуючого Сорокіна М.І., що подання заяви про витребування майна в січні 2021 року обумовлене серед іншого також й необхідністю отримання згоди від комітету кредиторів щодо витрачання коштів банкрута для сплати судового збору.
Частиною 2 статті 11 Цивільного Кодексу України визначено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Також варто звернути увагу і на той факт, що з правової конструкції статті 25 КУзПБ витікає, що відшкодуванню може підлягати лише реальні збитки.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), згідно якої під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача (заявника) покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт умисного невиконання ліквідатором своїх зобов`язань, розмір збитків, причинний зв`язок.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Таким чином, при зверненні до суду із вимогою про відшкодування заподіяної майнової шкоди (збитків) заявник повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Так, на переконання суду, докази, що містяться в матеріалах справи свідчать, що арбітражним керуючим Сорокіним М.І. не вчинялася бездіяльність у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків, зважаючи і на той факт, що строк для виконання обов`язку з вжиття заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, не встановлений.
Той факт, що сплив строків позовної давності щодо вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відбулося під час виконання Сорокіним М.І. повноважень ліквідатора у справі не свідчить про наявність в цьому саме його вини, оскільки початок перебігу вказаного строку мав місце ще до його призначення у справу.
Порушення прав Банку, як заставного кредитора відбулося не в момент, коли сплинув строк позовної давності, а в момент, коли попереднім ліквідатором була здійснена реалізація майна банкрута з порушенням вимог закону. Вказане свідчить про те, що між поведінкою ліквідатора Сорокіна М.І. та наслідками (які мають місце, на думку Банку) відсутній причинно-наслідковий зв`язок, який є обов`язковим елементом цивільно-правової відповідальності.
Крім того, здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідача як добросовісних набувача, в порядку частини першої статті 388 ЦК України. Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, постанова від 21.06.2018 у справі № 927/939/17.
Звідси витікає висновок, що реальна шкода внаслідок вибуття майна з володіння банкрута поза його волею може бути спричинена саме банкруту, а іпотекодержатель може лише припускати, що за рахунок реалізації вказаного майна він отримає задоволення повністю або частини його грошових вимог до банкрута.
Крім того, щодо розміру збитків, які Банк просить покласти на ліквідатора та з огляду на розмір збитків, як одну із складових правовпорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до початкової редакції скарги, Національним банк, визначаючи дійсну ринкову вартість нерухомого майна, яке на його переконання було втрачено в результатів протиправних дій ліквідатора виходив з висновків ФОП Немешкалова Н.І., який Банк порахував неактуальним з огляду динамічність ринку нерухомості під впливом різноманітних зовнішніх так і внутрішніх факторів за останні 6 років..
Тому, Національний банк ініціював проведення Суб`єктом оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю Європейський центр консалтингу та оцінки (далі - СОД) діючи на підставі Статуту та Сертифікату суб`єкту оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 15 червня 2021 р. № 471/21 згідно з договором № 103745 від 13.10.2021 укладеного з Національним банком незалежної оцінку нежитлової будівлі літ. БС- 2 загальною площею 2132,5 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29 та нежитлових приміщень загальною площею 394,1 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан (колишній - Рози Люксембург майдан), 10, а саме: приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. А-7 загальною площею 180,9 кв. м; приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. А-7 загальною площею 213,2 кв. м за результатами чого надані звіти (копії надаються).
Відповідної до висновків СОД Ринкова вартість об`єктів оцінки станом на 13.04.2023 становить:
- нежитлових приміщень загальною площею 394,1 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан (колишній - Рози Люксембург майдан), 10, а саме: приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. А-7 загальною площею 180,9 кв. м; приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. А-7 загальною площею 213, 2 кв. м - 5 819 400, 00 грн;
- нежитлова будівля літ. БС-2 загальною площею 2132, 5 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 29; - 9 010 500, 00 грн.
З огляду на зазначене, Банк вважає загальною вартістю майна, яке було втрачено, відповідно до висновків про вартість майна - 14 829 900,00 грн.
Тому Національний банк вважає, що розмір заподіяної йому шкоди становить 12 985 315,40 грн, що є різницею від отриманих Національним банком коштів від продажу майна та ринковою вартістю визначеною відповідно до Висновків СОД за яку майно малу бути реалізоване в процедурі банкрутства.
Відповідно ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)
Частиною 3 ст. 587 ЦК України передбачено, що заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов`язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 33 того ж закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Так, майно Національного Банку, що було предметом застави було реалізовано в рамках процедури банкрутства, кошти, отримані від реалізації предмету застави, були перераховані Банку та отримані скаржником у повному обсязі. Скаржник від них не відмовився, на рахунок банкрута не повертав.
Тобто, підсумовуючи мотиви скарги Банку, останній не погоджується з ціною реалізації майна, про що свідчить подання банком рецензій на звіти про оцінку майна.
Разом з тим, суд вважає слушним зауваження арбітражного керуючого, що Банк неправомірно стверджує про наявність в нього права власності на заставне майно, оскільки він як заставодердежатель лише має пріоритетне право на задоволення його вимог за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна. Банк не впливає на формування ціни продажу майна, яка складається стихійно за результатами аукціону. Разом з тим, скаргу банку в цій частині побудована на припущенні того, що у випадку повернення майна до ліквідаційної маси банкрута і подальшої реалізації він би отримав більше задоволення його вимог. Таке твердження в розумінні статті 22 ЦК України, не можна ототожнювати з припущенням отриманням доходів «за звичайних обставин».
Більше того, враховуючи, що мова йде про неотримання банком більшого обсягу задоволення його вимог, ніж він фактично отримав - не можна навіть вважати неотриманими за звичайних обставин доходами (ст. 22 ЦК України).
Підсумовуючи викладене вище, можна стверджувати, що між поведінкою арбітражного керуючого Сорокіна М.І. і неотриманням скаржником задоволення його вимог у більшому обсязі відсутній причинно-наслідковий зв`язок, що виключає юридичну відповідальність арбітражного керуючого по відшкодуванню таких збитків.
Щодо рецензії на звіти щодо оцінки майна та на самі звіти з оцінки вказаного майна, то вказані документи не мають доказового значення для визначення суми збитків (якщо такі існують) скаржника, оскільки вказані документи лише визначають ринкову вартість майна (і початкову ціну реалізації майна на аукціоні). В подальшому, ціна аукціону визначається стихійно та кінцева ціна продажу не відповідає та не може дублювати первісну ринкову вартість такого майна.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що скаржником у цій справі не доведено належними та допустимими доказами й розмір збитків, які на його думку він зазнав внаслідок умисної бездіяльності ліквідатора арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, судом досліджені всі обставини та доводи скаржника в їх сукупності та надано відповідну правову оцінку, з урахуванням принципів, викладених у рішенні Європейського суду.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що в діях арбітражного керуючого Сорокіна М.І. відсутній склад правопорушення, наявність якого необхідна для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме факт умисного невиконання ліквідатором своїх зобов`язань, скаржником не доведений розмір збитків та наявність причинного зв`язку між діями ліквідатора та завданими збитками. Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, не обґрунтовані належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим суд вважає скаргу Національного Банку України щодо визнання бездіяльності ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково- технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна Михайла Івановича щодо формування ліквідаційної маси та невжиття своєчасних заходів направлених на повернення майна Банкрута та зобов`язання арбітражного керуючого Сорокіна М.І. перерахувати завдані збитки - не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 5, 11, 73, 74, 86, 233-235 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні скарги Національного банку України на дії/бездіяльність ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. (вх. № 10410 від 26.04.2023).
Копію ухвали направити ліквідатору, банкруту, Національному банку України, кредиторам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення..
Ухвалу підписано "01" вересня 2023 р.
Суддя Кононова О.В.
