ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"16" травня 2017 р.
Справа № 922/719/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Романченко Н.С.
розглянувши матеріали справи
за заявою
Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків
про визнання банкрутом
Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків
за участю :
ліквідатора – ОСОБА_2
представника НБУ – ОСОБА_1, дов. №18-0009/46940 від 02.06.2016р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. Публічне акціонерне товариство “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2. Зобов'язано ліквідатора в строк до 23.06.2017 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.
24 червня 2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за номером 32875.
03 жовтня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) на загальну суму 55472564,65грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2016р. прийнято та призначено заяву ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) до розгляду в судовому засіданні на "29" листопада 2016 р. о(об) 11:00, зобов’язано ліквідатора повідомити суд про результати розгляду заяви.
03 листопада 2016 року ліквідатором надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
28 листопада 2016 року до суду надійшло повідомлення ліквідатора про результати розгляду заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника, в якому повідомляється про відхилення вимог в повному обсязі з підстав припинення права кредитора на задоволення вимог за рахунок поручителя та пропущенням строку на заявлення грошових вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. відкладено розгляд заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) на "10" січня 2017 р. о(об) 10:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017р. відкладено розгляд заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) "09" лютого 2017 р. о(об) 10:30. Зобов’язано ОСОБА_3 України надати до суду письмові докази на підтвердження наявності боргу ПАТ "Земельний Банк" у визначеному в заяві розмірі за кредитним договором №5 від 18.06.2008р., звернення до ліквідатора ПАТ "Земельний Банк" з грошовими вимогами за спірним кредитним договором та включення або не включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Земельний Банк", докази, що заборгованість за кредитним договором не була погашена в процедурі ліквідації ПАТ "Земельний Банк", рішення НБУ про затвердження ліквідбалансу ПАТ "Земельний Банк" та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ПАТ "Земельний Банк".
09.02.2017р. представником ОСОБА_3 Банку України було подано до суду письмові пояснення, в яких заперечується проти припинення зобов*язання в порядку ст.559 ЦК України, зазначається про те, що ПАТ “Земельний банк” перебуває в стані припинення з 09.08.2010р., а його активи передано ТОВ “АРІЄС”. Документи по ПАТ “Земельний банк” передано до архіву Нацбанку і з метою надання відповідної заяви до суду ОСОБА_3 банку необхідно додатковий час для надання запитуваних документів. Крім того, зазначається, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.02.2016р. по справі № 6-216цс14.
Оскільки на вимогу суду ОСОБА_3 Банком України не було подано витребувані попередніми ухвалами суду документи, ухвалою суду від 09 лютого 2017 р. розгляд заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) відкладено на "09" березня 2017 р. о(об) 10:40 та зобов’язано ОСОБА_3 України надати до суду письмові докази на підтвердження наявності боргу ПАТ "Земельний Банк" у визначеному в заяві розмірі за кредитним договором №5 від 18.06.2008р., звернення до ліквідатора ПАТ "Земельний Банк" з грошовими вимогами за спірним кредитним договором та включення або не включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Земельний Банк", докази, що заборгованість за кредитним договором не була погашена в процедурі ліквідації ПАТ "Земельний Банк".
Розгляд заяви неодноразово відкладався з підстав необхідності витребування додаткових документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2017р. задоволено клопотання ОСОБА_3 банку України про витребування документів. Зобов’язано ТОВ "Архівне бюро "Харків" надати до суду копію заяви ОСОБА_3 банку України з грошовими вимогами до ПАТ "Земельний банк" та копію реєстру кредиторських вимог ПАТ "Земельний банк". Відкладено розгляд заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) на "27" квітня 2017 р. о(об) 12:30. Зобов’язано ОСОБА_3 України виконати вимоги попередніх ухвал суду в повному обсязі та надати до суду докази погашення заборгованості за кредитною угодою, розрахунок суми боргу, заявленої до включення до реєстру, в тому числі за кожним договором іпотеки, з урахуванням первісної вартості, визначеної договорами, та заявленої в заяві ОСОБА_3 Банку України в сумі 8754302,00грн., письмові пояснення з приводу поданого клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Додатку №2 до Договору про переведення в управління непроданих активів "Перелік Вигодонабувачів ПАТ "Зембанк" на предмет обставин, які цей документ доводить та обґрунтовує.
27 квітня 2017 року до суду надійшло клопотання ліквідатора про залучення до розгляду заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника ТОВ "Юридична фірма "Арієс".
Крім того, того ж дня до суду надійшли письмові пояснення банку, в яких заявник уточнив п.3 вимог за заявою, а саме просив окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_3 Банку України в сумі 9505200,00грн., посилаючись на допущену технічну помилку при підготовці заяви.
Ухвалою суду від від 27.04.2017р. відкладено розгляд заяви ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) на "16" травня 2017 р. о(об) 12:20 Зобов’язано ОСОБА_3 України виконати вимоги попередніх ухвал суду в повному обсязі та надати до суду докази погашення заборгованості за кредитною угодою, розрахунок суми боргу, заявленої до включення до реєстру, в тому числі за кожним договором іпотеки, з урахуванням первісної вартості, визначеної договорами, та заявленої в заяві ОСОБА_3 Банку України в сумі 8754302,00грн., письмові пояснення з приводу поданого клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Додатку №2 до Договору про переведення в управління непроданих активів "Перелік Вигодонабувачів ПАТ "Зембанк" на предмет обставин, які цей документ доводить та обґрунтовує.
16.05.2017р. представником ОСОБА_3 Банку України надано до суду клопотання, в якому зазначається про те, що зобов*язання за кредитним договором № 15 від 18.06.2008р. належить ОСОБА_3 банку України та обліковується на його балансі, що підтверджується випискою за кредитним договором, і іншим юридичним особам не передавалось, в тому числі в управління.
Ліквідатор в судовому засіданні частково визнає вимоги заявника в межах вартості предмета застави. В решті вважає вимоги необґрунтованими та просить їх відхилити.
Представник ОСОБА_3 банку України в судовому засіданні підтримав заяву з вимогами до банкрута в повному обсязі, просив суд її задовольнити. Щодо твердження ліквідатора про припинення права кредитора на задоволення вимог за рахунок поручителя заперечував з підстав, зазначених в письмових поясненнях.
Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників судового процесу, вважає заяву ОСОБА_3 банку України підлягаючою частковому задоволенню з огляду на наступне.
18.06.2008 року між ОСОБА_3 банком України та Харківським акціонерним товариством Земельний банк було укладено Кредитний договір №5 з додатковими договорами до нього № 1 від 06.07.2009р.та № 2 від 30.07.2010р..
У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на суму 50 000 000 (п’ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок на термін з 18.06.20008 до 03.06.2009 з оплатою 16,5 процентів річних. Базова кількість днів нарахування процентів - 365.
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим строком на 365 днів, у сумі 7 910 958 (сім мільйонів дев’ятсот десять тисяч дев’ятсот п’ятдесят вісім) гривень 90 копійок. Проценти сплачуються щомісяця до 14 години у передостанній робочий день поточного місяця та одночасно кінцевим терміном погашення боргу за кредитом.
Позичальник зобов’язався повернути кредитору суму кредиту та проценти за користування ним у зазначений в пункті 1.1. цього договору термін шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора до 14 години 03.06.2009р.
Додатковим договором № 1 від 06.07.2009 року викладено п. 1.1. договору в наступній редакції: “Кредитор здійснює пролонгацію строку дії кредитного договору від 18.06.2008 року № 5 у сумі 50 000 000 (п’ятдесят мільйонів) гривень на термін з 03.06.2009р. до 03.06.2010р. з оплатою 16,5 процентів річних”.
В якості забезпечення виконання зобов’язань за цим договором 06.07.2009р. між ОСОБА_3 банком України та Акціонерним товариством “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” було укладено низку договорів іпотеки, а саме договір № 5/2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2413, договір № 5/3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2411 та договір № 5/4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4та зареєстрований в реєстрі за № 2415.
За умовами договору іпотеки № 5/2 було передано в іпотеку нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. “А-7”, які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, загальною площею 180,9 кв.м.; нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. “А-7”, які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, загальною площею 213,2 кв.м. За домовленістю Сторін, загальна заставна вартість предмету іпотеки становить 4 024 200 (чотири мільйони двадцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
За умовами договору іпотеки № 5/3 було передано в іпотеку нежитлову будівлю літ. “С-2”, що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м.; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м., підвалу - загальною площею 234,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29; нежитлові приміщення першого поверху № 12,13,14,15 в літ. “Б-2”, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29. За домовленістю Сторін, загальна вартість предмету іпотеки складає 4 051 300 (чотири мільйони п’ятдесят одна тисяча триста) гривень 00 копійок.
За умовами договору іпотеки № 5/4 було передано в іпотеку нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. “Е-2”, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, буд. № 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівля літ. “В-1”, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, буд. №10. За домовленістю Сторін, загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 1 429 700 (один мільйон чотириста двадцять дев’ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
Матеріали справи свідчать, що з підстав невиконання умов кредитного договору, ОСОБА_3 банк України звернувся до господарського суду Харківської області з позовними заявами до боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки.
23.05.2011 року Господарським судом Харківської області у справі № 62/256-10 прийнято рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_3 банку України до ПАТ “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/4 від 06.07.2009р.
10.10.2011 року господарським судом Харківської області у справі № 8400/4-61 прийнято рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_3 банку України до ПАТ “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/2 від 06.07.2009р.
07.12.2011 року господарським судом Харківської області у справі № 8397/4-53 прийнято рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_3 банку України до ПАТ “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/3 від 06.07.2009р.
На виконання вищевказаних рішень господарським судом Харківської області було видано відповідні накази, за якими відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було відкрито виконавчі провадження та винесено відповідні постанови, зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження № 30740048 від 13.01.2012р. на виконання наказу Господарського суду Харківської області № 62/256-10; постанову про відкриття виконавчого провадження № 34207337 від 07.08.2012р. на виконання наказу Господарського суду Харківської області № 61/230-10 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 34280235 від 23.08.2012р. на виконання наказу Господарського суду Харківської області № 53/252-10.
Матеріали справи свідчать про те, що в ході проведення виконавчих дій предмети іпотеки не реалізовано, про що свідчить витяги про виконавче провадження від 23.09.2016р. та постанови від 05.09.2016р. про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із визнанням боржника банкрутом.
Даючи оцінку поданим сторонами доказам суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом” в редакції Закону України № 4212 -17 від 22.12.2011 року (далі - Закон про банкрутство) провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідно до вимог вищевказаної статті грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Частиною першою ст. 23 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У відповідності до абзацу 2 частини 2 цієї статті забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Матеріали справи свідчать, що заявником у строк, визначений цією статтею, заява з грошовими вимогами до банкрута в частині вимог, що є незабезпеченими, не надходила, але подання заяви кредитором, вимоги якого є забезпеченими, у відповідності до вимог вищевказаної статті, не є для нього обов’язковим.
Суд вважає необхідним зазначити, що правовідносини між боржником та ОСОБА_3 банком України, які є предметом розгляду відповідної заяви, врегульовані Законом про банкрутство, нормами ЦК України, Законами України “Про заставу”, “Про іпотеку”.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 552 ЦК України).
У відповідності до ст.572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч.1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Виходячи із вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
У відповідності до ч.1 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава – це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", не є тотожними, вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме – поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб’єктом такого виду забезпечення зобов’язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу" та Законом України "Про іпотеку".
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону. (Висновок Судової палати у господарських справах Верховного Суду України викладено в постанові від 16.10.2012 року у справі № 5023/6981/11).
При цьому норми Закону про банкрутство не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
Але суд вважає необхідним звернути увагу на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).
Таким чином у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
Таким чином суд вважає, що норми чинного законодавства, умови укладених між сторонами договорів іпотеки та судові рішення, за якими банком у встановленому законом порядку було реалізовано його право на звернення стягнення на іпотечне майно боржника, надають право ОСОБА_3 банку України вимагати виконання боргових зобов’язань у межах узгодженої вартості предмета іпотеки.
Посилання ліквідатора на процедуру ліквідації ПАТ “Земельний банк” суд вважає необґрунтованим, оскільки, по – перше, ПАТ “Земельний банк” до цього часу не ліквідовано у встановленому законом порядку. По-друге, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-216цс14.
З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним частково задовольнити подану заяву з вимогами до боржника, а саме визнати та включити окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_3 банку України в межах вартості предмету іпотеки за вищевказаними договорами іпотеки в загальному розмірі 9505200,00 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені майном боржника.
Оскільки необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог ст. 1 Закону про банкрутство є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру, а боржник не є позичальником за кредитним договором та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає лише майновим поручителем позичальника і несе відповідальність лише в межах вартості предмета застави, суд вважає необхідним решту вимог за заявою відхилити.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 543, 546, 552, 554, 572, 574, 589 ЦК України, ст. 1, 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 Банку України з вимогами до боржника (вх. №32483) задовольнити частково.
Визнати та окремо включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_6 “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” вимоги ОСОБА_3 банку України в межах вартості предмету іпотеки за договорами іпотеки №5/2, №5/3 та №5/4 від 06.07.2019р. в загальному розмірі 9505200,00 грн.
Окремо внести до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_6 “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” відомості щодо майна, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки №5/2, №5/3 та №5/4 від 06.07.2019р., а саме:
- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. “А-7”, які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, загальною площею 180,9 кв.м.; нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. “А-7”, які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. ОСОБА_5, 10, загальною площею 213,2 кв.м.
- нежитлова будівля літ. “С-2”, що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м.; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м., підвалу - загальною площею 234,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29; нежитлові приміщення першого поверху № 12,13,14,15 в літ. “Б-2”, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29.
-нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. “Е-2”, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, буд. № 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівля літ. “В-1”, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, буд. №10.
Решту вимог за заявою відхилити.
Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, ОСОБА_3 банку України.
Ухвалу підписано 19.05.2017р.
Суддя
ОСОБА_7
