розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. (вх. №2294Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/719/16, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.), повний текст якого складено 24.06.2021 року

за позовом Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків

до 1-го відповідача ОСОБА_1 , м. Харків

до 2-го відповідача ОСОБА_2 , м. Харків

до 3-го відповідача ОСОБА_3 , м. Харків

до 4-го відповідача ОСОБА_4 , м. Харків

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національного банку України, м. Київ

про визнання права власності та витребування майна в межах справи № 922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/719/16 позовні вимоги задоволено частково; визнано за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації 1135,00 грн., витрат по сплаті судового судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Особа, уповноважена діяти від імені Національного банку України Звада Р.В. з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора Сорокіна М.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

В процесі розгляду позову ліквідатора ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації, господарський суд першої інстанції, враховуючи те, що при реалізації спірного майна не дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло з володіння ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації поза його волею, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України.

Втім, зважаючи на обсяг доведених обставин та доводів, викладених в позовній заяві, дійшов необґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, на його думку, у спірних правовідносинах перебіг позовної давності почався з моменту вибуття спірного майна з володіння банкрута, а саме, 26.10.2017 року, коли відбулися торги у формі аукціону, а не з моменту визнання судом недійсними торгів у формі аукціону та скасування його результатів постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року, як стверджував позивач, що стало підставою для відмови в задоволенні частини позовних вимог та ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Господарський суд першої інстанції, не врахувавши правових позицій боржника та ліквідатора не зміг надати належну оцінку тому, що в процесі оскарження торгів, боржник не знав та не міг знати, що нерухоме майно вибуло з його власності з порушенням профільних норм закону, що призвело до скасування аукціону та його результатів до ухвалення 14.08.2018 року відповідного рішення Харківським апеляційним господарським судом.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним відкритих торгів (аукціону), Харківський апеляційний господарський суд, рішенням від 14.08.2018 року спростував презумпцію дійсності правочину з продажу нерухомого майна та встановив наявність підстав для ухвалення такого рішення, з огляду на допущені порушення при організації та проведенні аукціону.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі №911/3677/17, від 20.11.2018 року у справі №907/50/18, від 19.06.2018 року у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 року у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 року у справі №369/6892/15-ц, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі №Б-19/207-09, від 05.10.2016 року у справі №916/2129/15, від 21.12.2016 року у справі №1522/25684/12, від 29.03.2017 року у справі №520/7194/13-ц, від 24.12.2019 року у справі №265/7986/15-ц, від 14.04.2021 року у справі №754/11747/18, від 11.09.2019 року у справі №330/1852/16-ц.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 року, для розгляду справи суддею доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі poзяснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 року клопотання особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі; позивачу та відповідачам встановлено строк до 25.08.2021 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "30" серпня 2021 року об 11:00 год.; явка сторін обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

10.08.2021 року на адресу суду від представника 2-го відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№9207), на якій поставлено резолюцію судді- доповідача.

17.08.2021 року на адресу суду від 2-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9535), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін; який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що боржник дізнався про вибуття з його володіння спірного майна в день проведення відкритих торгів у формі аукціону, тобто з 26.10.2017 року, а тому перебіг строку позовної давності розпочався 26.10.2017 року.

20.08.2021 року на електронну адресу суду від Верховного Суду та 25.08.2021 року до відділу документального забезпечення та контролю (вх.№9834) надійшов лист (вх.№9676, вх.№3597) про витребування справи №922/719/16, з копією ухвали Верховного Суду від 16.08.2021 року у справі №922/719/16.

Відповідно до Витягу з наказу №67-в від 06.08.2021 року, судді Терещенко О.І. надано частину щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 2 робочі дні з 19.08.2021 року по 20.08.2021 року включно.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Тихого П.В., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі до повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду; матеріали справи №922/719/16 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; копію ухвали надіслано учасникам провадження у справі.

25.08.2021 року на адресу суду від ліквідатора ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9774), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить задовольнити апеляційну скаргу Національну Банку України, в обґрунтування якого вказує на те, що ліквідатор Сорокін М.І., на виконання покладених на нього обов`язків та в межах наданих повноважень, правомірно звернувся до господарського суду з заявою в порядку ст. 388 ЦК України про витребування майна з чужого незаконного володіння з дотриманням строків позовної давності, перебіг яких розпочався 14.08.2018 року, а мав закінчитися 14.08.2021 року.

25.08.2021 року на адресу суду від Національного банку України надійшла заява про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" (вх.№9742 о 17:09 год.), в якій останній просив вжити заходів забезпечення вимог кредиторів; заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1396801863101, що знаходиться у власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлові приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. "А-7" загальною площею 213,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1396800663101, що належить ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ); заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлова будівля літ. "БС-2" загальною площею 2132,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1435031363101, що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 року поновлено провадження у справі по розгляду апеляційної скарги особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі для розгляду заяви Національного банку України про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" (вх.№9742 від 25.08.2021 року), без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 року заяву Національного банку України про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" (вх.№9742 від 25.08.2021 року) задоволено; заборонено ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлові приміщення 3-го поверху №95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1396801863101, що знаходиться у власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); заборонено ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлові приміщення 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в будівлі, літ. "А-7" загальною площею 213,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1396800663101, що належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ); заборонено ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - Нежитлова будівля літ. "БС-2" загальною площею 2132,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1435031363101, що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ); стягувач: ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 56, код 24473039); боржники: 1. ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_2 , (адреса: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_3 , (адреса: АДРЕСА_5 ); ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 26.08.2021 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 26.08.2024 року; ухвалу направлено Національному банку України, позивачу, відповідачам, Міністерству юстиції України, державному реєстратору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі до повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду; матеріали справи направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 року поновлено провадження у справі по розгляду апеляційної скарги особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі; розгляд справи призначено на "08" грудня 2021 року о 10:00 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх., зал судового засідання № 115; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

09.11.2021 року від третьої особи Національного банку України надійшов лист (вх.№35) про вжиття відповідних заходів для забезпечення розгляду апеляційної скарги в строки та порядку, передбаченому ГПК України, який долучено до матеріалів справи.

Листом Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 року №023228 повідомлено заявника про те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 року поновлено провадження у справі по розгляду апеляційної скарги особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі; розгляд справи призначено на "08" грудня 2021 року о 10:00 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

03.12.2021 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшов відзив (вх.№14066), в якому останній просить у задоволенні позову відмовити, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що ОСОБА_3 проявив розумну обережність та обачність для з`ясування всіх правомочностей продавця на відчуження майна, не мав жодних сумнівів щодо правомірності та професійності осіб, які уповноважені державою на вчинення примусового продажу арештованого майна, що свідчить про законність та добросовісність набуття права власності та дає всі підстави вважати ОСОБА_3 добросовісним набувачем.

08.12.2021 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№14256), в якій останній просив відвести суддю Шутенко І.А. від розгляду справи, яка обґрунтована тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року у справі №922/719/16, апеляційну скаргу Національного банку України задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі скасовано та постановлено нове рішення, яким заяву Національного банку України про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (вх.№42743 від 26.12.2017) задоволено; визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017 року; внутрішнє переконання судді Шутенко І.А., яке сформоване ще під час розгляду справи у 2018 році, може негативно вплинути на її об`єктивність, що є обставинами, які викликають сумніви в неупередженості судді Шутенко І.А. при розгляді справи №922/719/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 року відмовлено у задоволенні заяви (вх.№14256 від 08.12.2021 року) ОСОБА_2 про відвід судді Шутенко І.А. у справі №922/719/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 року, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення про дату, час та місце розгляду справи: ТОВ Час Ч, ПАТ Лемма КС та ТОВ Пірс та неявку в судове засідання 4-го відповідача, оголошено перерву у розгляді справи до "21" грудня 2021 року об 11:00 год., явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

09.12.2021 року на адресу суду від ліквідатора Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№14340), в якому заявник просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з перебуванням останнього на санаторному лікуванні з 10.12.2021 року по 30.12.2021 року, яке долучено до матеріалів справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. та судді Хачатрян В.С., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року, враховуючи клопотання ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. про відкладення розгляду справи, оголошено перерву у розгляді справи до "17" січня 2022 року о 14:30 год., явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 року, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення 4-го відповідача та кредитора ПАТ Лемма КС про дату, час та місце судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи до "03" лютого 2022 року о 14:00 год., явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 року, враховуючи клопотання представника 1-го відповідача про неможливість участі останнього у судовому засіданні за станом здоров`я, оголошено перерву у розгляді справи до "15" лютого 2022 року о 14:00 год., явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

07.02.2022 року на адресу суду, електронною поштою від особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому останній просив забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 15.02.2022 року на 14:00 год. у режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції господарському суду м. Києва або Північному апеляційному господарському суду або Київському апеляційному суду або Шостому апеляційному адміністративному суду (вх.№1509, вх.№575), яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 року задоволено клопотання особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи, яке відбудеться "15" лютого 2022 року о 14:00 год. у залі судового засідання №115, в режимі відеоконференції; доручено Північному апеляційному господарському суду (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А) забезпечити проведення відеоконференції у справі, розгляд якої відбудеться 15.02.2022 року о 14:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

11.02.2022 року на електронну адресу суду та 15.02.2022 року до відділу документального забезпечення та контролю суду (вх.№1924) від Національного банку України надійшла письмова промова в судових дебатах (вх.№1731, вх.№669), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора Сорокіна М.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.02.2022 року представник апелянта та представник позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представники 1-го, 2-го відповідачів та 3-й відповідач особисто в судовому засіданні 15.02.2022 року проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники 4-го відповідача, ПАТ Лемма КС, ТОВ Пірс та ТОВ Час Ч в судове засідання 15.02.2022 року не з`явились, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 03.02.2022 року було надіслано останнім, що слідує зі штампу ухвали від 03.02.2022 року (від 07.02.2022 року вих.№002161).

Інформацію у справі, що розглядається було розміщено на офіційному сайті Судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне повідомлення від 14.02.2022 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду від 08.12.2021 року, від 21.12.2021 року, від 17.01.2022 року, від 03.02.2022 року та від 08.02.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта, позивача, 1-го, 2-го відповідачів та 3-го відповідача особисто, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації".

Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 року ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2016 року у справі затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на загальну суму 1 004 093 090,68 грн., з яких заявлені вимоги конкурсних кредиторів на суму 594 668 305,73 грн. та вимоги, включені до 6 черги задоволення кредиторських вимог 409 408 249,00 грн.

03.10.2016 року до господарського суду Харківської області від Національного банку України надійшла заява з вимогами до ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на загальну суму 55 472 564,65грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року частково задоволено заяву Національного Банку України з вимогами до боржника; визнано та окремо включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вимоги Національного банку України в межах вартості предмету іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 року №5/2, №5/3 та №5/4 в загальному розмірі 9505200,00 грн.; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" відомості щодо майна, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 року №5/2, №5/3 та №5/4, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 180,9 кв.м.; нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 213,2 кв.м.; нежитлова будівля літ. "С-2", що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м.; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м., підвалу - загальною площею 234,7 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29; нежитлові приміщення першого поверху № 12,13,14,15 в літ. "Б-2", які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. № 29; нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Автогенна, буд. № 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлова будівля літ. "В-1", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2017 року відбувся аукціон з продажу вказаного майна банкрута АТ "НТІ ТТР" за участю ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч" (учасник 1) та ОСОБА_5 (учасник 2); переможцем аукціону став ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч"; ціна продажу склала 2 007 498,24 грн. без ПДВ.

Згідно Додатку № 1 від 26.10.2017 року до Протоколу проведення відкритих торгів у формі аукціону від 26.10.2017 року №1, що є невід`ємною його частиною, об`єктом продажу на вказаному аукціоні виступало наступне майно: нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м., та нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 257,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в літ. "А-7", загальною площею 180,9 кв.м., та нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7 ", загальною площею 213,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлова будівля літ. "С-2 ", загальною площею 1828,7 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху № 12-15 в літ. "Б-2 ", загальною площею 316,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута 26.10.2017 року між ліквідатором АТ НТІ ТТР Тищенко О.І. (продавець) та переможцем аукціону ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч " (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціон) від 31.10.2017 року, відповідно до умов якого на підставі протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі аукціону від 26.10.2017 року, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві спірне нерухоме майно.

Вказаний договір, який підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстровано в реєстрі за №2669.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року у справі апеляційну скаргу Національного банку України задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2018 року у справі скасовано та постановлено нове рішення, яким заяву Національного банку України про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (вх.№42743 від 26.12.2017 року) задоволено; визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017 року.

У постанові Харківського апеляційного господарського суду встановлені порушення проведення другого повторного аукціону, а саме: матеріали справи не містили належних доказів розміщення оголошення про проведення аукціону по нерухомому майну (ч.3 ст. 58 Закону про банкрутство); в розміщених на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду оголошеннях про проведення відкритих торгів у формі аукціону зазначено невірну нумерацію нежитлових приміщень, кількість таких приміщень (ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство), що є підставою для визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", які були предметом іпотеки Національного банку України за договорами іпотеки від 06.07.2009 року №5/2, №5/3 та №5/4, який проведено Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр", за наслідками якого складено протокол від 26.10.2017 року № 1 та відповідною постановою від 14.08.2018 року було визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017 року.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року у справі залишено без змін.

11.01.2021 року до господарського суду Харківської області від ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. надійшла заява (вх. №335) про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій ліквідатор просив: визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039, адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039), адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати у ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

11.05.2021 року ліквідатор надав до господарського суду Харківської області уточнення до заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння (вх. № 10482), в яких у зв`язку із заміною відповідачів просив: визнати за АТ "НТІ ТТР" право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039), адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), нежитлову будівлю (будівля водно кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

14.06.2021 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Цивільним кодексом України передбачені як один зі способів захисту порушених прав віндикація.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.

При цьому, незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку, від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник з дотриманням вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Згідно ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі №906/1765/18 та від 18.02.2021 року у справі №Б-39/187-08, де, між іншим, вказано на те, що одним із випадків, коли майно можна витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України); за змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі правочину, який в подальшому рішенням суду визнаний недійсним, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Господарським судом першої інстанції, що також підтверджується матеріалами справи, вірно встановлено таке.

Щодо позовних вимог до 1-го відповідача - ОСОБА_1 :

28.10.2020 року за реєстраційним номером лота 450268 на електронній платформі СЕТАМ для проведення електронних торгів майна боржника, було розміщено повідомлення про продаж нежитлових приміщень 3-го поверху № 95- 102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою, АДРЕСА_1 . Оголошення розміщено на сайті https://setam.net.

В інформації про вказаний лот були зазначені наступні відомості про обтяження майна: Заборона на нерухоме майно від 10.11.2017 року № 23293666 на підставі договору іпотеки №3113 від 10.11.2017 року, виданого ПН ХМНО Глуховцевою Н.В.; Іпотека від 10.11.2017 року № 23294493 на підставі договору іпотеки №3113 від 10.11.2017 року, виданого ПН ХМНО Глуховцевою Н.В.; Арешт нерухомого майна від 21.10 2020 року № 38763120 на підставі постанови про арешт майна боржника від 19.10.2020 року ВП 63344292 ПВ ОСОБА_8 ; Дата закінчення подання заявок для участі в аукціоні - 27.11.2020 року.

Підставою примусового продажу спірних нежитлових приміщень був вказаний виконавчий напис нотаріуса N 4488 від 15.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; відкриття 19.10.2020 року виконавчого провадження № 63344292 (приватний виконавець Попляк В.В.); оцінка спірного майна від 23.10.2020 року, виконана на виконання приписів Закону України Про виконавче провадження".

16.11.2020 року ОСОБА_1 подала заявку для участі в електронних торгах по лоту 450268.

27.11.2020 року, згідно протоколу № 513654 відбулися відповідні торги та ОСОБА_1 було запропоновано найбільшу ціну по лоту 450268.

Відповідно дублікату квитанції від 02.12.2020 року ОСОБА_1 сплачено ціну продажу, за протоколом проведення електронних торгів № 513654, у розмірі 3 123 400,00 грн.

07.12.2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу К.В. Бєлінською було посвідчено перехід права власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та видано відповідне свідоцтво.

Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що ОСОБА_1 проявила розумну обережність та обачність для з`ясування всіх правомочностей продавця на відчуження майна, не мала жодних сумнівів щодо правомірності та професійності осіб, які уповноважені державою на вчинення примусового продажу арештованого майна, що свідчить про добросовісність набуття права власності та дає усі підстави вважати ОСОБА_1 добросовісним набувачем.

За матеріалами справи, спірні нежитлові приміщення були набуті ОСОБА_1 , з прилюдних торгів у порядку здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №4488 від 15.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки- нежитлові приміщення 3-го поверху №95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що ототожнення понять судового рішення та виконавчого напису нотаріуса є некоректним, виходячи із особливості їх правової природи та вірно врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №201/11696/16-ц, де, зокрема, вказано на те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна; виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше; мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Передумовою реалізації судового порядку стягнення заборгованості є спір, що склався між стягувачем та боржником із приводу заборгованості. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса - це, по суті, підтвердження та посвідчення нотаріусом права стягувача на примусове стягнення безспірного боргу із зобов`язаної сторони, і таке посвідчення можливе за умов визначених чинним законодавством.

Також, місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 року у справі №902/389/16, де, між іншим, вказано на те, що оскільки майно придбавалося набувачем не в порядку, встановленому для виконання судового рішення, а на прилюдних торгах у порядку здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно, то застосування положень ч. 2 ст. 388 ЦК України до даних правовідносин є недопустимими.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо добросовісності набуття спірного майна у власність ОСОБА_1 , вірно зазначивши на те, що втім, спірні нежитлові приміщення вибули з власності боржника поза його волею, а тому можуть бути повернені у відповідності до ст. 388 ЦК України до ліквідаційної маси банкрута.

Щодо позовних вимог до 2-го відповідача - ОСОБА_2 :

Так, ОСОБА_2 набув право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2017 року.

Відповідно до п.2.1. договору від 18.12.2017 року, засвідчено та перевірено приватним нотаріусом, що нежитлові приміщення, які були предметом договору належали на праві власності продавцеві, тобто ОСОБА_9 (на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2017 року; право власності за ОСОБА_9 було зареєстроване того ж дня: 08.11.2017 року).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 18.12.2017 року, були відсутні будь-які відомості, які б свідчили про наявність будь-яких обмежень на цивільний оборот придбаного нерухомого майна чи заборон на його відчуження у продавця.

ОСОБА_2 , посилається на те, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння боржника саме за його волею, оскільки аукціон, який був визнаний в судовому порядку недійсним відбувався за волею ліквідатора боржника та в подальшому воля боржника була направлена на оскарження відповідного рішення суду, що на думку 2-го відповідача виключає можливість витребування приміщень на користь боржника у відповідності до ст. 388 ЦК України.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що під час купівлі спірних приміщень ОСОБА_2 не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна.

18.12.2017 року приватним нотаріусом Мірошниченко Т.П., як державним реєстратором, було здійснено державну реєстрацію права власності на придбані ОСОБА_2 нежитлові приміщення.

Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що в діях набувача ОСОБА_2 не було необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків внаслідок вчинення такого правочину та дійшов обгрунтованого висновку про добросовісність набуття у власність спірного майна 2-м відповідачем.

Щодо позовних вимог до 3-го відповідача ОСОБА_3 :

Так, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить інформація, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких містяться в матеріалах справи.

Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 16.03.2021 року приватним нотаріусом Скибою Т.В. на підставі свідоцтва № 306, виданого 16.03.2021 року, видавник: Скиба Т.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції, ОСОБА_3 зазначив на те, що вважає себе добросовісним набувачем.

Разом з тим, 1-м, 2-м та 3-м відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні господарського суду першої інстанції були заявлені клопотання про застосування до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦПК України, щодо чого, слід зазначити на таке.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Так, 1 -й, 2-й та 3-й відповідачі вказують на те, що право власності боржника на спірну нерухомість було порушено в момент її вибуття з власності у володіння іншої особи, а тому початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли банкрут довідався або міг довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила.

Позивач заперечує про сплив строку позовної давності, посилаючись на той факт, що він дізнався про порушення свого права лише після прийняття апеляційним судом відповідного рішення про скасування аукціону, тобто 14.08.2018 року, а тому, на його думку строк позовної давності має сплинути лише 14.08.2021 року.

Господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 904/6495/13, де, між іншим, вказано на те, що у процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником.

Визнання в судовому порядку недійсним правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених Законом про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.

Також, господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № Б-19/207-09, від 01.08.2018 року у справі № 908/431/14, від 21.06.2018 року у справі № 927/939/17, де, зокрема, зазначено, що за встановлених обставин здійснення ліквідатором права власності не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідача як добросовісного набувача, в порядку частини першої ст. 388 ЦК України.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (ст. 256 ЦК України).

Крім того, господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 року у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 року у справі №522/2201/15-ц, від 28.11.2018 року у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 року у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 року у справі № 910/2868/16, де, між іншим, вказано на те, що до позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі ст. ст. 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі № 5023/5847/11, де, зокрема, вказано на те, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.

Аргументи апелянта на те, що господарський суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності, не приймаються з огляду на таке.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі №916/820/20, де, між іншим, вказано, що Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб; розглядаючи віндикаційні позови, суд має враховувати, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється саме з моменту, коли майно вибуло з власності власника, та не пов`язано з ухваленням будь-яких судових рішень про порушення права такої особи.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що у спірних правовідносинах перебіг позовної давності почався з моменту вибуття спірного майна з володіння банкрута, а саме з 26.10.2017 року, коли відбулися торги у формі аукціону.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги до 1-го, 2-го та 3-го відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна є обґрунтованими, проте позивачем пропущений трирічний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а 1-м, 2-м та 3-м відповідачами заявлено відповідні клопотання про застосування строків позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним судового рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна та визнання права власності у зв`язку із спливом позовної давності, застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦПК України.

Щодо позовних вимог до 4-го відповідача - ОСОБА_4 :

Станом на 05.05.2021 року за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить інформація, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта , витяги з яких містяться в матеріалах справи.

Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 13.11.2017 року приватним нотаріусом Балух Н.В. на підставі договору купівлі - продажу серія та № 1635, виданий 13.11.2017 року, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В.

Крім того, станом на 05.05.2021 року за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких містяться в матеріалах справи.

Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 13.11.2017 року приватним нотаріусом Балух Н.В. на підставі договору купівлі - продажу серія та номер р.№ 1638, виданий 13.11.2017 року, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що спірні нежитлові приміщення: нежитлова будівля в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлова будівля (будівля водно - кисневої станції) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , мають бути повернені у відповідності до ст. 388 ЦК України до ліквідаційної маси банкрута та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги до 4-го відповідача про витребування майна та визнання на нього права власності за ПАТ "НТІ ТТР".

Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі №911/3677/17, де, між іншим, вказано на те, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму); від 20.11.2018 року у справі №907/50/18, де, зокрема, вказано на те, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше; від 19.06.2018 року у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 року у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 року у справі №369/6892/15-ц, де, зокрема, вказано на те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; та у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі №Б-19/207-09, де, між іншим, вказано на те, що при тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності, слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, довідалася, могла довідатися або зобов`язана була довідатися особа, яка є носієм цього права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження по захисту цього права; від 05.10.2016 року у справі №916/2129/15, де, зокрема, вказано на те, що положення законодавства про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК не застосовуються; від 21.12.2016 року у справі №522/25684/12,де, між іншим, вказано на те, що положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин; від 29.03.2017 року у справі №520/7194/13-ц, де, зокрема, вказано на те, що з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, у разі скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на майно, перебіг позовної давності починається з моменту скасування такого судового рішення; від 24.12.2019 року у справі №265/7986/15-ц, де, між іншим, вказано на те, що перебіг позовної давності починається з моменту скасування судового рішення, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірні гаражі, оскільки саме з цього часу вказане майно повернулося у фактичне володіння ОСОБА_3 , стосовно якого згідно з виконавчим документом банк має матеріально-правову заінтересованість у стягненні кредитної заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на належні боржнику об`єкти нерухомості; від 14.04.2021 року у справі №754/11747/18, де, між іншим, вказано на те, що про порушене своє право позивачі дізналися з моменту скасування судового рішення, ухваленого щодо спірного майна, а тому підстав для застосування строків позовної давності немає, оскільки такі є непропущеними, з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-866цс16, підстав для відступу від якої Верховний Суд не має; від 11.09.2019 року у справі №330/1852/16-ц, де, зокрема, вказано на те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, не приймаються з огляду на таке.

Так, у справі №911/3677/17 предметом позову є позовні вимоги прокурора про визнання недійсним рішення Сільради про передачу у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки та витребування на користь держави з незаконного володіння земельну ділянку; у справі №907/50/16 предметом позову є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про витребування майна з незаконного володіння - особи, якій на підставі правовстановлюючих документів належить спірний цілісний майновий комплекс, спір у справі виник у зв`язку з набуттям відповідачем у володіння спірного майна на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду; у справі №916/1979/13 предметом позову є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі МВС та ГУ НГУ про визнання недійсними рішення селищної ради «Про надання земельної ділянки суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_10 у довгострокову оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування оздоровчого закладу»; у справі №367/2271/15-ц предметом позову є позовні вимоги заступника прокурора про визнання недійсними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок із незаконного володіння; у справі №369/6892/15-ц предметом позову є позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння; у справі №Б-19/207-09 судами першої та апеляційної інстанцій позовну давність до спірних правовідносин не було застосовано, за встановленням відсутності порушеного права за захистом якого звернувся ліквідатор; у справі №916/2129/15 предметом позову є позовні вимоги прокурора про витребування у відповідача на користь територіальної громади міста нежилих приміщень; у справі №522/25684/12 предметом дослідження є вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею; у справі №520/7194/13-ц предметом позову є позовні вимоги прокурора про визнання права власності на земельні ділянки; у справі №265/7986/15-ц предметом позову є скасування державної реєстрації права власності на гаражі, поновлення запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про речові права на нерухоме майно, що існував до проведення вказаної державної реєстрації та визнання недійсним договору іпотеки; у справі №330/1852/16-ц предметом позову є визнання результатів прилюдних електронних торгів недійсними.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.

Таким чином, правовідносини у справах, на які посилається апелянт та обставини вказаних справ №911/3677/17, №907/50/18, №916/1979/13, №367/2271/15-ц, №369/6892/15-ц, №Б-19/207-09, №916/2129/15, №1522/25684/12, №520/7194/13-ц, №265/7986/15-ц, №754/11747/18, №330/1852/16-ц, не є подібними до правовідносин у справі №922/719/16, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Національного банку України Звади Р.В. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2021 року у справі №922/719/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.05.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Джерело:ЄДРСР 104475532

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова від 14.02.2022 по справі № 922/719/16 Східний апеляційний господарський суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

121 358 178

25 370

2 957

531 337

24 234 668

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова від 14.02.2022 по справі № 922/719/16 Східний апеляційний господарський суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!