ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
21.07.2021Справа № 15/81За заявою Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"
2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"
3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: 1.Міністерство економіки України;
2. Фонд державного майна України
про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016 року, оформлених Протоколом № 3, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності
поданої в межах справи №15/81
За заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"
за участю Прокуратури м. Києва
про визнання банкрутом
Суддя Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» - Вегера А.А.,
від ТОВ «Вардингс» - Снісаренко Д.І.,
від Міністерства економіки України - не з`явилися,
ліквідатор - не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".
До Господарського суду м Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", який проведено 09.11.2016 року, оформлених Протоколом №3.
В обґрунтування заявленого позову Заявник посилається на проведення вказаного вище аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2019 заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", який проведено 09.11.2016 року, оформлених Протоколом №3 прийнято до розгляду в межах справи № 15/81 та призначено підготовче на 09.12.2019.
09.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на позовну заяву.
В судовому засіданні 09.12.2019 присутніми повноважними представниками Міністерства розвитку, економіки торгівлі та сільського господарства України заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2019 продовжено підготовче провадження у справі № 15/81 на 30 днів до 18.02.2020, відкладено підготовче засідання на 20.01.2020, залучено до участі у справі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського,12/2) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
11.12.2019 до суду надійшов відзив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. на позовну заяву.
15.01.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів у арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В.
15.01.2020 до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
15.01.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла від позивача відповідь на відзив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. на позовну заяву.
16.01.2020 до суду від ТОВ "Вардингс" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 задоволено клопотання ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі на 17.02.2020.
10.02.2020 до суду надійшли пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. стосовно неможливості виконати ухвалу суду від 20.01.2020 в частині витребування доказів, оскільки дані документи були вилучені з архіву нотаріуса 12.04.2017 в порядку тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2017 по справі № 755/18149/16-К.
17.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Мінекономіки про залучення Фонду державного майна України до участі у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкладено підготовче засідання на 11.03.2020, залучено до участі у справі Фонд державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Судове засідання, призначене на 11.03.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді А.В. Яковенко у відпустці.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2020 Відкласти підготовче засідання на 14.09.2020.
09.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд клопотання про витребування доказів від 17.06.2020.
14.09.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ "Вардингс" про залучення документів до матеріалів справи.
14.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
14.09.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ "Вардингс" про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 задоволено клопотання ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про витребування доказів. Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларису Віталіївну (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 7, оф. 81) та Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) забезпечити друк та надати суду засвідчені копії роздрукованих документів з реєстраційних справ в електронній формі, а саме: документів, на підставі яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною прийнято рішення індексний номер 32356996 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366) на майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016. Відкладено підготовче засідання у справі на 12.10.2020.
12.10.2020 до суду надійшли пояснення відповідача-3 по справі.
Судове засідання призначене на 12.10.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2020 призначено підготовче засідання на 02.12.2020.
02.12.2020 до суду надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №15/81 Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", який проведено 09.11.2016 року, оформлених Протоколом №3. Призначено справу 15/81 Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", який проведено 09.11.2016 року, оформлених Протоколом №3 до розгляду по суті на 01.02.2021.
28.01.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадрингс» про долучення документів до матеріалів справи.
07.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Міністерства економіки України про перейменування учасника справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2021 повідомлено учасників справи про призначення її до розгляду на 21.07.2021.
У судове засідання, призначене на 21.07.2021, з`явилися представники учасників провадження у справі. Представник відповідачів -2, 3 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Дослідивши клопотання Міністерства економіки України № 2431-05/341 від 03.06.2021 про перейменування учасника справи, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504 "Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України, при чому код ЄДРПОУ 37508596 залишився без змін.
Враховуючи зазначене, суд задовольняє вказане клопотання та здійснює перейменування учасника справи, а саме: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.
Дослідивши фактичні обставини матеріалів заяви, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Постановою Арбітражного суду м. Києва №15/81 від 01.10.1997 боржника ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 року у справі №15/81 призначено ліквідатором ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» арбітражного керуючого Агафонова Олега Юрійовича.
Приватному акціонерному товариству «Енергетичний завод «Енергетик» стало відомо, що 09.11.2016 року було проведено відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», організатором яких виступала Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа «Епсілон» (код СДРПОУ 23397632, надалі - МУТСБ «ЕПСІЛОН»), результати якого оформлені Протоколом №3.
Замовником аукціону виступав ліквідатор ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» - арбітражний керуючий Агафонов О.Ю.
10.11.2016 року за результатами проведеного аукціону, між Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В., а саме: Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна між ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» та ТОВ «Вардингс», реєстровий №812, предметом якого згідно п. 1.1. Договору є: майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 32356996 від 14.11.2016 проведено реєстрацію права власності та внесено запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016.
В обґрунтування підстав володіння позивача спірним майном та передачі його у власність позивачу, яке знаходилось на балансі Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», Приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» зазначає наступне.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 №569 «Про реорганізацію ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» та Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.10.1996 №206Д на базі Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (ВТК-472 (цехів 416, 417, відділу 844) було створено Державне підприємство «Енергетик».
Згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 №156 «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» Державне підприємство «Енергетик» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» шляхом корпоратизації.
Корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об`єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством у відкриті акціонерні товариства.
У пункті 4 Наказу від 22.04.1999 №156 зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» є правонаступником Державного підприємства «Енергетик».
01.06.1999 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик».
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514- VI Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик».
На підставі Акту приймання-передачі ДП енергетичним заводом «Енергетик» від ДП «Київський радіозавод» розподільчого балансу станом на 01.04.1998, затвердженого 15.06.1998 заступником міністра промислової політики України Казаковим В.П., ДП «Київський радіозавод», в особі директора Налесніковського О.А., передав, а ДП енергетичний завод «Енергетик», в особі директора Сацюка М.М., прийняв активи та пасиви ДП «Київський радіозавод».
Згідно інвентаризаційного опису основних засобів заводу «Енергетик» станом на 01.03.1999, перевіреного Фондом державного майна України, у володінні Позивача, зокрема, перебували: приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931); корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63; ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 330 JI1; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 330 JI2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330 до кор.41; ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.; ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.).
Вищевказане майно також зазначене у Відомості розрахунку відновної вартості основних засобів ДП «Енергетик» станом на 01.03.1999, перевіреної Фондом державного майна України.
Згідно Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству, за підписом начальника головного управління з питань державної корпоративної власності, вбачається, що Фондом державного майна України було передано Відкритому акціонерному товариству «Енергетичний завод «Енергетик» нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, серед яких, зокрема, наступне майно: приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931); корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63; ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 330 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 330 JI2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330до кор.41; ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.; ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.).
В подальшому, 30.05.2003 року Київською міською адміністрацією, на підставі Наказу Головного управління національної власності м. Києва №620-В від 30.05.2003 «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості» з додатком до нього, Позивачу видано Свідоцтво серія МК № 010007232 про право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, загальною площею 5697,60кв.м., з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери З, Ю, Я), площею 4705,40кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера НІ), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.
При цьому, відповідно до п. 4.1.7. Розділу 4 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації було уповноважено на оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нежитлового фонду на об`єкти, передані у власність суб`єктів підприємницької діяльності, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
10.12.2018 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003 року, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності за Позивачем - ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, загальною площею 5697,60кв.м. (номер запису про право власності №29347778), з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери З, Ю, Я), площею 4705,40кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера ПІ), площею 129,10 кв.м.;ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.
У складі зазначеного вище майнового комплексу, який розташований на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, знаходяться трансформаторні підстанції (ТП), потужності, що забезпечують функціонування електричних мереж та за допомогою яких передається (розподіляється), обліковується електрична енергія, в тому числі і за допомогою спірного майна.
Згідно ДСТУ 3465-96 «Системи електропостачальні загального призначення. Терміни та визначення», який встановлює терміни та визначення понять стосовно електропостачальних систем загального призначення, трансформаторна підстанція (ТП) - електрична підстанція, яка призначена для трансформування електричної енергії.
До складу трансформаторних підстанцій (ТП) входять силові трансформатори, розподільні пристрої (РП), пристрої автоматичного управління і захисту, а також допоміжні приміщення (об`єкти нерухомого майна: будівлі, корпуси, тощо).
Розподільний пристрій - це електричний пристрій для прийому електроенергії від генераторів електростанції, трансформаторів, перетворювачів і ін.) і її розподілу між окремими споживачами.
Кабельна лінія електропередачі - лінія для передавання електричної енергії або окремих її імпульсів. KJI - лінія електропередачі, виконана одним чи декількома кабелями, прокладеними безпосередньо в землі, кабельних каналах, трубах, на кабельних конструкціях, а також у воді чи відкрито.
Електрична мережа або електромережа - взаємозв`язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генеруючих станцій, високовольтних ліній електропередач та розподільчих ліній, які доставляють енергію до розподільчих пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно- розподільчих пристроїв, та головних розподільчих щитів.
Електропостачання (постачання електричної енергії, енергопостачання) - це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.
Кабельні лінії, розподільчі пункти (РП) та трансформаторні підстанції (ТП), приміщення в сукупності складають єдиний майновий комплекс, в результаті взаємозв`язку кожного елементу якого, може відбуватись постачання та розподіл електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів.
Таким чином, в процесі корпоратизації ДП «Енергетик» електричні мережі (кабельні лінії, розподільчі пункти (РП) та трансформаторні підстанції (ТП) на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, що знаходились на балансі ДП «ВО «Київський радіозавод», було передано на баланс, а потім у власність Позивача як майновий комплекс для здійснення діяльності у галузі електропостачання, яким останній користується станом і на теперішній час.
21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 р. №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що оголошення та продаж майна відбулися до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, судом застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013).
За приписами ч. 8 ст. 44 Закону, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його проведення, зокрема, щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.
Таким чином при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити наступне: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.
Досліджуючи обставини порядку підготовки, організації та проведення спірного аукціону, судом встановлено наступне.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.
Згідно статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Проведення інвентаризації підприємства, в тому числі підприємства-банкрута регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Міністерством фінансів України 02.09.2014 №879 (надалі - Положення №879), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Положення №879 застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.
Відповідно до п. 1, 4, 5 Розділу І Положення №879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.
Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.
Проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим.
Отже, передумовою для продажу майна банкрута обов`язковим є проведення ліквідатором інвентаризації майна банкрута з метою виявлення фактичної наявності активів у банкрута, їх стану, перевірки їх відповідності критеріям визнання і оцінки.
В пункті 1.2. преамбули та пункті 1.2. оспорюваного договору зазначено, що «об`єкт нерухомого майна належить Продавцю - ДП «ВО «Київський радіозавод», що підтверджується Інвентаризаційним описом основних засобів ДП «ВО «Київський радіозавод» від 30.03.2012 року, згідно з яким на балансі ДП «ВО «Київський радіозавод» обліковуються відповідні об`єкти нерухомого майна».
Як зазначалось вище, арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. було призначено ліквідатором ДП «ВО «Київський радіозавод» згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі №15/81 усунуто арбітражного керуючого Ільницького С.В. від виконання обов`язків ліквідатора ДП «ВО «Київський радіозавод» та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В.
Судом у вказаній ухвалі встановлено, що ліквідатором боржника арбітражним керуючим Ільницьким Сергієм Васильовичем не забезпечено дотримання приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вимог суду, викладених в ухвалах від 18.06.2012 та 04.07.2012 у тому числі щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута..
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.07.2013 року припинено повноваження ліквідатора Микитьона В.В., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 року припинено повноваження ліквідатора Кучака Ю.Ф., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у період виконання арбітражним керуючим Ільницьким С.В. обов`язків ліквідатора у період з 24.03.2010 року по 23.08.2012 року, що охоплює період 30.03.2012 року, інвентаризація майна ДП «ВО «Київський радіозавод» не проводилась, що свідчить про об`єктивні сумніви наявності Інвентаризаційного опису основних засобів ДП «ВО «Київський радіозавод» від 30.03.2012 року, на підставі в тому числі якого ліквідатором Агафоновим О.Ю. було проведено оскаржувані торги.
Таким чином, арбітражний керуючий Агафонов О.Ю., після призначення ліквідатором ДП «ВО «Київський радіозавод», не здійснив інвентаризацію майна банкрута, не виявив фактичної наявності майна у банкрута та його приналежності банкруту, та виступив замовником оскаржуваного аукціону від 09.11.2016 року, що є порушенням вимог ст.ст. 41, 44 Закону про банкрутство, приписів Положення №879.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Ч. 3 ст. 49 вказаного Закону визначено, що для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.
Процедура визначення, погодження кандидатури організатора аукціону під час організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до нього стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, здійснюється у відповідності до Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.
Пунктом 15 Порядку визначено, що замовник аукціону укладає договір про проведення аукціону д погодженою Мінекономрозвитку України або центральним органом виконавчої влади кандидатурою організатора аукціону з дотриманням вимог, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В порушення вказаних норм, у пункті 1.2. преамбули оспорюваного договору зазначено, що кандидатуру МУТСБ «ЕПСІЛОН», як організатора аукціону, погоджено комітетом кредиторів по справі №15/81 (протокол №1/1 від 08.02.2016 року).
Згідно із вказаними вимогами Порядку ліквідатор Агафонов О.Ю. на початку 2016 року звертався до Мінекономрозвитку з проханням погодити кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" - Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон".
Листами від 26.01.2016 №3242-10/2016-07 та від 03.03.2016 №3242-10/6301-07 Мінекономрозвитку відмовило Агафонову О.Ю. в погодженні вказаної кандидатури.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" Агафонов О.Ю. здійснив продаж спірного нерухомого майна через міжнаціональну універсальну товарно-сировинну біржу "Епсілон", що свідчить про порушення ліквідатором вимоги щодо погодження із органом управління державним майном кандидатури організатора аукціону.
Зазначені обставини стосовно непогодження кандидатури організатора аукціону ліквідатором арбітражним керуючим Агафоновим О.Ю. із органом, уповноваженим управляти майном боржника, у тому числі підтверджуються матеріалами справи 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод».
Відповідно ч. 1, 3 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону про банкрутство організатор аукціону виконує такі функції, зокрема, опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів.
Згідно ч. 7 ст. 69 Закону про банкрутство організатор аукціону зобов`язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.
Відповідно до ч.2 ст. 75 Закону про банкрутство в акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються, зокрема, адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
В той же час, ані на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, ані на веб-сайт Вищого господарського суду України не містить оголошення про проведення оскаржуваного аукціону від 09.11.2016 року з продажу майна у справі №15/81 про банкрутство ДП «ВО «Київський радіозавод» та його результатів, що є порушенням ч. 1 ст. 58, ч. 7 ст. 69 Закону про банкрутство.
Крім того, жодних оголошень на нерухомому майні, що було предметом оскаржуваного аукціону, розміщено не було.
Результатом прилюдних торгів (аукціону) у справі про банкрутство, предметом якого є нерухоме майно, є оформлення протоколу про проведення прилюдних торгів, укладення договору купівлі-продажу, складання акту про передання права власності на нерухоме майно та видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються:
ім`я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;
відомості про продане нерухоме майно;
адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
В той же час, за результатами проведеного аукціону відсутній Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, складений між ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» та ТОВ «Вардингс».
Так, за результатами проведення відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 3 від 09.11.2016, переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вардингс» з ціною продажу 23 709,00 грн.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ліквідатор Агафонов О.Ю., в порушення вищевказаних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097, зокрема, без проведення інвентаризації майна боржника до задля подальшої його реалізації, без погодження кандидатури організатора проведення аукціону з Мінекономрозвитку, без дотримання порядку оголошення про проведення аукціону та про його результати, здійснив продаж майна третій особі на аукціоні через МУТСБ "Епсілон", суд дійшов висновку про задоволення вимог Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про визнання недійсним результатів результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом № 3 від 09.11.2016, з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору, у зв`язку з недійсністю результатів аукціону, суд зазначає наступне.
Так, за результатами проведеного аукціону, 10.11.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Предметом оспорюваного договору є майно, яке входить до складу нелажного на праві власності позивачу майнового комплексу, та на яке за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» зареєстровано право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна, а тому Приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» є заінтересованою особою щодо оспорюваного договору.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Підставою для визнання вказаного договору недійсними, позивач визначає визнання недійсними результатів аукціону, за результатами якого укладено спірний правочини.
Відповідно до ч. 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Оскільки, судом встановлений факт недійсності результатів аукціону, що відбувся 09.11.2016, за таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання недійсним спірного правочину, укладеного за результатом проведення аукціону 09.11.2016.
Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» на об`єкти нерухомого майна що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука., суд зазначає наступне.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що на підставі оспорюваного договору приватним нотаріусом Чорноног Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ТОВ «Вардингс» на спірне майно та внесено відповідний запис про право власності, які також є предметом оскарження в даному позові.
Дії приватного нотаріуса щодо прийняття оскаржуваних рішень є протиправними та суперечать вимогам законодавства в сфері державної реєстрації, а внесений оскаржуваний запис є незаконними, в результаті чого порушено права та законні інтереси позивача, які підлягають захисту в судовому порядку шляхом їх скасування, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, до складу майнового комплексу, за допомогою якого позивачем здійснюється діяльність з електропостачання, входять кабельні лінії, розподільчі пункти (РП) та трансформаторні підстанції (ТП), об`єкти нерухомого майна, допоміжне обладнання та інше, що в сукупності складає єдиний майновий комплекс.
Відповідно до ч. 4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.
Відповідно до ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, спірне у даній справі майно, яке є предметом оспорюваного договору, є частиною складної речі, речові права на які окремо не підлягають державній реєстрації в силу приписів норми ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яку було порушено приватним нотаріусом Чорноног Л.В. при прийняті оскаржуваних рішень та внесення оскаржуваних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим порушено законні права Позивача, як єдиного законного власника спірного майна.
Оскільки на момент укладання оспорюваного договору у Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», як продавця, були відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс», як покупця, були відсутні свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, а в оскаржуваному договорів відсутнє зазначення всіх його істотних умов спірне майно не підлягало державній реєстрації, у приватного нотаріуса Чорноног Л.В. були відсутні законні підстави для проведення державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» на спірне майно.
Відповідно до п. 1 Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).
Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки судом визнано недійсними результати аукціону від 09.11.2016, визнано недійсним договір купівлі-продажу, та як наслідок, на підставі чого відбулась видача відповідного свідоцтва, на підставі якого оформлено право власності на майно вже за третьою особою ТОВ "Вардингс", то єдиним реальним способом захисту порушеного права позивача та повернення майна є скасування записів про право власності, створених внаслідок відчуження майна, з метою поновлення в державному реєстрі права власності та відомостей, що передували такому відчуженню.
Наведене не суперечить правовим висновкам Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, що викладені у Постанові від 14.06.18 по справі №910/4283/17.
До того ж, згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.
Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права заявника, буде неможливо.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п. п. "а" п. 2 ч.6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним результатів аукціону не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав.
При цьому, заявником заявлено вимогу про скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав, а отже така вимога є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
Дані висновки суду, кореспондуються із правовою позицією Великої Плати Верховного Суду, що викладена у Постанові від 11.09.2018 по справі №909/968/16, а саме: "Таким чином, згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт. Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо. З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації".
За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про визнання незаконним, скасування рішення та скасування відповідного запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було набуто у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс», а саме: майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи викладене, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що заява Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016, оформлених Протоколом № 3, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.
Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача-1 та відповідача-2 порівну у розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 51, 55, 58, 59, 64, 65, 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про визнання недійсними результатів відкритих публічних торів (аукціону), оформлених Протоколом № 3 від 09.11.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності задовольнити.
2. Визнати недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210), який проведено 09.11.2016 року Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею «Епсілон» (код ЄДРПОУ 23397632), оформлених Протоколом № 3 проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016, а саме майна: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладеного 10.11.2016 року між Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 38, код ЄДРПОУ 40869366), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною за реєстровим № 812.
4. Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 38, код ЄДРПОУ 40869366) на майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
5. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 38, код ЄДРПОУ 40869366) майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 38, код ЄДРПОУ 40869366) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а/с 16, код ЄДРПОУ 24742491) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
7. Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а/с 16, код ЄДРПОУ 24742491) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
8. Видати накази.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 10.09.2021
Суддя А.В. Яковенко
