ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
21.07.2021Справа № 15/81За заявою Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі 1) Міністерства економіки України; 2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінком плюс"
про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом № 6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно
поданої в межах справи №15/81
За заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"
за участю Прокуратури м. Києва
про визнання банкрутом
Суддя Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
Прокуратура міста Києва - Шевченко О.В.,
від ТОВ «Стінком Плюс» - Ткаченко О.В., Снісаренко Д.І.,
від Міністерства економіки України - Пантус В.В.,
від Фонду державного майна України - Запорожан І.М.,
ліквідатор - Севастьянов С.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".
До Господарського суду м Києва надійшла заява Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; 2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінком плюс" про недійсними результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №6 від 21.10.2016, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно.
В обґрунтування заявленого позову Заявник посилається на проведення вказаного вище аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2019 заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; 2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінком плюс" про недійсними результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №6 від 21.10.2016, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно прийнято до розгляду в межах справи № 15/81 та призначено підготовче на 20.05.2019
10.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення Міністерства економічного розвитку України, згідно яких, просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2019 відкладено підготовче засідання на 19.06.2019.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 22.07.2019.
22.07.2019 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Стінком Плюс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі щодо визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону недійсними), оформлених протоколом №2 від 21.10.2016, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 та зобов`язання повернути майно до прийняття остаточного рішення по справі №910/18090/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 відкладено розгляд заяви Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІНКОМ ПЛЮС" про визнання результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно в межах справи №15/81 у судовому засіданні на 14.08.2019.
01.08.2019 до канцелярії суду прокурор подав заперечення на клопотання ТОВ "Стінком Плюс" про зупинення провадження у справі.
07.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Стінком Плюс" від 19.07.2019 про зупинення провадження у справі №15/81 та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПУ України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 відкладено розгляд заяви на 23.09.2019.
23.09.2019 до Господарського суду міста Києва від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшло клопотання про заміну сторони.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2019 замінено найменування заявника Міністерства економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Закрито підготовче провадження за заявою Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІНКОМ ПЛЮС" про визнання результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно в межах справи №15/81. Призначено заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІНКОМ ПЛЮС" про визнання результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №2 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно в межах справи №15/81 до розгляду по суті на 23.10.19.
Судове засідання, призначене на 23.10.2019, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.
Після виходу судді Яковенко А.В. з відпустки, суд ухвалою від 27.11.2019 призначив розгляд справи на 09.12.2019.
У судовому засіданні 09.12.2019 судом оголошено перерву до 29.01.2020.
Судове засідання, призначене на 29.01.2019, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 розгляд справи призначено на 26.02.2020.
В судовому засіданні 26.02.2020 протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 23.03.2020.
Судове засідання призначене на 23.03.2020 не відбулось у зв`язку з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2020 призначено заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІНКОМ ПЛЮС" про визнання результатів публічних відкритих торгів (аукціону) недійсними, оформлених протоколом №6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно в межах справи №15/81 до розгляду по суті на 27.07.2020.
27.07.2020 до суду надійшли пояснення по справі від Прокуратури міста Києва.
27.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2020 повідомлено учасників провадження у справі про відкладення розгляду справи у судовому засіданні на 05.10.2020.
30.09.2020 до суду надійшли пояснення по справі від Київської міської прокуратури.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2020 повідомлено учасників провадження у справі про відкладення розгляду справи у судовому засіданні на 01.02.2021.
28.01.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» про залучення документів до матеріалів справи.
27.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення по справі від Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.
07.06.2021 до суду надійшло клопотання Міністерства економіки України про перейменування учасника справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2021 повідомлено учасників провадження у справі про призначення розгляду справи у судовому засіданні на 21.07.2021.
20.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
У судове засідання, призначене на 21.07.2021, з`явилися представники учасників провадження у справі.
Дослідивши клопотання Міністерства економіки України № 2431-05/346 від 03.06.2021 про перейменування учасника справи, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504 "Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України, при чому код ЄДРПОУ 37508596 залишився без змін.
Враховуючи зазначене, суд задовольняє вказане клопотання та здійснює перейменування учасника справи, а саме: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.
Крім того, судом досліджено пояснення Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 20.04.2021 та встановлено наступне.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюється Генеральним прокурором.
Згідно з наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2 ш у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур внесено зміни до структур і штатних розписів обласних прокуратур. Зокрема, виключено у структурі та штатному розписі Київської міської прокуратури - Київську місцеву прокуратуру № 4 та встановлено у структурі та штатному розписі Київської міської прокуратури - Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.
Водночас наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. Керівників обласних прокуратур зобов`язано організувати приймання-передачу справ, документів та майна місцевих прокуратур.
Відповідно до Переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур в системі органів прокуратури столиці діє Дніпровська окружна прокуратура міста Києва (з місцем розташування у місті Києві) з територіальною юрисдикцією - Дніпровський район міста Києва. Указана прокуратура виконує функції, що є аналогічними функціям Київської місцевої прокуратури.
Так, окремим видом правонаступництва є публічне правонаступництво органів державної влади.
Таким чином, суд вважає за необхідне замінити учасника у справі Київську місцеву прокуратуру № 4 його правонаступником - Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи зазначену норму Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд залишає без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» про залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, у судовому засіданні представником відповідача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю у ліквідатора арбітражного керуючого Севастьянова С.В. повноважень щодо участі у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників провадження, суд зазначає таке.
Провадження у справі № 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень абьо за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Враховуючи, що ліквідатор арбітражний керуючий Севастьянов С.В. не відсторонений судом від виконання повноважень у справі № 15/81 про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», заявлене клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Дослідивши фактичні обставини матеріалів заяви, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 р. №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що оголошення та продаж майна відбулися до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, судом застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013).
Стосовно доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс», викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що у даній справі підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013, суд зазначає наступне.
Так, вказана позиція відповідача мотивована тим, що комітетом кредиторів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" протоколом № 1/3 від 27.06.2012 затверджено Порядок продажу майна банкрута, копія якого долучена до відзиву на позовну заяву.
Частинами 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013 (чинній на момент прийняття комітетом кредиторів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" рішення про затвердження Порядку продажу майна банкрута, на яке посилається відповідач) визначено, що ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
При цьому, матеріали справи № 15/81 про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" не містять Порядку продажу майна банкрута, затвердженого Протоколом № 1/3 від 27.06.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 було у тому числі задоволено клопотання Мінекономіки про витребування доказів, зобов`язано відповідача та Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» надати суду оригінали Порядку продажу майна боржника та Протоколу засідання комітету кредиторів Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» № 1/3 від 27.06.2012.
Однак, ані Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс», ані Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» не було долучено оригіналів зазначених доказів.
Згідно з ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи зазначене, копія протоколу № 1/3 засідання комітету кредиторів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" від 27.06.2012, яким нібито затверджено Порядок продажу майна банкрута, долучений відповідачем до відзиву на позовну заяву, судом не береться до уваги.
За приписами ч. 8 ст. 44 Закону, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його проведення, зокрема, щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.
Таким чином при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити наступне: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.
Досліджуючи обставини порядку підготовки, організації та проведення спірного аукціону, судом встановлено наступне.
Постановою арбітражного суду м. Києва по справі № 15/81 від 01.10.1997 Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Під час ліквідаційної процедури ліквідатором організовано та проведено аукціон з продажу державного майна.
Зокрема, між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та Міжнародною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" укладено договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).
У подальшому 21.10.2016 проведено відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна боржника, зокрема, нежилі приміщення в літ. 17 (групи приміщень № 1) загальною площею 238,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) визначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Ч. 3 ст. 49 вказаного Закону визначено, що для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.
Процедура визначення, погодження кандидатури організатора аукціону під час організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до нього стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, здійснюється у відповідності до Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.
Пунктом 15 Порядку визначено, що замовник аукціону укладає договір про проведення аукціону з погодженою Мінекономрозвитку України або центральним органом виконавчої влади кандидатурою організатора аукціону з дотриманням вимог, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно із вказаними вимогами Порядку ліквідатор Агафонов О.Ю. на початку 2016 року звертався до Мінекономрозвитку з проханням погодити кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" - Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон" (далі - МУТСБ "Епсілон").
Листами від 26.01.2016 №3242-10/2016-07 та від 03.03.2016 №3242-10/6301-07 Мінекономрозвитку відмовило Агафонову О.Ю. в погодженні вказаної кандидатури.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" Агафонов О.Ю. здійснив продаж спірного нерухомого майна через міжнаціональну універсальну товарно-сировинну біржу "Епсілон", що свідчить про порушення ліквідатором вимоги щодо погодження із органом управління державним майном кандидатури організатора аукціону.
Частиною 1 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оцінка майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється обов`язково із залученням суб`єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".
Згідно з ч. 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Статтями 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
З системного аналізу вказаних норм Закону, враховуючи приписи статей 64-66 Закону про банкрутство, слідує, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами. У тій же нормі законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Тобто, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
На розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15.
Визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно. Згідно з положеннями частини третьої статті 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо.
При цьому, ліквідатором Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» майно боржника на спірному аукціоні не виставлялося на продаж у вигляді цілісного майнового комплексу.
Частиною 1 статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
В порушення зазначеної норми, оголошення про проведення аукціону 21.10.2016 з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" не було оприлюднено ані на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, ані на веб-сайті Вищого господарського суду України
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі якщо коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість).
Згідно з протоколом № 6 проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 21.10.2016, учасниками аукціону ціни, вищої від стартової, запропоновано не було.
Так, за результатами проведення відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", оформлених протоколом № 2 від 21.10.2016, переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» з ціною продажу 40 798,99 грн. при початковій вартості майна 407 989,85 грн., тобто у десять разів меншою.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ліквідатор Агафонов О.Ю., в порушення вищевказаних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097, зокрема, без погодження кандидатури організатора проведення аукціону з Мінекономрозвитку, без дотримання процедури продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу, що у свою чергу призвело до суттєвого зменшення ціни, без дотримання порядку оголошення про проведення аукціону, з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» здійснив продаж третій особі на аукціоні за ціною, що у десять разів менша за початкову, через МУТСБ "Епсілон", належного державі майна банкрута (ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"), суд дійшов висновку про задоволення вимог Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Міністерства економіки України та Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна, оформлених протоколом № 6 від 21.10.2016, щодо визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» з ціною продажу 40 798,99 грн.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору, у зв`язку з недійсністю результатів аукціону, суд зазначає наступне.
Так, за результатами проведеного аукціону, 21.10.2016 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» укладено договір купівлі-продажу нежилі приміщення в літ. 17 (групи приміщень № 1) загальною площею 238,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, на підставі якого вищевказане майно перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» за ціною продажу 40 798,99 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Підставою для визнання вказаного договору недійсними, позивач визначає визнання недійсними результатів аукціону, за результатами якого укладено спірний правочини.
Відповідно до ч. 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Оскільки, судом встановлений факт недійсності результатів аукціону, що відбувся 21.10.2016, за таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання недійсним спірного правочину, укладеного за результатом проведення аукціону 21.10.2016.
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи той факт, що судом визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.10.2016, укладений між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс», вимога позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» повернути отримане майно за вказаним договором підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За таких обставин, заява заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі 1) Міністерства економіки України; 2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом № 6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 51, 55, 58, 59, 64, 65, 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі 1) Міністерства економіки України; 2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом № 6 від 21.10.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016 року та зобов`язання повернути майно задовольнити.
2. Визнати недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу у ліквідаційній процедурі державного майна, закріпленого на праві господарського відання за Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210), оформлені протоколом № 6 від 21.10.2016, щодо визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 40869476) з ціною продажу 40 798,99 грн.
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2016, укладений між Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 40869476), зареєстрований в реєстрі за № 897.
4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 40869476) повернути у державну власність Державному підприємству «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) нежилі приміщення в літ. 17 (групи приміщень № 1) загальною площею 238,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінком Плюс» (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 40869476) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
6. Видати накази.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 10.09.2021
Суддя А.В. Яковенко
