КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"28" грудня 2016 р. Справа №15/81
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів : Шапрана В.В.
Остапенка О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги представника працівників
державного підприємства "Виробниче об"єднання "Київський
радіозавод" ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2016
у справі №15/81 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об"єднання
"Київський радіозавод"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі №15/81 продовжено строк ліквідаційної процедури Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю., зобов'язано останнього вчинити певні дії.
Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 затверджено розмір оплати послуг ліквідатора у сумі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов'язків, відшкодування витрат, пов'язаних із здійсненням повноважень ліквідатора, а також розмір додаткової в залежності від строків розрахунків з кредиторами.
Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 задоволено клопотання клопотання приватного підприємства "Ексито" та залишено без розгляду заяву підприємства №1 від 28.04.2016 про збільшення кредиторських вимоги на суму 773841,28 грн.
Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 відкладено розгляд справи, скарги трудового колективу банкрута на дії ліквідатора, заяви директора палацу культури "Дніпро" про виключення з ліквідаційної маси цілісного майнового комплексу на 14.11.2016.
Будучі проти, 16.11.2016 представник працівників державного підприємства "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.11.2016, в якій просить "скасувати ухвалу від 10.10.2016 повністю", поновити строк апеляційного оскарження і "визнати права на подання скарги без сплати судового збору".
Розглянувши вказану апеляційну скаргу та додані до неї документи, Київський апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду, відповідно до положень п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України з огляду на обставини, про які зазначено нижче.
Як встановлено ч. 3 ст. 94 "Форма і зміст апеляційної скарги" Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Пунктами 3 і 4 ч. 1 ст. 97 цього ж Кодексу встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або ж скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ч. 1 п.п. 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційний і касаційних скарг у справі про банкрутство справляється судовий збір у фіксованому розмірі в співвідношенні до суми збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду першої інстанціїх для розгляду відповідної заяви, за подання апеляційних скарг на інші ухвали суду у справі справляться судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтями 3 і 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України.
Разом з тим, слід зазначити, що вказаними нормами не встановлено пільг представників працівників державного підприємства щодо сплати судового збору за подання до господарського суду апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство, у т.ч. апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, розгляду вимог про скасування ухвали "повністю", які не містять в собі посилань на конкретну ухвалу, прийнятої відповідної дати, а також ухвали суть заперечень до якої висловлена за змістом апеляційної скарги якої і не було прийнято судом.
Рівно як і ухвали суду, суть якої вичерпалась станом на момент подання апеляційної скарги на неї, зокрема, як вбачається зі змісту мотивувальної частини апеляційної скарги у даному випадку - ухвали від 10.10.2016 про відкладення розгляду скарги трудового колективу банкрута на дії ліквідатора в судове засідання на 14.11.2016, апеляційну скаргу на яку було подано 16.11.2016. Заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.
В змісті апеляційної скарги викладені доводи щодо звільнення представника працівників ДП "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод" від необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, мотивоване висновками щодо наявності заборгованості по виплаті заробітної плати, що відповідні пільги поширюються на оскарження будь-яких рішень суду у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 апеляційну скаргу представника працівників державного підприємства "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі №15/81 з доданими до неї документами вже було повернуто скаржнику без розгляду по суті. Скаржник звернувся вдруге.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відновлення пропущених строків оскарження, мотивоване доводами щодо втрати поштового відправлення суду - конверту, в якому був примірник оскарженої ухвали через "пограбування в дорозі працівника підприємства ОСОБА_4.", необізнаність щодо змісту прийнятих судом рішень і т.ін.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
За вказаних обставин, апеляційна скарга представника працівників державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі №15/81 не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 95, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання про поновлення пропущених строків апеляційного оскарження відхилити.
2. Апеляційну скаргу представника працівників державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі №15/81 повернути без розгляду.
2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження, матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді В.В. Шапран
О.М. Остапенко
