ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"12" березня 2019 р. Справа№ 15/81
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 про зупинення провадження у справі №15/81 (судді: Верховець А.А. (головуючий), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.)
за заявою Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі
1) Міністерства економічного розвиту і торгівлі України;
2) Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком"
про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону недійсними), оформлених протоколом №1 від 16.05.2016, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.2016 року та зобов'язання повернути майно
поданої в межах справи №15/81
за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"
за участю Прокуратури м. Києва
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №15/81 за заявою Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвиту і торгівлі України та Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону недійсними), оформлених протоколом №1 від 16.05.2016, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.2016 року та зобов'язання повернути майно поданої в межах справи №15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" за участю Прокуратури м. Києва про визнання банкрутом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" про відвід колегії суддів Верховця А.А., Пантелієнка О.М., Остапенка О.М. від участі у справі №15/81; зупинено апеляційне провадження у справі №15/81 за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвиту і торгівлі України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 до вирішення питання про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.
Після усунення обставин, що викликали зупинення апеляційного провадження у справі №15/81, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 апеляційне провадження у справі №15/81 поновлено та призначено її до розгляду.
07.03.2019 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" надійшла касаційна скарга б/н від 06.03.2019 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 про зупинення провадження у справі №15/81.
Колегія суддів дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" (на 2-х аркушах без жодного додатку) дійшла висновку про необхідність її повернення скаржнику з огляду на наступне.
Згідно статті 129 Конституції України до основних засад судочинства, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
З наведених норм слідує, що суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
Так, як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" оскаржує ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 про зупинення провадження у справі №15/81.
Однак, як вже було зазначено, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №15/81, ухвалою суду від 01.03.2019 провадження у даній справі поновлено та призначено її до розгляду. Тобто, на момент подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" касаційної скарги, дія оскаржуваної ухвали суду від 19.02.2019 вже закінчилась (вичерпана).
Відповідно до п. 3.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу, зокрема, апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відтак, в даному випадку, подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду дія якої закінчилась (вичерпана), розцінюється судом як безпідставне, невиправдане затягування і перешкоджання розгляду справи та у даному випадку визнається судом, як зловживання процесуальними правами в порядку п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Північний апеляційний господарський суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" всупереч ч. 1 ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зловживає своїми процесуальними правами, а тому касаційну скаргу від 06.03.2019 слід повернути скаржнику.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами, до такої особи буде застосовано заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 234, 235, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" при поданні касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 про зупинення провадження у справі №15/81 - зловживанням процесуальними правами.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №15/81 повернути скаржнику.
3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.
Ухвала підписана суддями - 12.03.2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко
