Постанова від 06.03.2020 по справі № 5019/592/12 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 06.03.2020 по справі № 5019/592/12 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

14.11.2024
Засідання

14.11.2024
Засідання

Справа № 5019/592/12

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 5019/592/12

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 5019/592/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець Ніколаєв Давид Борисович,

відповідач, боржник - Приватне підприємство "Кольортех",

ліквідатор - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко"

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду

від 24.12.2019

у складі колегії суддів: Миханюка М.В. (головуючий), Тимошенко О.М., Демидюк О.О.

за позовом фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича

до Приватного підприємства "Кольортех"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко"

про визнання права власності на частку цілісного майнового комплексу

в межах справи №5019/592/12

про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 08.01.2020 поштовим відправленням фізична особа-підприємець Ніколаєв Давид Борисович звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 08.01.2020 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №5019/592/12 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5019/592/12 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2020.

3. Ухвалою 06.02.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №5019/592/12 Господарського суду Рівненської області за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича та ухвалив здійснити перегляд ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Від Приватного підприємства "Кольортех" (далі - ПП "Кольортех") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" (далі - ТОВ "Радивилівмолоко") надійшли відзиви на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича (далі - ФОП Ніколаєв Д.Б., скаржник).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою 17.04.2012 Господарський суд Рівненської області на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняв заяву боржника до розгляду, порушив провадження у справі про банкрутство ПП "Кольортех", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, наклав арешт на все майно та грошові кошти, що належать ПП "Кольортех", вирішив інші процесуальні питання.

5.1. Постановою 05.02.2014 Господарським судом Рівненської області затверджено звіт розпорядника майна Михайловського С.В. про проведену роботу в процедурі розпорядження майном, затверджено звіт розпорядника майна Михайловського С.В. про оплату послуг і витрат, припинено процедуру розпорядження майном ПП "Кольортех", визнано ПП "Кольортех" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Михайловського С.В.

5.2. 28.03.2016 фізична особа-підприємець Ніколаєв Б.Д. звернувся до місцевого суду з позовною заявою в межах провадження у справі про банкрутство №5019/592/12 до відповідача ПП "Кольортех" про зміну правовідносин між ПП "Кольортех" та фізичною особою-підприємцем Ніколаєвим Д.Б. за Попереднім договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №6 від 12.06.2012 на правовідносини цих сторін за Основним договором купівлі-продажу цього ж комплексу з 12.06.2012 в судовому порядку, як один із способів захисту цивільних прав згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 ЦК України та визнання за ним права покупця на 62,23% цілісного майнового комплексу ПП "Кольортех" за цим договором купівлі-продажу.

5.3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.08.2018 у справі №5019/592/12 позов фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д.Б. до ПП "Кольортех" задоволено, змінено правовідносини між ПП "Кольортех" та фізичною особою-підприємцем Ніколаєвим Д.Б. за попереднім договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №6 від 12.06.2012 на правовідносини цих самих сторін за основним договором купівлі-продажу цього ж комплексу - з 12.06.2012; визнано права фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д. Б., як покупця за основним договором купівлі-продажу спірного цілісного майнового комплексу, з 12.06.2012 в частині 62,23% від його вартості; стягнено з ПП "Кольортех" на користь фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д.Б. 2 756 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Зазначене рішення від 14.08.2018 у справі №5019/592/12 залишене без змін 04.12.2018 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду та 18.04.2019 Постановою Верховного Суду.

6. 10.10.2017 фізична особа-підприємець Ніколаєв Д.Б. звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ПП "Кольортех" про визнання права власності на частку 62,23% цілісного майнового комплексу.

Позовні вимоги аргументовані тим, що на думку позивача йому належить частина (в розмірі 62,23%) цілісного майнового комплексу площею 1067,99 кв.м., розташованого за адресою: місто Рівне, вул. Старицького, 21 (том 1, а.с. 1-4).

6.1. 12.08.2019 позивачем подано заяву про зміну підстав позову з посиланням на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.08.2018, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 (том 1, а.с. 155-158).

6.2 Рішенням від 03.10.2019 Господарський суд Рівненської області в задоволенні позову відмовив (том 2а, а.с. 39-44).

6.3. Місцевим судом встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: місто Рівне, вул. Старицького, 21, зареєстровано 14.07.2015 за ТОВ "Радивилівмолоко" на підставі договору купівлі-продажу (серія та номер 724, виданий 14.07.2015). Водночас, суд зазначив, що докази визнання недійсним договору купівлі-продажу та запису у Державному реєстрі речових у справі відсутні, вони є чинними. Також, суд зазначив, що позивачем не надавалися суду документи на підтвердження зареєстрованого за ним права власності на спірний об`єкт нерухомості та не надавалися докази того, що такі документи існували, але були втрачені.

6.4. Місцевий суд зазначив, що поняття визнання права позивача за судовими рішенням місцевого суду 14.08.2018 у справі №5019/592/12, як покупця за основним договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу з 12.06.2012 в частині 62,23% від його вартості, не є тотожним та рівноцінним поняттю реєстрації права державної власності та не є фактом встановлення права власності на спірний об`єкт нерухомості. Водночас, оскільки судом встановлено, що позивач не є у даний час та не був зареєстрований власником спірного об`єкта нерухомості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно на підставі положень статті 392 ЦК України.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

7. Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням, фізична особа-підприємець Ніколаєв Д.Б. звернувся 29.10.2019 з апеляційною скаргою, в якій просив зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог (том 2а, а.с. 48-50).

7.1. Ухвалою апеляційного суду 20.11.2019 колегією суддів у складі Миханюк М.В., Тимошенко О.М., Коломис В.В. дана апеляційна скарга залишена без руху із зобов`язанням скаржника усунути недоліки подання такої скарги (неподання документів, що підтверджують повноваження адвоката Луцик К.В. на підписання скарги від імені скаржника та відсутність зазначених документів у матеріалах позовного провадження, надісланого в адресу апеляційного суду).

7.2. Ухвалою 24.12.2019 апеляційний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу ФОП Ніколаєва Д.Б. в іншому складі суду (Миханюк М.В., Тимошенко О.М., Демидюк О.О.) у зв`язку з відпусткою судді Коломис В.В., за наслідком повторного автоматизованого розподілу справи, та повернув скаржнику апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2019 (том 2а, а.с. 95-98).

7.3. Апеляційний суд зазначив, що ухвалою суду від 20.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу ФОП Ніколаєва Д.Б. на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 03.10.2019, залишено без руху, зобов`язано скаржника протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду апеляційної інстанції довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника Луцик К.В. на підписання апеляційної скарги. Ухвалу направлено апелянту рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.

Водночас, апеляційний суд зазначив, що позивачем у справі є фізична особа-підприємець Ніколаєв Д.Б., який зазначаючи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу, мав усвідомлювати, що на таку адресу може надходити кореспонденція пов`язана із його підприємницькою діяльністю та у випадку зміни такої адреси, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в установленому порядку, відомості про зміну місця реєстрації. Разом з тим, 16.12.2019 на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою за "за закінченням терміну зберігання" - 12.12.2019, тому, апеляційний суд, з урахуванням того, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.11.2019 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85745906), дійшов висновку, що десятиденний строк, наданий зазначеною ухвалою суду для усунення недоліків апеляційної скарги, із врахуванням положень статей 116, 242 ГПК України, закінчився 23.12.2019, недоліки не були усунуті, а тому є підстави для повернення апеляційної скарги ФОП Ніколаєву Д.Б.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

8. Скаржник доводив, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 20.11.2019 позивачем та його представниками не отримувалась, а апеляційним судом не вносилось до Єдиного державного реєстру судових рішень жодних ухвал, тому навіть через мережу Інтернет позивач не мав змоги контролювати результати розгляду апеляційної скарги чи виявлених у ній недоліків. Крім того, позивач зазначив, що наявні підстави вважати, що треті, зацікавлені в результатах розгляду справи особи, могли вжити всіх заходів та вступити в змову з працівниками пошти, для того, щоб позивачем не було отримано ухвалу апеляційного суду 20.11.2019, якою було виявлено недоліки подання апеляційної скарги та надано строки для їх усунення. Також, скаржник аргументував, що у зв`язку з необхідністю систематичного перебування у лікувальних закладах на стаціонарному лікуванні, апеляційну скаргу було подано його представником адвокатом Луцик К.В., яка, на його думку, надала всі необхідні повноваження, а суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з формальних міркувань.

Відтак, на думку скаржника, апеляційним судом неправильно застосовано положення статей 287, 288, 290 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

9. У відзивах ПП "Кольортех" та ТОВ "Радзивилівмолоко" зазначено, що твердження позивача про те, що апеляційним судом не вносилось до Єдиного державного реєстру судових рішень жодних ухвал, а тому навіть через мережу Інтернет позивач не мав змоги контролювати результати розгляду апеляційної скарги чи виявлених у ній недоліків не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.11.2019, а тому скаржник або його представник міг ознайомитися з текстом ухвали суду та усунути недоліки, вказані в ухвалі суду від 20.11.2019. Крім того, у відзивах зазначено, що твердження позивача щодо незаконних дій третіх осіб, зацікавлених в результатах неотримання ним ухвали суду про усунення недоліків є припущенням скаржника, не підтвердженим жодними доказами. Водночас, перебування позивача на лікуванні не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки під час розгляду справи місцевим судом ФОП Ніколаєв Д.Б. як безпосередньо здійснював представництво своїх інтересів, так і користувався правничою допомогою, яку йому надавали адвокати Луцик К.В. та Зражевська Я.О., тому скаржник не був позбавлений можливості усунути недоліки подання апеляційної скарги, залучивши зазначених представників.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270

Пункт 17 - внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Пункт 99 - рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пункт 116 - у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Пункт 117 - після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 7 статті 120 - учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частина 8 статті 120 - якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Частина 8 статті 174 - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина 5 статті 242 - учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частина 6 статті 242 - днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частина 10 статті 242 - судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частина 11 статті 242 - у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частина 12 статті 242 - особа, яка не брала участі у справі, але стосовно якої суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого судом будь-якої інстанції.

Частина 1 статті 260 - апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Частина 2 статті 260 - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 5 статті 260 - апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: …апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

Частина 6 статті 260 - питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, а також положень пункту 3 частини 1 статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає касаційну скаргу ФОП Ніколаєва Д.Б. прийнятною щодо доводів про неправильне застосування статей 287, 288, 290 ГПК України та обмеження його в доступі до суду.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 20.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу ФОП Ніколаєва Д.Б. на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2019, залишено без руху, зобов`язано скаржника протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду апеляційної інстанції довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника Луцик К.В. на підписання апеляційної скарги (том 2а, а.с. 75-77). Зазначена ухвала надсилалась 21.11.2019 заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 та повернулась 21.12.2019 до апеляційного суду з відміткою пошти: "за закінченням встановленого терміну зберігання" (том 2а, а.с. 90-91).

Апеляційний суд встановив, що ухвала 20.11.2019 надсилалась заявнику на поштову адресу, що була зазначена в апеляційній скарзі та позовній заяві. Водночас, зі змісту наявної в матеріалах копії апеляційної скарги вбачається, що заявник не зазначив в апеляційній скарзі офіційної електронної адреси, електронної пошти та номера засобу зв`язку (том 2а, а.с. 48).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ФОП Ніколаєв Д.Б. та його представник у встановлений судом в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду 20.11.2019 строк не усунули недоліки апеляційної скарги та ухвалою 24.12.2019 повернув апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області 03.10.2019.

14. Відповідно до частин 3, 7 статті 120 та частини 11 статті 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Отже, з огляду на зазначений перелік обставин не можна стверджувати, що судове рішення (ухвала 20.11.2019) була вручена скаржнику з визначенням дня вручення судового рішення, оскільки ухвала була повернута "за закінченням терміну зберігання", що не підтверджує жодної з обставин, передбачених частиною 6 статті 242 ГПК України.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц за фактичних обставин повернення судової повістки "за закінченням терміну зберігання".

15. Разом з тим, колегія суддів касаційного суду не погоджується з доводами скаржника про те, що зазначене процесуальне порушення в даному конкретному випадку може бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду 24.12.2019 про повернення апеляційної скарги з огляду на таке.

Скаржник, як позивач у межах провадження у справі про банкрутство, вже був допущений до участі у справі місцевим судом, приймав участь в судових засіданнях. Отже, подаючи апеляційну скаргу він повинен був вживати розумних та адекватних заходів контролю за рухом його справи в суді апеляційної інстанції, що відповідає практиці ЄСПЛ при застосуванні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany, рішення від 04.10.2001) ЄСПЛ зазначив, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже, при вирішенні спору про належність повідомлення судом апеляційної інстанції заявника у справі, касаційний суд приймає до уваги також дії (бездіяльність) скаржника в організації контролю за отримання ним, як суб`єктом підприємницької діяльності, адресованої йому поштової кореспонденції.

16. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), якими регулюються правовідносини між оператором поштового зв`язку та споживачем послуг. Відповідно до пунктів 99, 116 Правил, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з конверта поштового відправлення та рекомендованого повідомлення про вручення 21.11.2019, ухвала суду 20.11.2019 була надіслана скаржнику з позначкою "Судова повістка" та повернулась до суду 21.12.2019 з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (том 2а, а.с. 90-91).

Отже, відділенням поштового зв`язку порушено строки зберігання такого поштового відправлення з п`яти днів до двадцяти п`яти днів, внаслідок чого скаржнику надано додаткові можливості отримати зазначене поштове відправлення, якщо б він вживав належних заходів для контролю поштової кореспонденції, яка надходить на його адресу.

17. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та ухвала про повернення апеляційної скарги були направлені відповідачу на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_2 , 5, АДРЕСА_3 ), що відповідає положенням статей 120, 176 ГПК України щодо вимог про повідомлення суб`єкта підприємницької діяльності за зазначеною ним адресою місцезнаходження.

18. З огляду на таке, Верховний Суд вважає, що неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала 20.11.2019 для вчинення відповідних дій та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом по закінченню термінів зберігання, залежало також від волевиявлення самого адресата, тобто мало суб`єктивний характер.

19. Верховний Суд приймає до уваги, що суд апеляційної інстанції, направляючи судову кореспонденцію на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, не порушив норм процесуального права. Крім того, зазначаючи в апеляційній скарзі як засіб зв`язку виключно поштову адресу та не зазначивши офіційної електронної адреси, електронної пошти та номера засобу зв`язку, скаржник позбавив суд можливості надіслати ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху за допомогою інших засобів зв`язку, що підтверджує невжиття самим скаржником належних заходів до отримання повідомлень про рух його справи в суді.

Зазначені правові висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 26.11.2019 у справі №910/568/19.

20. Верховний Суду приймає до уваги, що ухвала апеляційного суду про усунення недоліків 20.11.2019 у справі №5019/592/12 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.11.2019 та оприлюднена 21.11.2019.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Отже, у скаржника (його адвоката) була можливість отримати відповідну інформацію про прийняття такої ухвали апеляційного суду за даними ЄДРСР, ідентифікувавши свою апеляційну скаргу по номеру справи та судовому рішенню місцевого суду, яке ним оскаржувалось, навіть за відсутності прізвища скаржника у відкритому доступі державного реєстру.

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про відсутність такого процесуального порушення, яке б мало наслідком безумовне скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.

21. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

У цій справі ФОП Ніколаєв Д.Б. безумовно був обізнаний про існування судового провадження, про що сам зазначив у касаційній скарзі. Водночас, обставини, за яких скаржник був позбавлений права скористатись послугами представника за відсутності можливості ознайомитись з матеріалами справи особисто, останнім не наведено.

Відтак, ФОП Ніколаєв Д.Б. не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої апеляційної скарги відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи в тому числі через представника. Разом з тим, такими можливостями скаржник не скористався, недоліків апеляційної скарги не усунув.

22. Разом з тим, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги, що ухвалою апеляційного господарського суду 13.01.2020 прийнято до провадження повторно подану ФОП Ніколаєвим Д.Б. апеляційну скаргу на рішення місцевого суду 03.10.2019 та призначено її до розгляду в судовому засіданні (том 2а, а.с. 100-104, 132-134). Отже, в даному спорі не наступило жодних негативних наслідків недопуску скаржника до суду апеляційної інстанції.

23. У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

24. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Частиною 8 статті 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Отже, скаржнику не було відмовлено в доступі до правосуддя та не обмежено право ФОП Ніколаєва Д.Б. на суд в розумінні положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

25. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження апеляційним судом обставин даної справи та обґрунтування ухвали суду, Верховний Суд погоджується з виконанням судом апеляційної інстанцій обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали апеляційного суду у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

26. Доводи скаржника, зазначені в пункті 8 описової частини даної постанови, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13-25 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З огляду на зазначене та відсутність порушення процесуальних норм, які б зумовлювали прийняття апеляційним судом незаконної (необґрунтованої) ухвали, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін ухвали апеляційного суду.

В. Судові витрати

28. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №5019/592/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк

Джерело: ЄДРСР 88149946

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!