ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року
Справа № 5019/592/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого),
Куровського С.В.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко", Приватного підприємства "Даві Буд" та Приватного підприємства "Кольортех" в особі ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича
на постанову
Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року
у справі Господарського суду
№ 5019/592/12 Рівненської області
за заявою
Приватного підприємства "Кольортех"
до
Приватного підприємства "Кольортех"
про
визнання банкрутом
ліквідатор
Михайловський С.В.
у судовому засіданні взяли участь представники :
ТОВ "Радивилівмолоко":
адвокат Клочек Г.В., ордер серії РН-431 №19 від 14.11.2016 року,
ПП "Даві Буд":
Бурчак Ю.І., директор,
ПП "Кольортех" в особі ліквідатора Михайловського С.В.:
Мартинчук О.В. (довіреність №02-20/1115 від 07.11.2016 року),
ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області:
Насанович Н.А. (довіреність №8806/17-16-10/10 від 20.04.2016 року),
ОСОБА_9:
адвокат Зражевська Я.О. (угода-доручення про надання правової допомоги та представництва інтересів від 14.11.2016 року),
а також особисто ОСОБА_9
В С Т А Н О В И В :
у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа №5019/592/12 про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 17.04.2012 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2).
Ухвалами Господарського суду Рівненської області від 19.09.2012 року та від 28.05.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами ДПІ у місті Рівному з грошовими вимогами на суму 501 285, 65 грн., з яких 461 676, 59 грн. основного боргу (третя черга) та 39 609, 06 грн. неустойки (штрафу, пені) (шоста черга); ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на суму 2 985 293, 46 грн., з яких 531 379, 59 грн. неустойки (штрафу, пені), 2 453 913, 87 грн. забезпечених заставою вимог (перша черга) та 1 073 грн. судових витрат (перша черга) (том 1, а.с. 90 - 92, том 2, а.с. 66 - 68).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 229 - 231).
Строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Михайловського С.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 2, а.с. 153 - 155, том 5, а.с. 139 - 140, том 6, а.с. 11 - 12).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2015 року надано згоду на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення вимог ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21, а саме: контори літ. "А-2", загальною площею 393,0 кв.м., матеріального складу літ. "Б-1", загальною площею 498,1 кв.м., навісу для с/г машин літ. "В-1", загальною площею 166,7 кв.м., матеріального складу №3 літ. "Г-1", загальною площею 269,3 кв.м., матеріального складу №1 літ. "Д-1", загальною площею 367,5 кв.м., прохідної літ. "3", загальною площею 21,6 кв.м. (том 2, а.с. 185 - 189).
11.08.2015 року до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП "Кольортех", в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 18.06.2015 року Товарною біржею "Захід", оформлені протоколом №01-06/15/К, та договір купівлі-продажу №19/06/15/К від 19.06.2015 року; зобов'язати арбітражного керуючого Михайловського С.В. провести наступний аукціон з реалізації майна банкрута як другий повторний аукціон (вх. №2461/15) (том 3, а.с. 62 - 89).
17.08.2015 року конкурсний кредитор ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до місцевого господарського суду зі заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, в якій просила визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ПП "Кольортех", оформлені протоколом №01-06/15/К від 18.06.2015 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу №19/06/15/К від 19.06.2015 року; зобов'язати ПП "Даві Буд", як переможця другого повторного аукціону, повернути ПП "Кольортех" майно, що було предметом продажу на спірному аукціоні (вх. №2532/15) (том 3, а.с. 106 - 116).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2015 року залучено до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех" ОСОБА_9, з яким підприємство-боржник укладало попередній договір купівлі-продажу від 12.06.2012 року цілісного майнового комплексу, що знаходиться у місті Рівному по вул. Старицького, 21 (том 3, а.с. 135 - 136, 140 - 141).
25.11.2015 року до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про відмову від заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута у зв'язку з відступленням заставним кредитором своїх прав вимоги до боржника за кредитним договором та договором іпотеки на користь ТОВ "Арма Факторинг" на підставі договору факторингу №424-08 від 29.09.2015 року (вх. №27503/15) (том 3, а.с. 194 - 200).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.12.2015 року (суддя Церковна Н.Ф.) заяву ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута та про забезпечення позову залишено без розгляду; у задоволенні заяви ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Кольортех" відмовлено (том 3, а.с. 203 - 206).
11.07.2016 року ОСОБА_9, залучений до участі у справі ухвалою суду від 19.08.2015 року, вважаючи, що ухвала місцевого господарського суду про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП "Кольортех" стосується його прав, як покупця спірного цілісного майнового комплексу по вул. Старицького, 21 у місті Рівному на підставі укладеного з підприємством-боржником попереднього договору купівлі-продажу від 12.06.2012 року, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.12.2015 року як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та задовольнити заяву податкової інспекції про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Скаржник зазначив, що аукціон від 18.06.2015 року відбувся без його повідомлення, як фактичного володільця спірним нерухомим майном, про продаж зазначеного майна з аукціону та без розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону на нерухомому майні, що було предметом продажу на аукціоні.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Демидюк О.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області 09.12.2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Кольортех". Прийнято в цій частині нове судове рішення:
"2. Заяву ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Кольортех" задоволити.
Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Приватного підприємства "Кольортех" від 18.06.2015 року, оформлені протоколом №01-06/15/К від 18.06.2015 року.
Визнати недійсним договір №19/06/15/К купівлі-продажу майна банкрута на других повторних відкритих торгах (другому повторному аукціоні) від 19.06.2015 року." (том 6, а.с. 76 - 78).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Радивилівмолоко", у власності якого на момент розгляду справи апеляційним судом перебував спірний цілісний майновий комплекс, ПП "Даві Буд", як переможець другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, та боржник в особі ліквідатора Михайловського С.В. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 29.08.2016 року, а ухвалу суду першої інстанції від 09.12.2015 року залишити в силі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 55, 129 Конституції України, статей 188, 191, 203, 215, 334, 635, 655, 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 66 Господарського кодексу України, статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статей 33, 42 - 44, 55, 58, 59, 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статі 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 2, 22, 27, 33, 43, 53, 91, 93, 97, 101, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Касаційні скарги мотивовані помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута з посиланням на обставини правомірної реалізації ліквідатором нерухомого майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, додержання організатором аукціону порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, а також складення за результатами спірного аукціону протоколу із значенням його обов'язкових реквізитів відповідно до вимог частини 2 статті 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року. Також, ТОВ "Радивилівмолоко" доводить порушення апеляційним судом його права, як фактичного власника спірного цілісного майнового комплексу, на участь у справі при розгляді спору про визнання недійсними результатів продажу майна банкрута з другого повторного аукціону, незалучення до розгляду справи організатора аукціону - Товарної біржі "Захід" та безпідставність порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу місцевого господарського суду від 09.12.2015 року про відмову у задоволенні заяви податкової інспекції про визнання недійсними результатів спірного аукціону, так як оскаржуване судове рішення (ухвала) не стосується його прав та обов'язків.
Розглядаючи касаційні скарги по суті, колегія суддів Вищого господарського суду України керується висновками Верховного Суду України про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання результатів торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) наданими у Постанові Верховного Суду України від 29.06.2016 року у справі №6-370цс16, висновками Верховного Суду України про розгляд таких спорів в межах провадження у справі про банкрутство без жодних обмежень у праві на касаційний перегляд правочинів з відчуження майна боржника, наданими у Постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14.
Відповідно до статті 11128 ГПК України, колегія суддів касаційного суду відхиляє висновки Верховного Суду України, зазначені у Постанові від 19.10.2016 року у справі №903/623/13, про недопуск до касаційного суду скаржників за касаційними скаргами учасників провадження у справі про банкрутство на судові акти, прийняті за наслідком розгляду заяв про визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом про проведення публічних торгів (аукціону) з продажу майна банкрута як такі, що суперечать статтями 8, 124, 129 (пункт 8 частини 3) Конституції України, Рішенню Конституційного Суду України від 11.03.2011 року №2рп/2011 (абзац 11 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) та Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2010 року №3-рп (абзац 6 пункту 3 мотивувальної частини), попередній практиці Верховного Суду України, системному аналізу статей 1, 8, частини 3 статті 55 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника ТОВ "Радивилівмолоко" - адвоката Клочек Г.В., директора ПП "Даві Буд" - Бурчака Ю.І., представника ПП "Кольортех" в особі ліквідатора Михайловського С.В. - Мартинчук О.В., представника ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області - Насанович Н.А., представника ОСОБА_9 - адвоката Зражевську Я.О., а також ОСОБА_9, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 05.02.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.
Згідно з частинами 1, 4 - 6, 8 статті 49 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
Положеннями статті 58 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону. Так, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
Статтею 65 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено особливості проведення повторного аукціону. Так, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Відповідно до частин 3 - 5 статті 66 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
Положеннями частин 1, 2 статті 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено, що протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, дотримання строків та визначених в оголошенні часу та місця проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів), а також вимог чинного законодавства щодо оформлення результатів аукціону шляхом складення відповідних документів (протоколів про проведення аукціону, договорів купівлі-продажу майна з аукціону (або свідоцтва про продаж майна з публічних торгів), актів про передання права власності на нерухоме майно).
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою місцевого господарського суду від 05.02.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, строк якої неодноразово продовжувався ухвалами суду, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 229 - 231, том 2, а.с. 153 - 155, том 5, а.с. 139 - 140, том 6, а.с. 11 - 12).
Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини звернення 17.08.2015 року ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до місцевого господарського суду зі заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, в якій конкурсний кредитор просив визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ПП "Кольортех", оформлені протоколом №01-06/15/К від 18.06.2015 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу №19/06/15/К від 19.06.2015 року; зобов'язати ПП "Даві Буд", як переможця другого повторного аукціону, повернути ПП "Кольортех" майно, що було предметом продажу на спірному аукціоні (том 3, а.с. 106 - 116).
В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція зазначила, що реалізація спірного майна банкрута з другого повторного аукціону відбулася без належного розміщення оголошення про його проведення на нерухомому майні, яке було предметом продажу, що призвело до обмеження кількості бажаючих взяти участь в аукціоні, у зв'язку з чим спірний цілісний майновий комплекс банкрута відчужено за заниженою ціною; ліквідатором неправомірно включено до складу цілісного майнового комплексу майно підприємства-банкрута (огорожу, навіс та стелаж залізний), яке не було обтяжене іпотекою заставного кредитора та підлягало продажу окремими лотами; результати спірного аукціону оформлено протоколом, який складено не за місцем проведення другого повторного аукціону, вказаним в оголошенні про його проведення, що не узгоджується з вимогами статті 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо негайного складення організатором аукціону протоколу про проведення аукціону після оголошення його переможця; ліквідатором порушено порядок черговості задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу цілісного майнового комплексу банкрута в ліквідаційній процедурі.
Також, результати аукціону з продажу майна банкрута від 18.06.2015 року було оскаржено заставним кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", однак, до початку розгляду місцевим господарським судом спору про визнання їх недійсними скаржник подав відмову від заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з огляду на відступлення ним своїх прав вимоги до боржника за кредитним договором та договором іпотеки на користь ТОВ "Арма Факторинг" на підставі договору факторингу №424-08 від 29.09.2015 року (том 3, а.с. 194 - 200).
Встановивши, що відмова заставного кредитора від заявлених ним вимог не порушує права та охоронювані законом інтереси інших учасників провадження, суд першої інстанції у засіданні від 09.12.2015 року залишив без розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 18.06.2015 року та про забезпечення позову.
Відтак, порядок продажу майна ПП "Кольортех" в ліквідаційній процедурі на предмет його додержання ліквідатором та організатором аукціону досліджувався місцевим господарським судом в ході розгляду заяви податкової інспекції про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини погодження місцевим господарським судом відповідно до ухвали від 11.03.2015 року продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21, а саме: контори літ. "А-2", загальною площею 393,0 кв.м., матеріального складу літ. "Б-1", загальною площею 498,1 кв.м., навісу для с/г машин літ. "В-1", загальною площею 166,7 кв.м., матеріального складу №3 літ. "Г-1", загальною площею 269,3 кв.м., матеріального складу №1 літ. "Д-1", загальною площею 367,5 кв.м., прохідної літ. "3", загальною площею 21,6 кв.м. (том 2, а.с. 185 - 189).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 18.06.2015 року організатором аукціону проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21 та включає нерухоме майно, обтяжене іпотекою ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (6 одиниць), та нерухоме майно (огорожу - 30 секцій з металевої сітки, 27 секцій з бетону; навіс - опори металеві, покриття - шифер; стелаж залізний), що не є предметом забезпечення; за результатами спірного аукціону переможцем визнано ПП "Даві Буд", яке запропонувало за лот найвищу ціну - 334 814, 60 грн., про що організатором аукціону складено протокол №01-06/15/К від 18.06.2015 року та розміщено повідомлення про визнання аукціону від 18.06.2015 року таким, що відбувся, на веб-сайті Вищого господарського суду України 19.06.2015 року за №45/15 (том 3, а.с. 77, том 5, а.с. 70 - 71).
Судами встановлено, що за результатами другого повторного аукціону між підприємством-банкрутом в особі ліквідатора Михайловського С.В. та переможцем аукціону - ПП "Даві Буд" укладено договір №19/06/15/К купівлі-продажу майна банкрута на других повторних відкритих торгах (другому повторному аукціоні) від 19.06.2015 року; на виконання зобов'язань за зазначеним договором покупець перерахував на рахунок банкрута грошові кошти на суму 111 604, 86 грн., що становить вартість придбаного з аукціону лота за вирахуванням гарантійного внеску в розмірі 223 209, 74 грн.; виручені від продажу нерухомого майна банкрута кошти на суму 301 333, 14 грн. ліквідатором банкрута перераховано на погашення вимог заставного кредитора (том 3, а.с. 168, том 5, а.с. 72 - 73, 75).
Відмовляючи у задоволенні заяви податкової інспекції про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що обраний ліквідатором Михайловським С.В. порядок реалізації майна банкрута з аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу узгоджується з положеннями статті 44 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо способів продажу активів боржника з метою забезпечення їх відчуження за найвищою ціною; організатором аукціону виконано обов'язок щодо повідомлення власника майна боржника та замовника (ліквідатора) про проведення другого повторного аукціону від 18.06.2015 року, а також розміщено оголошення про проведення спірного аукціону на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України із фотографією майна, що є предметом продажу, відповідно до вимог статті 58 цього Закону. Зазначене спростовує доводи конкурсного кредитора про порушення ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута на другому повторному аукціоні від 18.06.2015 року.
Доводи органу державної фіскальної служби про недодержання організатором аукціону вимог статті 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо реквізитів протоколу про проведення аукціону суд першої інстанції відхилив, як необґрунтовані, зазначивши про те, що місце проведення аукціону не є обов'язковою інформацією, яка підлягає зазначенню у протоколі, що складається за підсумками аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. Відтак, розбіжності між фактичним місцем проведення спірного аукціону згідно даних в оголошенні про його проведення (село Зміїнець Луцького району Волинської області) та місцем складення протоколу №01-06/15/К від 18.06.2015 року про проведення аукціону (місто Луцьк) місцевий господарський суд оцінив як такі, що не можуть підтверджувати обставин недодержання організатором аукціону вимог щодо негайного складення протоколу після оголошення переможця аукціону, оскільки результати спірного аукціону було оформлено протоколом у день його проведення.
Також, суд першої інстанції відхилив доводи податкової інспекції про порушення ліквідатором порядку розподілу коштів, виручених від продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, з огляду на встановлені обставини їх спрямування з основного (ліквідаційного) рахунка ПП "Кольортех", за вирахуванням винагороди організатора аукціону, на часткове погашення вимог заставного кредитора (том 5, а.с. 75).
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, частково не погодився з висновками місцевого господарського суду, скасував прийняту ним ухвалу від 09.12.2015 в частині відмови у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону та прийняв в цій частині нове рішення, яким задовольнив заяву податкової інспекції про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, визнав недійсними результати аукціону з продажу майна ПП "Кольортех" від 18.06.2015 року, оформлені протоколом №01-06/15/К від 18.06.2015 року, а також договір №19/06/15/К купівлі-продажу майна банкрута на других повторних відкритих торгах (другому повторному аукціоні) від 19.06.2015 року.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що включене ліквідатором до цілісного майнового комплексу ПП "Кольортех" майно складається із майна, обтяженого іпотекою заставного кредитора (6 одиниць), та майна, яке не є предметом забезпечення (3 одиниці), тому не може вважатися цілісним майновим комплексом в розумінні статті 191 ЦК України та не підлягає продажу одним лотом; при цьому, продаж спірного нерухомого майна банкрута, як цілісного майнового комплексу, не узгоджується з положеннями частини 4 статті 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо неможливості включення до складу ліквідаційної маси майна банкрута, що є предметом забезпечення, та ускладнює відокремлення коштів, виручених від реалізації заставного майна, з метою їх спрямування виключно для задоволення вимог заставного кредитора в порядку частини 9 статті 45 цього Закону.
Апеляційний суд встановив обставини недодержання порядку здійснення оголошення про проведення другого повторного аукціону, оскільки в порушення вимог частини 3 статті 58 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року організатором аукціону не розміщено належного оголошення на нерухомому майні банкрута, що було предметом продажу на спірному аукціоні, так як його було прикріплено до в'їзних воріт, які не є нерухомим об'єктом та фактично постійно відкриті для проїзду автотранспорту.
Також, апеляційний суд зазначив про порушення організатором аукціону вимог статті 69 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо складення протоколу аукціону, яким фіксується, зокрема, час та місце проведення аукціону, з огляду на відсутність в матеріалах справи протоколу про проведення другого повторного аукціону від 18.06.2015 року, складеного за місцем проведення спірного аукціону згідно оголошення: "45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вул. Ліскова, 11, 2-й поверх", тоді як протокол №01-06/15/К від 18.06.2015 року, складений у місті Луцьку, апеляційним судом оцінено як такий, що не може вважатися доказом проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута за адресою, зазначеною в оголошеннях на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цілому з висновками суду апеляційної інстанції за змістом оскаржуваної постанови від 29.08.2016 року, а доводи касаційних скарг про неналежну оцінку апеляційним судом обставин справи на предмет додержання ліквідатором банкрута та організатором аукціону порядку продажу майна ПП "Кольортех" в ліквідаційній процедурі з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.
Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що розглядаючи спір про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, суд першої інстанції не перевірив обставин додержання організатором аукціону вимог статті 61 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо порядку допуску осіб, які виявили бажання взяти участь у аукціоні, до участі в аукціоні на предмет реальної сплати гарантійного внеску як переможцем спірного аукціону - ПП "Даві Буд", так і ТОВ "Грінпарк", яке поряд із переможцем взяло участь у другому повторному аукціоні від 18.06.2015 року з продажу спірного цілісного майнового комплексу банкрута.
Положеннями частини 1 статті 75 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено, що передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство-банкрут в особі ліквідатора Михайловського С.В., як замовник аукціону, та ПП "Даві Буд", як переможець спірного аукціону, 20.06.2015 року підписали акт про передання права власності на цілісний майновий комплекс, придбаний з другого повторного аукціону від 18.06.2015 року; пунктом 2 зазначеного акта сторони погодили, що на момент підписання цього акта покупець сплатив продавцю ціну предмета договору (цілісного майнового комплексу банкрута) в розмірі 334 814, 60 грн. (запропонована переможцем остаточна вартість лота на спірному аукціоні). Однак, матеріалами справи підтверджуються обставини здійснення покупцем повної оплати придбаного з аукціону нерухомого майна банкрута лише 22.06.2015 року відповідно до платіжного доручення №175 шляхом перерахування на ліквідаційний рахунок підприємства-боржника грошових коштів на суму 111 604, 86 грн. (том 5, а.с. 74, том 3, а.с. 168).
Отже, на момент підписання сторонами передавального акта цілісного майнового комплексу ПП "Кольортех" переможець аукціону не в повному обсязі розрахувався за придбане нерухоме майно банкрута, що не узгоджується з вимогами статті 71 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо порядку сплати ціни за результатами аукціону з виявленням переможця.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що положеннями частин 3 - 4 статті 71 цього Закону визначено порядок сплати ціни та оформлення результатів продажу майна боржника з аукціону шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Матеріалами справи підтверджується укладення Договору №19/06/15/К купівлі-продажу майна банкрута на других повторних відкритих торгах (другому повторному аукціоні) від 19.06.2015 року без його нотаріального посвідчення, що свідчить про нікчемність такого правочину відповідно до статті 657 ЦК України та виключає можливість завершення його з подальшою видачею Свідоцтва про придбання нерухомого майна з публічних торгів (аукціону) згідно статті 75 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, про що стверджувалося ліквідатором боржника.
Отже, висновки апеляційного суду про неналежне проведення ліквідатором банкрута та організатором аукціону спірного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПП "Кольортех" в ліквідаційній процедурі узгоджуються з положеннями чинного законодавства про банкрутство.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного суду про неможливість реалізації майна боржника з публічних торгів (аукціону) цілісним майновим комплексом за наявності у складі цілісного майнового комплексу окремих об'єктів, які передано в заставу, оскільки частина 5 статті 44 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року визначає обов'язок ліквідатора розпочати продаж майна цілісним майновим комплексом і зазначені норми Закону про банкрутство є імперативними, а положення частини 4 статті 42 цього Закону застосовуються після прийняття рішення про продаж майна боржника частинами.
З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року у даній справі такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для її зміни чи скасування.
Доводи ТОВ "Радивилівмолоко" про відсутність у ОСОБА_9 права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції по предмету даного спору колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 19.08.2015 року ОСОБА_9 було залучено до участі у справі як особу, яка звернулася з вимогою до боржника про виключення з ліквідаційної маси частини активів, які, на його думку, набуті ним у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство (том 3, а.с. 140 - 141). Відтак, ОСОБА_9 вправі оскаржувати судові рішення, за наслідком прийняття яких можуть бути порушені його права власника на частину майна боржника за наслідком їх незаконного продажу у процедурі банкрутства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко", Приватного підприємства "Даві Буд" та Приватного підприємства "Кольортех" в особі ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року у справі №5019/592/12 залишити без змін.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко
