ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2017 року
Справа № 5019/592/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого),
Куровського С.В.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_4
на постанову
Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року
у справі Господарського суду
№ 5019/592/12 Рівненської області
за заявою
Приватного підприємства "Кольортех"
до
Приватного підприємства "Кольортех"
про
визнання банкрутом
ліквідатор
Михайловський С.В.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ОСОБА_4:
адвокат Зражевська Я.О. (угода-доручення про надання правової допомоги та представництва інтересів від 18.01.2017 року), адвокат Луцик К.В. (угода про надання юридичної допомоги від 02.08.2015 року),
ТОВ "Радивилівмолоко":
адвокат Дяденчук А.І. (договір про надання адвокатських послуг від 01.10.2016 року, ордер від 20.01.2017 року),
а також особисто ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В :
у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа №5019/592/12 про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех" (далі - боржника, ПП "Кольортех"), порушена ухвалою суду від 17.04.2012 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2).
Ухвалами Господарського суду Рівненської області від 19.09.2012 року та від 28.05.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами ДПІ у місті Рівному з грошовими вимогами на суму 501 285, 65 грн., з яких 461 676, 59 грн. основного боргу (третя черга) та 39 609, 06 грн. неустойки (штрафу, пені) (шоста черга); ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на суму 2 985 293, 46 грн., з яких 531 379, 59 грн. неустойки (штрафу, пені), 2 453 913, 87 грн. забезпечених заставою вимог (перша черга) та 1 073 грн. судових витрат (перша черга) (том 1, а.с. 90 - 92, том 2, а.с. 66 - 68).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 229 - 231).
Строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Михайловського С.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 2, а.с. 153 - 155, том 5, а.с. 139 - 140, том 6, а.с. 11 - 12).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2015 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року, залучено до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех" ОСОБА_4 (том 3, а.с. 140 - 141, том 8, а.с. 55 - 58).
02.07.2016 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора у справі про банкрутство ПП "Кольортех", в якому заявник просив здійснити заміну кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" та зобов'язати ліквідатора Михайловського С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, обґрунтовуючи тим, що на виконання договору комісії №29/0915-1 від 29.09.2015 року, укладеного з ТОВ "Радивилівмолоко", ТОВ "Арма Факторинг" придбало у конкурсного кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" право вимоги до боржника - ПП "Кольортех" за договором факторингу №424-08 від 29.09.2015 року, відповідно до пункту 3.7. якого даний договір є підставою для здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство боржника №5019/592/12 (вх. №1702/16) (том 5, а.с. 113 - 135).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.12.2016 року (суддя Пашкевич І.О.) у задоволенні клопотання ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора у справі відмовлено, визнано недійсним договір комісії №29/0915-1 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення від 29.09.2015 року (том 7, а.с. 203 - 205).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Радивилівмолоко" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.12.2016 року, задовольнити клопотання ТОВ "Радивилівмолоко", здійснити заміну кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" у справі №5019/592/12 про банкрутство ПП "Кольортех" та зобов'язати ліквідатора Михайловського С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю його висновків дійсним обставинам справи.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Демянчук Ю.Г., судді: Мамченко Ю.А., Коломис В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Радивилівмолоко" задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.12.2016 року у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким клопотання ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора задоволено, здійснено заміну кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" у справі про банкрутство ПП "Кольортех", зобов'язано ліквідатора ПП "Кольортех" арбітражного керуючого Михайловського С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів (том 7, а.с. 233 - 238).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_4 (далі - скаржник), залучений до участі у даній справі ухвалою місцевого господарського суду від 19.08.2015 року, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 18.01.2017 року, а рішення суду першої інстанції від 15.12.2016 року залишити без змін, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 203, 215, 526, 1011, 1012, 1077 - 1079, 1083 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та статті 23 Закону України "Про іпотеку". Скаржник доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для здійснення заміни конкурсного кредитора боржника - ТОВ "Фінансової компанії "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" з посиланням на обставини відступлення первісним кредитором права вимоги до боржника на суму 2 683 960, 32 грн. непогашених грошових вимог на підставі договору факторингу №424-08 від 29.09.2015 року, укладеного з фактором - ТОВ "Арма Факторинг", який діяв, як комісіонер, за дорученням ТОВ "Радивилівмолоко" (комітент) щодо вчинення правочину (договору факторингу) з придбання права вимоги до ПП "Кольортех" за кредитним договором та договорами забезпечення відповідно до договору комісії №29/0915-1 від 29.09.2015 року, за відсутності у комітента статусу фінансової установи, а, відтак, і права доручати комісіонеру здійснити в його інтересах фінансову операцію з укладення договору факторингу з метою набуття права вимоги до боржника.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 року прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.04.2017 року о 10 год. 10 хв.
25.04.2017 року на електронну пошту Вищого господарського суду України надійшло клопотання ліквідатора ПП "Кольортех" Михайловського С.В. про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю з'явитися до суду касаційної інстанції у засідання від 25.04.2017 року, зважаючи на територіальну віддаленість суду.
Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні від 25.04.2017 року, колегія суддів касаційного суду, порадившись на місці, дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що явка представників учасників провадження у даній справі про банкрутство у засідання касаційного суду, призначене ухвалою від 27.03.2017 року на 25.04.2017 року, обов'язковою не визнавалася.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ОСОБА_4 - адвоката Зражевську Я.О. та адвоката Луцик К.В., ТОВ "Радивилівмолоко" - адвоката Дяденчука А.І., а також ОСОБА_4, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 05.02.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
Згідно положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу, про що виносить ухвалу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого господарського суду від 17.04.2012 року за заявою боржника порушено справу №5019/592/12 про банкрутство ПП "Кольортех" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року; справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної щодо боржника постановою суду від 05.02.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 2, 229 - 231).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалами місцевого господарського суду від 19.09.2012 року та від 28.05.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "Кольортех", в тому числі з вимогами ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на суму 2 985 293, 46 грн., з яких 531 379, 59 грн. неустойки (штрафу, пені), 2 453 913, 87 грн. забезпечених заставою вимог (перша черга) та 1 073 грн. судових витрат (перша черга) (том 1, а.с. 90 - 92, том 2, а.с. 66 - 68).
Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини надходження 02.07.2016 року до місцевого господарського суду клопотання ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора у справі про банкрутство ПП "Кольортех", в якому заявник просив здійснити заміну кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" та зобов'язати ліквідатора Михайловського С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, обґрунтовуючи тим, що на виконання договору комісії №29/0915-1 від 29.09.2015 року, укладеного з ТОВ "Радивилівмолоко", ТОВ "Арма Факторинг" придбало в інтересах комітента (ТОВ "Радивилівмолоко") у конкурсного кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" право вимоги до боржника - ПП "Кольортех" за договором факторингу №424-08 від 29.09.2015 року, відповідно до пункту 3.7. якого даний договір є підставою для здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство боржника №5019/592/12 (том 5, а.с. 113 - 135).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.09.2015 року між ТОВ "Радивилівмолоко" (комітент) та ТОВ "Арма Факторинг" (комісіонер) укладено договір комісії №29/0915-1 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за Кредитним договором та Договорами забезпечення (далі - договір комісії), за умовами якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини з первісним кредитором (ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції") щодо набуття права вимоги до позичальника (ПП "Кольортех") за Кредитним договором (договір кредитної лінії №424-08 від 17.10.2008 року, укладений між ВАТ "Кредобанк" та позичальником), а також до заставодавця (ПП "Кольортех") за Договором забезпечення (договір застави №424-08/2 від 17.10.2008 року, укладений між ВАТ "Кредобанк" та заставодавцем) за ціною не більше узгодженої сторонами, що становить 300 000 грн. і в строки, визначені сторонами у цьому договорі, а саме до 05.10.2015 року включно; права вимоги за зазначеним правочином визначено як всі права вимоги первісного кредитора до позичальника за Кредитним договором, а також до заставодавця за Договором забезпечення на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу 2 683 960, 32 грн. (пункти 1.1., 2.1 договору комісії) (том 5, а.с. 116 - 117).
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що за умовами пунктів 3.1.1. - 3.1.3. договору комісії, комісіонер зобов'язався укласти від свого імені та за рахунок комітента з первісним кредитором договір факторингу для набуття прав вимоги до позичальника за Кредитним договором та до заставодавця за Договором застави, при вчиненні даних дій, перевірити наявність/відсутність прав власності третіх осіб на права вимоги, що набуваються комітентом, та негайно повідомити комітенту дану інформацію; передати комітенту за актом прийому-передачі права вимоги; передати комітенту за актом прийому-передачі документи. Отже, набувачем спірних прав вимоги за таким договором є комітент - ТОВ "Радивилівмолоко", який не має статусу фінансової установи, як встановлено судами.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини укладення 29.09.2015 року між первісним кредитором - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (клієнт) та комісіонером - ТОВ "Арма Факторинг" (фактор) договору факторингу №424-08 (далі - договір факторингу), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі, визначеній пунктом 2.1 договору, в розпорядження клієнта за плату, визначену в пункті 2.3 договору, а клієнт в свою чергу зобов'язався відступити фактору права вимоги до ПП "Кольортех" (боржник) за його невиконаними зобов'язаннями перед первісним кредитором на суму 2 683 960, 32 грн., які набуті клієнтом згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.09.2012 року у справі №5019/592/12 про банкрутство ПП "Кольортех" (том 5, а.с. 120 - 121).
Суди встановили, що згідно пунктів 3.1., 3.2. договору факторингу, набуття фактором прав вимоги, що виникли у клієнта згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.09.2012 року у справі №5019/592/12 про банкрутство боржника, настає після сплати ціни відступлення, визначеної пунктом 2.1. цього договору в повному обсязі; клієнт зобов'язується протягом 1 робочого дня з моменту переходу права вимоги відповідно до пункту 3.1. цього договору, передати фактору документи, що підтверджують права вимоги до боржника, передбачені у пункті 1.1. договору, та інформацію, що є важливою для реалізації відповідних прав вимоги.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 29.09.2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (клієнт) та ТОВ "Арма Факторинг" (фактор) укладено додатковий договір до договору факторингу, яким сторони погодили, що сума коштів, яку фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнта за плату відповідно до пункту 1.1 договору за отримані права вимоги, зазначені у пункті 1.1. договору, становить 300 000 грн.; сторони погодили, що плата, передбачена пунктами 1.1., 2.3. договору, яку клієнт зобов'язується здійснити фактору за передачу грошових коштів, передбачених у пунктах 1.1. та п. 2.1. договору, визначається у розмірі 1 000 грн. (том 5, а.с. 122).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.10.2015 року ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (клієнт) та ТОВ "Арма Факторинг" (фактор) підписали акт приймання-передачі прав вимоги та документів, що їх підтверджують до договору факторингу від 29.09.2015 року; фактор сплатив на користь клієнта 300 000 грн., що становить ціну відступлення прав вимоги (том 5, а.с. 123, том 6, а.с. 120).
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з актами приймання-передачі від 05.10.2015 року, які є додатками до договору комісії від 29.09.2015 року, ТОВ "Арма Факторинг" (комісіонер) передало, а ТОВ "Радивилівмолоко" (комітент) прийняло: право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ПП "Кольортех" за договором кредитної лінії №424-08, укладеним 17.10.2008 року між ПП "Кольортех" та ВАТ "Кредобанк"; право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ПП "Кольортех" за Договором застави №424-08/2 від 17.10.2008 року, укладеним між ПП "Кольортех" та ВАТ "Кредобанк", а також підтверджуючі документи (том 5, а.с. 118, 119).
З огляду на встановлене та зважаючи на наявність у ТОВ "Арма Факторинг" статусу фінансової установи з правом на здійснення діяльності у сфері надання фінансових послуг, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на підставі договору факторингу №424-08 від 29.09.2015 року відбувся перехід права вимоги невиконаних ПП "Кольортех" зобов'язань за кредитним договором та договором забезпечення перед ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ТОВ "Арма Факторинг", як фактора, в силу положень статей 1077, 1079 ЦК України.
Разом з тим, суд першої інстанції не погодився з доводами ТОВ "Радивилівмолоко" про набуття ним права вимоги до боржника - ПП "Кольортех" у зв'язку з їх переданням комітенту комісіонером - ТОВ "Арма Факторинг" за актами прийому-передачі від 05.10.2015 року, які є додатками до договору комісії №29/0915-1 від 29.05.2015 року, з огляду на встановлені обставини відсутності у комітента - ТОВ "Радивилівмолоко" статусу фінансової установи, що є обов'язковим для фактора відповідно до вимог частини 3 статті 1079 ЦК України, та незаконність у зв'язку із цим його доручення щодо укладення комісіонером договору факторингу з метою на набуття комітентом права вимоги до боржника.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
З огляду на встановлені обставини заявлення ТОВ "Радивилівмолоко" про його вступ у дану справу про банкрутство як правонаступника конкурсного кредитора ПП "Кольортех" - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" з обґрунтуванням набуття ним права вимоги первісного кредитора до боржника внаслідок виконання ТОВ "Арма Факторинг", як комісіонером, його доручення щодо вчинення правочину (договору факторингу) з придбання права вимоги до боржника за Кредитним договором та Договорами забезпечення відповідно до договору комісії №29/0915-1 від 29.09.2015 року та прийняття ТОВ "Радивилівмолоко" такого виконання за актами прийому-передачі від 05.10.2015 року за відсутності у нього спеціальної правосуб'єктності (статусу фінансової установи), місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання спірного договору комісії недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України як такого, що вчинений з порушенням вимог цивільного законодавства щодо його суб'єктного складу.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, не погодився з такими висновками суду першої інстанції, скасував прийняту ним ухвалу від 15.12.2016 року та прийняв у справі нове рішення про задоволення клопотання ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора ПП "Кольортех" - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" із зобов'язанням ліквідатора банкрута Михайловського С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційний суд виходив з того, що положеннями цивільного законодавства, які регулюють правовідносини за договором комісії, не встановлено спеціальних вимог щодо правового статусу комітента чи комісіонера, а передання комітенту прав вимоги до боржника, набутих комісіонером-фактором за договором факторингу у первісного кредитора, відбулося на підставі акта прийому-передачі права вимоги як додатка до договору комісії, тому висновки місцевого господарського суду про укладення спірного договору комісії з недодержанням вимог ЦК України щодо його змісту та суб'єктного складу є помилковими.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що в силу положень частини 3 статті 1079 ЦК України фактор, як сторона договору факторингу, яка набуває право вимоги клієнта до третьої особи (боржника) за договором факторингу, повинна мати статус банку або іншої фінансової установи, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Згідно із статтею 1011 ЦК України, за умовами договору комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента та передати йому придбане на його користь майно. Виходячи з положень частини 3 статті 1012 та частини 1 статті 190 ЦК України, договір комісії може бути укладено на придбання комісіонером майна, в тому числі майнових прав та обов'язків, за дорученням комітента.
Отже, виконання договору комісії спрямоване на набуття комісіонером прав та обов'язків за правочином, доручення на вчинення якого надано комітентом, хоча й від імені комісіонера, але за рахунок комітента та на користь комітента. Право власності на майно, що набувається за договором комісії, переходить до комітента.
Відтак, спірний договір комісії спрямовано на набуття ТОВ "Радивилівмолоко", як комітентом, прав вимоги конкурсного кредитора до боржника через вчинення комісіонером - ТОВ "Арма Факторинг" договору факторингу із первісним кредитором-клієнтом з подальшим їх переданням комісіонером комітенту. Відтак, в силу частини 3 статті 1079 ЦК України є обов'язковим наявність статусу фінансової установи у ТОВ "Радивилівмолоко", на користь якого було фактично відступлено права вимоги первісного кредитора до боржника на підставі спірних договорів факторингу та комісії.
Відтак, з огляду на встановлення судом першої інстанції обставин заявлення ТОВ "Радивилівмолоко" про заміну кредитора ПП "Кольортех" на підставі договору комісії №29/0915-1 від 29.05.2015 року, за яким комітент доручив комісіонеру укласти договір факторингу з метою набуття прав вимоги конкурсного кредитора до боржника за відсутності у комітента відповідного обсягу правоздатності на здійснення діяльності у сфері фінансових послуг, колегія суддів касаційного суду погоджується в цілому з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для заміни кредитора боржника - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ТОВ "Радивилівмолоко" та про визнання недійсним спірного договору комісії з підстав невідповідності його нормам цивільного законодавства.
З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі №5019/592/12 та залишення в силі ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.12.2016 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі №5019/592/12 скасувати. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.12.2016 року у справі №5019/592/12 залишити в силі.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко
