ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" грудня 2016 р. Справа № 5019/592/12
Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу
у справі за заявою боржника ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 4, ІК 31211021)
про банкрутство
за участі:
ТОВ "ФК "Приватні інвестиції"- ОСОБА_4 - представник;
ТОВ "Радивилівмолоко" - ОСОБА_5
Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України учасникам провадження роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
Обставини справи: Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.12.2015 року у справі №5019/592/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Кольортех". Ліквідовано юридичну особу - ПП "Кольортех". Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Припинено провадження у справі № 5019/592/12.
Однак, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 року, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задоволено. Ухвалу господарського суду Рівненської області 23.12.2015 року у справі № 5019/592/12 скасовано. Справу № 5019/592/12 передано на розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 05.08.2016 р. № 01-04/161/2016, у зв'язку з перебуванням судді Романюк Ю.Г у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи про банкрутство ПП "Кольортех", за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Пашкевич І.О.
Справа № 5019/592/12 про банкрутство ПП "Кольортех" перебуває на стадії ліквідації.
У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2 або позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області в межах справи про банкрутство ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" (далі ПП "Кольортех" або боржник) з позовною заявою про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу, відповідно до якої, посилаючись на положення ст. 16 Цивільного кодексу України, просив: змінити правовідносини між ПП "Кольортех" та ФОП ОСОБА_2 за Попереднім договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №6 від 12.06.2012 року на правовідносини цих самих сторін за Основним договором купівлі-продажу цього ж комплексу - з 12.06.2012 року; визнати права ФОП ОСОБА_2, як покупця за Основним договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21 - з 12.06.2012 року в частині 62,23 % від його вартості.
Ухвалою господарського суду від 26.08.2016 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду від 20.10.2016 року строк розгляду спору (позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до ПП "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу) продовжено на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2016 року зупинено провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до ПП "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу № 5019/592/12 про банкрутство ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" до розгляду судом касаційної інстанції касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко", ОСОБА_3 підприємства "Даві Буд" та ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року у справі №5019/592/16 та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області, відкладено розгляд справи №5019/592/16 до повернення її матеріалів із суду вищої інстанції.
30.11.2016 року до господарського суду Рівненської області повернуті матеріали справи № 5019/592/12 після перегляду їх в касаційному порядку.
Ухвалою суду від 07.12.2016 року поновлено провадження у справі №5019/592/12 в частині розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до ПП "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу. Справу призначено до слухання в судовому засіданні на 15.12.2016 року.
Позивач про дату, час та місце розгляду позовної заяви повідомлявся у встановленому законом порядку, однак 15.12.2016 року до суду повернувся конверт, у якому ФОП ОСОБА_2, за адресою вказаною у позовній заяві, надсилалась ухвала суду від 07.12.2016 року про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на зазначене, оскільки судом вжито всіх заходів стосовно повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи, що розгляд позовної заяви неодноразово відкладався та строк розгляду останнії сплив, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами, без участі представника ФОП ОСОБА_2, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2012 року між ПП "Кольортех" (в особі директора ОСОБА_6М.) (продавець), ОСОБА_2 (покупець) та поручителем зі сторони продавця ОСОБА_7 було укладено попередній договір купівлі-продажу №6 (далі попередній договір), відповідно до якого продавець та покупець зобов'язались у майбутньому в строк до 31.12.2012 року укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (основний договір) у нотаріальній формі на умовах, визначених цим договором.
Згідно умов попереднього договору, сторони визначили істотні умови основного договору, а саме: продавець ПП "Кольортех"; покупець - ОСОБА_2; об'єкт - цілісний майновий комплекс, який знаходиться в м. Рівне по вул. Старицького, 21, що належить на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 29 червня 2005 року за реєстром №4511, та зареєстрованих бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 1952466, записано в реєстрову книгу №103-1189 під №10; ціна визначається сторонами у розмірі 200 000,00 доларів США. Інші умови основного договору, які не встановлені цим договором, погоджуються сторонами у основному договорі.
Відповідно до попереднього договору сторони також зазначили, що продавець стверджує, що об'єкт нікому не проданий, не подарований, не заставлений, в спорі та під забороною, в тому числі податковій заставі, не перебуває, прав на нього у третіх осіб, в тому числі права привілейованої купівлі, немає.
Продавець зобов'язався підготувати за свій рахунок та в строк до укладення основного договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на відчуження, експертну оцінку вартості об'єкта). Продавець передає об'єкт покупцеві по акту приймання-передачі. На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу покупець передає продавцеві гроші в сумі 265 000,00 грн., факт передачі яких підтверджується підписанням даного договору та розпискою Поручителя про отримання вищезазначеної суми. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як аванс у рахунок наступного договору купівлі-продажу. У разі коли договір купівлі-продажу не відбудеться, продавець зобов'язується повернути покупцеві отриманий від нього аванс у повній сумі протягом трьох діб з дня вимоги, заявленої у письмовій формі.
Крім того, попереднім договором погоджено, що продовження терміну для укладення договору купівлі-продажу допускається за додатковим погодженням питання між сторонами, яке має бути оформлено відповідною додатковою угодою до даного договору. Якщо за 5 днів після спливу терміну, передбаченого п.1 цього договору або додатковою угодою до нього, не буде укладено договір купівлі-продажу, або жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, зобов'язання за цим договором припиняються. Сторони домовились, що пропозиція направляється у вигляді листа або телеграми.
17.08.2012 року між ПП "Кольортех", ФОП ОСОБА_2 та поручителем зі сторони продавця ОСОБА_7 підписано Додаток до попереднього договору купівлі-продажу № 6 в якому останні встановили графік погашення заборгованості покупцем на суму 1 257 772,00 грн.
В обґрунтування вимог, позивач, ссилаючись на положення статті 204 Цивільного кодексу України (за якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним) вказує на належну юридичну силу попереднього договору, оскільки, незважаючи на те, що вищевказаний договір мав попередній характер та не був нотаріально посвідчений, але в пунктах 1 та 2.4. містив умови про те, що до 31.12.2012 року сторони укладуть Основний договір купівлі-продажу майнового комплексу, який має бути нотаріально посвідчений. Зазначає також, що попередній договір № 6 разом з додатком до нього від 17.08.2012 року містив всі істотні умови договору купівлі-продажу, визначені статтями 655, 656 Цивільного кодексу України.
Позивач посилається на фактичне виконання ФОП ОСОБА_2 умов попереднього договору, а саме: часткову виплату вартості об'єкту (майнового комплексу), шляхом передачі готівки поручителю за попереднім договором в сумі 395 000,00 грн., що підтверджується розпискою від 12.06.2012 року на суму 265 000,00 грн., розпискою від 28.09.2012 року на суму 30 000,00 грн., розпискою від 07.02.2014 року на суму 11 000,00 дол. США, платіжними дорученнями №124 від 25.10.2012 року та №126 від 14.11.2012 року на суму 55 000,00 грн. Вказані виплати, а також проведені ОСОБА_2 згідно акту здачі-приймання робіт ремонтні роботи на загальну суму 387 835,00 грн., складають 62,23 відсотки від обумовленої сторонами в додатку до попереднього договору вартості об'єкта - цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Рівне, по вул. Старицького, 21, відтак позивач вважає, що в цій частині останній має бути визнаний покупцем об’єкту нерухомості за правилами статей 328, 334 ЦК України.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_2 вважає, що правовідносини сторін спору змінились з правовідносин за попереднім договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу на правовідносини за основним договором його купівлі-продажу.
При цьому, позивач просить прийняти до уваги фактичне володіння ним даним об’єктом нерухомості з моменту укладання договору № 6, що підтверджується: здійсненням ФОП ОСОБА_2 будівельно-ремонтних робіт (підтверджене Актом від 07.02.2014 року); передачею позивачем частки майнового комплексу в оренду третім особам протягом 2012 - 2013 років (підтверджується: договором оренди № 1 від 01.05.2012 року, укладеним з ТОВ "Радивилів молоко"; договором оренди № 8/1 від 01.12.2012 року, укладеним з ТОВ "Тарденіт"; договором оренди № 10/05 від 01.05.2013 року, укладеним з ТОВ "Радивилів молоко"; договором оренди № 9/08 від 01.08.2013 року, укладеним з ФОП ОСОБА_9; договором оренди № 12/13 від 01.12.2013 року, укладеним з ТОВ "Тарденіт").
Позивач також підкреслює, що відповідач після укладання, як попе реднього договору купівлі-продажу №6 від 12.06.2012 року, так і додатку до нього від 17.08.2012 року, постійно ухилявся від нотаріального оформлення правовідносин сторін спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Відповідно ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину (договору) не може суперечити діючому законодавству України.
Згідно зі ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Тобто, договір купівлі-продажу нерухомого майна є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 640 Цивільного кодексу України).
Водночас з огляду на положення статті 635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно роз'яснень п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
З вимогою про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним позивач до господарського суду Рівненської області не звертався.
Отже, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна має бути вчинений у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що попередній договір купівлі-продажу №6 від 12.06.2012 року цілісного майнового комплексу не посвідчений нотаріально, що суперечить частині 1 статті 635 Цивільного кодексу України та статтям 209, 657 Цивільного кодексу України. Отже, враховуючи приписи статті 220 Цивільного кодексу України, даний договір є нікчемним.
Разом з тим, частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Позивачем та відповідачем порушено вимоги щодо нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21.
Більше того, у строк встановлений попереднім договором сторонами не укладено основного договору, позивачем не надано жодних доказів звернення до повноважних осіб боржника з пропозицією про укладення такого договору, тому такі дії сторін в силу статті 635 Цивільного кодексу України не можуть породжувати будь-яких прав та обов'язків у сторін договору стосовно спірного майна.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На обґрунтування своїх позовних вимог про визнання зміни правовідносин та визнання права як покупця за основним договором позивач надає розписки про отримання певною особою коштів за продаж цілісного майнового комплексу, однак надані розписки не відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), не відображають суті правочину, його істотних умов, не містять згоди сторін щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу у визначеній формі, оскільки як вбачається з матеріалів справи попередній договір укладено саме з ПП "Кольортех" як з продавцем, а кошти згідно розписок отримані "А.Коруновим". Докази перерахування грошових коштів на виконання попереднього договору купівлі-продажу на рахунки боржника в матеріалах справи відсутні.
Крім того, слід зазначити, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.05.2012 року введено процедуру розпорядження майном боржника ОСОБА_3 підприємства "Кольортех", призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_10
Відповідно до ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передача в довірче управління майном боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
З огляду на зазначене, на момент укладення попереднього договору купівлі-продажу керівник ПП "Кольортех" міг укладати правочини щодо нерухомого майна, належного боржнику виключно за згодою розпорядника майна. Надання останнім такої згоди з матеріалів справи та самого попереднього договору не вбачається.
Позивач також посилається на фактичне володіння спірним майном, на підтвердження чого вказує на здійсненням ФОП ОСОБА_2 будівельно-ремонтних робіт та передачу позивачем частки майнового комплексу в оренду третім особам протягом 2012 - 2013 років.
Приписами ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Виконання будівельно-ремонтних робіт на об'єкті нерухомості не може бути підтвердженням володіння ФОП ОСОБА_2 спірним майном. Суд також наголошує, що за актом приймання передачі об'єкт попереднього договору купівлі-продажу покупцю не передавався.
Згідно зі статтею 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Матеріалами справи не підтверджується надання ФОП ОСОБА_2 права на укладення договорів оренди майна належного боржнику. Відтак, ФОП ОСОБА_2 не мав жодних правових підстав для передачі в оренду об'єкта попереднього договору купівлі-продажу (цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Старицького, 21).
Окрім того, нерухоме майно, яке було предметом спірного попереднього договору купівлі-продажу на момент його укладення перебувало під забороною відчуження, відомості про що були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки №424-08/1 від 17.10.2008 року укладеного між ПАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ПП "Кольортех" (том кредиторських вимог ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", а.с. 40-45, 50-52).
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторони укладаючи попередній договір купівлі-продажу об'єкта, порушили вищевказані вимоги чинного законодавства України, позивачем не надано належних та допустимих доказів, як передбачено ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу є безпідставними та не підлягають до задоволення.
При цьому позивач вчасно не скористався правом на звернення до суду з вимогою про спонукання боржника до укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна чи повернення попередньої оплати.
На підставі ч. 2 ст. 49 ГПК сплачений ФОП ОСОБА_2 судовий збір залишається за останнім.
Керуючись статтями 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено "20" грудня 2016 року.
Суддя Пашкевич І.О.
