ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
_______________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"15" грудня 2016 р. Справа № 5019/592/12
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,
при секретарі судового засідання Оліфер С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою боржника ОСОБА_1 підприємства "Кольортех" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 4, ІК 31211021)
про банкрутство
за участі:
ТОВ "ФК "Приватні інвестиції"- ОСОБА_2 - представник;
ТОВ "Радивилівмолоко" - ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.12.2015 року у справі №5019/592/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Кольортех". Ліквідовано юридичну особу - ПП "Кольортех". Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Припинено провадження у справі № 5019/592/12.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задоволено. Ухвалу господарського суду Рівненської області 23.12.2015 року у справі № 5019/592/12 скасовано. Справу № 5019/592/12 передано на розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 року № 5019/592/12 касаційну скаргу ліквідатора ОСОБА_1 підприємства "Кольортех" ОСОБА_4 залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року у справі № 5019/592/12 залишено без змін.
На розгляді суду, зокрема, перебувають заява ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог та клопотання про виключення із числа кредиторів ОСОБА_6 "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
Суд, заслухавши в судових засіданнях учасників провадження у справі, дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини по справі, встановив наступне.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог до боржника ОСОБА_5 посилається на попередній договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 12.06.2012 р., що укладений між останнім та ПП "Кольортех".
Водночас, рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.12.2016 р. у справі №5019/592/12, за результатами розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_5 до ПП "Кольортех" про визнання зміни правовідносин та набуття прав покупця за договором купівлі-продажу, судом встановлено нікчемність укладеного 12.06.2012 р. між ОСОБА_5 та ПП "Кольортех" попереднього договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з тим, в підтвердження перерахування коштів за попереднім договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 12.06.2012 р. заявником долучено до матеріалів справи копії розписок від 12.06.2012 р. та 28.09.2012 р. про отримання ОСОБА_7 від заявника грошових коштів в сумі 265 000 грн. 00 коп. та 30 000 грн. 00 коп. відповідно; копії платіжних доручень №124 від 25.10.2012 р., №126 від 14.11.2012 р. про отримання ФОП ОСОБА_8 від заявника 40 000 грн. 00 коп. та 15 000 грн. 00 коп. відповідно; копію акту здачі-прийняття робіт від 07.02.2014 р. складеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на загальну суму 287 835 грн. 00 коп.
У вказаних розписках, платіжних дорученнях та акті здачі-прийняття робіт одержувачем коштів та послуг є ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8, а не боржник.
Отже, дані документи не є належними доказами передачі коштів та надання послуг боржнику згідно вимог законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Грошове зобов’язання - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд зазначає, що ОСОБА_5 не доведено належними та допустимими доказами наявності у ПП "Кольортех" грошових зобов'язань перед заявником, у зв'язку з чим в задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог слід відмовити.
Щодо клопотання ОСОБА_5 про виключення із числа кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" слід вказати наступне.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" згідно договору факторингу від 29.09.2015 р. продало свої грошові вимоги до боржника ТОВ "Арма Факторинг".
Суд зазначає, що згідно ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок переведення своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які відповідно до ст. 599 ЦК України припиняються, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Отже, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
У силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст. 25 ГПК України передбачено, що процесуальне правонаступництво можливе на будь-який стадії судового процесу.
Крім того, п. 51 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. N 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" визначено, що ст. 512 ЦК України встановлені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника.
Суд вказує, що заявником невірно обрано спосіб захисту, оскільки ОСОБА_5 просить суд виключити із числа кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", у зв'язку з відступленням товариством своїх грошових вимог до боржника ТОВ "Арма Факторинг". Однак, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту, як виключення із числа кредиторів, у зв'язку з переходом прав кредитора за грошовим зобов'язанням до іншої особи. Натомість за результатами розгляду господарським судом заяви правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі передбачено можливість заміни сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_5 про виключення із числа кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" є безпідставним та необгрутованим та в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог відмовити.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про виключення із числа кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" відмовити.
3. Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
Суддя Пашкевич І.О.
