ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
04 червня 2019 року Справа № 913/412/16
Провадження №22б/913/412/16
Господарський суд Луганської області у складі судді Ковалінас М.Ю., при секретарі Биковій К.А., розглянувши матеріали за заявою
кредитора - Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку,
обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал»
(вул. ім.. В.Сосюри, буд.168, м. Лисичанськ Луганської області,
код ЄДРПОУ 03339851)
до боржника - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод
«Пролетарій», (вул. Мічуріна, буд.1, м. Лисичанськ Луганської області,
код ЄДРПОУ 31380846)
Про визнання грошових вимог
У засіданні брали участь:
від кредитора - не прибули;
ліквідатор Віскунов О.В. - не прибув;
від банкрута - Бєлуха М.Б., дов. №316 від 11.12.2018.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (далі за текстом - Закон №4212), розгляд заяви кредитора Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (далі - ЛКСП «Лисичанськводоканал») від 13.03.2019 №01/684 з поточними грошовими вимогами до банкрута в сумі 1423297грн. 29коп. та 3842грн. 00коп. судового збору, з урахуванням заяви кредитора від 29.05.2019 №01/1374 про зменшення розміру грошових вимог до суми 1416567грн. 51коп. та 3842грн. 00коп. судового збору.
Сторони у справі своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи у даному засіданні (ухвала суду від 14.05.2019, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.05.2019).
Розглянувши матеріали справи та заяви кредитора, вислухавши представника банкрута, суд
в с т а н о в и в :
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 боржника - Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, буд.1, м. Лисичанськ Луганської області, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В. (свідоцтво МЮУ №115 від 07.09.2013, адреса для листування АДРЕСА_1 ), на якого покладено обов`язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені Законом №4212.
Оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», здійснено 18.10.2017 за №46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону №4212 вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Встановлений ч. 1 ст. 38 Закону №4212 2-х місячний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017.
З пропуском строку, встановленого абз.9 ч.1 ст.38 Закону №4212, до господарського суду звернувся кредитор - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (далі - ЛКСП «Лисичанськводоканал») із заявою від 13.03.2019 №01/684 про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 1423297грн. 29коп., у т.ч. 1314062грн. 59коп. основного боргу, пеня - 6729грн.78коп., 3% річних - 22345грн. 76коп., інфляційні нарахування - 80159грн. 16коп. та 3842грн. 00коп. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 на підставі ст.174 ГПК України заяву кредитора від 13.03.2019 №01/684 залишено без руху.
Згідно заяви від 29.03.2019 №01/816 з додатком, кредитор ЛКСП «Лисичанськводоканал» у встановлений строк усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18.03.2019, тому ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.04.2019 заяву кредитора ЛКСП «Лисичанськводоканал» від 13.03.2019 №01/684 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.05.2019 розгляд справи було призначено у іншому судовому засіданні.
На адресу суду надійшли:
- заперечення (відзив) ліквідатора банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» Віскунова О.В. від 06.05.2019 №2/16 проти вимог кредитора ЛКСП «Лисичанськводоканал», з доказами його направлення кредитору (фіскальний чек пошти від 07.05.2019 - а.с. 48-50 т.13 ), у яких ліквідатор банкрута просить відхилити у повному обсязі грошові вимоги ЛКСП «Лисичанськводоканал» до банкрута в сумі 1423297грн. 29коп.;
- заява кредитора ЛКСП «Лисичанськводоканал» від 29.05.2019 №01/1374 про зменшення заявлених грошових вимог до суми 1416567грн. 51коп.,з доказами її направлення ліквідатору та банкруту (фіскальні чеки пошти від 07.05.2019), а також про розгляд справи за відсутністю представника кредитора та за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали наявні у справі та надані додатково сторонами, суд дійшов висновку про визнання поточних грошових вимог кредитора, з огляду на таке.
Кредитор ЛКСП «Лисичанськводоканал» за заявою від 13.03.2019 №01/684 з поточними грошовими вимогами до банкрута просить суд визнати обґрунтованими його грошові вимоги до ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» в сумі 1416567грн. 51коп., у т.ч. 1314062грн. 59коп. основного боргу, пеня - 6729грн.78коп., 3% річних - 22345грн. 76коп., інфляційні нарахування - 80159грн. 16коп. та внести їх до реєстру вимог кредиторів, також й 3842грн. 00коп. судового збору, посилаючись при цьому на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст.38), ст.20 ГК України ст.ст.15, 526, 625 ЦК України, зазначає, що між кредитором та боржником був укладений договір на послуги централізованого водопостачання та водовідведення №97-1 від 13.02.2017 (а.с.8-10 т.13), за яким ЛКСП «Лисичанськводоканал» (Постачальник) зобов`язувався постачати питну воду та очищувати стоки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (Споживачу), а останній зобов`язувався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, на умовах визначеним цим договором, так розділом 6 цього договору встановлено розмір та порядок оплати послуг.
Оплата наданих у звітному місяці послуг здійснюється Споживачем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з часу отримання рахунку-фактури та/або акту здачі-прийняття наданих послуг (п.6.2 Договору) .
У розділі 8 Договору передбачено відповідальність сторін, у т.ч. оплату пені та відповідно до ст.231 ГК України, ЦК України тощо (п.п. 8.1, 8.2).
Кредитор свої зобов`язання виконав і за період серпня 2017р. - січня 2019р. надав боржнику обумовлені договором послуги на суму 1314062грн. 59коп.
В порушення умов договору боржник за надані послуги не розраховувався, не оплатив жоден із наданих за вказаний період рахунків.
Отже, за боржником утворилась заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період серпня 2017р. - січня 2019р., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами доданими до заяви, зокрема Актами здачі-прийняття виконаних робіт (отриманих послуг), Актом звіряння взаємних розрахунків (а.с.11-14 т. ), розрахунком заборгованості тощо.
З урахуванням заяви від 29.05.2019 №01/1374 про зменшення розміру грошових вимог до суми 1416567грн. 51коп., кредитор просить суд визнати обгрунтованими його грошові вимоги, у т.ч. 1314062грн. 59коп. - основний борг, 3% річних - 22345грн. 76коп., інфляційні нарахування - 80159грн. 16коп. та внести їх до реєстру вимог кредиторів, а також стягнути 3842грн. 00коп. судового збору.
Відповідно до умов договору та ст.625 ЦК України, кредитор заявляє до боржника й вимоги зі сплати 3% річних за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 - 22345грн. 76коп. та інфляційних нарахувань за період з серпня 2017- по січень 2019 - 80159грн. 16коп., відповідні розрахунки додаються (а.с.16-17), а також кредитором сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами у сумі 3842 грн. 00коп.
Ліквідатором банкрута Віскуновим О.В. до суду подано заперечення (відзив) від 06.05.2019 №2/16 проти вимог кредитора, у якому зазначено про таке.
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» заперечує проти визнання грошових вимог ЛКСП «Лисичанськводоканал» до банкрута в сумі 1423297грн. 29коп., у т.ч. основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, посилаючись на пропуск кредитором строку встановленого абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212 для подання заяв кредиторів, ЛКСП «Лисичанськводоканал» звернулось до господарського суду Луганської області з заявою про визнання грошових вимог до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з пропуском зазначеного строку, після 18.12.2017, чим порушило норми ч. 1 ст. 38 Закону №4212, та оскільки після визнання боржника банкрутом у нього не виникає жодних додаткових зобов`язань, пеня і штрафні санкції не нараховуються, ліквідатор просить суд відхилити грошові вимоги ЛКСП «Лисичанськводоканал» до ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4212 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 за нормами Закону №4212 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/412/16 боржника - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом у справі №913/412/16 здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.10.2017 за № 40513.
Встановлений ч. 1 ст. 38 Закону №4212 строк для пред`явлення вимог кредиторів ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону №4212 грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону №4212 кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1. ст.19 Закону №4212 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно ч.5 ст.19 Закону №4212 дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.
У абзаці 4 п. 8 ст.23 Закону №4212 передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, в ліквідаційній процедурі пред`являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника.
Необхідно зазначити, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник знаходиться в особливому правовому режимі і Закон №4212 має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних зі справами про банкрутство суб`єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі.
У частині 1 ст.38 Закону №4212, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
Вказана норма закону є імперативною і пов`язує застосування наслідків - заборону на нарахування будь-яких додаткових зобов`язань, крім безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, - із настанням події - визнання боржника банкрутом.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ „Ліквідаційна процедура".
Виходячи з аналізу положень Закону №4212, в ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних платежів і витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 41).
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212 вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, мажуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Під час проведення судових процедур у справі про банкрутство, саме норми спеціального Закону мають пріоритетне застосування (аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, про що зазначено у постановах від 12.04.2018 у справі №904/404/15 та від 14.06.218 у справі №908/169/16).
Відповідно до ч.ч.5-6 ст13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).
У відповідності до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, та ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк.
Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Враховуючи викладене та умови укладеного договору, кредитором правомірно нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Суд, перевіривши надані кредитором розрахунки заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що вони є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Судовий збір за подання заяв про визнання грошових вимогам до боржника не є грошовим зобов`язанням у відповідності до норм ст. 1 Закону №4212, а є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг тощо до суду, однак в реєстрі вимог кредиторів обов`язково зазначається про його задоволення у першу чергу згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №4212.
Щодо питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Кредитор Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» звернувся до господарського суду із заявою від 13.03.2019 №01/684 про визнання поточних грошових вимог тільки 14.03.2019 (згідно конверту - а.с.23), тобто із значним пропуском строку встановленого абз.9 ч.1 ст.38 Закону №4212.
З урахуванням викладеного, суд визнає поточні грошові вимоги кредитора - Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», м. Лисичанськ Луганської області, до банкрута - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області, в загальному розмірі 1416567грн. 76коп., у т.ч. 1314062грн. 59коп. - основний борг, 22345грн. 76коп. - 3% річних, 80159грн. 16коп. - інфляційні нарахування, та внести їх до реєстру вимог кредиторів у 6 чергу (абз.9 ч.1 ст.38, ст.45 Закону №4212), а також підлягають включенню до реєстру та відшкодуванню у 1 чергу витрати зі сплати судового збору - 3842грн. 00коп. (ст.45 Закону №4212).
З огляду на вищевикладене, суд зобов`язує ліквідатора банкрута Віскунова О.В. включити визнані вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16, уточнений реєстр вимог кредиторів (конкурсних та поточних) у справі №913/412/16 надати до суду в строк до 01.07.2019.
Керуючись ст. ст. 1, 23, 37-76, 98 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції від 22.12.2011 №4212-VI, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
1.Визнати поточні грошові вимоги кредитора - Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», м. Лисичанськ Луганської області, до банкрута - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області, в загальному розмірі 1416567грн. 76коп., у т.ч. 1314062грн. 59коп. - основний борг, 22345грн. 76коп. - 3% річних, 80159грн. 16коп. - інфляційні нарахування, та внести їх до реєстру вимог кредиторів у 6 чергу (абз.9 ч.1 ст.38, ст.45 Закону №4212), а також підлягають включенню до реєстру та відшкодуванню у 1 чергу витрати зі сплати судового збору - 3842грн. 00коп. (ст.45 Закону №4212).
2.Зобов`язати ліквідатора банкрута Віскунова О.В. - включити визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16, уточнений реєстр вимог кредиторів (конкурсних та поточних) у справі №913/412/16 - надати до суду в строк до 01.07.2019.
3.Дану ухвалу надіслати: кредитору; банкруту; ліквідатору банкрута Віскунову О.В.; Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку встановленому ст.ст. 255-256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.06.2019.
Суддя М.Ю. Ковалінас
