ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
16 жовтня 2018 року Справа № 913/412/16
Провадження №22б/913/412/16
Розглянувши матеріали за заявою
кредитора - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна
компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до боржника - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод
«Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області
Про банкрутство
Суддя М.Ю. Ковалінас
Секретар судового засідання - Бережна Л.В.
У засіданні брали участь:
від кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області - не прибули;
ліквідатор банкрута Віскунов О.В. - не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (далі за текстом - Закон №4212), розгляд заяв кредитора Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, від 13.12.2017 №8344/12-09-01, та від 03.09.2018 №540/9/12-09-10 з поточними грошовими вимогами до банкрута.
Сторони у справі своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи у даному засіданні (ухвали суду від 25.09.2018, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.09.2018).
Розглянувши матеріали справи, заяв кредиторів та додатково надані, суд
в с т а н о в и в :
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 боржника - Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, буд.1, м. Лисичанськ Луганської області, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В. (свідоцтво МЮУ №115 від 07.09.2013, адреса для листування 03022, м. Київ а/с 64), на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені Законом №4212.
Оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», здійснено 18.10.2017 за №46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону №4212 вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Встановлений ч. 1 ст. 38 Закону №4212 2-х місячний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017.
І.В межах зазначеного строку до господарського суду Луганської області надійшла заява з грошовими вимогами до банкрута від кредитора Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, від 13.12.2017 №8344/12-09-01 про визнання поточних грошових вимог до банкрута у справі про банкрутство №913/412/16 у загальному розмірі 23585586грн. 70коп., з яких основний борг -19338853грн. 81коп., штрафні санкції - 1469482грн. 87коп., пеня -2777250грн. 02коп., та витрати на оплату судового збору -5956грн. 00коп., цю заяву було прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні (ухвала від 19.12.2017).
До господарського суду від кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області надійшло пояснення щодо заявлених до боржника грошових вимог, з додатком, від 25.01.2018 б/н (а.с.108-125 т.11), згідно цього пояснення станом на 11.12.2017 податковий борг ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» складає 23585586грн. 70коп., з яких основний борг -19338853грн. 81коп., штрафні санкції - 1469482грн. 87коп., пеня - 2777250грн. 02коп.
Основний податковий борг - 19338853грн. 81коп., у тому числі:
- орендна плата за землю юридичних осіб - 11762426грн. 60коп. за період з 02.03.2015 по 30.10.2017;
- податок на додану вартість - 7479251грн. 40коп. за період з 01.08.2017 по 10.12.2017;
- рентна плата зі збору на спеціальне використання води - 54119грн. 98коп., за період з 01.01.2017 по 30.09.2017;
- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730грн. 55коп., за період 17.02.2017 - 19.11.2017;
- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 38410грн. 82коп. за період 20.05.2016 - 19.11.2017;
- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 1914грн. 46коп. за період 20.05.2016 - 19.11.2017.
Крім того, кредитором заявлено вимоги зі сплати судового збору за подання до суду заяв з грошовими вимогами до боржника /банкрута 5956грн. 00коп. (2756грн. 00коп. та 3200грн. 00коп.), свої вимоги кредитор обґрунтовує нормами Податкового кодексу України та абз.9 ч.1 ст.38 Закону №4212.
Ліквідатором банкрута Віскуновим О.В. до суду надано письмові заперечення проти вимог кредитора від 31.01.2018 вих.№31/01-18.3 (а.с.127-130 т.11), у яких зазначено про невизнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в частині орендної плати за землю юридичних осіб за період з 01.01.2015 року по 08.06.2016 року у розмірі 55211598,98 грн. з наступних підстав.
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є орендарем низки земельних ділянок
комунальної форми власності, що територіально розташовані у місті Лисичанську Луганської області. Відповідно до умов договорів оренди орендар повинен сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податку
зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Згідно з п. 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє, його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.п. 286.2,286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. статті 288 Податкового кодексу України).
Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна,
демократична, соціальна, правова держава.
Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Преамбулою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Визначення термінів) встановлено наступне.
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Статтею 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Згідно Додатку в розділі Луганська область 1.Міста обласного значення: під номером 8 зазначене м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада): м. Новодружеськ (Новодружеська міська рада); м. Привілля (Привільська міська рада).
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України (Основні засади податкового законодавства України) визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, серед яких діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначну (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Статтею 5 Податкового кодексу України визначено співвідношення податкового
законодавства з іншими законодавчими актами.
Згідно пунктів 5.1.-5-3. вказаної статті визначені наступні положення.
5.1.Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
5.2.У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу....
5.3.Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб проживають у зоні проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 №1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене, зокрема, місто Лисичанськ.
Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, що діяла до 08.06.2016 року) під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Таким чином, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є орендарем земельних ділянок комунальної форми власності, які знаходяться у місті Лисичанську Луганської області, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
В зв'язку з чим, в силу приписів статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, що діяла до 08.06.2016 року), ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було звільнено від виконання своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за землю у період з 14 квітня 2014 року до 08 червня 20116 року.
Крім того, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не визнає грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в частині орендної плати за землю юридичних осіб за період з 01.06.2016 року по. 30.09.2017 року у розмірі 359284,60 грн., з наступних підстав.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області безпідставно не враховані суми, що заявлені боржником у поданих ним уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю, до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік у загальному розмірі 913,27 грн. та на 2017 рік у загальному розмірі 198924,21 грн.
Також ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області безпідставно не враховані суми грошових коштів, що були сплачені ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у рахунок погашення податкового зобов'язання у 2016 році у загальному розмірі 90147,12 грн. та у 2017 році у загальному розмірі 69300,00 грн.
Крім того, боржник не визнає грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в частині рентної плати зі збору за спеціальне використання води за період І - II квартали 2017 року у загальному розмірі 35312,78 грн., з наступних підстав.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області безпідставно не враховані суми грошових коштів, що були сплачені ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у рахунок погашення податкового зобов'язання за І - II квартали 2017 року в загальному розмірі 35332,78 грн.
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не визнає грошові вимоги ДПІ у м.Лисичанську ГУ ЛФС у Луганській області в частині екологічного податку за період І квартал 2016 року, II квартали 2017 року у загальному розмірі 36700,39 грн., з наступних підстав.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області безпідставно не враховані суми грошових коштів, що були сплачені ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у рахунок - II квартал 2017 року в загальному розмірі 36700,39 грн.
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не визнає поточні грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в частині орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 388178,55 грн., з наступних підстав.
03.10.2017 Господарським судом Луганської області прийнято постанову у справі № 913/412/16, відповідно до якої боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №4212-IV, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, у ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» після 03.10.2017 року не виникає зобов'язань зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб.
Згідно до розрахунку суми боргу за податковою декларацією з плати за землю за 2017 рік, що приведений у заяві Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області, нараховано до сплати ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сума орендної сплати за землю за періоду з 01.10.2017 по 31.10.2017 у розмірі 388178,55 грн. Зазначене нарахування відбулося після прийняття господарським судом постанови про визнання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Також, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не визнає грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в частій нарахування штрафних санкцій у розмірі 1469 482, 87 грн. та пені у розмірі 2777250,02 грн., з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №4212 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону №4212 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Таким чином, кредитором безпідставно нараховані банкруту штрафні санкції та пеня під час дії мораторію.
З огляду на зазначене вище, ліквідатор просить суд про відхилення вимог кредитора в розмірі 6341075грн. 53коп., а також штрафних санкцій в розмірі 1469482грн. 87коп. та пені у розмірі 2777250грн. 02коп.
На адресу суду від кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області надійшло пояснення від 23.02.2018 б/н, з додатком (а.с. 138 - 144 т.11) на заперечення ліквідатора від 31.01.2018 вих.№31/01-18.3 щодо заявлених кредитором грошових вимог до банкрута за заявою від 13.12.2017 №8344/12-09-01 у загальному розмірі 23585586грн. 70коп., у цьому поясненні кредитор вважає доводи ліквідатора щодо відхилення частини заявлених кредитором вимог безпідставними та обґрунтовує свою позицію нормами ст.67 Конституції України, п/п 4.1.2 п.4.1 ст. 4, п/п 14.1.147 п.14.1 ст. 14, п. 269.1 ст.269, п.288.1 ст.288, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), зокрема зазначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства, між Лисичанською міською радою (орендодавець) та ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (орендар) укладено договори оренди ряду земельних ділянок.
Згідно ст.ст. 56, 58 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно ст. 23 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІУ від 06.10.1998, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін й згідно ст.30 цього Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
У кредитора відсутня інформація про зміни у зазначених договорах оренди землі в частині розміру та умов внесення орендної плати за 2014-2017 роки, а саме про звільнення від внесення орендної плати у грошові формі, починаючи з 14.04.2014 року.
Проаналізувавши норми Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи не період проведення антитерористичної операції (ст.ст. 6,7,10, 11) та ПК України (ст.ст.4-5, 28, 57, 284) кредитор вважає, що у боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» відсутні пільги щодо сплати орендної плати за землю.
Кредитор також заперечує проти невизнання ліквідатором грошових вимог ДПІ в частині орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 388 178,55 грн. посилаючись на норми ст.ст. 36, 54 ПК України, зазначає, що підставою для припинення податкового обов'язку є ліквідація юридичної особи, тому кредитор вважає, що вправі заявляти грошові вимоги в ході провадження у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника, а саме до державної реєстрації його припинення як юридичної особи та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Щодо «неврахування» кредитором сум грошових коштів, що були сплачені боржником в рахунок погашення податкового зобов'язання з рентної плати зі збору за спеціальне використання води за період 1-й квартал 2016 - 2-й ІІ квартал 2017 р.р. у загальному розмірі 35312грн. 78коп. та екологічного податку за період І кварталу 2016 у загальному розмірі - 36700,39 грн., кредитор зазначив, що відповідно до ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Отже, вказані суми сплати податкового зобов'язання були зараховані в рахунок погашення податкового боргу минулих років відповідно до ст. 87 ПК України.
Щодо невизнання ліквідатором вимог кредитора в частині нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1469482,87 грн. та пені з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 2777250,02 грн., кредитор наводить норми ст.ст. 56, 116, 102 ПК України, згідно яких платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суми нарахованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 1469482,87 грн. згідно податкових повідомлень - рішень, які були належним чином вручені (надіслані) уповноваженій особі ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», на теперішній час не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку, тому є узгодженими.
Загальні засади нарахування пені передбачені ст. 129 ПК України.
Відповідно до пункту 3.2.1 «Порядку обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення суду про призупинення стягнення», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2001 №62 (із змінами, в редакції наказу ДПА України від 07.11.2003 №538), передбачено остаточний розрахунок сум податкового боргу платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.
Сума пені з орендної плати за землю юридичних осіб нарахована на суми податкового боргу, які виникли у зв'язку несплатою самостійно задекларованого грошового зобов'язання, визначеного платником податків, за період з 31.03.2014 по 04.04.2016.
Після проведеного аналізу кредитором було встановлено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та №9191932868 від 07.09.2017, до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік у загальному розмірі 913,27 грн. та на 2017 рік у загальному розмірі 265 232,33 грн., у зв'язку з чим кредитором направлено на адресу суду, боржника та ліквідатора уточнення кредиторських вимог у частині орендної плати за землю юридичних осіб на загальну суму основного боргу в розмірі 221940,17 грн. за період зазначений кредитором в заяві №8344/12-09-01 від 13.12.2017.
Таким чином загальна сума податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб, становить 13862252, 42грн, яка складається з основного боргу в сумі 11540486,43 грн. та залишку несплаченої пені в сумі 2321765грн.99коп.
Кредитором - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, до суду надано уточнення щодо заявлених ним грошових вимог від 23.02.2018 б/н, з додатком (а.с. 147-161 т.11 ) у вигляді копій уточнюючої податкової декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та уточнюючої податкової декларації з плати за землю №9191932868 від 07.09.2017, та розрахунків сум земельного податку й доказів направлення цього уточнення банкруту та ліквідатору, у якому зазначено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю від 02.03.2016 №9027224753 та від 07.09.2017 №9191932868 до зменшення податкового зобов'язання за 2016-2017р.р., тому кредитор вважає обґрунтованими суму податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб 13862252грн. 42коп., у т.ч. основний борг - 11540486грн. 43коп. (за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 -11174410грн. 57коп., за період з 01.10.2017 по 30.10.2017 - 366075грн. 86коп.) та залишок несплаченої пені - 2321765грн. 99коп., з яких 2018965грн. 87коп. нараховано відповідно до п/п 129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України, та згідно цього уточнення кредитор просить суд визнати його «майнові» вимоги до банкрута в загальному розмірі - 22908162грн. 50коп., з яких основний борг - 19116913грн. 64коп., штрафні санкції - 1469482грн. 87коп., пеня - 2321765грн. 99коп. та витрати по сплаті судового збору - 5956грн. 00коп., й зобов'язати ліквідатора включити зазначені вимоги до реєстру кредиторів у справі в черговості, встановленій законодавством.
Кредитор - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, надав до суду пояснення щодо заявлених до боржника грошових вимог від 07.03.2018 б/н (а.с.169-171 т.11), у якому визначив загальну суму податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб -13862252грн. 42коп., яка складається з основного боргу - 11540486грн. 43коп. (5521598грн. 98коп.- за період з 01.01.2015 по 31.05.2016, 5652811грн. 59коп.- за період з 01.06.2016 по 30.09.2017, 366075грн. 86коп. - за період з 01.01.2017 по 30.10.2017) та залишку несплаченої пені - 2321756грн. 99коп., з посиланням на норми Податкового кодексу України. Кредитор також повідомив, що звірення розрахунків між ним та банкрутом не відбулося.
Кредитором ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області надано до суду пояснення щодо заявлених до боржника грошових вимог від 03.04.2018 б/н (а.с.185-187 т.11), зокрема в частині грошових вимог з податку на додану вартість, з посиланням на норми Податкового кодексу України та подані боржником уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9199743790 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017р. та №9222954634 до податкової декларації за вересень 2017р., повідомлено про неповернення боржником направлених йому копій актів звірки за податками та зборами.
Кредитором ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області надано до суду пояснення щодо заявлених до боржника грошових вимог від 02.05.2018 б/н (а.с. 199-210 т.11), з посиланням на норми Податкового кодексу України, з додатком у вигляді копій податкових декларацій боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з податку на додану вартість за серпень - вересень 2017 року, які датовано 20.09.2017, 28.09.2017, 19.10.2017, Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - жовтень 2017 року, період, що уточнюється - вересень 2017 року від 26.10.2017.
А також, надано відомості щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» - заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.11.2017 рег. № заяви в контролюючому органі 120921181352011, згідно якої 29.11.2017 прийнято рішення про анулювання реєстрації та 04.12.2017 повідомлено про це боржника листом.
Кредитором також повідомлено про надання ним ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» примірників актів звірок по податках і зборах, але за станом на 02.05.2018 копії актів звірки, які б були підписані представником ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не повернуто до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області.
Кредитор ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подав до суду заяву від 22.06.2018 б/н про надання документів, до якої додано копії актів звірення розрахунків від 04.04.2018 та від 04.05.2018 між кредитором та боржником з податкової заборгованості, які підписано обома сторонами (а.с.221-230 т.11).
Аналогічні акти звірення розрахунків надано банкрутом за листом від 02.07.2018 №2/16 ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», а також зроблено посилання на норми ч.1 ст.38 Закону №4212, на підставі яких після визнання боржника банкрутом у останнього не виникає жодних додаткових зобов'язань , зокрема зі сплати податків та зборів (а.с. 235-246 т.11).
Банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за супровідним листом від 20.07.2018 №2/16 надано до суду відомості щодо припинення права оренди землі, зокрема копію листа Лисичанської міської ради Луганської області від 19.06.2018 №888/01-02 та копії витягів із Рішень Лисичанської міської ради сьомого скликання сорок шостої сесії від 31.05.2018 №46/691 «Про припинення права оренди земельної ділянки» ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», всього по 11 земельних ділянках (а.с. 12-25 т.12).
Кредитором надано до суду пояснення від 21.08.2018 б/н щодо заявлених до боржника грошових вимог за заявою від 13.12.2017 №8344/12-09-01, з доказами їх надіслання ліквідатору банкрута (а.с.48-61 т.12), у цьому пояснені кредитор зазначає про таке.
Відповідно до заяви кредитора №8344/12-09-01 від 13.12.2017, з урахуванням уточнень кредиторських вимог від 23.02.2018 б/н, податковий борг ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» складає 22 908162,50грн., в тому числі: сума основного боргу - 19 116 913,64грн., штрафні санкції - 1 469 482,87грн., сума несплаченої пені - 2 321 765,99 грн. та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 5 956,00грн.
Сума основного податкового боргу 19 338 853,81грн., у т.ч. орендна плата за землю юридичних осіб - 11 540 486,43 грн., (11 174 410,57 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366 075,86 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017). Всього 13 862 252,42 грн. (11 540 486.43 грн. - основний борг та 2 321 765.99 грн. - пеня). Після проведеного аналізу було встановлено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та №9191932868 від 07.09.2017, до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік у загальному розмірі 913,27 грн. та на 2017 рік у загальному розмірі 265 232,33 грн.
- податок на додану вартість - 7479251,40грн. (період виникнення заборгованості 01.08.2017 - 10.12.2017);
- рентна плата зі збору за спеціальне використання води - 54119,98грн. (період виникнення заборгованості 01.01.2017 - 30.09.2017);
- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730,55грн. (період виникнення заборгованості 17.02.2017- 19.11.2017);
- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код 19010200) - 38 410,82грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017);
- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 1914,46грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017).
Крім того, кредитором ДПІ у м. Лисичанську під час процедур банкрутства сплачено судовий збір за звернення з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом в загальному розмірі 5 956,00грн. (2 756,00грн. - платіжне доручення №142 від 27.04.2016 та 3 200,00грн. - платіжне доручення №404 від 24.11.2017).
Також, посилаючись на норми Податкового кодексу України кредитор зазначив про відсутність підстав для застосування до боржника приписів ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII (далі - Закон №1669) щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Як зазначив кредитор Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року внесено зміни до Закону № 1669, які набрали чинності 08 червня 2016 року, аналіз змін до Закону №1669 дозволяє дійти висновку, що після 08 червня 2016 року правом на звільнення від сплати за користування земельними ділянками та орендної плати за землю користуються лише ті суб'єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у межах населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або розташованих на лінії зіткнення. Місто Лисичанськ Луганської області до переліку таких населених пунктів не належить.
Для правильного вирахування контролюючим органом платнику податків строку розстрочення або відстрочення сплати таких грошових зобов'язань потрібна самостійно подана платником податків разом із Сертифікатом Торгово-промислової палати України із засвідченням настання обставин непереборної сили заява у відповідності до пункту 100.2 статті 100 ПК України із визначенням платником (боржником) строку розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, після якого останній зобов'язується сплатити розстрочену, або відстрочену суму грошового зобов'язання, а боржник із такою заявою та Сертифікатом Торгово-промислової палати до контролюючого органу не звертався, а ліквідатор в свою чергу тільки зазначав, що у боржника на підставі ст.6 Закону № 1669 відсутні підстави вважати, що у спірний період - період прострочення термінів сплати земельного податку виник податковий борг, підстави для звільнення боржника від сплати орендної плати за землю відсутні. Аналогічний висновок міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 у справі № 805/59/16-а, від 04.04.2017 у справі № 805/33/16-а.
Крім того, відповідно до статті 129 ПК України боржнику нарахована пеня на загальну суму 2321765,99 грн. Відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при внесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство). Вказана сума пені з орендної плати за землю юридичних осіб нарахована на суми податкового боргу, які виникли у зв'язку несплатою самостійно задекларованого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків.
Дослідивши матеріали наявні у справі та надані додатково сторонами, суд дійшов висновків про часткове задоволення вимог кредитора, з огляду на наступне.
У заяві кредитора від 13.12.2017 №8344/12-09-01, зазначено про таке.
Податковий борг ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» станом на 11.12.2017 складає 23585586,70грн., в тому числі: сума основного боргу -19338853,81грн., штрафні санкції - 1469482,87грн., сума несплаченої пені - 2777250,02 грн.
Основний податковий борг - 19338 853,81грн.:
- орендна, плата за землю юридичних осіб -11762426,60грн.;
- податок на додану вартість - 7479 251,40грн.;
- рентна плата зі збору за спеціальне використання води - 54 119,98грн.;
- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730,55грн.;
- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти -38410,82грн.;
- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 1914,46грн.
Згідно уточнення кредитора щодо заявлених ним грошових вимог від 23.02.2018 б/н, з додатком (а.с. 147-161 т.11 ) та пояснення кредитора від 21.08.2018 б/н 21.08.2018 б/н, з доказами їх надіслання ліквідатору банкрута (а.с.48-61 т. 12) кредитор вказує, що податковий борг ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» складає 22 908162,50грн., в тому числі: сума основного боргу - 19 116 913,64грн., штрафні санкції - 1 469 482,87грн., сума несплаченої пені - 2 321 765,99 грн. та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 5 956,00грн.
Сума основного податкового боргу 19 338 853,81грн., у т.ч. орендна плата за землю юридичних осіб - 11 540 486,43 грн., (11 174 410,57 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366 075,86 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017). Всього 13 862 252,42 грн. (11 540 486.43 грн. - основний борг та 2 321 765.99 грн. - пеня). Після проведеного аналізу було встановлено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та №9191932868 від 07.09.2017, до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік у загальному розмірі 913,27 грн. та на 2017 рік у загальному розмірі 265 232,33 грн.
- податок на додану вартість - 7479251,40грн.(період виникнення заборгованості 01.08.2017 - 10.12.2017);
- рентна плата зі збору за спеціальне використання води - 54119,98грн. (період виникнення заборгованості 01.01.2017 - 30.09.2017);
- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730,55грн. (період виникнення заборгованості 17.02.2017- 19.11.2017);
- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код 19010200) - 38 410,82грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017);
- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 1914,46грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017).
Крім того, кредитором ДПІ у м. Лисичанську під час процедур банкрутства сплачено судовий збір за звернення з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом в загальному розмірі 5 956,00грн. (2 756,00грн. - платіжне доручення №142 від 27.04.2016 та 3 200,00грн. - платіжне доручення №404 від 24.11.2017), кредитор просить суд про визнання цих грошових вимог до боржника у черговості, встановленій Законом №4212.
1.Вимоги кредитора з орендної плати за землю юридичних осіб:
У заяві кредитора зазначено період нарахування боргу з орендної плати за землю юридичних осіб з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі податкової декларації з плати за землю №9018361650 від 19.02.2015, сума боргу за податковою декларацією за 2015 рік складає 3845894грн. 88коп.; та за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на підставі податкової декларації з плати за землю №9018385969 від 17.02.2016 , сума боргу за податковою декларацією за 2016 рік складає 4021689грн. 89коп., сума боргу за податковими деклараціями (уточнюючими податковими деклараціями) за 2016 рік - 4034746,22грн.(4021689,89грн.,3,56грн., 132052,77грн); за період з 01.01.2017 по 30.10.2017 на підставі податкової декларації №9014983901 від 10.02.2017, сума боргу за податковою декларацією за 2017 рік - 3881785грн. 50коп.
Загальна сума основного боргу з орендної плати за землю юридичних осіб за податковими деклараціями (уточнюючими податковими деклараціями) за 2015 - 2017 роки складає 11762426,60грн., також відповідно до ст. 129 ПК України боржнику нараховано пеню - 2777250,02 грн., всього сума боргу з орендної плати за землю юридичних осіб складає 14539676,62грн. (а.с.6-9 т.11).
Згідно уточнення кредитора від 23.02.2018 б/н (а.с.147-160 т.11) ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та №9191922868 від 07.09.2017, що призвело до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік у розмірі 913,27грн. та на 2017 рік у розмірі 265232,33грн., у зв'язку з цим кредитор зменшив вимоги до боржника в частині орендної плати за землю юридичних осіб у загальному розмірі 221026,90грн. та залишку несплаченої пені в розмірі 455484,03грн., у зв'язку зі змінами даних в інтегрованій картці платника податків з орендної плати з юридичних осіб.
Отже загальна сума податкового боргу орендної плати за землю юридичних осіб, яка на думку кредитора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, становить 13862252,42 грн., що складається з основного боргу - 11540486грн. 43коп.(11174410,57грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366075 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017) та залишку несплаченої пені у сумі 2321765,99 грн., з яких - 2 018965, 87 грн. пені нараховано відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 ст. 129 ПК України та пункту 3.2.1. «Порядку обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення суду про призупинення стягнення» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2001 №62 (зі змінами, в редакції наказу ДПА України від 07.11.2003 №538).
Аналогічну інформацію наведено й у поясненні кредитора від 21.08.2018 б/н (а.с. 48-51 т.12), зокрема зазначено, що орендна плата за землю юридичних осіб 11540486,43 грн. (11 174410,57 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366075,86 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017) на підставі податкових декларацій з плати за землю за 2015 рік №9018361650 від 19.02.2015, за 2016 рік №9018385969 від 17.02.2016 й уточнююча №9235884669 від 08.12.2016, за 2017 рік №9014983901, а також 2321765,99 грн. - пеня, всього 13 862 252,42 грн.
Сума боргу за податковою декларацією за 2015 рік складає 3845894,88 грн.
Сума боргу за податковими деклараціями (уточнюючими податковими деклараціями) за 2016рік складає 4033832,95грн. (4020776,62грн. + 3,56грн. +13 052,77грн.).
Сума боргу за податковою декларацією за 2017 рік (10 місяців) складає 3660758,60грн.
Загальна сума основного боргу за податковими деклараціями (уточнюючими податковими
деклараціями) за 2015 - 2017роки складає 11540486,43грн. (З845894,88грн. + 4033832,95грн. + 3 660 758,60грн.).
В обґрунтування своєї позиції кредитор посилається на норми Податкового кодексу України та надає відповідне документальне підтвердження - копії податкових декларації боржника, розрахунки з орендної плати за землю юридичних осіб тощо (а.с.23- 32, 33-46 т.11).
Проте, суд не погоджується з доводами кредитора щодо періодів нарахування податкового боргу ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з орендної плати за землю юридичних осіб, виходячи з наступного.
Провадження у справі про банкрутство боржника Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, буд.1, м. Лисичанськ Луганської області, порушено згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 04.04.2016, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру згідно
постанови Господарського суду Луганської області від 03.10.2017.
Як вбачається з матеріалів справи №913/412/16, кредитор ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, звертався до господарського суду як конкурсний кредитор в межах встановленого Законом №4212 строку із заявою про визнання конкурсних грошових вимог до боржника від 28.04.2016 №3709/12-09-10, у цій заяві кредитором було у тому числі заявлено й грошові вимоги до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік №9018361650 від 19.02.2015 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік №9018385969 від 17.02.2016 та уточнюючою №9027224753 від 02.03.2016 за період з 01.01.2016 по 31.01.2016.
Отже грошові вимоги кредитора до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за 2015-2016 роки вже були предметом судового розгляду у цій справі, з цього приводу є ухвала Господарського суду Луганської області від 06.10.2016, яку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 №913/412/16 в частині визначення кредиторських вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області, скасовано частково, визнано вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області, до ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» в загальному розмірі 4860807,47грн., з яких 4847145,32 грн. основний борг (24858,81 грн. - рентна плата зі збору за спеціальне використання води, 1224,50 грн. - екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, 23822,79 грн. - екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, 1450,81 грн. - екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, орендна плата за землю з юридичних осіб - 4795788,41 грн.) - 3 черга згідно ст.45 Закону №4212 та 13662,15 грн. - пеня (з рентної плати та екологічного податку) - 6 черга згідно ст. 45 Закону №4212, та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017 №913/412/16 залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 №913/412/16 в частині розгляду кредиторських вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області.
З цих підстав, суд відхиляє грошові вимоги кредитора до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік №9018361650 від 19.02.2015 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 3845894грн. 88коп., а також суд відхиляє грошові вимоги кредитора до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік №9018385969 від 17.02.2016 в сумі 1005328грн. 73коп. та уточнюючою декларацією №9027224753 від 02.03.2016 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 - 03грн. 56коп.
Щодо грошових вимог кредитора до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за 2017 рік, грошові вимоги кредитора за податковою декларацією №9014983901 від 10.02.2017 на суму 366075грн. 86коп. - за період з 01.10.2017 по 30.10.2017, підлягають відхиленню, як необґрунтовано заявлені після визнання боржника банкрутом, з огляду на таке.
У частині 1 ст.38 Закону №4212, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вказана норма закону є імперативною і пов'язує застосування наслідків - заборону на нарахування будь-яких додаткових зобов'язань, крім безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, - із настанням події - визнання боржника банкрутом.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ „Ліквідаційна процедура".
Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити. Виходячи з аналізу положень Закону №4212, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних платежів і витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 41).
У ст.45 Закону №4212 розкривається склад витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії (п.1 ч. 1 ст. 45). Законодавцем прямо не визначено сплати сум податку за землю юридичних осіб, як витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, у Законі №4212 прямо визначено, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань, у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 23, 38 Закону №4212.
У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Відповідні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №911/2987/13 та від 12.04.2018 у справі №904/404/15.
Під час проведення судових процедур у справі про банкрутство, саме норми спеціального Закону мають пріоритетне застосування (аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, про що зазначено у постановах від 12.04.2018 у справі №904/404/15 та від 14.06.218 у справі №908/169/16).
Відповідно до ч.ч.5-6 ст13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).
З огляду на зазначене, суд визнає обґрунтованими поточні грошові вимоги кредитора з орендної плати за землю юридичних осіб за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 за податковими деклараціями №9018385969 від 17.06.2016, уточнююча №9235884669 від 08.12.2016 в сумі 3028500грн.66коп. та за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 за податковою декларацією №9014983901 від 10.02.2017 в сумі 3294682грн.74коп., всього основний борг з орендної плати за землю юридичних осіб - 6323183грн. 40коп.
Визнані вимоги кредитора є вимогами 4 черги, оскільки як встановлено п.4 ч.1 ст.45 Закону №4212 у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, тобто поточні вимоги.
Суд відхиляє грошові вимоги кредитора з пені за орендною платою за землю юридичних осіб в сумі 2321765грн. 9коп., як необґрунтовані, оскільки відсутня формула та методика, яка б дозволила перевірити нарахування цієї пені та дозволила суду здійснити власний розрахунок пені за визнаними вимогами кредитора у частині боргу з орендної плати за землю юридичних осіб.
2.Вимоги кредитора з податку на додану вартість:
Як зазначає кредитор, боржником до контролюючого органу було подано податкові декларації та уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ:
- розрахунок №9199743790 від 29.09.2017 за серпень 2017 року у розмірі 3367369,00грн. (залишок не сплаченого боргу -72110,40 грн.);
- розрахунок №9222954634 від 26.10.2017 за вересень 2017 року у розмірі 2532505,00грн.;
- декларація з ПДВ №9217534105 від 19.10.2017 у розмірі 4153109,00 грн.;
- декларація з ПДВ №9244308168 від 20.11.2017 у розмірі 721527,00 грн., за якими загальна сума основного боргу складає 7479251,40 грн.
Сума штрафних санкцій боржника з податку на додану вартість, за порушення норм ПК України, становить 1469482,87грн., яка виникла на підставі наступних податкових повідомлень - рішень: №0013781205 від 02.10.2017 в розмірі 206368,71грн., №0016041205 від 17.10.2017 в розмірі 173047,83 грн., №0019611205 від 09.11.2017 в розмірі 253448,47грн., №0020271205 від 16.11.2017 в розмірі 252866,72грн., №0020231205 від 16.11.2017 в розмірі 214809,87грн., №0021241205 від 22.11.2017 в розмірі 335900,11грн., №0021461205 від 23.11.2017 в розмірі 33041,16грн., вказані повідомлення-рішення надіслані боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані уповноваженими особами боржника. Нараховані штрафні санкції боржником добровільно не сплачені, податкові повідомлення рішення отримані уповноваженими особами боржника та не оскаржені, тому є узгодженими.
Загальна сума боргу з податку на додану вартість складає 8948734,27грн., у тому числі 7479251,40 грн. основного боргу та 1469482,87 грн. штрафних санкцій.
Суд частково визнає вимоги кредитора з податку на додану вартість, враховуючи таке.
П.п. 49.1 та 49.3 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
П. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Боржником до контролюючого органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9199743790 від 28.09.2017 (а.с. 47 т.11) доподаткової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2458343, 00грн. (рядок 19), збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 3302256,00грн. (рядок 18) та нарахована сума штрафу платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 165113,00грн. (рядок 18.1). Станом на час подання до суду заяви від 13.12.2017 року №8344/12-09-01 про визнання грошових вимог до боржника залишок не сплаченого боргу - 72110,40грн.
ПАТ ««Лисичанський склозавод «Пролетарій» до контролюючого органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9222954634 від 26.10.2017 (а.с. 48 т.11), до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року яким: збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2458743,00грн. (рядки 16.2,18) та нарахована сума штрафу платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 73 762,00 грн. (рядок 18.1).
Поточними вимогами кредитора у розумінні Закону №4212 є вимоги з податку на додану вартість, які підтверджуються розрахунком №9199743790 від 29.09.2017 за серпень 2017 року в розмірі 3367369,00грн. (залишок не сплаченого боргу - 72110,40 грн.),розрахунком №9222954634 від 26.10.2017 за вересень 2017 року в розмірі 2532505,00грн., декларацією з ПДВ №9217534105 від 19.10.2017 в розмірі 4153109,00 грн., всього в розмірі 6757724грн. 40коп. основного боргу.
Визнані вимоги кредитора є вимогами 4 черги, оскільки як встановлено п.4 ч.1 ст.45 Закону №4212 у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, тобто поточні вимоги.
Решта вимог кредитора з податку на додану вартість в частині основного боргу за декларацією з ПДВ №9244308168 від 20.11.2017 в розмірі 721527,00 грн. (а.с. 50 т.11) - підлягає відхиленню, оскільки декларацію подано за звітний (податковий) період - жовтень 2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом.
В частині штрафних санкцій з ПДВ вимоги кредитора за податковими повідомленнями-рішеннями №0013781205 від 02.10.2017 за звітний період травень-червень 2016, №0016041205 від 17.10.2017 за звітний період липень 2016, №0019611205 від 09.11.2017 за звітний період серпень 2016, №0020271205 від 16.11.2017 за звітний період вересень 2017, №0021241205 від 22.11.2017 за звітний період з 11.2016 по 04.2017, №0021461205 від 23.11.2017 за звітний період липень-серпень 2017 (а.с.51-58, 63-64 т.11), слід задовольнити в розмірі 1254673грн. (6 черга згідно п.6 ч.1 ст.45 Закону №4212), а решта вимог зі штрафних санкцій в розмірі 214809грн.87коп. за податковим повідомленням-рішенням №0020231205 за звітний період жовтня 2017 підлягає відхиленню, оскільки порушення встановлено за звітний період - жовтень 2017 року, тобто після визнання боржника банкрутом.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У абзаці 4 п. 8 ст.23 Закону №4212 передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника.
Необхідно зазначити, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник знаходиться в особливому правовому режимі і Закон №4212 має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних зі справами про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №4212 з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Отже, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника.
У частині 1 ст.38 Закону №4212, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вказана норма закону є імперативною і пов'язує застосування наслідків - заборону на нарахування будь-яких додаткових зобов'язань, крім безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, - із настанням події - визнання боржника банкрутом.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ „Ліквідаційна процедура".
Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити. Виходячи з аналізу положень Закону №4212, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних платежів і витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 41).
У ст.45 Закону №4212 розкривається склад витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії (п.1 ч. 1 ст. 45). Законодавцем прямо не визначено сплати сум податку на додану вартість, як витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, у Законі №4212 прямо визначено, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань, у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 23, 38 Закону №4212.
У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Відповідні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №911/2987/13 та від 12.04.2018 у справі №904/404/15.
Під час проведення судових процедур у справі про банкрутство, саме норми спеціального Закону мають пріоритетне застосування (аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, про що зазначено у постановах від 12.04.2018 у справі №904/404/15 та від 14.06.218 у справі №908/169/16).
Відповідно до ч.ч.5-6 ст13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).
3.Вимоги з рентної плати зі збору за спеціальне використання води:
Боржником до контролюючого органу було подано податкові декларації з рентної плати зі збору за спеціальне використання води: №9080335579 від 04.05.2017 у розмірі 29816,33 грн. (залишок не сплаченого боргу складає 4624,63 грн.), №9143859284 від 21.07.2017 у розмірі 30 670,15 грн., №9220564576 від 16.10.2017 у розмірі 18807,20 грн. (а.с. 75-80 т.11), на підставі яких заявлено вимоги в розмірі 54119,98 грн., але, як встановлено під час складання зазначених
сум за податковими деклараціями у заяві кредитора припущено описку чи арифметичну помилку (а.с.10 т.11), оскільки 4624,63 грн. + 30670,15грн. + 18807,20грн. = 54101,98грн. замість 54119,98 грн.
Доказів сплати боргу боржником не надано.
Вимоги кредитора у цій частині є обґрунтованими та підлягають визнанню у розмірі 54101, 98грн. основного боргу з рентної плати зі збору за спеціальне використання води.
Визнані вимоги кредитора є вимогами 4 черги, оскільки як встановлено п.4 ч.1 ст.45 Закону №4212 у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, тобто поточні вимоги.
4.Вимоги з екологічного податку:
- за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення:
Боржником до контролюючого органу було подано податкові декларації з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення №9269489875 від 11.01.2017 в розмірі 3705,75 грн. (залишок несплаченого боргу - 1248,91 грн.), №9229122448 від 12.10.2017 в розмірі 1481,64 грн., загальна сума боргу за податковими деклараціями - 2730,55грн.
Доказів сплати боргу боржником не надано.
Зазначені вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими (а.с.82-83, 86-91, 95-100 т.11) й підлягають визнанню у повному обсязі в сумі 2730,55грн. основного боргу.
Визнані вимоги кредитора є вимогами 4 черги, оскільки як встановлено п.4 ч.1 ст.45 Закону №4212 у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, тобто поточні вимоги.
- за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти:
Боржником до контролюючого органу було подано податкові декларації з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти №9131092768 від 13.07.2016 в розмірі 4927,69грн., №9205601144 від 10.10.2016 в розмірі 5629,03 грн., №9269489899 від 11.01.2017 в розмірі 6005,35 грн., №9070161047 від 12.04.2017 в розмірі 6840,37 грн., №9151398417 від 14.07.2017 в розмірі 5736,79 грн., №9229122275 від 12.10.2017 у розмірі 4521,39 грн.
Доказів сплати боргу боржником не надано.
Зазначені вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими (а.с. 82-83, 86-91, 95-100 т.11) й підлягають визнанню у повному обсязі в сумі 33660грн. 62коп. основного боргу. Визнані вимоги кредитора є вимогами 4 черги, оскільки як встановлено п.4 ч.1 ст.45 Закону №4212 у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, тобто поточні вимоги.
Частина вимог у розмірі 4750грн. 20коп. з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за податковою декларацією №9067331783 від 11.04.2016 в розмірі 4750,20 грн. (а.с. 85, 94 т.11) - підлягають визнанню у 6 чергу оскільки зазначена податкова декларація подана за звітний квартал - 1 й квартал 2016 року, тобто ці вимоги за своєю природою є конкурсними (виникли до дати порушення справи про банкрутство боржника - 04.04.2016) й тому мали бути заявлені у справі в порядку ст.23 Закону №4212, тобто ці вимоги є заявленими з пропуском встановленого строку.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.23 Закону №4212 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах:
Боржником до контролюючого органу було подано податкові декларації з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах: №9131092669 від 13.07.2016 в розмірі 791,60 грн., №9205600998 від 10.10.2016 в розмірі 142,30 грн., №9269489876 від 11.01.2017 в розмірі 110,27 грн., №9151398395 від 14.07.2017 в розмірі 167,82 грн., №9229122272 від 12.10.2017 в розмірі 352,41 грн.
Доказів сплати боргу боржником не надано.
Зазначені вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими (а.с. 82-83, 86-91, 95-100 т.11) й підлягають визнанню у повному обсязі в сумі 1564грн. 40коп. основного боргу (4 черга згідно ст.45 Закону №4212).
Частина вимог у розмірі 350грн. 00коп. з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за податковою декларацією №9067331786 від 11.04.2016 у розмірі 350,06 грн. (а.с. 85, 94 т.11) - підлягають визнанню у 6 чергу оскільки зазначена податкова декларація подана за звітний квартал - 1 й квартал 2016 року, тобто ці вимоги за своєю природою є конкурсними (виникли до дати порушення справи про банкрутство боржника - 04.04.2016) й тому мали бути заявлені у справі в порядку ст.23 Закону №4212, тобто ці вимоги є заявленими з пропуском встановленого строку.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.23 Закону №4212 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
5.Також кредитором ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області під час процедур банкрутства сплачено судовий збір за звернення з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом в загальному розмірі 5956,00 грн. (2756,00 грн. згідно платіжного доручення №142 від 27.04.2016 та за подання заяви з конкурсними вимогами та 3200,00грн. - за платіжним дорученням №404 від 24.11.2017), зазначені вимоги визнаються судом у 1 чергу, як встановлено приписами п.1 ч.1 ст.45 Закону №4212.
З огляду на вищевикладене, суд визнає грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекція у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, до банкрута - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», в загальному розмірі 14432729грн. 61коп., у тому числі основний борг 13172956грн. 35коп., з якого 6323183грн. 40коп. - орендна плата за землю юридичних осіб, 6757724грн. 40коп. - податок на додану вартість, 54101грн. 98коп. - рентна плата зі збору за сецвикористання води, 37955грн. 57коп. - екологічний податок (4 черга згідно ст.45 Закону №4212) та основний борг 5100грн. 26коп. з екологічного податку (6 черга згідно ст.45 Закону №4212), 1254673грн. 00коп. штрафні санкції (6 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також 5956грн. 00коп. судового збору (1 черга згідно ст.45 Закону №4212).
Решту вимог суд відхиляє.
ІІ. Кредитор - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 38 Закону №4212 для подання заяв з грошовими вимогами до банкрута, звернувся до господарського суду із заявою від 03.09.2018 №К540/9/12-09-10 про визнання його грошових вимог до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з податку на додану вартість станом на 09.08.2018 в розмірі 8164 104грн. 32 коп., у тому числі: основний борг - 4551709грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 1481739грн. 00 грн., сума несплаченої пені - 2130656грн. 32 коп. (а.с. 5-30 т.15).
Як зазначив кредитор у цій заяві, контролюючим органом за Актом позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» від 30.11.2012 №80/22-31380846 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія» за період з 01.03.2011 по 30.11.2011 було винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 №0000682200 на загальну суму 4282479,50грн. (основний борг - 3378152,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 904327,50грн.) та №0000692200 на загальну суму 1750968,00грн. (основний борг - 1173557,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 411,00грн.).
Вказані податкові повідомлення - рішення боржником були оскаржені в судовому рядку.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2018 №812/4507/13-а за позовом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.12.2012, скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 у справі №812/4507/13-а, залишено в силі постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 у справі №812/4507/13-а.
Залишок не сплаченого та не заявленого податкового боргу (у зв'язку з судовим оскарженням) станом на 09.08.2018 за податковими повідомленнями - рішеннями від 25.12.2012 становить 6033448грн. 00коп.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань з податку на додану вартість боржнику було нараховано пеню, згідно п. 129.5 ст.129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється - відповідним законодавством.
Сума пені нараховується в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення ITC «Податковий блок», станом на 09.08.2018 сума не сплаченої та незаявленої боржнику пені складає 2130656грн. 32 коп.
Крім того, кредитором під час процедур банкрутства сплачено судовий збір за звернення з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3524грн.00коп. за платіжним дорученням №244 від 28.08.2018.
Посилаючись на норми Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області просить суд визнати поточні грошові вимоги в якості кредитора у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», за період який перевірявся контролюючим органом та був визначений в податкових повідомленнях - рішеннях від 25.12.2012 в загальному розмірі 8164104грн. 32коп., в тому числі основний борг - 4551709грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції -1481739,00 грн., пеня - 2130656грн. 32коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 3524грн. 00коп., в порядку встановленому законодавством й зобов'язати ліквідатора Віскунова О.В. внести суму поточних грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16 у черговості, встановленій законодавством.
В обґрунтування заявлених вимог кредитором надано копії податкових повідомлень-рішень від 25.12.2013 №№0000682200, 0000692200 з доказами їх надіслання і вручення боржнику, розрахунків штрафних санкцій з ПДВ, Інтегровану картку платника податків, постанови Верховного суду від 15.06.2018 №812/4507/13-а тощо (а.с. 14-18, 19-23, 24-28 т.15).
Ухвалою суду від 12.09.2018 заяву кредитора призначено до розгляду у засіданні суду.
Ліквідатором банкрута Віскуновим О.В. до суду направлено заперечення проти вимог кредитора від 13.09.2018 №2/16 (а.с.32-36 т.15), у цьому запереченні ліквідатор зазначив, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не визнає грошові вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у загальному розмірі 8164104,32 грн., посилаючись на таке.
Офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом у справі №913/412/16 здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.10.2017 за № 40513.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212 вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, мажуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня І офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Встановлений ч. 1 ст. 38 Закону №4212 строк для пред'явлення вимог кредиторів ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017.
ДПІ у м. Лисичанську Головного Управління ДФС у Луганській області звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою про визнання грошових вимог до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з пропуском встановленого строку, чим порушило норми ч. 1 ст. 38 Закону №4212.
Крім того, ліквідатор вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №4212 після 03.10.2017 - дати визнання боржника банкрутом, у ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не виникає зобов'язань, зокрема, зі сплати податків і зборів та не нараховуються штрафні санкції і пеня.
Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, що додана до заяви кредитора нарахування до сплати ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4551709,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 1481739,00 грн. та пені у розмірі 2130656,32 грн. відбулося 09.08.2018 , тобто після прийняття господарським судом постанови про визнання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатор також зазначив про те, що 30.11.2012 ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області за результатами документальної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було складено Акт № 80/22-31380846, згідно цього Акту було встановлено порушення вимог податкового законодавства з боку ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», так ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 22758547 грн. 00 коп. за 1-4 квартали 2011р., й занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 3378152,00 грн. (з березня по листопад 2011 року; завищено суму податку, що підлягав бюджетному відшкодуванню у сумі 1173557грн. 00коп. (квітень 2011 року в сумі 18 734,00 грн., липень 2011 року в сумі 463998 грн. 00 коп. вересень 2011 року в сумі 690 825,00 грн.).
На підставі Акту перевірки №80/22-31380846 від 30.11.2012 ДПІ в м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: форми «П» №0000702200 від 25.12.2012; форми «В1» №0000692200 від 25.12.2018; форми «Р» №0000682200 від 25.12.2012 .
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було застосовано процедуру адміністративного та судового оскарження вищезазначених рішень ДПІ в м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області.
До закінчення процедури судового оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» подало до ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, а саме: №9064648734 від 15.10.2013, №9064648753 від 15.10.2013 , №9064648749 від 15.10.2013, №9064648392 від 15.10.2013, №9064648410 від 15.10.2013, №9064648397 від 15.10.2013, №9064648370 від 15.10.2013, №9064648372 від 15.10.2013, №9064648325 від 15.10.2013, № 9087733528 від 16.10.2013.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області було здійснено внесення відповідних даних, що містяться в вищезазначених уточнюючих розрахунках до податкових декларацій, до інтегрованої карти ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», в результаті чого у інтегрованій картці платника відбулося нарахування до сплати податкових зобов'язань на суму, що відповідає розміру донарахувань за Актом перевірки №80/22-31380846 від 30.11.2012. Зазначені податкові зобов'язання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були погашені за рахунок існуючий на той час у ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» переплати по відповідних податках.
Таким чином, у розумінні норм ст. 87 Податкового кодексу України ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснило добровільне погашення податкового боргу та вважає відкликаними наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення за формою «П» №0000702200 від 25.12.2012 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22758547 грн.;
- податкове повідомлення-рішення за формою «В1» №0000692200 від 25.12.2012 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7847355грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 577411 грн.;
- податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0000682200 від 25.12.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3378152грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 904327,50 грн.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларацїї контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку, й ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» ще 15.10.2013 було подано до ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за березень - листопад 2011 року, при цьому контролюючим органом у встановлені пунктом 102.1. ст. 102 Податковою кодексу України терміни жодної документальної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 року по 30.11.2011 року не було проведено, з цих підстав ліквідатор просить суд відхилити грошові вимоги кредитора у заявленому розмірі - 8164104,32 грн.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до суду направлено пояснення від 21.09.2018 б/н щодо заявлених до боржника грошових вимог та на заперечення ліквідатора (а.с.41-45 т.15), у якому кредитор зазначив про наступне.
Стосовно характеру заявлених вимог (конкурсні або поточні), створення (виникнення) заборгованості та підстав для їх заявлення, кредитор проаналізувавши зміст норм ст.ст.1, 7, 38 Закону №4212 зробив висновок про те, що у ліквідаційній процедурі кредитор має право заявляти, а господарський суд розглядати, в установленому законом порядку, кредиторські вимоги за зобов'язаннями боржника, які виникли у попередніх судових процедурах (розпорядження майном та санації) та протягом усього періоду ліквідаційної процедури. Отже, кредитори мають право пред'являти до боржника усі кредиторські вимоги, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, в межах ліквідаційної процедури.
Посилаючись на норми Конституції України (ст.19) та Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (п.15.1 ст15, ст.16, ст.54), кредитор зазначає, що незаявлений розмір податкового боргу ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з податку на додану вартість станом на 09.08.2018 - 8164104 грн. 32коп. (в тому числі сума основного боргу - 4551709грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції - 1481739,00 грн., сума несплаченої пені - 2130656грн. 32 коп.).
Контролюючим органом за Актом позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» від 30.11.2012 №80/22-31380846 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія» за період з 01.03.2011 по 30.11.2011 було винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 №0000682200 на загальну суму 4 282479 грн. 50коп. (основний борг - 3378152,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 904 327,50грн.) та №0000692200 на загальну суму 1750968,00грн. (основний борг - 1173557,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 577 411,00грн.), ці податкові повідомлення - рішення боржником були оскаржені в судовому порядку.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №812/4507/13-а за позовом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25.12.2012, заяву ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області задоволено, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.05.2016 у справі №812/4507/13-а скасовано, залишено в силі постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 у справі №812/4507/13-а.
Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Залишок не сплаченого та не заявленого податкового (в зв'язку з судовим оскарженням) боргу станом на 09.08.2018 за податковими повідомленнями - рішеннями від 25.12.2012 становить 6033448,00 грн.
У зв'язку з поновленням в ITC «Податковий блок», виключеного раніше на підставі рішення суду (справа №812/4507/13-а) грошового зобов'язання донарахованого контролюючим органом за податковими повідомленнями - рішеннями №0000682200, №0000692200 від 25.12.2012, згідно даних інтегрованої картки платника ITC «Податковий блок» 09.08.2018 по даному платнику сформувався, раніше утворений податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 8164104,30грн. (основний платіж - 4551709,00 грн., штрафні санкції - 1481739,00 грн., пеня - 2130656,32грн), з цих підстав кредитор вважає заявлені вимоги обґрунтованими.
З приводу детального розрахунку пені станом на 09.08.2018 кредитор пояснив про таке.
Сума несплаченої пені виникла та нарахована за результатами контрольно - перевірочної роботи контролюючим органом за донарахованим контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням №0000682200 від 25.12.2012.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Нарахування пені здійснюється згідно ст. 129 ПК України, сума пені визначається в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення ITC «Податковий блок»., сума не сплаченої та незаявленої боржником пені станом на 09.08.2018 - 2130656,32 грн.
Також, у справі на адресу суду 17.10.2018 надійшло пояснення кредитора з додатками від 12.10.2018 б/н, яке судом при прийнятті рішення до уваги не прийнято, оскільки це пояснення станом на момент розгляду заяви кредитора у засіданні 16.10.2018 у суду було та відсутнє й не було предметом дослідження у справі, до того ж у цьому поясненні відсутні будь-які нові факти, раніше невідомі у справі за заявою кредитора.
Дослідивши матеріали надані кредитором за заявою від 03.09.2018 №К540/9/12-09-10 та додатково, суд дійшов висновку про часткове визнання грошових вимог кредитора, з огляду на наступне.
Кредитор за заявою від 03.09.2018 №К540/9/12-09-10 просить визнати його поточні грошові вимоги до банкрута станом на 09.08.2018 в загальному розмірі в розмірі 8164104грн. 32коп., у тому числі: основний борг - 4551709грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції - 1481739грн. 00коп., сума несплаченої пені - 2130656грн. 32коп., а також витрати по сплаті судового збору - 3524грн. 00коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів в черговості встановленій законодавством (а.с. 5-30 т.15), згідно пояснення від 21.09.2018 б/н щодо заявлених до боржника грошових вимог та на заперечення ліквідатора кредитор підтверджує заявлені вимоги (а.с.41-45 т.15).
Доводи ліквідатора за запереченням від 13.09.2018 №2/16 (а.с.32-36 т.15) суд вважає хибними та до уваги не приймає.
Вимоги кредитора в частині основного боргу в розмірі 4551709грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1481739грн. 00коп. є обґрунтованими, підтверджуються наданими кредитором документами, а саме копіями податкових повідомлень-рішень №0000682200, №0000692200 від 25.12.2012, розрахунками штрафних санкцій, постановою Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №812/450713-а, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 у справі №812/450713-а згідно якої відмовлено ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у задоволенні позову до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000682200, №0000692200, №0000702200 від 25.12.2012 (а.с.14-18, 24-28, 50-60 т.15) та підлягають визнанню у повному обсязі й мають бути погашені у 6 чергу.
Так, вищезгадані вимоги кредитора слід вважати поточними згідно постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №812/450713-а, ці вимоги заявлені з пропуском строку, встановленого для їх подання, встановленого ч.1 ст.38 Закону №4212 й ч.1, ч.4 ст.23 Закону №4212, тобто особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Також підлягають визнанню вимоги кредитора зі сплати судового збору в сумі 3524грн. 00коп. за подання цієї заяви згідно платіжного доручення №244 від 28.08.2018, 1 черга згідно ч.1 ст.45 Закону №4212.
Вимоги кредитора в частині пені в сумі 2130656грн. 32коп. суд відхиляє, як необґрунтовані, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону №4212 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у тому числі не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
У частині 1 ст.38 Закону №4212, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
Як слід із заяви та пояснень кредитора, інтегрованої картки платника податків, боржнику нараховано пеню у тому числі й за період й до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів - 04.04.2016 й за період від дати визнання боржника банкрутом - від 03.10.2017 й по 09.08.2018, що суперечить нормам Закону №4212, як зазначив кредитор нарахування пені здійснюється згідно ст. 129 ПК України, сума пені визначається в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення ITC «Податковий блок», тобто формула (методика), яка б дозволила перевірити нарахування цієї пені й дозволила суду здійснити власний розрахунок пені за визнаними поточними вимогами кредитора в частині основного боргу, які ґрунтуються у т.ч. на податкових повідомленнях - рішеннях №0000682200, №0000692200 від 25.12.2012. відсутні.
Згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4212 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/412/16 боржника - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом у справі №913/412/16 здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.10.2017 за № 40513.
Встановлений ч. 1 ст. 38 Закону №4212 строк для пред'явлення вимог кредиторів ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212 вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, мажуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону №4212 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону №4212 кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У абзаці 4 п. 8 ст.23 Закону №4212 передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника.
Необхідно зазначити, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник знаходиться в особливому правовому режимі і Закон №4212 має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних зі справами про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі.
У частині 1 ст.38 Закону №4212, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вказана норма закону є імперативною і пов'язує застосування наслідків - заборону на нарахування будь-яких додаткових зобов'язань, крім безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, - із настанням події - визнання боржника банкрутом.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону №4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ „Ліквідаційна процедура".
Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити. Виходячи з аналізу положень Закону №4212, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних платежів і витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 41).
Отже, у Законі №4212 прямо визначено, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань, у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 23, 38 Закону №4212.
У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Під час проведення судових процедур у справі про банкрутство, саме норми спеціального Закону мають пріоритетне застосування (аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, про що зазначено у постановах від 12.04.2018 у справі №904/404/15 та від 14.06.218 у справі №908/169/16).
Відповідно до ч.ч.5-6 ст13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).
Щодо питання обсягу дослідження доводів кредитора та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд визнає поточні грошові вимоги кредитора - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, за заявою від 03.09.2018 №К540/9/12-09-10 до банкрута - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області в загальному розмірі 6033447грн. 50коп., у тому числі 45511709грн. 00коп. - основний борг (6 черга згідно ч.1 ст.38 Закону №4212), штрафні (фінансові) санкції - 1481739грн. 00грн. (6 черга згідно ч.1 ст.45 Закону №4212), а також 3254грн. 00коп. судового збору (1 черга згідно ст.45 Закону №4212).
Решту вимог суд відхиляє.
З огляду на вищевикладене, суд зобов'язує ліквідатора банкрута Віскунова О.В. включити визнані вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16, уточнений реєстр вимог кредиторів (конкурсних та поточних) у справі №913/412/16 надати до суду в строк до 16.11.2018.
Керуючись ст. ст. 1, 23, 37-76, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VI, ст.ст. 233-235, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
1.Визнати грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, за заявою від 13.12.2017 №8344/12-09-01, до банкрута - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області, в загальному розмірі 14432729грн. 61коп., у тому числі основний борг 13172956грн. 35коп., з якого 6323183грн. 40коп. - орендна плата за землю юридичних осіб, 6757724грн. 40коп. - податок на додану вартість, 54101грн. 98коп. - рентна плата зі збору за спеціальне використання води, 37955грн. 57коп. - екологічний податок (4 черга згідно ст.45 Закону №4212) та основний борг 5100грн. 26коп. з екологічного податку (6 черга згідно ст.45 Закону №4212), 1254673грн. 00коп. штрафні санкції (6 черга згідно ст.45 Закону №4212), а також 5956грн. 00коп. судового збору (1 черга згідно ст.45 Закону №4212).
Решту вимог - відхилити.
2.Визнати грошові вимоги кредитора Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, за заявою від 03.09.2018 №К540/9/12-09-10, до банкрута - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області, в загальному розмірі 6033447грн. 50коп., у тому числі 45511709грн. 00коп. - основний борг (6 черга згідно ч.1 ст.38 Закону №4212), штрафні (фінансові) санкції - 1481739грн. 00грн. (6 черга згідно ч.1 ст.45 Закону №4212), а також 3254грн. 00коп. судового збору (1 черга згідно ст.45 Закону №4212).
Решту вимог - відхилити.
3.Зобов'язати ліквідатора банкрута Віскунова О.В. включити визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16, уточнений реєстр вимог кредиторів (конкурсних та поточних) у справі №913/412/16 - надати до суду в строк до 16.11.2018.
4.Дану ухвалу надіслати: кредитору; банкруту; ліквідатору банкрута Віскунову О.В.; Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку встановленому ст.ст. 255-256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини цієї ухвали.
Дана ухвала за своїм змістом і правовою природою відповідає рішенню.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.10.2018.
Суддя М.Ю. Ковалінас
Надр. 5 прим.
1- до справи;
2-боржнику - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій"(вул. Мічуріна, буд. 1, м. Лисичанськ Луганської області)(рекомендованим листом з повідомленням);
3- ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (93113, вул. Сосюри 347 м. Лисичанськ Луганської області) - рекомендованим листом з повідомленням;
4-Віскунову О. В. ( а/с 64, м. Київ, 03022)(рекомендованим листом з повідомленням)
5 Відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Луганській області ( вул. Єгорова, б. 22, м. Сєвєродонецьк Луганської області).
Вих.4
