СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2019 р. Справа № 913/412/16
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді:
Мартюхіна Н.О., Здоровко Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянта від інших кредиторів ліквідатор розглянувши апеляційну скаргу
Єлфімовій Ю.О. Жадан О.О. - за довіреністю №53/5/12-32-10-00-29 від 04.01.2019 (представник правонаступника ГУ ДФС у Луганській області); не з`явились; ОСОБА_1 . - за посвідченням №115 від 07.02.2013; Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, м. Лисичанськ Луганської області (вх.№360 Л/2)
на ухвалу Господарського суду
Луганської області
від
24.07.2018 (повний текст від 30.07.2018)
у справі
№913/412/16 (суддя Ковалінас М.Ю.)
за заявою до боржника про
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16, крім іншого, відхилено у повному обсязі грошові вимоги кредитора Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (надалі – ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області), за заявою (вих.№184/9/12-09 від 26.03.2018), до банкрута – Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (надалі – ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій"), та відмовлено у включенні цих вимог до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16.
Не погодившись з постановленою ухвалою, до Донецького апеляційного господарського суду звернулась ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 року у справі №913/412/16 та ухвалити нове рішення, яким визнати поточні вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в розмірі 74273468,89 грн., та витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 8810,00 грн. Крім того, заявник просить зобов`язати Господарський суд Луганської області внести вищевказані суми грошових вимог до реєстру кредиторів.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи.
За твердженням скаржника, місцевий господарський суд при встановленні правової природи грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області неправильно виходив з дати прийняття контролюючим органом рішень про застосування фінансових санкцій та акту перевірки контролюючого органу, а повинен був врахувати саме період виникнення грошового зобов`язання по сплаті податку за вчинення відповідної дії.
Апелянт доводить, що самі по собі рішення або акт податкової перевірки тільки констатують наявність або відсутність податкового зобов`язання, але ніяким чином не змінюють строк його виконання.
Крім того, у даному випадку, на відміну від положень Закону про банкрутство у спірних правовідносинах пріоритет до застосування мають норми податкового законодавства, якими регламентовано, що до моменту зміни та/або припинення податкового обов`язку платник податків є рівним з усіма платниками податків з питань оподаткування.
В акті перевірки встановлені порушення, які жодним чином не стосуються питань погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу, а лише засвідчують факт порушення платником податків податкового законодавства, що не є тотожним.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки наданим кредитором актам звірок наявної заборгованості боржника. Вказані акти містять підпис представника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", при цьому щодо визначених в них сумах розбіжності між сторонами відсутні. Також вказує, що ці донараховані податкові зобов`язання за актом податкової перевірки виникли ще в період з 02.08.2014 по 14.12.2017, тобто до визнання боржника банкрутом, а тому вони повинні були бути визнані місцевим судом та включені до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 року у справі №913/412/16; встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання іншим учасникам справи в порядку ст. 263 ГПК України до 03.09.2018 року.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2018 розгляд апеляційної скарги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16 призначено на 17.10.2018 о 12 год. 00 хв.
У відзиві на апеляційну скаргу (вих. №2/16/1 від 31.08.2018), який надійшов на адресу апеляційного суду 05.09.2018 від ліквідатора ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", арбітражний керуючий Віскунов О.В. не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими. Мотивуючи свою юридичну позицію ліквідатор посилається на наступні обставини:
- враховуючи, що постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі прийнята 03.10.2017, а також взявши до уваги вимоги ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, якими регламентовано, що з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), у ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" після 03.10.2017 не може виникати будь-якого податкового боргу;
- згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.02.2018 та даними інтегрованих карток платника податків, що додані до заяви ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, нарахування до сплати ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в сумі 74269944,89 грн. відбулось після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що суперечить приписам ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство.
Указом Президента від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, ліквідовано Донецький апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.
Указом Президента від 28.09.2018 № 295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.
Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018.
На виконання розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційного господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №913/412/16, що перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду, за відповідним супровідним листом до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 здійснено розподіл судової справи №913/412/16 та визначено наступний склад колегії судді для її розгляду: головуючий суддя Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І. і Здоровко Л.М.
На підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду №913/412/16 від 22.10.2016, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Лакізи В.В. та судді Бородіної Л.І., яка входить до складу постійної колегії суддів, відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматичний розподіл справ призначено повторний автоматичний розподіл справи №913/412/16 провадження №360 Л/2.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018 здійснено розподіл судової справи №913/412/16 та визначено наступний склад колегії судді для її розгляду: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Здоровко Л.М. і Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 прийнято справу №913/412/16 до свого провадження та призначено розгляд апеляційної скарги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 на 19.11.2018 о 14:15 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 зупинено апеляційне провадження у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" за апеляційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 до винесення Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту судового рішення у справі №910/14827/16.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 поновлено провадження у справі №913/412/16 за апеляційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 задоволено клопотання ГУ ДФС у Луганській області про проведення судового засідання 13.05.2019 о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконфереції; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції; доручено Луганському апеляційному суду забезпеченнчя проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника ГУ ДФС у Луганській області.
Судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 13.05.2019 проводилось в режимі відеоконференції з Луганським апеляційним судом за участю представника правонаступника апелянта – ГУ ДФС у Луганській області, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 року у справі №913/412/16 та ухвалити нове рішення, яким визнати поточні вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області в розмірі 74273468,89 грн., та витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 8810,00 грн.
Присутній у судовому засіданні 13.05.2019 ліквідатор ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" – арбітражний керуючий Віскунов О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив суд залишити ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16 без змін. Крім того, ліквідатор пояснив, що постановою Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №812/2100/17 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Луганській області у справі №806 від 04.12.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно з Наказом від 19.12.2017 №863, за наслідком якої було винесено податкові повідомлення-рішення від 08.02.2018 та заявлено контролюючим органом кредиторські вимоги до боржника у даній справі.
Уповноважені представники інших кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 13.05.2019 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників апелянта, кредитора та ліквідатора судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановленого господарським судом першої інстанції, не заперечується учасниками справи та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції:
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В., на якого покладено обов`язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені Законом про банкрутство.
Оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", здійснено 18.10.2017 за №46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство для подання заяв з грошовими вимогами до банкрута, звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою (вих. №184/9/12-09 від 26.03.2018) з поточними грошовими вимогами станом на 02.03.2018 у загальному розмірі 74273468,89 грн., з яких в тому числі сума основного боргу – 490678,09 грн., штрафні санкції – 73543399,37 грн., пеня – 239391,43 грн.
Як вже зазначалось, Господарським судом Луганської області ухвалою від 24.07.2018 відхилено у повному обсязі грошові вимоги кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, за заявою (вих.№184/9/12-09 від 26.03.2018).
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що грошові вимоги кредитора є вимогами зі сплати податків (обов`язкових платежів), які банкрут не повинен сплачувати в силу імперативних приписів Закону про банкрутство, оскільки такі зобов`язання виникли після визнання боржника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - на підставі Акту перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ Лисичанський склозавод Пролетарій (код ЄДРПОУ 31380846) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017" від 16.01.2018 №28/12-32-14-09-07/31380846, та згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.02.2018, направленими та врученими боржнику.
Заслухавши суддю-доповідача та присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частинами 1, 3, 5, 7 ст. 19 Закону про банкрутство унормовано, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Аналіз приписів ч.ч. 1, 4 ст. 23 Закону про банкрутство свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, так як протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги. Зазначене не виключає можливості подання конкурсним кредитором своїх грошових вимог у ліквідаційній процедурі, однак матиме наслідком їх включення до вимог шостої черги.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Із змісту наведеного положення вбачається, що законодавцем встановлено право поточних кредиторів на пред`явлення вимог до боржника за зобов`язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства, протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, під час розгляду кредиторських вимог у ліквідаційній процедурі, заявлених до боржника, господарському суду слід з`ясувати правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних, надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. При цьому заявлені вимоги конкурсного характеру можуть включатися до реєстру вимог кредиторів тільки у шосту чергу згідно з частиною 4 ст. 23 Закону про банкрутство.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, кредитором – ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області заявлено поточні грошові вимоги до банкрута станом на 02.03.2018 в розмірі 74273468,89 грн., в тому числі сума основного боргу – 490678,09 грн., штрафні санкції – 73543399,37 грн., пеня – 239391,43 грн.
Склад зазначених податкових зобов`язань є наступним:
1.Сума основного податкового боргу становить – 490678,09 грн., а саме:
- податок на додану вартість – 467676,00 грн.;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – 9174,93 грн.;
- податок на доходи фізичних осіб – 12763,23 грн.;
- військовий збір – 1063,93 грн.;
2.Сума штрафних (фінансових) санкцій становить – 73543399,37 грн., а саме:
- податок на додану вартість – 72270012,90 грн.;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – 2293,73 грн.;
- податок на доходи фізичних осіб – 82702,97 грн.;
- військовий збір – 10133,17 грн.;
- штрафні санкції за порушення законодавства – 812346,00 грн.;
- адміністративні штрафи та інші санкції – 365910,00 грн.;
3.Сума несплаченої пені становить – 239391,43 грн., а саме:
- податок на додану вартість – 232252,33 грн.;
- податок на доходи фізичних осіб – 4896,66 грн.;
- військовий збір – 654,58 грн.;
- податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – 1587,86 грн.;
Сума пені донарахована контролюючим органом, відповідно до ст. 129 ПК України. Сума пені нараховується в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення ITC Податковий блок .
Контролюючим органом за Актом перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (код ЄДРПОУ 31380846), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017" від 16.01.2018 №28/12-32-14-09- 07/31380846 були прийняті податкові повідомлення - рішення.
Сума боргу боржника з податку на додану вартість, за порушення п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст. 188, п.п. 191.1.21, п. 191.1 ст. 191, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, становить 701514,00 грн., з яких сума основного боргу складає 467676,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 233838,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0000321409 від 08.02.2018, яке надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 15.02.2018 уповноваженою особою боржника.
Проведеною перевіркою встановлено завищення/заниження ПДВ всього у сумі 467676,00 грн. за період з січня 2015 по листопад 2017.
До боржника, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 ПК України, застосовано суму пені з ПДВ у загальному розмірі 232252,33 грн., зокрема:
1.1. Погашення суми податкового боргу відбулося за рахунок встановленого актом перевірки №28/12-32-14-09-07/31380846 від 16.01.2018 завищення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 (peг №9273023413 від 20.12.2017, строк нарахування зобов`язань за вищезазначеною декларацією 30.12.2017) на суму 1427537,00 грн. Загальна сума пені, нарахованої за період до 29.12.2017 складає 215517,46 грн.;
1.2. Після вручення податкового повідомлення-рішення від 08.02.2018 №0000321409 (дата вручення 15.02.2018), станом на 25.02.2018 - на дату граничного строку сплати грошового зобов`язання, залишилась не сплаченою сума 467676,00 грн., на яку нараховувалась пеня у сумі 16734,87 грн.;
2. Під час проведення перевірки встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку (з липня 2017 по листопад 2017), передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 144072349,79 грн.
Сума штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість, за порушення ст. 201 ПК України, становить 72036174,90 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000271409 від 08.02.2018, яке надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім - 15.02.2018.
Загальна сума боргу з податку на додану вартість становить 72969941,23 грн., з яких сума основного боргу складає 467676,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 72270012,90 грн. та пеня - 232252,33 грн.
Сума боргу боржника з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за порушення п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, становить 11468,66 грн, з яких сума основного боргу складає 9174,93 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2293,73 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0000301414 від 08.02.2018, що надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ним 15.02.2018.
Проведеною перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань всього у сумі 9174,93 грн. за період 1 кварталу 2015 - 3 кварталу 2017.
Загальна сума пені, нарахованої по податку на майно, відмінне від земельної ділянки, становить 1587,99 грн. за період квітня 2015 року - лютого 2015 року.
Загальна сума боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 13056,52 грн., з яких сума основного боргу складає 9174,93 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2293,73 грн. та пеня в розмірі 1587,86 грн.
Сума боргу боржника з податку на доходи фізичних осіб за порушення п. 51.1 ст. 51 розділу II, ст. 163, п.п.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167, п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.4.1 п. 168.1, 168.4 ст. 168, абз. а) п. 171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176 ПК України (за період жовтня 2014 - грудня 2017, виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0008281315 від 08.02.2018, яке надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 15.02.2018 уповноваженою особою боржника.
Загальна сума боргу з податку на доходи фізичних осіб становить 100362,86 грн., з яких сума основного боргу складає 12763,23 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82702,97 грн. та пеня в розмірі 4896,66 грн.
Сума боргу боржника з військового збору за порушення ст. 163, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. а)п. 171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176 ПК України, п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України (за період жовтень 2014, березень - грудень 2015, січень - квітень 2016, січень 2017) виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0008291315 від 08.02.2018, яке надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 15.02.2018 уповноваженою особою боржника, загальна сума боргу з військового збору становить 11851,68 грн., з яких сума основного боргу складає 1063,93 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10133,17 грн. та пені в розмірі 654,58 грн.
Сума штрафної (фінансової) санкції боржника за порушення законодавства встановленого гл. 2 п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 становить 812346,60 грн. (не забезпечено своєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в загальній сумі 162469,32 грн. з грудня 2014 по березень 2017) до підприємства відповідно до абз. 3 ч. І ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовано фінансову санкцію у п`ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої суми), яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №00000471404 від 08.02.2018 року, яке надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 15.02.2018 року уповноваженою особою боржника.
Загальна сума штрафних санкції з адміністративних штрафів та інших санкцій становить 365910,00 грн.
Сума штрафної (фінансової) санкції боржника за порушення гл. 1, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, а саме за 2014 рік становить 365400,00 грн., та сума штрафної (фінансової) санкції боржника за порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 46 ПК України, становить 510,00 грн., всього 365910,00 грн., які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0000261402 від 08.02.2018, що надіслано боржнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 15.02.2018 уповноваженою особою боржника.
Нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання боржником добровільно не сплачені, податкові повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою боржника та не оскаржено в порядку та у спосіб, встановлений ПК України, отже є узгодженими.
Заявлені вимоги кредитор обґрунтовує Актом перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (код ЄДРПОУ 31380846) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017" від 16.01.2018 №28/12-32-14-09-07/31380846, податковими повідомленнями-рішеннями від 08.02.2018, направленими та врученими боржнику.
Частиною 14.1.157. ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно ч. 14.1.175. ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 54.1., 54.3. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Частиною 58.1. ст. 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відтак, виходячи із змісту положень ст.ст. 57 - 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням.
Дослідженими у справі доказами підтверджується, що документальна позапланова перевірка боржника за результатами якої складено Акт від 16.01.2018 №28/12-32-14-09-07/31380846 проведена за період з січня 2014 - грудня 2017, за її підсумками боржнику направлено податкові повідомлення-рішення від 08.02.2018 (№0000261402, №0000261402, №0000271409, №0000281409, №0000291409, №0000301414, №0000471404, №0008261315, №0008271315, №0008281315, №0008281315, №0008291315, №0008301315, №0000321409).
Згідно інтегрованої картки платника рахунку податкові зобов`язання в поточному (2018) році за актом перевірки від 16.01.2018 виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 08.02.2018 в сумі 74269944,89 грн.; дата операції – 08.02.2018.
Повідомлення-рішення від 08.02.2018 не були оскаржені боржником, тому, у відповідності до п.п. 57.3 ст. 57 ПК України, граничний строк сплати грошового зобов`язання за вищевказаними повідомленнями-рішеннями настав у боржника через 10 календарних днів за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а саме 25.02.2018, тобто, у період після винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (03.10.2017).
Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що згідно вимог ПК України до моменту зміни та/або припинення податкового обов`язку платник податків є рівним з усіма платниками податків з питань оподаткування, оскільки законом визначено інші правила винекнення податкових обов`язків для платників податків, які перебувають в процедурі банкрутства.
Так, виходячи з приписів п. 1.3. ст. 1 ПК України, ч. 1 ст 7 та ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Законом про банкрутство.
Однією з основних засад господарського судочинства згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України є верховенство права.
У п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі №1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідно системний аналіз положень п. 1.3. ст. 1 ПК України та положень ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Оскільки у розумінні п. 1.3. ст. 1 ПК України вказаний кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом про банкрутство, а такі питання регулюються Законом про банкрутство, взявши до уваги те, що положеннями ст. 38 Закону про банкрутство (яка встановлює наслідки визнання боржника банкрутом внаслідок відкриття ліквідаційної процедури, що є однією із судових процедур у справі про банкрутство) встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), колегія суддів на підставі пп. 37.3. ст. 37 ПК України вважає, що приписами ст. 38 Закону про банкрутство передбачено підставу для припинення податкового обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до п. 33.1. ст. 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом, матиме наслідком порушення права такого боржника, яке визначене законодавством, на звільнення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що у свою чергу суперечить принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.
Разом з тим, не можуть бути прийняті до уваги аргументи апелянта, що суд першої інстанції безпідставно врахував дату прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та не звернув увагу на період виникнення грошового зобов`язання, оскільки, як вже зазначалось, в силу вимог ст.ст. 57 - 58 ПК України, грошові зобов`язання ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки на підставі податкових-повідомлень-рішень, виникли саме з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення (через 10 днів після отримання у разі не оскарження у судовому порядку). Тому оскільки боржник самостійно не подавав до контроючого органу податкові декларації, то за період проведення перервірки з 2014 по 2017 у останнього не існувало взагалі податкового боргу, оскільки під цим поняття законодавцем визначено (ч. 14.1.175 ст. 14 ПК України) саме суму узгодженого грошового зобов`язання, яка набуває такого статусу у двох випадках: самостійне подання декларацій або на підставі податкових повідомлень-рішень. У даному випадку податковий борг виник після визнання боржника банкрутом саме на підставі письмового повідомлення контролюючого органу про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, що оформлено відповідними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.02.2018, у зв`язку з чим не можуть бути прийняті до уваги посилання контролюючого органу на те, що до уваги має братись саме період проведення податкової перевірки.
Що стосується доводів скаржника про акти звірки взаємних розрахунків, які підписані уповноваженими особами ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" із визначенням відсутності заперечень щодо визначеної суми заборгованості, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень ст. 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми – ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, як зазначалося вище, передбачено законом (ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/14827/16 та від 16.04.2019 у справі №925/871/15
Колегія суддів зауважує, що наявність актів звірки розрахунків, які підписані боржником, тобто на думку апелянта акцептовані вимоги, жодним чином не впливає на звільнення останнього від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор банкрута – арбітражний керуючий Віскунов О.В. заперечував проти вимог кредитора, вказавши, що не визнає вимоги кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області за заявою (вих. №184/9/12-09 від 26.03.2018) у загальному розмірі 74273468,89 грн., оскільки кредитор звернувся до суду з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, а також відповідно до наведеної статті у боржника після визнання його банкрутом не виникає жодних додаткових зобов`язань, у т.ч. зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, отже після 03.07.2017 у ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" не виникає зобов`язань, у т.ч. зі сплати податків та зборів.
Колегія Східного апеляційного господарського суду також зазначає, що само по собі підписання уповноваженими особами ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" будь-яких актів звірки рахунків або самостійне визнання ними податкового боргу, який виник після визнання боржника банкрутом, з урахуванням вимог ст. 14 ПК України та ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, не зумовлює обов`язок банкрута сплачувати такі платежі і не робить заборгованість, визначену в таких актах обов`язковою для сплати.
За таких обставин колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зобов`язання боржника щодо сплати суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені (у цьому випадку узгодженого грошового зобов`язання, оскільки боржник не оскаржував повідомлення-рішення від 08.02.2018) виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто такі вимоги не мають характеру поточних кредиторських вимог і не підлягають задоволенню.
Крім того, як вставнолено судом апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №812/2100/17 касаційну скаргу ПАТ "Лисичанський склозавод" "Пролетарій" - задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №812/2100/17 скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ "Лисичанський склозавод" "Пролетарій" - задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Луганській області у справі №806 від 04.12.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача у справі зі змінами згідно з Наказом від 19.12.2017 №863.
При цьому, саме на виконання вказаного наказу податкового орган від 04.12.2017 №806 та на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, п. 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2017 №13811200000000036 про визнання банкрутом Товариства і було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 14.12.2017.
Отже, правові підстави для проведення податкової перевірки, за наслідком якої складено Акт від 16.01.2018 №28/12-32-14-09-07/31380846 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 14.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 - 14.12.2017" та прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 08.02.2018, якими обгрунтовуються кредиторські вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, визнано протиправним та скасовано постановою Верховного Суду. Тобто в судовому порядку встановлено відсутність правових підстав для призначення, у звязку з чим і проведення такої податкової перевірки на підставі якої контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08.02.2018 та заявлено виоги до банкрута у даній справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16 підлягає залишенню без змін.
Відмова у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України є підставою для віднесення судового збору за її подання на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 у справі №913/412/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя І.А. Шутенко
(У судовому засіданні 13.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано суддями 17.05.2019).
