донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.08.2017 р. справа №913/412/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі: за участю представників сторін від скаржника: від кредиторів: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4 не з’явилися ОСОБА_5 за довіреністю, ОСОБА_6 за довіреністю Публічного акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ
на ухвалу господарського суду
Луганської області
від
29.06.2017 р.
у справі за заявою:
№913/412/16 Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до боржника: про
Публічного акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16, зокрема, визнано грошові вимоги кредитора - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, до боржника - ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м. Лисичанськ Луганської області, в розмірі 339380грн. 60коп., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у 6 чергу.
Затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, за станом на 12.05.2017, у складі вимог наступних кредиторів, у тому числі:
ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, в розмірі 339380грн. 60коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212).
У мотивувальній частині ухвали господарського суду Луганської області від 29.06.2017р. по справі №913/412/16 суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК” частина вимог зі сплати судового збору в сумі 3200грн. 00коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника від 14.06.2017 №264 не включається до складу грошових вимог, оскільки ці вимоги не є грошовими в розумінні Закону №4212.
Ухвала суду першої інстанції в цій частині мотивована тим, що сума грошових вимог кредитора ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області до боржника є документально обґрунтованою. Враховуючи, що заявлені кредитором грошові вимоги до боржника з основного боргу – 313898грн. 74коп., 3% річних – 17552грн. 83коп., витрати зі сплати судового збору – 7929грн. 03коп., а всього в розмірі 339380грн. 60коп., є обгрунтованими, але оскільки ці вимоги не були заявлені у встановлений ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк, їх слід визнати та включити до реєстру вимог кредиторів у справі з погашенням у 6 чергу в ліквідаційній процедурі.
Публічне акціонерне товариство “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2/16 від 11.07.17 р. на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.06.17 р. по справі №913/412/16, в якій просить її скасувати в частині включення до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у 6 чергу грошових вимог кредитора - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК” (далі по тексту – ТОВ ВКФ «Старк») до боржника – ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” в розмірі 339380,60 грн. та прийняти нове, яким визнати грошові вимоги кредитора - ТОВ ВКФ «Старк» до боржника – ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” в розмірі 339380,60 грн. з погашенням в шосту чергу в ліквідаційній процедурі відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апелянт вважає, що ухвала господарського суду Луганської області від 29.06.2017р. по справі №913/412/16 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство “Лисичанський склозавод “Пролетарій” вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно того, що заявлені кредитором грошові вимоги по суті є конкурсними, але оскільки вони заявлені з пропуском строку, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», їх слід визнати та включити до реєстру вимог кредиторів у справі у 6 чергу. Апелянт вважає, що господарський суд Луганської області у цій частині повинен був керуватися нормами ч.4 ст.23 Закону України про банкрутство.
У відзиві на апеляційну скаргу кредитор ТОВ ВКФ «Старк» вважає, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції у повному обсязі з’ясовано обставини, які мають значення для справи, дотримано норми матеріального права та просить залишити апеляційну скаргу ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 29.06.2017р. по справі №913/412/16 – без змін.
ТОВ ВКФ «Старк» вважає, що його грошові вимоги, які підтверджені судовим рішенням, є безспірними, однак враховуючи, що кредитор звернувся з заявою до суду з пропуском встановленого для заявлення грошових вимог до боржника строку, його вимоги підлягають включенню до шостої черги у порядку черговості, встановленої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відзивів на апеляційну скаргу від інших сторін по справі до суду апеляційної інстанції не надано.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.17р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів: Геза Т.Д – головуючий суддя, судді Дучал Н.М., Склярук О.І.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій” на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.06.17 р. по справі №913/412/16, розгляд справи призначено на 01.08.2017р.
Від ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити участь свого представника в судове засідання.
Ст .102 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи, що ст. 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено скорочений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, та зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а також те, що клопотання про продовження строку, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України, ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” до суду апеляційної інстанції не надано, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.08.2017р. здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні апеляційної інстанції представників кредиторів, судова колегія встановила.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, буд.1, м. Лисичанськ Луганської області, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, до боржника ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м. Лисичанськ Луганської області, в розмірі 27552225грн. 93коп. (4 черга згідно ст.45 Закону №4212); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, тобто до 28.07.2016, на цей же строк призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_8
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, 11.04.2016 за №30255 здійснено оприлюднення оголошення про порушення справи №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м. Лисичанськ Луганської області.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закону №4212) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (абз.8 ч.1 ст.1 Закону №4212).
Грошове зобов’язання - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (абз.5ч.1 ст.1 Закону №4212).
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №4212 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В межах 30-денного строку, встановленого ч. 1 ст.23 Закону №4212 для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами, до господарського суду Луганської області із заявами про визнання грошових вимог звернулися конкурсні кредитори.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2016 визнано грошові вимоги до боржника кредиторів: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, в розмірі 140363237грн. 19 коп.; ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Лисичанськ Луганської області, в розмірі 8333498грн. 67коп., скасовано арешт з рухомого майна боржника.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.07.2016 визнано обґрунтованими додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, до боржника в розмірі 805286004грн. 66коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.07.2016 визнано обґрунтованими грошові вимоги кредитора - УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, до боржника в розмірі 13027667грн. 86коп. (2 черга згідно ст. 45 Закону №4212).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.10.2016 визнано вимоги кредиторів: ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, до боржника в загальному розмірі 1573931466грн. 65коп., ДПІ у м. Лисичанську Луганської області ГУ ДФС у Луганській області, до боржника в загальному розмірі 5387723грн. 13коп., Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, до боржника в загальному розмірі 15125120грн. 23коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 у справі №913/412/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017 у справі №913/412/16, апеляційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області, на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.10.2016 у справі №913/412/16 в частині невизнання грошових вимог з орендної плати за землю юридичних осіб податкового боргу у розмірі 1421329,25 грн. та пені у розмірі 29474,30 грн. – залишено без задоволення; апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМ України по Луганській області, на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.10.2016 у справі №913/412/16 в частині визначення розміру і черговості розподілу кредиторських вимог РВ ФДМУ по Луганській області - залишено без задоволення; апеляційну скаргу ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.10.2016 у справі №913/412/16 задоволено частково, в частині визначення кредиторських вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області в загальному розмірі 5387723,13 грн., ухвалу господарського суду Луганської області від 06.10.2016 у справі №913/412/16 – скасовано частково, визнано вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС України у Луганській області, до боржника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", в загальному розмірі 4860807,47 грн., з яких 4847145,32 грн. основний борг (3 черга згідно ст.45 Закону №4212) та 13662,15 грн. пеня з рентної плати та екологічного податку (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212). В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 06.10.2016 у справі №913/412/16 - залишено без змін, та зобов'язано розпорядника майна ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" - арбітражного керуючого ОСОБА_8, внести змінений розмір вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16.
20.06.2017р. до господарського суду Луганської області звернулося ТОВ “ВКФ “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, із заявою від 14.06.2017 №264, про грошові вимоги, у якій просить суд визнати поважним пропущений ним граничний строк на заявлення грошових вимог до боржника, прийняти його заяву та визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 342580грн. 60коп., з яких основний борг - 313898грн. 74коп., 3% річних – 17552грн. 83коп., витрати зі сплати судового збору - 7929грн. 03коп. відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2013 у справі №913/2093/13 у загальній сумі 339380,60 грн. та судовий збір у сумі 3200грн. 00коп., сплачений ТОВ “ВКФ “СТАРК” за подання до суду першої інстанції заяви у справі про банкрутство №913/412/16 про грошові вимоги до боржника.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ВКФ «Старк» посилається на додані до заяви копії документів, що підтверджують наявність заявлених ним грошових вимог, у т.ч. договір поставки продукції №1 від 08.12.2010, рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2013 у справі №913/2093/13, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі №913/2093/13, ухвала господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі №913/2093/13, платіжні доручення від 26.02.2015 №1402198, від 23.03.2015 №1402346, від 20.05.2015 №14202910, від 21.05.2015 №14202911.
Як вбачається із заяви ТОВ ВКФ “Старк”, заборгованість виникла у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язань за договором поставки продукції №1 від 08.12.2010р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.10.2013 у справі №913/2093/13 за позовом ТОВ ВКФ “Старк” до ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 378898грн. 75коп., 3% річних – 17552грн. 83коп., витрати зі сплати судового збору – 7929грн. 03коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі №913/2093/13 залишено без змін рішення суду першої інстанції у справі №913/2093/13.
На виконання рішення суду від 03.10.2013 у справі №913/2093/13 господарським судом Луганської області видано наказ від 02.12.2013р. про примусове виконання рішення.
Згідно ухвали господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі №913/2093/13 ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” надано розстрочку виконання рішення суду від 03.10.2013 у зазначеній справі - до 30.04.2014.
ВДВС Лисичанськоого МУЮ у Луганській області згідно постанови ВП №42367098 від 18.03.2014 відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Луганської області від 02.12.2013 №913/2093/13.
З постанови слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 09.01.2017, згідно якої закрито кримінальне провадження зареєстроване в ЄДРДС за №12015130240001651 від 30.07.2015, кредитору стало відомо про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
Боржником було частково сплачено основний борг в сумі 45000грн. 00коп. за платіжними дорученнями від 26.02.2015 №1402198, від 23.03.2015 №1402346, від 20.05.2015 №14202910, від 21.05.2015 №14202911.
Станом на дату звернення із заявою до суду першої інстанції у боржника залишилась непогашена заборгованість перед кредитором з основного боргу – 313898грн. 74коп., 3% річних – 17552грн. 83коп., витрати зі сплати судового збору – 7929грн.03коп., всього – 339380грн. 60коп.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Сума грошових вимог кредитора ТОВ ВКФ “Старк” до боржника в розмірі 339380грн. 60коп. є документально обґрунтованою.
У ч.4 ст.23 Закону №4212 зазначено, що кредитори вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Разом з тим, пропуск особою встановленого строку для звернення з конкурсними вимогами не має наслідком втрати такою особою статусу кредитора боржника. У цьому випадку змінюється лише статус таких грошових вимог, які не є конкурсними, а у відповідності до вимог п.4 ст.23 Закону №4212 погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Заявлені кредитором грошові вимоги до боржника з основного боргу – 313898грн. 74коп., 3% річних – 17552грн. 83коп., витрати зі сплати судового збору – 7929грн. 03коп., всього в розмірі 339380грн. 60коп. є обгрунтованими, але оскільки ці вимоги не були заявлені у встановлений ст.23 Закону №4212 строк, тому вони підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” у 6 чергу в ліквідаційній процедурі, згідно Закону №4212.
Як вбачається з заяви про грошові вимоги, ТОВ ВКФ “Старк” просив визнати грошові вимоги кредитора, в тому числі, 3200,00грн. судових витрат, сплачених за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до платіжного доручення №6 від 14.06.2017 ТОВ “ВКФ “Старк” до суду першої інстанції сплачено судовий збір у сумі 3200,00грн. за подання заяви про грошові вимоги до боржника (а.с.10).
Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що заявлена кредитором частина вимог зі сплати судового збору в сумі 3200грн. 00коп. за подання заяви про грошові вимоги до боржника від 14.06.2017 №264 до господарського суду Луганської області підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, як витрати, повязані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, з погашенням у першу чергу в ліквідаційній процедурі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2017р. у справі №915/1918/15.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 затверджено наданий розпорядником майна ОСОБА_8 реєстр вимог кредиторів у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, з урахуванням включення до цього реєстру грошових вимог кредитора ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, в розмірі 339380грн. 60коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212) та відмовлено у включенні до складу грошових вимог судового збору в сумі 3200грн. 00коп., сплаченого ТОВ "ВКФ "Старк" за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.
Судова колегія апеляційної інстанції, дослідивши заяву ТОВ “ВКФ “Старк” про грошові вимоги до боржника на підставі наявних у справі доказів, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ТОВ “ВКФ “Старк” в розмірі 339380грн. 60коп, які підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі та 3200,00 грн. - у першу чергу в ліквідаційній процедурі як витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Ухвала господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 в частині результатів розгляду грошових вимог ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області та затвердження реєстру вимог кредиторів в частині ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК” підлягає зміні.
Доводи ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ Луганської області не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.
За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 в частині включення до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у 6 чергу грошових вимог кредитора - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК” до боржника – ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” в розмірі 339380,60 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Публічне акціонерне товариство “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ Луганської області
Керуючись ст.49, 99, 101, 102, п.4 ч.1 ст.103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м.Лисичанськ Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 в частині включення до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у 6 чергу грошових вимог кредитора - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК” до боржника – ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” в розмірі 339380,60 грн. - залишити без задоволення.
Пункт 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 в частині результатів розгляду грошових вимог ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області змінити, виклавши у наступній редакції :
«Визнати грошові вимоги кредитора - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, до боржника - ПАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м. Лисичанськ Луганської області, в розмірі 339380грн. 60коп., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та задоволенню у 6 чергу.
Визнати витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області з грошовими вимогами до боржника у сумі 3200,00 грн. з погашенням в першу чергу в ліквідаційній процедурі як витрати, повязані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді».
Абзац 10 пункту 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 29.06.2017 р. у справі №913/412/16 в частині затвердження реєстру вимог кредиторів - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області змінити, виклавши у наступній редакції:
«ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “СТАРК”, с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, в розмірі 339380грн. 60коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212); витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у сумі 3200,00грн. (1 черга згідно ст.45 Закону №4212)»
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Судді : Н.М. Дучал
ОСОБА _3
