донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.07.2016 справа №913/412/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді
Мартюхіна Н.О. Будко Н.В., Геза Т.Д.
за участі представників сторін: від апелянта: від кредитора ПуАТ "Укрексімбанк": від кредиторів: розглянувши апеляційну скаргу
не з'явились; Кайдашов В.С. - за довіреністю №010-01/3283 від 26.04.2013р.; не з'явились; Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області
на ухвалу господарського суду
Луганської області
від
16 червня 2016 року
у справі
№ 913/412/16 (суддя Ковалінас М.Ю.)
за заявою
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до боржника
Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області
про
банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року визнано обґрунтованими грошові вимоги до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області кредитора - Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ, в розмірі 140363237 грн. 19 коп., з яких 129690522 грн. 29 коп. - основний борг; інфляційні витрати - 3043346 грн. 76коп.; 3% річних - 5262832 грн. 12 коп.; судовий збір -206460 грн. 00коп. (4 черга згідно ст. 45 Закону №4212), пеня - 2160076 грн. 02 коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212); кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Лисичанськ Луганської області, в розмірі в розмірі 8333498 грн. 67 коп., у т.ч. заборгованість за активну електроенергію - 5433564 грн. 32 коп., заборгованість за перетоки реактивної електроенергії - 10528 грн. 18 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії - 38020 грн. 48 коп., інфляційні нарахування - 1807432 грн. 66 коп., 3% річних - 191093 грн. 70 коп. (4 черга згідно ст. 45 Закону №4212); пеня - 852859 грн. 33 коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212); скасовано арешт з рухомого майна боржника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, буд. 1, м. Лисичанськ Луганської області, та інші обмеження щодо розпорядження його майном, згідно зазначеного переліку; призначено розгляд справи та заяв кредиторів: ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, у судовому засіданні; зобов'язано інших учасників справи про банкрутство вчинити вказані процесуальні дії.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, боржник - Публічне акціонерне товариство "Лисичанський склозавод "Пролетарій" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16 в частині щодо визнання кредиторських вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у повному обсязі.
В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що із заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про грошові вимоги до боржника вбачається, що кредитор посилається на наявність грошових вимог до ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на підставі рішень господарського суду Луганської області від 17.09.2012 року у справі №11/5014/1672/2012, від 20.06.2013 року у справі №29/5014/2136/2012, від 25.06.2013 року у справі №17/5014/2140/2012, від 31.07.2013 року у справі №9/5014/2135/2012, а також ухвали господарського суду Луганської області від 16.06.2014 року у справі №9/5014/2135/2012.
Всі перелічені рішення господарського суду Луганської області були відстрочені строком на 60 календарних місяців згідно з ухвалами того ж суду у вищевказаних господарських справах.
З наведених підстав боржник вказує, що вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними, а не конкурсними та можуть бути заявлені у такій якості після винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 року прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" до провадження з призначенням судового засідання на 13.07.2016 року.
12.07.2016 року через канцелярію суду від ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, в якому скаржник, посилаючись на намір додаткового обґрунтування доводів та надання додаткових доказів щодо викладених обставин у апеляційній скарзі, просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги, призначений на 13.07.2016 року, на іншу дату.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 13.07.2016 року від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", кредитор у справі надав свої пояснення стосовно законності та обґрунтованості оскаржуваного процесуального документу, просив суд апеляційну скаргу ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року залишити без змін.
З урахуванням того, що в тексті апеляційної скарги ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" вказує на незаконність та необґрунтованість всієї оскаржуваної ухвали, а зі змісту та резолютивної частини просить скасувати в частині визнання вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2016 року було зобов'язано апелянта надати пояснення стосовно того, в якій частині чи в цілому оскаржується ухвала господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16.
Крім того, у судовому засіданні 13.07.2016 року, представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пояснив, що в копії апеляційної скарги, яка надійшла на їхню адресу, боржник просить скасувати ухвалу господарського суду від 16.06.2016 року у справі №913/412/16, якою визнано грошові вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", хоча, по суті, в раніше згаданій ухвалі суд відклав розгляд заяви про грошові вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до боржника на 19.07.2016 року та вимоги цього кредитора ще не вирішені по суті.
З огляду, на це, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2016 року було зобов'язано апелянта направити копію апеляційної скарги (№2/16 від 21.06.16р.) ПАТ "НАК "Нафтогаз України", яка подавалась до апеляційного суду.
Вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2016 року ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" не виконані, будь-яких додаткових обґрунтувань чи доказів від боржника до суду не надійшло.
27.07.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник кредитора - Публічного акціонерного товариства "Український експортно-імпортний банк", який із доводами викладеними у відзиві ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на апеляційну скаргу та доповненнях до нього, просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники апелянта та інших кредиторів, окрім вказаного, у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Представниками ініціюючого кредитора - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та кредитора - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в судовому засіданні 13.07.2016 року були надані пояснення, в яких вони просили залишити апеляційну скаргу боржника без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Пояснення зафіксовані технічними засобами запису судового засідання.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст.102 ГПК України). При цьому, суд обмежений законодавчо встановленим граничним процесуальним строком такого розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Апеляційний господарський суд, у зв'язку з необхідністю усунення та недопущення розбіжностей викладених в тексті апеляційної скарги та її резолютивній частині, необхідністю конкретизування непогодження апелянта із частиною, яка на його думку є оскаржуваною, у своїй ухвалі від 13.07.2016 року зобов'язав апелянта надати пояснення стосовно того, в якій частині чи в цілому оскаржується ухвала господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16. Однак, вимоги викладені у вказаній ухвалі ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" були проігноровані. Будь-яких уточнень чи додаткових обґрунтувань від боржника до суду не надходило, заяв та клопотань у тому числі також не надано.
З огляду на викладене, суд дослідивши вимоги та проаналізувавши доводи викладені в апеляційній скарзі, враховуючи обмежений 15-денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також прийнявши до уваги повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, вважає за необхідне розглянути по суті апеляційну скаргу ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16 в частині визнання кредиторських вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з бази даних Електронної системи "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС), ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.2016 року заява ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 31.03.2016 року.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 року за заявою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" відповідно до ст.ст. 1, 10-11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (далі за текстом - Закон №4212); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, до 28.07.2016 року, призначено на цей термін розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 07.092.2013 року видане Міністерством юстиції України), якого зобов'язано надати до суду в строк до 13.05.2016 року відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів, спільно з боржником провести інвентаризацію майна боржника у строк до 30.05.2016 року, повідомити про дату попереднього засідання суду усіх кредиторів, щодо грошових вимог яких є заперечення боржника та розпорядника майна.
Офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження справи про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Віскунова О.В. (свідоцтво НОМЕР_1 від 07.092.2013 року видане Міністерством юстиції України) розміщено на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 11.04.2016 року, номер публікації № №30255.
В межах тридцятиденного строку на подання заяв кредиторів, встановленого ч. 1 ст. 23 Закону №4212, який сплинув 10.05.2016 року, до господарського суду Луганської області звернулася із заявою №31/13-1745 від 05.05.2016 року про визнання грошових вимог до боржника, серед інших, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в розмірі 140365993грн. 19 коп.;
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16, серед іншого, визнано обґрунтованими грошові вимоги кредитора - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в розмірі 140363237грн. 19 коп., (з яких 129690522грн. 29коп. - основний борг; інфляційні витрати - 3043346грн. 76коп.; 3% річних - 5262832грн. 12коп.; судовий збір - 206460 грн. 00коп. (4 черга згідно ст. 45 Закону №4212), пеня - 2160076 грн. 02 коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212)) до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій".
Господарський суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявлені кредитором є конкурсними, тобто виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, тому кредитор правомірно звернувся до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог, незалежно від строку настання виконання зобов'язань боржником, оскільки незвернення кредитора із своїми грошовими вимогами до боржника, в межах встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку, тягне за собою не визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство й призведе до погашення його вимог у шосту чергу, замість 4-ї, тобто кредитор фактично буде позбавлений свого законного права на участь у зборах кредиторів, комітеті кредиторів, задоволенні його вимог в порядку передбаченому Законом №4212.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора та конкурсних кредиторів, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року №4212-VI, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Із матеріалів справи вбачається, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Луганської області із заявою (вих.31/13-1745 від 05.05.2016р.) про грошові вимоги до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в розмірі 140363237 грн. 19 коп., з яких 129690522 грн. 29 коп. - основний борг; інфляційні витрати - 3043346 грн. 76 коп.; 3% річних - 5262832 грн. 12 коп.; судовий збір - 206460 грн. 00 коп., пеня - 2160076 грн. 02 коп., на підтвердження вказаної заборгованості заявник вказав, що вона виникла на підставі рішень господарського суду Луганської області від 17.09.2012 у справі №11/5014/1672/2012, від 20.06.2013 у справі №29/5014/2136/2012, від 25.06.2013 у справі №17/5014/2140/2012, від 31.07.2013 у справі №9/5014/2135/2012.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що заборгованість виникла, зокрема:
- у справі №17/5014/2140/2012, в наслідок невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань (часткової сплати боргу) відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №1021145/ОГЭ-06/10-2840 від 15.12.2010 року, відповідно до якого ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" було поставлено протягом січня 2011 року - серпня 2011 року природний газ на суму 129615210,18 грн.; стягнуто основного боргу в сумі 68490210,18 грн., пені в сумі 827210,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 1798695,23 грн., 3% річних в сумі 2905765,50 грн., виконання рішення відстрочено строком на 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили;
- у справі 29/5014/2136/2012, в наслідок невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань (часткової сплати боргу) відповідно до укладеного між сторонами договору поставки природного газу №1021146/ОГЭ-06/10-2841 від 16.12.2010 року, відповідно до якого ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" було поставлено протягом січня 2011 року - серпня 2011 року природний газ на суму 31341405 грн. 82 коп.; стягнуто основного боргу в сумі 31341405,82 грн., пені в сумі 451205,06 грн., інфляційні нарахування в сумі 922119,72 грн., 3% річних в сумі 1437231,42 грн., виконання рішення відстрочено строком на 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили
- у справі 9/5014/2135/2012, в наслідок невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань (часткової сплати боргу) відповідно до укладеного між сторонами договору поставки природного газу №1120614/ОГЭ-06/11-627 від 30.08.2011 року, відповідно до якого ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" було поставлено протягом серпня 2011 року - вересня 2011 року природний газ на суму 129615210 грн. 18 коп.; стягнуто основного боргу в сумі 19017577,83 грн., пені в сумі 158326,63 грн., інфляційні нарахування в сумі 204606,47 грн., 3% річних в сумі 525089,30 грн., виконання рішення відстрочено строком на 60 місяців з дня набрання рішенням законної сили
- у справі 11/5014/1627/2012, в наслідок невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань (часткової сплати боргу) відповідно до укладеного між сторонами договору поставки природного газу №1120614/ОГЭ-06/11-628 від 30.08.2011 року, відповідно до якого ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" було поставлено протягом серпня 2011 року - вересня 2011 року природний газ на суму 10841328 грн. 46 коп.; стягнуто основного боргу в сумі 10841328,46 грн., пені в сумі 723333,43 грн., інфляційні нарахування в сумі 117925,34 грн., 3% річних в сумі 267620,48 грн.; ухвалою суду від 14.06.13р. виконання рішення відстрочено строком на 60 місяців.
Вказаними рішеннями суди встановили, що боржник - ПАТ "Лисичанський склозавод «Пролетарій" свої зобов?язання по сплаті за поставлений газ за вищевказаними договорами не виконав, у зв'язку з чим, виникла заборгованість яка в сукупності складає 129690522,29 грн. основного боргу, строк оплати якої закінчився остаточно у вересні 2011 року.
Тобто, вказана заборгованість виникла внаслідок невиконання умов договорів укладених між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій". Перелічені рішення господарських судів Луганської області встановили суми та підтвердили такі заборгованості.
Посилання ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на виникнення заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", на підставі рішень господарських судів, строк виконання яких відстрочено на 60 місяців, не приймаються до уваги з огляду на неправильне тлумачення апелянтом поняття моменту виникнення зобов'язання та поняття строку виконання рішення.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що саме виконання вищезазначених рішень суду було відстрочено, а ні виконання зобов'язання з оплати боржника.
Відстрочка - це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому, строк виконання грошового зобов'язання боржника перед кредитором та обов?язок його виконання жодним чином не змінюється. Тобто, відстрочка виконання рішення суду не впливає на сам момент виникнення грошового зобов'язання боржника, а є самостійним процесуальним інструментом на стадії виконання рішення суду.
У зв?язку з чим, борг в сумі 140363237 грн. 19 коп. є грошовим боргом боржника перед кредитором, строк виконання якого настав протягом січня 2011 року - вересня 2011 року, внаслідок невиконання певних договорів поставки природнього газу, - тобто до порушення справи про банкрутство та є конкурсними, а ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" має статус конкурсного кредитора та правомірно визнаний таким.
Враховуючи наявні в матеріалах докази колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимоги кредитора ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є обґрунтованими та документально підтвердженими.
Частиною першою ст. 23 Закону про банкрутство, встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Віднесення кредитора до конкурсного чи поточного пов'язане із строком виникнення вимог, який встановлений за цивільно-правовим договором між кредитором та боржником.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника (набранням рішень законної сили), а отже, виходячи із системного аналізу норм законодавства вимоги заявлені кредитором є конкурсними.
Отже, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає, що вимоги заявлені кредитором ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є конкурсними, тому кредитор правомірно звернувся до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог, незалежно від строку настання виконання зобов'язань боржником.
Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати на оплату судового збору. Апеляційний господарський суд зазначає, що вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині 2756 грн. 00 коп. - сплаченого ним судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство боржника не є грошовими у розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство та правомірно були відхилені судом першої інстанції, й віднесення до реєстру вимог кредиторів окремо, як вимогу, що підлягає задоволенню у 1 чергу згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає з огляду на наведені приписи чинного законодавства, не звернення кредитора із своїми грошовими вимогами до боржника, в межах визначеного ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство строку, тягне за собою не визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство й призводить до погашення його вимог у шосту чергу, замість 4-ї, тобто кредитор фактично буде позбавлений свого законного права на участь у зборах кредиторів, комітеті кредиторів, задоволенні його вимог в порядку передбаченому Законом №4212.
Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Луганської області дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про визнання обґрунтованими грошових вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до боржника ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в розмірі 140363237 грн. 19 коп., з яких 129690522 грн. 29 коп. - основний борг; інфляційні витрати - 3043346 грн. 76 коп.; 3% річних - 5262832 грн. 12 коп.; судовий збір - 206460грн. 00коп. (4 черга згідно ст. 45 Закону №4212), пеня - 2160076 грн. 02 коп. (6 черга згідно ст. 45 Закону №4212).
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16 в частині визнання грошових вимог Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 16.06.2016 року у справі №913/412/16 в частині визнання грошових вимог Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді : Н.В. Будко
Т.Д. Геза
