Справа № 2-641/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 рокуКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі Таран К.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -
в с т а н о в и в:
26 лютого 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те, що 24 липня 2008 року ОСОБА_3 взяв у позивача в борг 1200 євро, що еквівалентно 12000 грн. 00 коп. На підтвердження укладеного договору позики відповідач ОСОБА_3 власноруч написав розписку про повернення боргу не пізніше 24 вересня 2008 року. Однак на сьогоднішній день ОСОБА_3 гроші не повернув та відповідно свої зобовязання не виконав. У встановлений договором термін ОСОБА_3 борг не повернуві від виконання зобовязання ухиляється до теперішнього часу. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 12000 грн. 00 коп. суму пені у розмірі 25440 грн. 00 коп., три проценти річних за прострочення повернення позики в розмірі 209 грн. 00 коп., проценти за користування позикою у розмірі 1077 грн. 00 коп. та судові витрати у повному обсязі.
13 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином причину неявки суду не сповістив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 24 липня 2008 року було укладено Договір позики на суму 12000 грн. 00 коп., що складає 12000, 00 Євро на момент укладання Договору за курсом НБУ із строком виплати боргу до 24.09.2008 року. Даний Договір позики посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр за № 9756 (а. с. 20).
Договір підписано обома сторонами, а тому сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, про що свідчить особистий підпис відповідача.
Відповідач у встановлений договором строк борг не повернув, вирішити спір у позасудовому порядку відмовився. На неодноразові звернення ОСОБА_2 до відповідача про повернення боргу, ОСОБА_3 не реагує.
У відповідності зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений законом термін, одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або
розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно стаття 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання,
відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, бо випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або
інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими
ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня
пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено
договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або
законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти
виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно стаття 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього
Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення
позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції визначений: у жовтні 2008 року 101,7; у листопаді 2008 101,5; у січня 2009 102,9; у лютому 2009 101,5; у березні 2009 -101,4. Сума індексу інфляції складає 1349,09 грн.
Крім того, 3% річних від простроченої суми складають: еквівалент 1200 євро х 3% : 365 днів х 12 днів прострочки = 20,91 євро, що складає 209 грн.
Загальна сума процентів за користування позикою складає 1077 грн. (1200 євро х 12 % річних (облікова ставка НБУ) : 365 днів х 273 дня користування коштами = 107,7 євро, що дорівнюється 1077 грн.).
Загальна сума пені за договором позики складає 25440 грн. (пеня в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, що станом на 24 квітня 2009 року складає: еквівалент 1200 Євро х 1% х 212 = 2544 Євро, що складає 25440 грн.), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума, яка визначається як: сума основного боргу за договором позики 12000 грн. 00 коп. + проценти за договором позики 209 грн. 00 коп. + індекс інфляції 1394 грн. 09 коп. + 12% річних 1077 грн. 00 коп. + пеня у розмірі 1 % від суми простроченого платежу 25 440 грн. 00 коп., а всього 40 120 грн. 09 коп.
На підставі ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 150,00 грн. з яких:
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу за договором позики 12000 грн. 00 коп. + проценти за договором позики 209 грн. 00 коп. + індекс інфляції 1394 грн. 09 коп. + 12% річних 1077 грн. 00 коп. + пеня у розмірі 1 % від суми простроченого платежу 25 440 грн. 00 коп., а всього 40 120 грн. 09 коп., судові витрати у сумі 150 грн. 00 коп., а всього суму у розмірі 40270 грн. 09 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя О. В. Нізік