Справа № 2-641/11
Номер провадження 2/1109/46/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі
головуючого: Куценка О.В.
при секретарі: Юрко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", треті особи по справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову Обласне комунальне підприємство «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", треті особи по справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову Обласне комунальне підприємство«Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
До початку розгляду справи по суті надав уточнення до позовної заяви, згідно яких свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому та його батькам - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, які прийняли спадщину, були його дружина - ОСОБА_7 та позивач. Спадщину прийняли у встановленому законом порядку.
Після смерті ОСОБА_7, позивач - єдиний із спадкоємців першої черги за законом який прийняв спадщину.
Вказує, що має право на зазначену вище квартиру.
Після звернення до Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», з'ясував, що право власності на зазначену вище квартиру зареєстровано за сторонньою особою. Так, третейським суддею Лужан Наталією Миколаївною 25 травня 2003 року було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири та було визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру.
В подальшому 28 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладеного договір купівлі-продажу, згідно умов якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 зазначену квартиру. ОСОБА_4 відчужив дану квартиру ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 14.03.2007 р., р.№587.
ОСОБА_5, в свою чергу, продав вказану квартиру ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 11.08.2008 р., р.№3598.
11 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" було укладено договір іпотеки, р.№3603, згідно умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку спірну квартиру. На підставі вказаного договору було внесено в Єдиний державний реєстр заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження даної квартири та до Єдиного реєстру іпотек було внесено запис про передання в іпотеку даної квартири.
Вказує, що наміру на відчуження квартири ні він, ні його батьки не мали, третейська угода про передання справи на розгляд третейського суду та рішення третейського суду скасовані, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1, повернути у його власність квартиру, шляхом визнання за ним права власності на зазначену квартиру, визнати недійсним договір іпотеки квартири та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири та з Державного реєстру іпотек запис про передання в квартири в іпотеку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В подальшому, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву, в якій, позовні вимоги визнав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявку суду не повідомив.
Представник відповідача ВАТ "Державний ощадний банк України" в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки в суд не сповістив. Надіслав до суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа по справі ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявку суду не повідомив.
Третя особа по справі ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявку суду не повідомив. Прийнявши участь в минулих засіданнях, позовні вимоги не визнав.
Третя особа по справі ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявку суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу та ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. Дана квартира належала їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 9 листопада 1998 року, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів за р. № 26490.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, які прийняли спадщину, були його дружина - ОСОБА_7 та позивач. Спадщину вони прийняли шляхом вступу у фактичне управління та володіння спадковим майном, так, як проживали у вказаній квартирі до і після смерті спадкодавця, що підтверджується матеріалами спадкової справи, наданої на запит суду.
Після смерті ОСОБА_7, позивач - єдиний із спадкоємців першої черги за законом який прийняв спадщину, так, як прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи, наданої на запит суду.
Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 позивач мав право на вказану квартиру - як один із співвласників квартири відповідно до свідоцтва про право власності на житло (1/3 частина квартири), як спадкоємець ОСОБА_8 (1/6 частина квартири) та як спадкоємець ОСОБА_7 (1/2 частина квартири).
25 травня 2003 року третейським суддею Лужан Наталією Миколаївною було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру.
Даним рішенням третейського суду було визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та було визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру.
В подальшому 28 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладеного договір купівлі-продажу, згідно умов якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 зазначену квартиру. ОСОБА_4 відчужив дану квартиру ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 14.03.2007 р., р.№587.
ОСОБА_5, в свою чергу, продав вказану квартиру ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 11.08.2008 р., р.№3598.
Зазначене підтверджується матеріалами інвентарної справи, наданими на запит суду.
11 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" було укладено договір іпотеки, р.№3603, згідно умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку спірну квартиру.
На підставі вказаного договору іпотеки в Єдиний державний реєстр заборон відчуження нерухомого майна було внесено запис від 11.08.2008 р. №7722372, контрольна сума В6Д2576Е6А про заборону відчуження даної квартири. Також, до Єдиного реєстру іпотек було внесено запис від 11.08.2008 р. №7758085, контрольна сума ЗБЕ1ВЕД0Д4 про передання в іпотеку даної квартири.
Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та витягом з Єдиного реєстру іпотек.
Суд вважає доведеним той факт, що позивач не мав наміру відчужувати належну йому частину квартири, договір купівлі-продажу квартири не укладав, третейську угоду не підписував та не брав участі при розгляді справи третейським судом зважаючи на наступне. Рішенням Кіровського районного суду від 24.11.2011 року рішення третейського суду від 25.05.2003 року було скасовано.
Згідно ч.2 ст. 369 ЦК України, яка визначає порядок здійснення права спільної сумісної власності, згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Ст. 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу будь-якого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару належить виключно власникові товару. Відповідно до викладеного зміст договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1 суперечить вимогам ст. ст. 369, 658 ЦК України.
Ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою ст. 203 ЦК України. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин, укладені в подальшому договори, направлені на відчуження вказаної квартири є незаконними.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція, як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма ч. 1 ст.216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.
Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублено власником, або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, в даному випадку немає необхідності визнавати недійсними договори відчуження вказаної квартири, які були укладені після винесення скасованого рішення третейського суду, а позивач має право вимагати від ОСОБА_3 повернення у його власність вказаної квартири.
Суд доходить висновку, що зазначений договір іпотеки є недійсним, враховуючи положення ст. 317 ЦК України зі змісту якої вбачається, що право розпорядження майном належить виключно власнику майна, за винятком випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 5 ЗУ Про іпотеку» предметом іпотеки може бути об'єкт нерухомого майна за умови, якщо таке нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності. Так, як фактично позивач є власником, переданого в іпотеку майна, а своєї згоди на передачу даного майна в іпотеку він не надавав та не підписував зазначений договір іпотеки, зміст даного договору суперечить вимогам законодавства, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.
За зазначених обставин підлягає виключенню з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 11.08.2008 р. №7722372, контрольна сума В6Д2576Е6А про заборону відчуження даної квартири та підлягає виключенню з Єдиного реєстру іпотек запис від 11.08.2008 р. №7758085, контрольна сума ЗБЕ1ВЕД0Д4 про передання в іпотеку даної квартири.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 55 ЗУ «Про третейські сиди», ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 203, 215, 216, 317, 369, 657, 658 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 213, 215, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", треті особи по справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову Обласне комунальне підприємство«Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 11 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ "Державний ощадний банк України", р.№3603.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 11.08.2008 р. №7722372, контрольна сума В6Д2576Е6А про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3.
Виключити з Державного реєстру іпотек запис від 11.08.2008 р. №7758085, контрольна сума 3БЕ1ВЕД0Д4 про передання в іпотеку квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Куценко
