Єдиний державний реєстр судових рішень
Постанова
Іменем України
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 2-641/11
провадження № 61-17097св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1 ,
боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батик Артем Олегович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 наухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 20 липня 2023 року в складі судді: Стрілецької О. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю., Павицької Т. М.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О., в якій просив:
забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1;
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Батика А. О., які полягають в тому, що він без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належно винесеної ним постанови про її прийняття до провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив процесуальне законодавство про виконавче провадження;
скасувати постанову, винесену 19 липня 2022 року виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2023 року:
визнано зловживанням процесуальним правом ОСОБА_2 ;
повернуто без розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О.;
застосовано до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу та стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України, штраф в сумі 776,70 грн, що складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
дослідивши скаргу на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Батика А. О. та матеріали цивільної справи № 2-641/11, встановлено наступне. З матеріалів цивільної справи № 2-641/11 встановлено, що 31 травня 2023 року ОСОБА_2 звертався до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/19/23, в якій, серед інших вимог, також просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 року заявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу було повернуто та 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії державного виконавця Батика А. О., які полягають у тому, що без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належної винесеної ним постанови про прийняття її до свого провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову від 19 липня 2022 року, винесену виконавцем Батиком А.О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою;
згідно з ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду скарги у частині вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця Батика А. О. від 19 липня 2022 року; скарга в цій частині залишена без розгляду. Копію ухвали суду від 06 червня 2023 року ОСОБА_2 отримав особисто 09 червня 2023 року, що підтверджується його особистим підписом в розписці про отримання процесуального документу. Ухвала суду від 06 червня 2023 року набрала законної сили;
у подальшому 12 червня 2023 року ОСОБА_2 повторно звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/22/23, в якій, серед інших вимог, також просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 року заявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу було повернуто. 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу та 10 грудня 2021 року заяву з урахуванням уточнень. 31 травня 2023 року подано чергову скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії державного виконавця Батика А. О., які полягають у тому, що без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належно винесеної ним постанови про прийняття її до свого провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову від 19 липня 2022 року, винесену виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою;
ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 червня 2023 року (номер провадження 4-с/295/22/23) у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , поданою 12 червня 2023 року на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира та скасування постанови від 19 липня 2022 року відмовлено на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки є такі, що набрали законної сили ухвали суду, постановлені за результатами розгляду скарг за участі тих самих осіб, про той самий предмет і з тих самих підстав. Копія ухвали суду від 19 червня 2023 року направлена ОСОБА_2 19 червня 2023 року на поштову адресу, зазначену ним в скарзі. Ухвала суду від 19 червня 2023 року набрала законної сили;
05 липня 2023 року ОСОБА_2 втретє звернувся зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/23/23, в якій просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 року заявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу повернуто та 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Батика А. О., які полягають в тому, що він без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належно винесеної ним постанови про її прийняття до провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чи свідомо порушив процесуальне законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову, винесену 19 липня 2022 року виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою;
ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 липня 2023 року визнано зловживанням процесуальним правом ОСОБА_2 подання 05 липня 2023 року втретє скарги на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О., яка вже двічі вирішувалась судом; повернуто без розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика Артема Олеговича. Копію ухвали суду від 12 липня 2023 року ОСОБА_2 отримав особисто 13 липня 2023 року, ОСОБА_2 не скористався правом на оскарження ухвал суду від 06 червня 2023 року, від 19 червня 2023 року та від 12 липня 2023 року, тобто погодився з ними;
14 липня 2023 року ОСОБА_2 вчетверте звертається зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 та про скасування постанови від 19 липня 2022 року. Дослідивши зміст скарг від 31 травня 2023 року, від 12 червня 2023 року, від 05 липня 2023 року, та від 14 липня 2023 року встановлено, що всі чотири скарги мають ідентичне обґрунтування неправомірних дій державних виконавців, заявлені ідентичні за змістом вимоги щодо державного виконавця Батика А. О., скарги практично дослівно відтворюють одна одну. Суд зазначив, що відсутність в скаргах від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року вимог до державних виконавців Бовсуновського М. М., Федовець А. Є., Василюк К. Е. жодним чином не впливає на ту обставину, що скарги є аналогічними, оскільки вони всі містять однакові вимоги до державного виконавця Батика А. О. та обґрунтовуються тими ж самими обставинами. Єдина відмінність скарг від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року полягає в тому, що в скарзі від 14 липня 2023 року по її тексту міститься посилання на подачу скарги від 05 липня 2023 року. Зі змісту скарги не встановлено нових підстав чи інших обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує неправомірні дії державного виконавця;
положення статті 44 ЦПК України презюмують обов`язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Згідно з ухвалою від 05 липня 2023 року визнано зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 неодноразове звернення до суду зі скаргами з ідентичними вимогами, незважаючи на що на наступний же день заявник вчетверте подає аналогічну за змістом скаргу. Нормами частини третьої статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Тому суд повторно визнав зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 подання вчетверте аналогічної скарги на дії державного виконавця Батика А. О. та повторно повертає її без розгляду, що є наслідком зловживання заявником своїми процесуальними правами;
беручи до уваги те, що ОСОБА_2 14 липня 2023 року вчетверте поспіль подав скаргу про визнання неправомірними дій державного виконавця Батика А. О. та про скасування постанови від 19 липня 2022 року, тобто вчетверте ініціює вирішення питання, яке вже вирішено судом, зокрема, ухвалами суду від 06 червня 2023 року, від 19 червня 2023 року, згідно ухвали суду від 12 липня 2023 року такі дії ОСОБА_2 визнані зловживанням процесуальними правами на звернення до суду, які набрали законної сили, при цьому не посилається на інші підстави або обставини, суд повторно визнав такі дії заявника зловживанням процесуальними правами, а тому на підставі статей 43, 44, 144, 148 ЦПК України, суд вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу з метою спонукання заявника припинити зловживання процесуальними правами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
ОСОБА_2 31 травня 2023 року звертався до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира. Ухвалою Богунського районного суду від 06 червня 2023 року (номер провадження 4-с/295/19/23) відмовлено в задоволенні його клопотання про поновлення процесуального строку на подання до суду скарги, у частині вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця Батика А. О. від 19 липня 2022 року, скарга в цій частині залишена без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили;
12 червня 2023 року ОСОБА_2 повторно звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира. Ухвалою Богунського районного суду від 19 червня 2023 року (номер провадження 4-с/295/22/23) у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 відмовлено на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки є такі, що набрали законної сили ухвали суду, постановлені за результатами розгляду скарг за участі тих самих осіб, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвала суду набрала законної сили;
05 липня 2023 року ОСОБА_2 втретє звернувся зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. Ухвалою Богунського районного суду від 12 липня 2023 року (номер провадження 4-с/295/23/23) визнано зловживанням процесуальним правом ОСОБА_2 подання втретє скарги на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О., яка вже двічі вирішувалась судом. Ухвала суду набрала законної сили;
14 липня 2023 року ОСОБА_2 вчетверте звертається зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 та про скасування постанови від 19 липня 2022 року. Установлено, що всі чотири скарги мають ідентичне обґрунтування неправомірних дій державних виконавців, заявлені ідентичні за змістом вимоги щодо державного виконавця Батика А. О., і ці скарги практично дослівно відтворюють одна одну;
відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Ухвалою суду від 12 липня 2023 року визнано зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 неодноразове звернення до суду зі скаргами з ідентичними вимогами. У той же час, не зважаючи на це, на наступний день ОСОБА_2 . вчетверте подає аналогічну за змістом скаргу до суду;
неодноразове звернення ОСОБА_2 зі скаргами аналогічного змісту призводить до безпідставного витрачання процесуального часу, яке необхідне для вирішення інших справ, які перебувають в провадженні, тобто перешкоджає здійсненню правосуддя та суперечить завданням судочинства;
відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали;
зважаючи на те, що ОСОБА_2 14 липня 2023 року вчетверте поспіль подав скаргу про визнання неправомірними дій державного виконавця Батика А. О. та про скасування постанови від 19 липня 2022 року, тобто вчетверте ініціює вирішення питання, яке вже вирішено судом, зокрема, ухвалами суду від 06 червня 2023 року, від 19 червня 2023 року, а згідно ухвали суду від 12 липня 2023 року дії ОСОБА_2 визнані зловживанням процесуальними правами на звернення до суду, які набрали законної сили, при цьому не посилається на інші підстави або обставини, місцевий суд правильно вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу з метою спонукання заявника припинити зловживання процесуальними правами.
Аргументи учасників справи
27 листопада 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 20 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, в якій просив:
скасувати оскаржені судові рішення;
направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження;
скасувати стягнення з ОСОБА_2 776,70 грн в дохід Державного бюджету України;
стягнути понесені ОСОБА_2 витрати за подання касаційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
за переліком опису винесених постанов у виконавчому провадженні N НОМЕР_1 не вбачається винесеної виконавцем Батиком А. О. письмової постанови про прийняття його до свого провадження, а тому виносити у цьому провадженні будь-які постанови у нього не має повноважень;
за приписами пункту 5 частини 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи;
19 липня 2022 року державний виконавець Батик А. О. виніс постанову, якою у виконавчому провадженні НОМЕР_1 вніс зміни та доповнення до реєстраційних даних. За змістом частини 3 винесеної постанови зазначив що остання може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Разом з тим за змістом винесеної постанови від 20 серпня 2019 року вбачається, що виконавче провадження N НОМЕР_1 було приєднано до зведеного виконавчого провадження N НОМЕР_2, тобто всі виконавчі дії та винесення всіх видів постанов виконавець зобов`язаний здійснювати у виконавчому провадженні N НОМЕР_2. Однак в дорученні від 23 червня 2022 року про передачу виконавчих за його змістом не вбачається передачі виконавчого провадження N НОМЕР_2 виконавцю Батику А. О. та за змістом винесеної постанови від 02 серпня 2019 року у виконавчому провадженні N НОМЕР_2 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника не вбачається зазначеного в ньому виконавчого листа 2-641/11 виданого 26 серпня 2011 року Богунським районним судом міста Житомира, а навпаки зазначений виконавчий лист N 0670/10185/11 виданий 23 травня 2012 року. Наведені правовідносини належить до Житомирського окружного адміністративного суду а не до Богунського районного суду міста Житомира та Житомирського апеляційного суду. а тому у виконавця Батика А. О. взагалі відсутні повноваження та підстави на проведення виконавчих дій за виконавчим листом 2-641/11 від 26 серпня 2011 року у виконавчому провадженні N НОМЕР_2;
позиція ОСОБА_2 щодо винесеної судом першої інстанції ухвали від 20 липня 2023 року, а саме згідно вимог передбачених статтею 43, частиною другою статті 49, статтею 131 ЦПК України судом першої інстанції не було вручено йому і пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки, порушено його право на юридичну допомогу, а тому посилання головуючого у винесеній ухвалі на статті 44, 144, 148 ЦПК України є передчасними та надуманими, оскільки він не брав участі у розгляді справи по суті, а лише через канцелярію суду подав скаргу по захисту своїх процесуальних прав за змістом якої не вбачається зловживання своїм процесуальним правом. Такі зловживання процесуальним правом повинні бути встановлені судом при відкритті провадження та розгляді справи по суті за участю сторін, а не однобічно сам на сам в кабінеті. Разом з цим, за змістом пункту 5 частини 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів та серед іншого законодавцем не прописано обмежень у кількості такого оскарження. Разом з цим за змістом статті 447 ЦПК України законодавцем також не прописано обмежень у кількості такого оскарження в судовому порядку. В даному випадку винесена постанова виконавцем Батиком А. О. від 19 липня 2022 року оскаржується вперше та будь-якого рішення суду першої інстанції по цій постанові не виносилось;
зловживання своїм процесуальним правом судом першої інстанції повинні бути встановлені безпосередньо у судовому засіданні при відкритті та розгляді справи по суті, а не встановлюватися однобічно суддею в кабінеті сам на сам. Подання скарги до канцелярії суду на дії виконавця не може бути доказом такого зловживання;
оскаржені судові рішенні винесені з порушенням ЦПК України, в яких безпідставно та необґрунтовано зазначено про зловживання процесуальним правом ОСОБА_2 що не відповідає дійсності, безпідставно повернуто без розгляду скаргу та необґрунтовано накладено стягнення у розмірі 776.70 грн без належного на це відкриття справи та слухання її по суті в судовому засіданні за участю сторін. На теперішній час зведене виконавче провадження N НОМЕР_2 куди увійшло провадження N НОМЕР_1 закрите понад три роки назад винесеною постановою державного виконавця Василюк К. Є., яка набрала законної сили, та відсутні будь-які письмові докази у вигляді винесеної постанови про виведення виконавчого провадження N НОМЕР_1 з виконавчого провадження N НОМЕР_2.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
19 квітня 2024 року у зв`язку з відставкою судді Верховного Суду Русинчука М. М. касаційне провадження в справі передано судді-доповідачу Крату В. І.
21 червня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року в задоволенні клопотанняОСОБА_2 повідомити про день і час слухання справи відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 24 січня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 31 травня 2023 року ОСОБА_2 звертався до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/19/23, в якій, серед інших вимог, також просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 рокузаявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу було повернуто та 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії державного виконавця Батика А. О., які полягають у тому, що без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належної винесеної ним постанови про прийняття її до свого провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову від 19 липня 2022 року, винесену виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111359875) відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду скарги у частині вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця Батика А. О. від 19 липня 2022 року; скаргу в цій частині залишено без розгляду.
Копію ухвали суду від 06 червня 2023 року ОСОБА_2 отримав особисто 09 червня 2023 року, що підтверджується його особистим підписом в розписці про отримання процесуального документу. Ухвала суду від 06 червня 2023 року набрала законної сили.
У подальшому 12 червня 2023 року ОСОБА_2 повторно звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/22/23, в якій, серед інших вимог, також просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 року заявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу було повернуто. 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу та 10 грудня 2021 року заяву з урахуванням уточнень. 31 травня 2023 року подано чергову скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії державного виконавця Батика А. О., які полягають у тому, що без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належно винесеної ним постанови про прийняття її до свого провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову від 19 липня 2022 року, винесену виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 червня 2023 року (номер провадження 4-с/295/22/23) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111668642) у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , поданою 12 червня 2023 року на дії державних виконавців Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира та скасування постанови від 19 липня 2022 року відмовлено на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки є такі, що набрали законної сили ухвали суду, постановлені за результатами розгляду скарг за участі тих самих осіб, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Копія ухвали суду від 19 червня 2023 року направлена ОСОБА_2 19 червня 2023 року на поштову адресу, зазначену ним в скарзі. Ухвала суду від 19 червня 2023 року набрала законної сили.
05 липня 2023 року ОСОБА_2 втретє звернувся зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, яка зареєстрована під номером провадження 4-с/295/23/23, в якій просив: поновити процесуальні строки на подання до суду даної скарги внаслідок їхнього пропуску з поважних причин, оскільки 10 вересня 2021 року заявником до суду було подано аналогічну скаргу, однак скаргу повернуто та 17 вересня 2021 року заявником до суду повторно подано скаргу; забезпечити обов`язкову явку в засідання заявника та державного виконавця Батика А. О. з оригіналами всіх документів виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Батика А. О., які полягають в тому, що він без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження № НОМЕР_1, без належно винесеної ним постанови про її прийняття до провадження, 19 липня 2022 року виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чи свідомо порушив процесуальне законодавство про виконавче провадження; скасувати постанову, винесену 19 липня 2022 року виконавцем Батиком А. О. про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 липня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112161154) визнано зловживанням процесуальним правом ОСОБА_2 подання 05 липня 2023 року втретє скарги на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О., яка вже двічі вирішувалась судом; повернуто без розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О.
Копію ухвали суду від 12 липня 2023 року ОСОБА_2 отримав особисто 13 липня 2023 року, ОСОБА_2 не скористався правом на оскарження ухвал суду від 06 червня 2023 року, від 19 червня 2023 року та від 12 липня 2023 року.
14 липня 2023 року ОСОБА_2 вчетверте звертається зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Батика А. О. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 та про скасування постанови від 19 липня 2022 року.
Дослідивши зміст скарг від 31 травня 2023 року, від 12 червня 2023 року, від 05 липня 2023 року, та від 14 липня 2023 року суди встановили, що всі чотири скарги мають ідентичне обґрунтування неправомірних дій державних виконавців, заявлені ідентичні за змістом вимоги щодо державного виконавця Батика А. О., скарги практично дослівно відтворюють одна одну. Відсутність в скаргах від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року вимог до державних виконавців Бовсуновського М.М., Федовець А. Є., Василюк К. Е. жодним чином не впливає на ту обставину, що скарги є аналогічними, оскільки вони всі містять однакові вимоги до державного виконавця Батика А. О. та обґрунтовуються тими ж самими обставинами. Єдина відмінність скарг від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року полягає в тому, що в скарзі від 14 липня 2023 року по її тексту міститься посилання на подачу скарги від 05 липня 2023 року. Зі змісту скарги не встановлено нових підстав чи інших обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує неправомірні дії державного виконавця.
Позиція Верховного Суду
Щодо оскарження судових рішень в частині стягнення штрафу в порядку процесуального примусу
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (абзац 1 частини четвертої статті 148 ЦПК України).
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Оскарження ухвали щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу передбачено пунктом 18 частини першої статті 353 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу (пункт 18 статті 353 ЦПК України) та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають. У ЦПК України не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвали суду про задоволення заяви щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами її перегляду (див., зокрема, подібний висновок в ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі № 925/288/21, ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року в справі №521/5041/21 (провадження № 61-12169ск22), ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2024 року в справі № 910/10523/23).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Таким чином, оскаржені судові рішення в частині щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу не підлягають касаційному оскарженню. За таких обставин касаційне провадження у справі в цій частині належить закрити.
Щодо оскарження судових рішень в частині визнання зловживанням процесуальними правами та повернення без розгляду скарги
Касаційний суд відхиляє аргументи касаційної скарги в цій частині з таких мотивів.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18 (провадження № 61-993св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 932/4154/22 (провадження № 61-10679св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 686/16569/22 (провадження № 61-1306св23)).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 3 частини другої статті 44 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що:
«учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).
З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України».
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
У справі, що переглядається: суди встановили, що всі чотири скарги ОСОБА_2 (від 31 травня 2023 року, від 12 червня 2023 року, від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року) мають ідентичне обґрунтування неправомірних дій державних виконавців, заявлені ідентичні за змістом вимоги щодо державного виконавця Батика А. О., скарги практично дослівно відтворюють одна одну; скарги всі містять однакові вимоги до державного виконавця Батика А. О. та обґрунтовуються тими ж самими обставинами. Єдина відмінність скарг від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року полягає в тому, що в скарзі від 14 липня 2023 року по її тексту міститься посилання на подачу скарги від 05 липня 2023 року. Зі змісту скарги не встановлено нових підстав чи інших обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує неправомірні дії державного виконавця.
За таких обставин, визнавши подання четвертої скарги на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Батика А. О. зловживанням процесуальними правами, суди зробили обґрунтований висновок про повернення скарги. Тому судові рішення в частині визнання зловживанням процесуальними права та повернення без розгляду скарги належить залишити без змін.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення в частині визнання зловживанням процесуальними правами та повернення без розгляду скарги прийняті без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення в частині визнання зловживанням процесуальними правами та повернення без розгляду скарги - без змін.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 260, 389 ЦПК України, статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Закрити касаційне провадження у справі № 2-641/11 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 20 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року в частині щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 20 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року в частині визнання зловживанням процесуальними правами та повернення без розгляду скарги залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
