Справа № 487/1428/21
Провадження № 1-кп/487/503/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни.
Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Судом вирішується питання щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду:
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які вважали можливим призначити справу до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, тому дане кримінальні провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства і підстав для їхнього повернення прокурору не вбачається. Підстав, передбачених п.п. 4-8 частини першої та частиною другою статті 284 КПК України, для закриття провадження немає.
Відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною 2 ст.27 КПК України відсутні.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату і місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
В судовомузасіданні прокурорзаявив клопотанняпро продовженняобвинуваченому ОСОБА_4 строку діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою строкомна 60днів,з метоюзабезпечення безперервногорозгляду провадженняв суді,виконання обвинуваченим покладених нанього процесуальнихобов`язків, посилаючисьна те,що здобутіпід часдосудового розслідуваннядокази єпереконливими длятого,щоб стверджувати,що саме ОСОБА_4 вчинив дане тяжкекримінальне правопорушення,санкція якого передбачаєпокарання від5до 8років позбавленняволі та наявність ризиків,передбачених п.п.1,2,3, 5ч.1ст.177КПК України, асаме: переховуватисявід суду,з метоюуникнення покарання,у зв`язкуз тим,що дотеперішнього часумісце знаходження засобувчинення злочину(ножа)не встановлено,тому перебуваючи насвободі може знищити,сховати абоспотворити вказанийречовий доказ, незаконновпливати на учасниківкримінального провадження,анкетні данихякі йомувідомі, умовляннямиабо погрозамизмушувати їхзміни своїпокази, такожперебуваючи насвободі може довестисвій злочиннийумисел відноснопотерпілого докінця,зокрема нанести тілесніушкодження абопозбавити життя, авраховуючи,що обвинуваченийофіційно непрацевлаштований,не маєстабільного джереладоходу,лише 13.11.2020звільнився змісць позбавленняволі,де відбувавпокарання завчинення злочинівпроти життя,здоров`я,статевої свободита недоторканості,може вчинитиінші кримінальніправопорушення,тому вищевказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, оскілки захищав своє життя, від неправомірних дій самого потерпілого, обвинувальний акт складено лише на припущеннях прокурора, тому оскаржував кваліфікацію та вважає, що ним вчинено злочин, передбачений ст. 123 чи 124 КК України, крім того, вказані прокурором ризики не доведені, оскільки він не переховувався під час досудового розслідування та не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого, де він викинув ніж пояснював слідчому, чому його не знайшли невідомо, крім того, він оскаржує попередній вирок, за яким відбував покарання, у зв`язку з чим до ЄРДР внесені декілька кримінальних проваджень відносно осіб, які його незаконно засудили, тому не можна вважати його раніше засудженим. Крім того, він має постійне місце реєстрації у гуртожитку, паспорт, після звільнення не встиг оформити, працював не офіційно, не одружений, є дорослі діти.
Всудовому засіданнізахисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 посилаючись, що ризики заявлені прокурором відсутні та вірогідність їх існування занадто низька, що не можуть слугувати для продовження терміну дії найсуворішого запобіжного заходу. Також, відсутні дані, що ОСОБА_4 ухилявся від органів досудового розслідування чи суду, а небезпеку переховування від правосуддя не можливо вимірювати лише суворістю можливого покарання, речовим доказом ніж не визнавався, ОСОБА_4 не оспорює, що один раз, захищаясь від ударів потерпілого, ударив останнього ножем, тому відсутність ножа не вплине на перешкоджанню розгляду кримінального провадження, свідки не були очевидцями подій, їх покази не є прямими та не суперечать показам самого обвинуваченого, щодо ризику продовжити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, ст.. 121 ч.1 КК України передбачає закінчений матеріальний склад злочину, будь-яких доказів намагання позбавлення потерпілого життя не здобуто, та спричинення тяжких тілесних ушкоджень стало наслідком неправомірних дій самого потерпілого. Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Миколаєві, що свідчить про можливість належного контролю поведінки обвинуваченого працівниками поліції за місцем його проживання.
Обвинуваченим ОСОБА_4 до судунадано письмовазаява,з посиланнямна ст..2,303,304,306КПК Українищодо визнанняпротиправним табезпідставним клопотанняпрокурора пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою, якафактично єзапереченням на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з проханням відмовити у задоволені вказаного клопотання, що було підтверджено в судовому засіданні самим обвинуваченим.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено. Судовий розгляд по справі не розпочато, але у обвинуваченого 11.03.2021 закінчується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
При вирішенніпитання щодопродовження обвинуваченомустроку дії запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою, суд враховує встановленіобставини тавагомість наявнихдоказів,якими вониобґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України перевірялась під час вирішення питання слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки судовий розгляд не розпочався.
Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який офіційно непрацевлаштований,не маєстабільного джереладоходу,не одружений,дітей наутриманні немає, раніше судимий,13.11.2020звільнився змісць позбавленняволі,де відбувавпокарання завчинення злочинівпроти життя,здоров`я,статевої свободита недоторканості, тобто є особою схильною до вчинення злочинів.
Суд ставиться критично до посилання обвинуваченого на те, що його не можна вважати раніше засудженим, оскільки він оскаржує попередній вирок та внесенні відомості до ЄРДР відносно осіб, які постановили відносно нього цей вирок, оскільки будь-яких доказів щодо незаконності вироку та його скасування суду не надано.
З наведеного,суд приходитьдо висновку,що обранийвідносно обвинуваченого запобіжний захід, у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який. Крім того, судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Посилання захисника на наявність у ОСОБА_4 постійного місцяпроживання, не є підставою для зміни запобіжного заходу, та вказана обставина не спростовує наявність ризиків, визначених при обрані запобіжного заходу, будь-яких інших доказів суду не надано.
Отже,клопотання захисника прозміну обвинуваченому запобіжного заходуіз триманняпід вартоюна більшм`який (нічнийдомашній арешт) непідлягає задоволенню,оскільки іншийвид запобіжногозаходу ніжтримання підвартою незможе забезпечитиналежну процесуальнуповедінку обвинуваченого,виходячи ізобставин викладенихвище.
На підставі викладеного суд приходить до переконання про наявність підстав для продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 314, 177, 331 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв вул. Радісна, 3, зал судового засідання №2) на 19.03.2021 о 13-30 годин.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів до 08.05.2021 включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Ухвала, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текс ухвали оголошено 11.03.2021 о 10:00 годин.
