У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» серпня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12020150030003389 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2021 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Миколаєва,раніше судимого,зареєстрованого заадресою АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,
- обвинуваченогоза ч.1ст.121 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводськогорайонного судум.Миколаєва від25серпня 2021року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 жовтня 2021 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання його захисника та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї апелянт вважає, що рішення підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог КПК , Конституції України.
Вказує на відсутність обґрунтованого обвинувачення та недоведеність заявлених прокурором ризиків.
На думку апелянта, слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Зазначає про недоведеність ризику його переховування від суду, вчинення впливу на свідків та можливості продовжити кримінальне правопорушення. Просить врахувати, що до затримання він неофіційно працював, має міцні соціальні зв`язки, та не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначає, що у суду не було підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження №12020150030003389 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд першої інстанції висновок про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивував тим, що ОСОБА_5 обґрунтованообвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання від5до 8років позбавленняволі.
Також суд дійшов висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики,передбачені п.1, 2, 3, 5 ч. 1ст. 177КПК України, не зменшились.
Суд також врахував відомості про особу обвинуваченого, який офіційно непрацевлаштований, не має стабільного джерела доходу, лише 13.11.2020 звільнився з місць позбавленняволі, де відбував покарання за вчинення злочинів проти життя, здоров`я, статевої свободи та недоторканості, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Тому дійшов висновку про неможливість запобігання встановленим ризикам та застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Позиція учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 просили задовольнити апеляційну скаргу.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги,суд вважаєапеляційну скаргутакою,що непідлягає задоволенню,виходячи зтакого.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дотримався вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, яка передбачає, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З наданих судом першої інстанції матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150030003389 від 11.12.2020.
ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та в подальшому ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.07.2021 продовжено строк тримання під вартою до 29.08. 2021.
Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні триває. Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою.
Суд першої інстанції достатньо мотивував рішення в частині наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме: ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, знищити, сховати або спотворити засіб вчинення злочину (ніж), місце знаходження якого не встановлено, крім того, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема експерта, свідків, які на теперішній час ще не допитані, також перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, не був офіційно працевлаштований, тому не мав стабільного джерела доходу.
Ці висновки обгрунтовані тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання від 5до 8років позбавленняволі.
Щодо даних про особу обвинуваченого встановлено, що він немає стійких соціальних зв`язків, раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину, 13.11.2020 звільнився з місць позбавлення волі, та обвинувачується у вчиненні 10.12.2020 тяжкого злочину також проти життя і здоров`я потерпілого.
Суд першої інстанції, врахувавши вищевказані дані щодо особи обвинуваченого, та ступінь тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , дійшов правильного висновку про існування вище зазначених ризиків, які продовжують існувати та їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, і що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Наразі, судовий розгляд кримінального провадження триває.
З оглядуна наведене,є доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 424, 532 КПК України, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районногосуду м.Миколаєва від 25серпня 2021року,якою ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
