Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
03 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 487/1428/21
провадження № 51-2029ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду
м. Миколаєва від 07 квітня 2022 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від
28 червня 2023 року щодо нього,
встановив:
25 вересня 2023 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також ОСОБА_4 роз`яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого судом строку ОСОБА_4 надав уточнену касаційну скаргу, проте недоліків касаційної скарги, не усунув.
Так, зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник не усунув порушення пунктів 4 та 5 ч. 2 ст. 427 КПК, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції та обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху, колегія суддів Верховного Суду в ухвалі від 25 вересня 2023 року зазначила, що ОСОБА_4 не наводить належного обґрунтуванням доводам, викладених в його касаційній скарзі, а також не вказує на порушення кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КК.
У повторній касаційній скарзі скаржник знову не наводить належних доводів у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги, яка і є предметом оскарження, та конкретних порушень вимог закону, які на його думку, було допущено судом апеляційної інстанції
і які необхідно відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом судового рішення згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 419 цього Кодексу.
Натомість, із змісту повторної касаційної скарги ОСОБА_4 слідує, що наведені ним доводи зводиться не до суті прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, а до його незгоди з ухвалою Верховного Суду про залишення без руху його касаційної скарги, що не може бути предметом касаційного розгляду.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте, касаційна скарга ОСОБА_4 не містить вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК.
Також, прохання ОСОБА_4 про зобов`язання захисника усунути недоліки його касаційної скарги, викладено всупереч положенням ст. 436 КПК та повноважень касаційного суду.
Оскільки суд касаційної інстанції згідно з правилами ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами саме норм права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, недотримання ст. 427 КПК перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу потрібно повернути скаржнику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2022 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 28 червня 2023 року щодо нього, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
