Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
13 січня 2025 року
м. Київ
справа № 487/1428/21
провадження № 51-2029ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Цей перелік є вичерпним.
Верховний Суд звертає увагу, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судом під час ухвалення судового рішення, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскаржуючи судові рішення ОСОБА_4 не посилається на конкретні порушення допущені судами, в чому їх істотність та як вони могли вплинути на законність прийнятих рішень.
В касаційній скарзі також міститься посилання, що ОСОБА_4 ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2024 року відмовлено в перегляді вироку за нововиявленими обставинами, а його апеляційна скарга на це рішення не розглянута.
У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, передбачено в частинах 1 і 2 ст. 424 КПК. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК.
Тобто, касатор має урахувати, що предметом касаційного оскарження можуть бути рішення судів першої інстанції після їх перегляду по суті кримінального провадження в апеляційному порядку, а згідно наявної інформації ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду у справі № 487/1428/21 апеляційним судом не переглянуто, а тому не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції у цьому провадженні, на цій стадії.
Вказане необхідно врахувати скаржнику при підготовці та поданні нової редакції касаційної скарги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, з урахуванням його повноважень.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
З урахуванням цих приписів, засудженому необхідно сформувати своє прохання в частині оскарження судових рішень.
У зв`язку із вищевикладеним за наявності підстав, засудженому потрібно подати касаційну скаргу в новій редакції, взявши до уваги зазначене у цьому рішенні, та враховуючи, що на кожне судове рішення суду першої інстанції, після його перегляду в апеляційному порядку, а також рішення апеляційного суду, подається окрема касаційна скарга.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року щодо нього залишити без руху та надати скаржнику 15днів для усунення виявлених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
