Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 487/1428/21
Провадження № 1-кп/487/262/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2022 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни.
Всудовому засіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою строкомна 60днів посилаючисьна те,що судовийрозгляд триває,необхідно дослідити значнукількість доказівта допитатиобвинуваченого,добуті підчас досудовогорозслідування доказиє переконливимидля того,щоб стверджувати,що саме ОСОБА_4 обґрунтованообвинувачується увчиненні тяжкогокримінального правопорушення,санкція якого передбачаєпокарання від5до 8років позбавленняволі та посилавсяна існування ризиків,передбачених п.п.1,2,5ч.1ст.177КПК України, якіне зменшилисьта неперестали існувати,а саме: переховуватисявід суду,з метоюуникнення покарання,враховуючи відсутністьутриманців тамісця постійногопроживання тареєстрації,які бмогли стримуватиобвинуваченого замісцем проживання,у зв`язкуз тим,що дотеперішнього часумісце знаходження засобувчинення злочину(ножа)не встановлено,тому перебуваючи насвободі може знищити,сховати абоспотворити вказанийречовий доказ,та враховуючи,що обвинуваченийофіційно непрацевлаштований,не маєстабільного джереладоходу,лише 13.11.2020звільнився змісць позбавленняволі,де відбувавпокарання завчинення злочинівпроти життя,здоров`я,статевої свободита недоторканості,може вчинитиінші кримінальніправопорушення,у томучислі майнові,або довести свійзлочинний умиселвідносно потерпілого докінця,зокрема продовжитинанесення потерпіломутілесних ушкодженьчи позбавитижиття, вищевказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Всудовому засіданнізахисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 посилаючись, що ризики заявлені прокурором відсутні та вірогідність їх існування занадто низька, що не можуть слугувати для продовження терміну дії найсуворішого запобіжного заходу, враховуючи тривалий час перебування обвинуваченого під вартою. Також, відсутні дані, що ОСОБА_4 ухилявся від органів досудового розслідування чи суду або був оголошений у розшук, при цьому ОСОБА_4 в цілому посередньо характеризується, до обрання запобіжного заходу працював неофіційно, має тісні та прямі зв`язку з державою в якої переслідується, оскільки є громадянином України. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення не робилося жодних спроб для встановлення місця знаходження ножа, при цьому ОСОБА_4 не змінює свої покази відносно того, що був вимушений захищатися від потерпілого та застосувати ніж, тому відсутність ножа , який не є речовим доказом, жодним чином не впливає на розгляд кримінального провадження. На підтвердження ризику, передбачено п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор посилався на вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення та те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Проте, потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Щодо ризику продовжити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, ст. 121 ч.1 КК України передбачає закінчений матеріальний склад злочину, будь-яких доказів намагання позбавлення потерпілого життя не здобуто, та спричинення тяжких тілесних ушкоджень стало наслідком неправомірних дій самого потерпілого, а саме початком бійки та нанесенням останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .. Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , що свідчить про можливість належного контролю поведінки обвинуваченого працівниками поліції за місцем його проживання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу. Також зазначив, що він тривалий час перебуває під вартою, не засуджений, на теперішній час прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, ризики не доведені та не існують, посилався також на наявність постійного місця проживання по АДРЕСА_2 , тому вважав необхідним змінити йому запобіжний захід на більш м`який ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено. Під час судового розгляду справи, ухвалами суду обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні триває, але у обвинуваченого 05.06.2022 закінчується строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України перевірялась під час вирішення питання слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують, а саме: переховуватися відсуду,з метоюуникнення покарання, знищити,сховати абоспотворити засібвчинення злочину(ніж)місце знаходженняякого невстановлено, крімтого,також перебуваючина свободіможе вчинити іншекримінальне правопорушення, враховуючи, що офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу.
Відповідно до правової позиції Європейського Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії», небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків із державою, у якій його переслідують.
Так, судом враховується особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який не одружений,дітей наутриманні немає, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, раніше судимий за вчинення злочинів проти життя, здоров`я, статевої свободи та недоторканості, 13.11.2020 звільнився з місць позбавлення волі, на теперішнійчас обвинувачуєтьсяу вчиненні10.12.2020тяжкого злочину також проти життя і здоров`я потерпілого, тобто є особою схильною до вчинення злочинів.
Зазначені захисником таобвинуваченим доводищодо можливістьзастосування іншихзапобіжних заходівніж триманняпід вартою не є підставою для зміни запобіжного заходу та не спростовують наявність ризиків, визначених при обрані запобіжного заходу, які продовжують існувати.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Напідставі викладеного,з урахуваннямтого,що дозавершення строкудії попередньоїухвали протримання обвинуваченогопід вартоюсудовий розглядне можебути завершений, наведеніризики єдійсними татриваючими, судприходить допереконання про наявністьпідстав дляпродовження ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме до 29.07.2022 включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який (нічний домашній арешт) відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів до 29.07.2022 включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текс ухвали оголошено 01.06.2022 о 12:00 годин.
