Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/284/24
Справа № 487/1428/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повторне дослідження доказів під час розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030003389 від 11 грудня 2020 року,
встановив:
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2022 року ОСОБА_8 визнанно винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту затримання 11 грудня 2020 року.
Вирішено питання щодо долі речових доказами, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
Не погодившись із зазначеним вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає вирок незаконним та необґрунтованим.
Просить скасувати вирок та перекваліфікувати його дії у відповідності до статей 36-46 КК України, з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України.
Під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 заявив клопотання повторне дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030003389 від 11 грудня 2020 року.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали клопотання, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи клопотання, апеляційний суд доходить таких висновків.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Водночас, в цьому контексті колегія суддів зауважує на тому, що у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.07.2022 по справі №698/937/13 викладена правова позиція, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду по справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
Однак заявляючиклопотання проповторне дослідженнядоказів укримінальному провадженніобвинуваченим ОСОБА_8 не наведено жодних аргументованих обґрунтувань щодо необхідності повторного їх дослідження.
В даному випадку, на переконання апеляційного суду, аргументи обвинуваченого про повторне дослідження всіх доказів фактично зводяться до їх незгоди із правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції в оскаржуваному вироку суду. При цьому сама лише незгода прокурора з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження.
Таким чином, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для повторного дослідження доказів, у зв`язку з чим клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 84, 376, 404, 422 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повторне дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020150030003389 від 11 грудня 2020 року залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
