УХВАЛА
25 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 487/1428/21
провадження № 51-2029 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2022 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 28 червня 2023 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 порушив питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4, п. 5. ч. 2 зазначеної статті.
Відповідно до вимог ст. 427 КПК у касаційній скарзі необхідно зазначити: вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Вказаних приписів кримінального процесуального закону обвинувачений ОСОБА_4 належним чином не виконав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки ухвала Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2022 року, якою строк тримання ОСОБА_4 під вартою було продовжено на 60 діб не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, то вона не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали апеляційного суду, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами, то суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, закрити кримінальне провадження, дослідити докази та встановити відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відтак зазначена вимога обвинуваченого не відповідає положенням ст. 436 КПК.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції встановити позицію обвинуваченого ОСОБА_4 щодо результатів касаційного розгляду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не наводить належного обґрунтуванням доводам, викладених в його касаційній скарзі, а також не вказує на порушення кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КК, які вплинули на законність рішення суду апеляційної інстанції та були б безумовною підставою для скасування зазначеного судового рішення.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши обвинуваченому ОСОБА_4 строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3