ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2665/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Крайз О.І.,
відповідача 1 (скаржника) - Ульянов Р.А.,
відповідача 2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Лаврової Л.С.
від 08.11.2018 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.
від 05.06.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"
про стягнення коштів,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.10.2019 № 29.3-02/2980 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/2665/17 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.10.2019 для розгляду справи № 922/2665/17 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпайп" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог - т. 2 а. с. 167-168) про солідарне стягнення заборгованості у вигляді неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі 3231202,10 грн за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" умов договору оренди щодо обов`язку повернення орендованого майна та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Новакорм" умов договору поруки від 21.02.2017.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
21.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Любимівський" (балансоутримувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інпайп" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (орендар) було укладено договір оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази, який регулює цивільно-правові відносини орендодавця, балансоутримувача і орендаря, пов`язані з передачею в оренду комплексу нежитлових будівель виробничої бази, що перебуває у власності балансоутримувача на підставі свідоцтва від 20.11.2015 та використовується з правом надання в оренду (суборенду) орендодавцем на підставі договору № 01/12/16 від 01.12.2016.
Відповідно до пункту 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (без права передання в суборенду чи в користування в інший спосіб третім особам) комплекс нежитлових будівель виробничої бази, який розташований за адресою: Херсонська область, Каховський район, смт. Любимівка, вул. Мелітопольська, 95, та складається з: А - адмінбудівля, під А - підвал, а - вхід в підвал, а1, а2 - ганки, площею 467,4 м2; Б - виробничий цех площею 870,1 м2; В - туалет; Г - бокс площею 467,4 м2; Д - бокс площею 264,4 м2; Є - заправка площею 6,9 м2; З - прохідна площею 16,8 м2; М - токарний цех площею 16,2 м2; О - трансформаторна площею 49,9 м2; П - насосна площею 16,6 м2; Р - прохідна площею 6,8 м2; С - вагова з навісом; № 1-9, 12-14 - огорожа; № І-ХІІ - споруди, а також майно для виробництва комбікорму.
Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості з узгодженням сторін (пункт 1.4 договору).
Відповідно до підпункту "д" пункту 4.1 договору орендодавець зобов`язався в день закінчення договору надіслати уповноваженого представника для складання акту приймання-передачі майна та підписати відповідний акт.
Орендар зобов`язався у випадку закінчення, розірвання або дострокового припинення цього договору здати орендодавцю орендоване майно по акту прийому-передачі у стані, в якому його було отримано, з врахуванням його нормального зносу та провести кінцевий розрахунок по орендній платі та інших платежах за весь час оренди (підпункт "д" пункту 5.2 договору).
Згідно із розділом 7 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2017 з врахуванням викладеного у п. 2.2 даного договору. Термін дії договору продовженню не підлягає. У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю на 7 календарний день з моменту припинення дії договору оренди.
Факт передачі та приймання майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 21.02.2017.
В забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" умов договору оренди, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інпайп" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (поручитель) 21.02.2017 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" у повному обсязі зобов`язань, які виникли з договору оренди від 21.02.2017.
28.07.2017 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" із вимогою, в якій, у зв`язку з порушенням строку повернення об`єкту оренди, вимагав сплатити неустойку у розмірі 774208,82 грн протягом 7 днів з дня отримання цієї вимоги.
З аналогічною вимогою позивач звернувся і до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс", заперечуючи проти позову посилалося на те, що в порушення умов договору (п.4.1 договору), позивачем не був направлений уповноважений представник для складання акту приймання-передачі.
23.03.2017 відповідачем було направлено на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Любимівський" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" лист з пропозицією укладання договору оренди комбікормового заводу "Любимівський", та з вимогою підписати акт приймання-передачі майна від 28.02.2017, оскільки з 01.03.2017 ТОВ "Кремікс" не використовує комплекс нежитлових будівель виробничої бази, а директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Любимівський", який одночасно є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп", ухиляється від підписання акту приймання-передачі майна.
На підтвердження обставин звільнення орендованих будівель першим відповідачем надана копія доповідної записки від 09.03.2017 від директора по виробництву директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс", в якій зазначено, що з 01.03.2017 було припинено використання зазначеного майна.
06.07.2017 відповідачем направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Любимівський" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Інпайп" акт приймання-передачі з оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази до договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 28.02.2017.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" неустойку у розмірі 3231202,10 грн за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- об`єкт оренди не переданий позивачу в порядку визначеному умовами договору та нормами чинного законодавства;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" не надано належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів щодо вчинення всіх можливих та необхідних дій для повернення орендованого об`єкта позивачу;
- обставини встановлені постановою про закриття кримінального провадження не мають обов`язкового значення при розгляді даної справи;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" не було обмежене у захисті своїх прав як орендаря, оскільки мало можливість звернутись з позовом до суду з вимогами до позивача щодо зобов`язання останнього прийняти об`єкт оренди, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" не наведено, які саме дії крім надіслання поштових повідомлень здійснював останній за для виконання свого обов`язку з повернення об`єкту оренди.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
- судами попередніх інстанцій не враховано, що примірник договору оренди наданий позивачем є роздруківкою електронного файлу з факсимільним відтворення підпису та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс", при цьому сторонами не погоджувалось використання факсиміле при вчиненні правочину як цього вимагає частина 3 статті 207 Цивільного кодексу України;
- позивачем не доведено, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" укладено договір оренди в установленій законодавством формі, зокрема в якому узгоджено розмір орендної плати та строк дії договору необхідні для застосування частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України;
- суди застосовуючи частину 2 статті 785 Цивільного кодексу України, не врахували, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" після закінчення строку дії договору не користувалося об`єктом оренди;
- суди зазначаючи про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" не позбавлене було права звернутися із позовом про зобов`язання прийняти об`єкт оренди, не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17;
- справу було розглянуто в суді апеляційної інстанції неповноважним складом суду.
6. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпайп" подало відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс", в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Скаржник у касаційній скарзі посилається, зокрема на те, що справу було розглянуто в суді апеляційної інстанції неповноважним складом суду, оскільки дану справу було безпідставно передано на повторний автоматизований розподіл від судді-доповідача Дучал Н.М.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду справи № 922/2665/17 обрано колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (частина 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у складі колегії суддів: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2018 до провадження.
Отже, враховуючи положення частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" на рішення Господарського суду Харківської області повинна була розглянута колегією суддів: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М. до 06.05.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у складі колегії суддів: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М. оголошено перерву в судовому засіданні до 18.04.2019.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).
Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом (частина 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/2665/17 у зв`язку із відпусткою судді-доповідача Дучал Н.М.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи № 922/2665/17, для її розгляду визначено колегію суддів у складі: Тихий П.В. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М.
Пунктом 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Новакорм" до суду апеляційної інстанції була подана заява про відвід судді Тихого П.В. від розгляду справи № 922/2665/17, яка мотивована, зокрема, порушенням порядку визначення судді.
Водночас, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" у касаційній скарзі, що знайшло своє підтвердження у суді касаційної інстанції, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень суддя Дучал Н.М. 22.04.2019 приймала учать у розгляді справ №№ 905/1806/18, 922/538/19, 905/2171/18, 905/81/19, тобто через 4 дні після судового засідання у цій справі, яке мало відбутися за її участі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що перебування судді Дучал Н.М. у відпустці будь-яким чином не перешкоджало розгляду справи у строки, встановлені частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України (до 06.05.2019), що в свою чергу свідчить про те, що суддю-доповідача Дучал Н.М. у даній справі було замінено без врахування положень частин 9, 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене підтверджує доводи скаржника про те, що справу було розглянуто в суді апеляційної інстанції неповноважним складом суду, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення неустойки на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (частина 1 статті 764 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (частина 2 статті 795 Цивільного кодексу України).
Дійшовши висновку про те, що договір оренди припинив свою дію з 28.02.2017, суди попередніх інстанцій не врахували положення частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України. Зокрема, судами не перевірено, чи були заперечення наймодавця щодо користування майном наймачем після закінчення строку договору найму, та відповідно чи не був поновлений договір на строк, який був раніше встановлений договором.
При цьому, однією із основних умов застосування положень статті 785 Цивільного кодексу України як щодо зобов`язання повернути майно, так і щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав (Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 925/1223/17, від 28.08.2018 у справі № 913/155/17).
Однак, суди не врахували наведене та відхиляючи докази-заяви свідків подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" зазначили, що у заявах свідків наявні лише відомості щодо припинення користування майном, які не входять до предмету доказування.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із висновками судів про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" могло вжити заходи щодо повернення майна з оренди шляхом звернення з позовом до суду із вимогами до позивача щодо зобов`язання останнього прийняти об`єкт оренди, оскільки відповідно до правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, така вимога не є правильно обраним способом захисту своїх інтересів.
Крім того, відповідно до договору оренди обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" повернути орендодавцю орендоване майно (пункт 5.2 договору) кореспондується із зустрічним обов`язком позивача в день закінчення договору надіслати уповноваженого представника для складання та підписання акту приймання-передачі майна (пункт 4.2 договору).
Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд, у постанові від 30.05.2018 зазначив, що: - суди не перевірили, чи доводить Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" належними і допустимими доказами, що вживав всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди; - апеляційний господарський суд під час перегляду рішення суду першої інстанції, фактично переклав обов`язок щодо повернення майна з оренди, в тому числі й оформлення документа з повернення майна, з орендаря на орендодавця, в той час як пункту 4.2 договору зобов`язує орендодавця лише направити уповноваженого представника для складання акту та його підписання. При цьому, Верховний Суд зазначив, що дослідження усіх наданих у матеріали справи доказів в сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності (або відсутності) підстав для задоволення позову за наведених у позовній заяві підстав.
Під час нового розгляду справи суди обмежилися дослідженням обставин щодо вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремікс" всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди, без врахування виконання/не виконання позивачем свого обов`язку щодо направлення уповноваженого представника для складання акту та його підписання.
При цьому, колегія суддів звертає увагу судів попередніх інстанцій, що при новому розгляді справи справа розглядається заново з урахування вказівок, що міститься у постанові касаційної інстанції, а не лише в межах зазначених вказівок.
Крім того, суди попередніх інстанцій надаючи оцінку листу № 1040 від 10.04.2017 (в тексті якого викладено акт приймання-передачі з оренди майна) дійшли висновків, які одне одному суперечать, оскільки в одному випадку зазначили про те, що в матеріалах справи наявні докази направлення листа № 1040 від 10.04.2017 на адресу позивачу, а в іншому зазначили, що суди не в змозі дослідити, які документи були надіслані позивачу.
Водночас, досліджуючи обставини щодо надсилання/не надсилання листа № 1040 від 10.04.2017 суди не надали оцінки наявним в матеріалах справи доказам у їх сукупності, зокрема: фіскальному чеку від 10.04.2017, який відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, підтверджує надання послуг поштового зв`язку (т. 1 а. с. 185); опису вкладення у цінний лист (із зазначення в ньому листа № 1040 від 10.04.2017), на якому працівник поштового зв`язку розписався і проставив відбиток календарного штемпеля - 10.04.2017 згідно із пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку (т. 1 а. с. 186); рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення з оголошеною цінністю, яке передбачено пунктом 62 Правил надання послуг поштового зв`язку (т. 1 а. с. 189).
Разом з тим, суди надаючи оцінку доводам орендаря про надіслання 06.07.2017 на адресу Орендодавця акта приймання-передачі майна не врахували положення пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, яким передбачено, що працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля; один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Пунктом 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Відповідно до та частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України cправа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню згідно із пунктом 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
10. Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 922/2665/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй
