СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2019 р. Справа № 922/2665/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.
при секретарі судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представників сторін:
позивача – Крайз О.І. (свідоцтво №1599 від 14.05.2014. ордер серія ХВ №000016 від 21.06.2018);
першого відповідача – Ульянов Р.А. (свідоцтво №189 від 26.03.1999, довіреність б/н від 01.08.2018);
другого відповідача – не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" (вх.№1328Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2018 (повне рішення складено 14.11.2018, суддя Л.С. Лаврова) у справі №922/2665/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп", м.Харків,
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", с.Піщане Кременчуцького району Полтавської області;
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм", м.Харків,
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпайп", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про солідарне стягнення заборгованості у вигляді неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України в сумі 834 051,88 грн. за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017 р.
В обґрунтування позову позивач посилався на невиконання першим відповідачем умов договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017 щодо обов`язку повернення орендованого майна та не виконання другим відповідачем умов договору поруки від 21.02.2017, укладеного між позивачем та другим відповідачем.
Заявою (вх.№32715 від 05.10.2017) про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути солідарно з ТОВ "Кремікс" та ТОВ "Новакорм" заборгованості за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017 у розмірі 1 388 457,14 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2017 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Кремікс" та ТОВ "Новакорм" на користь ТОВ "Інпайп" неустойку за період з 01.03.2017 по 03.10.2017 у розмірі 1 388 457,14 грн. Стягнуто з ТОВ "Кремікс" на користь ТОВ "Інпайп" витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 413,44 грн. Стягнуто з ТОВ "Новакорм" на користь ТОВ "Інпайп" витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 413,44 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року у справі №922/2665/17 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2018 року Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2017 у справі №922/2665/17 скасовано. Справу №922/2665/17 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Судом касаційної інстанції зазначено, що відповідно до частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Таким чином, до моменту підписання акту, право користування нерухомим майном не припиняється навіть в разі припинення орендарем фактичного користування.
Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, у випадку, якщо орендар не повернув орендодавцеві орендоване майно у разі закінчення строку, на який його було укладено, це є порушенням зобов`язання орендаря з повернення об`єкта оренди орендодавцеві.
Частиною першою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин. Для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Водночас, за змістом абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України обов`язок доказування невинуватості особи, яка порушила зобов`язання, покладається саме на цю особу.
Судами не враховано, що законом і підпунктом "д" пункту 5.2 договору обов`язок здачі (повернення) орендованого майна по акту покладено на Орендаря, однак, суди не перевірили, чи доводить Відповідач-1 належними і допустимими доказами, що вживав всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди.
Суд першої інстанції, відхиливши доводи Орендаря про надіслання 06.07.2017 на адресу Орендодавця акта приймання-передачі майна, не перевірив, чи отримав Орендодавець такий акт, а також які правові наслідки в залежності від встановлених обставин.
В свою чергу, апеляційний господарський суд під час перегляду рішення суду першої інстанції, фактично переклав обов`язок щодо повернення майна з оренди, в тому числі й оформлення документа з повернення майна, з Орендаря на Орендодавця, тоді як з пункту 4.2 договору не вбачається, що саме Орендодавець несе обов`язок повернення майна та має скласти акт прийому-передачі майна з оренди. Зазначений пункт договору зобов`язує Орендодавця лише направити уповноваженого представника для складання акту та його підписання.
До того ж, на стадії апеляційного перегляду рішення до матеріалів справи долучено лист Відповідача-1 №1040 від 10.04.2017, в якому викладено текст акту приймання-передачі спірного майна, а також надано докази його направлення Позивачу, проте суд апеляційної інстанції не надав оцінки поданню в суді апеляційної інстанції додаткових доказів.
Отже, суди мали б дослідити обставини вжиття Орендарем всіх залежних від нього заходів щодо повернення об`єкта оренди, у зв`язку з закінченням строку оренди, оскільки вина Орендаря у разі несвоєчасного повернення орендованого майна, в силу вимог статті 614 ЦК України, презюмується.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що дослідження усіх наданих у матеріали справи доказів в сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності (або відсутності) підстав для задоволення позову за наведених у позовній заяві підстав.
Заявою (вх.№21052 від 20.07.2018) позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з ТОВ «Кремікс» та ТОВ «Новакорм» на користь ТОВ «Інпайп» неустойку за період з 01.03.2017 р. по 19.07.2018 р. в розмірі 3231202,10 грн. Подана заява мотивована тим, що перший відповідач не повернув орендоване майно (шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі) та продовжує користуватись ним по сьогоднішній день.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2018 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" неустойку в сумі 3231202,10 грн. за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017. Також, з відповідачів стягнуто на користь позивача 24234,01 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КреМікс" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі № 922/2665/17, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування якої зазначає, що позивачем не доведено факту, що між сторонами було укладено в установленій законодавством формі договір оренди від 21.02.2017. За твердженням даного учасника справи, ТОВ "КреМікс" не підписувало договору в тій редакції, в якій його надав позивач і, оскільки не узгодило з позивачем умови договору оренди, то припинило з 28.02.2017 використовувати відповідне майно і заплатило позивачу кошти за його фактичне використання, зазначаючи в платіжних дорученнях та документах дату договору 21.02.2017, тому що між сторонами попередньо узгоджувалась саме така дата, хоча в подальшому договір не було підписано.
Вважає, що суд неправомірно задовольнив позов про стягнення неустойки в порядку ст.785 ЦК України, оскільки факт ухилення орендаря від повернення майна не підтверджується матеріалами справи, натомість позивач, як і власник майна, протягом двох років не вживав будь-яких заходів щодо оформлення факту повернення йому майна, не звертався до суду з позовом щодо його витребування; суд проігнорував докази, які свідчать, що ТОВ "КреМікс" вже з лютого 2017 року не користувалося відповідним майном; власник заводу влітку 2018 року виставив його на продаж, що свідчить про наявність у нього повного контролю над майном і територією заводу; власником майна є ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський", тоді як кошти стягнуто на користь іншої особи - ТОВ "Інпайп". До скарги додано копію роз`яснень начальника відділення поштового зв`язку Дмитрівка ПАТ КМД УкрПошта від 21.11.2018, в яких зазначено, що трек-номер, вказаний в описі до цінного листа, направленого ТОВ "КреМікс" до ТОВ "Інпайп" 06.07.2017, є тотожним з трек-номером, вказаним у фіскальному чеку до цього листа, а розбіжність у номерах виникла через технічні питання. На думку апелянта, вказані роз`яснення спростовують висновок місцевого господарського суду про відсутність належних доказів направлення ТОВ "КреМікс" до ТОВ "Інпайп" листа від 06.07.2017.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс", призначено розгляд апеляційної скарги на 29.01.2019 о 15:30.
11.01.2019, тобто поза межами вказаного строку, ТОВ "Інпайп" надано відзив на апеляційну скаргу, до якого додано докази направлення відзиву на адресу ТОВ "КреМікс". Доказів надіслання відзиву другому відповідачеві - ТОВ "Новакорм" - позивач суду не надав. Із клопотанням про продовження встановленого судом строку подання відзиву позивач до суду не звертався.
29.01.2019 позивач звернувся з заявою (вх.№992), в якій з посиланням на ч.8 ст.129 ГПК України просить суд надати ТОВ "Інпайп" можливість довести розмір фактично понесених судових витрат даного учасника справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат. До заяви додано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 100 000,00 грн. У судовому засіданні представником позивача підтримано вимоги зазначеної заяви.
29.01.2019 перший відповідач, ТОВ "КреМікс", надав письмові пояснення, в яких наводить правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27.11.2018 у справі 905/2260/17, щодо відсутності такого способу захисту прав, як зобов`язання прийняти нежитлове приміщення за актом прийому-передачі.
Також, відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням (вх.№993 від 29.01.2019) про долучення до матеріалів справи доказів направлення листів на адресу власника майна - ТОВ "ККЗ Любимівський", позивача - ТОВ "Інпайп", а також осіб, зазначених ТОВ "КреМікс" в якості бенефіціарних власників цих юридичних осіб з проханням оформити факт приймання-передачі майна.
Як вбачається з вищевказаних доказів та пояснень представника ТОВ "КреМікс" у судовому засіданні, відповідні листи направлялися вже після ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 08.11.2018.
Перший відповідач, посилаючись на те, що ці докази отримані ним уже після ухвалення оскаржуваного рішення, а тому не могли бути подані до суду першої інстанції, просить суд прийняти їх до уваги, а також оглянути в судовому засіданні оригінали конвертів з відмітками пошти про повернення кореспонденції, які, на думку ТОВ "КреМікс", є доказами недобросовісності адресатів, що ухиляються від отримання листів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2019.
06.02.2019 ТОВ "КреМікс" надало письмові пояснення, в яких наполягає на тому, що, на його думку, договір оренди спірного майна не було укладено, оскільки сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов; позивач ухилявся від отримання листів з актом приймання-передачі майна та не вживав жодних заходів щодо оформлення факту передачі майна.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.02.2019.
21.02.2019 позивач звернувся з заявою (вх.№1972) про надання оригіналів доказів для огляду, в якій просив зобов`язати першого відповідача, ТОВ "КреМікс", надати для огляду оригінали наступних документів: опису вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" та відповідного касового чеку (т.1, а.с.36), опису вкладення у цінний лист на ім`я директора ТОВ "Інпайп" Внукова Є.М. та відповідного чеку від 10.04.2017 (т.1, а.с.184), опису вкладення у цінний лист на ім`я директора ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" Внукова Є.М. та відповідного чеку від 10.04.2017 (т.1, а.с. 187), опису вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Інпайп" та відповідного чеку від 06.07.2017 (т.1, а.с.37), опису вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" (т.1, а.с.38), роз`яснення начальника відділення поштового зв`язку від 21.11.2018. Також, заявник просить суд відкласти розгляд справи з метою надання часу на отримання відповіді на адвокатський запит та надання оригіналів для огляду. До заяви надано копію адвокатського запиту представника ТОВ "Інпайп" до ПАТ "Укрпошта" стосовно роз`яснення начальника відділення поштового зв`язку Дмитрівка ПАТ КМД УкрПошта від 21.11.2018.
21.02.2019 позивач також надав пояснення, в яких наводить наступні доводи щодо наявних у справі доказів, які, на його думку, є неналежними:
опис вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" та відповідний касовий чек від 23.03.2017 (т.1, а.с.36) – відсутнє найменування вузла зв`язку, номер відправлення, зазначений на описі вкладення 221125897, не співпадає з номером відправлення на чеку 0311321125897, дані про відправлення відсутні в системі Укрпошти, лист направлений не на адресу орендодавця та не був отриманий адресатом;
опис вкладення у цінний лист на ім`я директора ТОВ "Інпайп" та відповідний чек від 10.04.2017 (т.1, а.с.185, 186) - відсутнє найменування вузла зв`язку, номер відправлення, з опису вкладення не вбачається зміст відправлення, дані про відправлення відсутні в системі Укрпошти, лист не був отриманий адресатом;
опис вкладення у цінний лист на ім`я директора ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" та відповідний чек від 10.04.2017 (т.1, а.с.185, 187) - номер відправлення, зазначений на описі вкладення 21108666, не співпадає з номером відправлення на чеку 0311321108666, з опису вкладення не вбачається зміст відправлення, дані про відправлення відсутні в системі Укрпошти, лист не був отриманий адресатом;
опис вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Інпайп" та відповідний чек від 06.07.2017 (т.1, а.с.37) – номер відправлення, зазначений на описі вкладення 0811200296050, не співпадає з номером відправлення на чеку 0100100296050, дані про відправлення відсутні в системі Укрпошти, лист не був отриманий адресатом;
опис вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ "Комбікормовий завод Любимівський" (т.1, а.с.38) - номер відправлення, зазначений на описі вкладення 0811200296042, не співпадає з номером відправлення на чеку 0100100296042, дані про відправлення відсутні в системі Укрпошти, лист не був отриманий адресатом.
У вказаних поясненнях позивач також наполягає на тому, що надане ТОВ "КреМікс" роз`яснення начальника відділення поштового зв`язку Дмитрівка ПАТ КМД УкрПошта від 21.11.2018 не відповідає встановленим вимогам до документа – а саме, не зазначено, на чий запит воно надано, підпис посвідчений печаткою для опису вкладення, складено роз`яснення тією ж особою, що зазначена в якості відповідальної особи на спірному опису вкладення; відповідач надав вказаний доказ лише в апеляційному суді при повторному розгляді справи, при цьому відсутні будь-які поважні причини пропуску встановленого ГПК України строку подання доказів.
До пояснень позивачем додано роздруківки з сайту Укрпошти щодо вищевказаної кореспонденції від 23.03.2017, 10.04.2017 та 06.07.2017 станом на 21.02.2019, у яких зазначено, що дані про відповідні відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
У судовому засіданні 21.02.2019 представник позивача підтримав викладену ним письмово позицію стосовно вищезазначених доказів.
Представник першого відповідача, ТОВ "КреМікс" зазначив про наявність у нього оригіналів документів, які позивач просив надати для огляду у заяві від 21.02.2019 (вх.№1972).
Оригінали вищевказаних документів було оглянуто судом та встановлено, що наявні у матеріалах справи копії відповідають оригіналам.
Присутній у судовому засіданні 21.02.2019 представник другого відповідача, ТОВ "Новакорм", який не брав участі у попередніх судових засіданнях, хоча був повідомлений належним чином про час та місце їх проведення, письмового відзиву (пояснень) суду не надав, усно зазначив, що, на його думку, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було порушено норм процесуального права, а щодо суті спору, ТОВ "Новакорм" залишає вказане питання на розсуд суду.
У судовому засіданні 21.02.2019 було оголошено перерву до 25.02.2019.
25.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" звернулося з заявою про відвід колегії суддів: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., зазначаючи, що підстава такого відводу виникла лише 21.02.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №922/2665/17 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.
Задоволено заяву суддів Східного апеляційного господарського суду Шевель О.В., Тарасової І.В., Фоміної В.О. про самовідвід.
Зупинено провадження у справі № 922/2665/17 для вирішення питання про відвід в порядку, визначеному ст.39 ГПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 р. для розгляду заяви про відвід в порядку ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено суддю Черноту Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 р. у задоволенні заяви директора (В.Г. Костирко) Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм», м. Харків про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Шевель О.В., судді Фоміна В.О., Тарасова І.В. у справі №922/2665/17 відмовлено.
Зважаючи на те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 р. у справі № 922/2665/17 було задоволено заяву суддів Східного апеляційного господарського суду Шевель О.В., Тарасової І.В., Фоміної В.О. про самовідвід, розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 р. для розгляду справи № 922/2665/17 сформовано колегію суддів у складі: Дучал Н.М. – головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №922/2665/17 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі №922/2665/17 до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2019 об 11:30 год.
Ухвалою суду від 04.04.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.04.2019 до 11:30 год.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019, у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Дучал Н.М., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.
Ухвалою суду від 18.04.2019 у зв`язку зі зміною складу судової колегії, розгляд справи було відкладено на 21.05.2019.
23.04.2019 р. через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Новакорм” про відвід судді Тихого П.В. від розгляду справи №922/2665/17.
Для розгляду заяви про відвід протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019, у зв`язку з відпусткою судді Слободіна М.М., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 визнано необґрунтованою заяву ТОВ “Новакорм” про відвід судді Тихого П.В. та передано справу для вирішення питання про відвід судді Тихого П.В. у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 р. для вирішення питання про відвід визначено суддю Пушай В.І.
Ухвалою суду від 25.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Новакорм” про відвід судді Тихого П.В. від розгляду справи № 922/2665/17.
21.05.2019 представник першого відповідача надав суду письмові пояснення (вх.№4973).
Ухвалою суду від 21.05.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2019.
Ухвалою суду від 23.05.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.06.2019.
Перший відповідач 05.06.2019 подав до суду письмові пояснення (вх.№5510 та вх.№5511) та промову в судових дебатах (вх.№5512).
В судовому засіданні 05.06.2019, представник першого відповідача підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Другий відповідач на судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судом засобами поштового зв`язку направлялись копії ухвал на адресу останнього, зазначену у позовній заяві, та яка зазначена як юридична адреса останнього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вказані ухвали повернулась на адресу суду з відміткою пошти “за закінченням встановленого строку зберігання”.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. №28, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки неявка другого відповідача на судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстнацій, 21.02.2017 між ТОВ "Комбікормовий завод "Любимівський" (в особі директора Внукова Є.М.), «Балансоутримувач», ТОВ "Інпайп" (в особі директора ОСОБА_1 М ОСОБА_2 ) «Орендодавець», та ТОВ "Кремікс" (в особі голови Товариства Вовкотруба Ю.М.) «Орендар», укладено договір оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази, згідно з п.1.1. якого, цей договір регулює цивільно-правові відносини орендодавця, балансоутримувача і орендаря, пов`язані з передачею в оренду комплексу нежитлових будівель виробничої бази, що перебуває у власності балансоутримувача на підставі свідоцтва від 20.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №1578 та використовується з правом надання в оренду (суборенду) орендодавцем на підставі договору №01/12/16 від 01.12.2016.
Відповідно до п.1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (без права передання в суборенди чи в користування в інший спосіб третім особам) комплекс нежитлових будівель виробничої бази, який розташований за адресою: Херсонська область, Каховський район, смт. Любимівка, вул. Мелітопольська, 95, та складається з: А - адмінбудівля, під А - підвал, а - вхід в підвал, а1, а2 - ганки, площею 467,4 кв. м; Б - виробничий цех площею 870,1 кв. м; В - туалет; Г - бокс площею 467,4 кв. м; Д - бокс площею 264,4 кв. м; Є - заправка площею 6,9 кв. м; З - прохідна площею 16,8 кв. м; М - токарний цех площею 16,2 кв. м; О - трансформаторна площею 49,9 кв. м; П - насосна площею 16,6 кв. м; Р - прохідна площею 6,8 кв. м; С - вагова з навісом; № 1-9, 12-14 - огорожа; № І-ХІІ - споруди, а також майно для виробництва комбікорму. Загальна вартість орендованого майна становить 2 422 830,42 грн.
Майно здається в оренду з метою використання для здійснення господарської діяльності в сфері виробництва та переробки комбікормів(п.1.3. договору).
Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості з узгодженням сторін (п. 1.4. договору).
Відповідно до п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна з урахуванням викладеного у п. 2.2. даного договору.
Відповідно до п. 2.2. договору враховуючи обставини фактичного користування орендарем майном протягом періоду з 23.12.2016 по 20.02.2017 з метою унормування і приведення у відповідність законодавству взаємних правових і фінансових відносин, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони (орендар, балансоутримувач та орендодавець) встановили, що умови даного договору застосовуються і до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме - у період з 23.12.2016 по 20.02.2017.
Відповідно до п.3.1. договору розмір орендної плати за період з 23.12.2016 по 28.02.2017 становить 217 546,50 грн. та підлягає сплаті орендарем орендодавцю протягом 7 днів з моменту підписання акту приймання-передачі майна з оренди.
У разі закінчення строку дії цього договору та фактичного продовження користування майном, застосовуються норми ст. 785 ч. 2 ЦК України. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі (п.3.2. договору).
Відповідно до п.4.2. договору орендодавець зобов`язується, зокрема: передати Орендарю майно за цим договором по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з цим договором; не втручатися в господарську діяльність Орендаря, не чинити перешкод Орендарю в користуванні майном та не чинити перешкод у здійсненні Орендарем будь-яких його прав, що виникатимуть з цього договору; в день закінчення договору надіслати уповноваженого представника для складання акту приймання-передачі майна та підписати відповідний акт.
Згідно з пп. д) п.5.2. договору орендар зобов`язується у випадку закінчення, розірвання або дострокового припинення цього договору здати орендодавцю орендоване майно по акту прийому-передачі у стані, в якому його було отримано, з врахуванням його нормального зносу та провести кінцевий розрахунок по орендній платі та інших випадках за весь час оренди.
Згідно розділу 7 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2017, з врахуванням викладеного у п. 2.2. даного договору(п.7.1.). Умови договору в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати діють до повного виконання зобов`язань(п.7.2.). Термін дії договору продовженню не підлягає(п.7.3.). У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю на 7 календарний день з моменту припинення дії договору оренди. Повернення майна, зокрема, передбачає забезпечення орендарем відсутності на території комплексу своїх працівників та їх особистих речей (п.7.4.).
Пунктом 8.6. договору сторони домовилися, що електронні та/або факсимільні копії договору та додатків до нього, які є його невід`ємною частиною є дійсними до моменту обміну оригіналами.
Факт передачі та приймання майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 21.02.2017.
На забезпечення виконання ТОВ "КреМікс" прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017, між позивачем, в якості кредитора та другим відповідачем (ТОВ "Новакорм"), в якості поручителя, 21.02.2017 був укладений договір поруки, відповідно до п. 1. якого поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ «Кремікс» (Боржник) у повному обсязі зобов`язань, що виникли з договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017.
Згідно з п. 3 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання першим відповідачем зобов`язань за основним договором у повному обсязі, включаючи сплату орендної плати, пені за користування об`єктом оренди понад строки, визначені договором, інфляційні нарахування, та 3 проценти річних від простроченої суми боргу.
У випадку порушення ОСОБА_3 договору Боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники(п.4 договору поруки).
В разі невиконання Боржником своїх зобов`язань за основним договором Кредитор направляє Поручителю вимогу (п.5).
Пункт 6 договору поруки встановлює обов`язок поручителя при порушенні боржником зобов`язання за основним договором, виконати частково за нього зобов`язання у 3-триденний строк з дня отримання вимоги від кредитора (позивача) в обсязі визначеному у п. 3 цього договору.
Як зазначено в позові, в порушення умов договору відповідач не повернув орендоване майно та продовжує користуватись їм по сьогоднішній день.
Вимогою кредитора, що датована 28.07.2017, позивач звернувся до ТОВ «Кремікс», в якій, у зв`язку з порушенням строку повернення об`єкту оренди, вимагав сплати неустойки у сумі 774 208,82 грн. на протязі 7 днів з дня отримання цієї вимоги.
З аналогічною вимогою позивач звернувся і до поручителя ТОВ «Новакорм».
Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на те, що в порушення умов договору (п.4.1. договору), позивачем не був направлений уповноважений представник для складання акту приймання-передачі.
23.03.2017 відповідачем було направлено на адресу директора ТОВ «Комбікормовий завод «Любимівський» та ТОВ «Інпайп» лист з пропозицією укладання договору оренди комбікормового заводу «Любимівський», та з вимогою підписати акт приймання-передачі майна від 28.02.2017, оскільки з 01.03.2017 ТОВ «Кремікс» не використовує комплекс нежитлових будівель виробничої бази, а директор ТОВ «Комбікормовий завод «Любимівський», який одночасно є директором ТОВ «Інпайп», ухиляється від підписання акту приймання-передачі майна (а.с.35-36 т.1).
На підтвердження обставин звільнення орендованих будівель першим відповідачем надана копія доповідної записки від 09.03.2017 від директора по виробництву директору ТОВ "Кремікс", в якій зазначено, що з 01.03.2017 було припинено використання зазначеного майна (а.с.74-75 т.1).
06.07.2017 відповідачем направлено ТОВ «Комбікормовий завод «Любимівський» та ТОВ «Інпайп» акт приймання-передачі з оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази до договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 28.02.2017 (а.с.37-38 т.1).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КреМікс» порушено умови договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017 та ч. 1 ст. 785 ЦК України щодо повернення орендованого майна орендодавцю за актом приймання-передачі та не надано доказів, щодо вчинення всіх можливих та необхідних дій за для повернення орендованого об`єкта позивачу. З ТОВ "Новакорм" кошти стягнуто як з поручителя, який згідно з договором від 21.02.2017 зобов`язався забезпечити виконання ТОВ "КреМікс" своїх зобов`язань за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017, однак не сплатив відповідну суму на вимогу позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нерухомого майна. Таким чином, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно розділу 7 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2017, з врахуванням викладеного у п. 2.2 даного договору. Термін дії договору продовженню не підлягає.
Таким чином, укладений між сторонами договір припинив свою дію з 28.02.2017, у зв`язку з чим, відповідно до пп. д) п.5.2. договору у ТОВ “КреМікс” виник обов`язок щодо повернення об`єкта оренди позивачу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та доведено позивачем, об`єкт оренди не переданий позивачу в порядку визначеному умовами договору та нормами чинного законодавства. У зв`язку з чим, як зазначає позивач, відповідачем 1 порушено умови договору та вимоги законодавства щодо своєчасного повернення об`єкту оренди, на підставі чого позивач звернувся до суду за для солідарного стягнення неустойки з відповідачів.
Водночас, в постанові від 30.05.2018 Верховний Суд зазначив, що при розгляді справи попередніми судами не враховано, що законом і підпунктом "д" пункту 5.2 договору обов`язок здачі (повернення) орендованого майна по акту покладено на Орендаря, однак, суди не перевірили, чи доводить Відповідач-1 належними і допустимими доказами, що вживав всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди. Суд першої інстанції, відхиливши доводи Орендаря про надіслання 06.07.2017 на адресу Орендодавця акта приймання-передачі майна, не перевірив, чи отримав Орендодавець такий акт, а також які правові наслідки в залежності від встановлених обставин. В свою чергу, апеляційний господарський суд під час перегляду рішення суду першої інстанції, фактично переклав обов`язок щодо повернення майна з оренди, в тому числі й оформлення документа з повернення майна, з Орендаря на Орендодавця, тоді як з пункту 4.2 договору не вбачається, що саме Орендодавець несе обов`язок повернення майна та має скласти акт прийому-передачі майна з оренди. Зазначений пункт договору зобов`язує Орендодавця лише направити уповноваженого представника для складання акту та його підписання. До того ж, на стадії апеляційного перегляду рішення до матеріалів справи долучено лист Відповідача-1 №1040 від 10.04.2017, в якому викладено текст акту приймання-передачі спірного майна, а також надано докази його направлення Позивачу, проте суд апеляційної інстанції не надав оцінки поданню в суді апеляційної інстанції додаткових доказів. Отже, суди мали б дослідити обставини вжиття Орендарем всіх залежних від нього заходів щодо повернення об`єкта оренди, у зв`язку з закінченням строку оренди, оскільки вина Орендаря у разі несвоєчасного повернення орендованого майна, в силу вимог статті 614 ЦК України, презюмується.
Виходячи з чого, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при повторному розгляді справи, судом необхідно дослідити обставини вжиття першим відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо повернення об`єкту оренди позивачу, у зв`язку з чим, додатковому дослідженню підлягають доводи першого відповідача про надіслання 06.07.2017 на адресу позивача акта приймання-передачі майна, а також доводи першого відповідача щодо надіслання позивачу листа №1040 від 10.04.2017.
Місцевим судом правомірно вказано, що відповідно до ст. 614 ЦК України, обов`язок доведення відсутності у діях першого відповідача вини щодо порушення умов договору оренди з повернення об`єкта оренди позивачу покладається на ТОВ "КреМікс".
Таким чином, виконуючи вказівку Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до матеріалів справи, основними доказами першого відповідача, які, підлягають додатковому дослідженню та на думку відповідача свідчать про вчинення останнім всіх необхідних дій щодо повернення майна є докази поштового відправлення від 06.07.2017 та лист №1040 від 10.04.2017 з доказами його надіслання позивачу.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтями 78 та 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. В свою чергу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо доказів поштового відправлення від 06.07.2017, а саме опису вкладення до поштового відправлення та чеку, як встановлено судом при огляді оригіналів вказаних документів, трек-номер вказаний у описі не співпадає з трек-номером вказаним у чеку, який подано ТОВ “КреМікс” в якості доказів надіслання листа з визначеним описом вмістом, окрім цього дата відбитку штемпеля на описі поштового вкладення та дата зазначена в чеці є різними, що на думку суду свідчить про неналежність та не допустимість вказаного доказу.
Перший відповідач надав до суду апеляційної інстанції лист начальника ПАТ КМД Укрпошта ВПЗ Дмитрівна Собко І.С. від 28.11.2018, в якому роз`яснено, щодо того, що в липні 2017 року у відділенні зв`язку Дмитрівка відбулася поломка апарату, у зв`язку з чим був виданий тимчасовий апарат для друку чеків. У зв`язку із цим трек-номер 0811200296050, вказаний у описі вкладення до цінного листа, направленого ТОВ “КреМікс” до ТОВ «Інпайп» 06.07.2018 є тотожним з трек-номером 0100100296050, вказаним у фіскальному чеку до цього листа від 06.07.2017. (т.3 а.с.92).
Позивачем було направлено адвокатський запит щодо вказаного роз`яснення начальника ПАТ КМД Укрпошта ВПЗ Дмитрівна Собко ОСОБА_4 .С до ПАТ «Укрпошта» щодо надання інформації щодо доказів направлення листа на ім`я ТОВ «Інпайп» та надання пояснень щодо листа начальника відділення поштового зв`язку від 21.11.2018.
У доданому позивачем листі-відповіді на адвокатський запит вказано, що ОСОБА_5 не мала повноважень на надання вказаних роз`яснень. Крім того, Укрпошта вказує, що такі роз`яснення не можуть вважатися офіційною відповіддю Укрпошти, а відповідно до пояснень начальника ВПЗ Дмитрівна, 08112 ОСОБА_5 , письмові роз`яснення 21.11.2018 надані нею помилково. (т.4 а.с.35).
Що стосується листа №1040 від 10.04.2017 з доказами його надіслання позивачу, суд першої інстанції, виконуючи вказівку Верховного Суду, зазначив про те, що так, дійсно в матеріалах справи наявні докази направлення вказаного листа на адресу позивача, однак, як вбачається з опису поштового вкладення в ньому відсутній трек-номер поштового відправлення описом якого є вказаний доказ, крім цього, як вбачається з чеку від 10.04.2017, перший відповідач дійсно здійснював надсилання поштової кореспонденції на адресу позивача, однак, враховуючи відсутність належного опису вкладення у відповідне поштове відправлення, суд не в змозі дослідити, які саме документи були надіслані позивачу. Водночас, перевіряючи за трек-номером вказаному у чеці від 10.04.2017 рух поштового відправлення, вбачається, що вказане поштове відправлення не було отримано позивачем з відміткою “Відправлення не вручене під час доставки: інші причини”, що свідчить про неотримання позивачем вказаного листа, у зв`язку з чим, суд зазначає про те, що наявність листа №1040 від 10.04.2017 та доказів його надіслання не достатнім доказом з підстав якого позов не може бути задоволено.
Окрім цього, місцевий суд вірно зазначив, що лист №1040 від 10.04.2017 був надісланий на адресу ТОВ “Комбікормовий завод “Любимівський”, однак у разі припинення договору оренди, здати орендоване майно орендар зобов`язаний саме орендодавцю, тобто позивачу по справі - ТОВ "Інпайп", у зв`язку з чим, докази направлення листа на ім`я та адресу балансоутримувача - ТОВ "Комбікормовий завод "Любиміський" не можуть слугувати належними доказами виконання першим відповідачем умов договору оренди щодо повернення майна.
Разом з цим, суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи достовірних доказів направлення позивачем повіреного для прийняття об`єкта оренди, оскільки обов`язок щодо повернення об`єкта оренди згідно пп. д) п. 5.2. договору покладається безпосередньо на першого відповідача, а тому відповідно до ст. 614 ЦК України та ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування обставин щодо ухилення позивача від прийняття виконання зобов`язання з повернення об`єкту оренди позивачу, покладається на першого відповідача, окрім цього вказаний обов`язок ніяким чином не залежить від дій (бездіяльності) позивача щодо направлення повіреного уповноваженого на прийняття об`єкту оренди та складання відповідного акту.
Що стосується опису вкладення поштового відправлення у лист адресований ТОВ “Комбікормовий завод “Любимівський”, суд оцінює даний доказ критично та зазначає про те, що по-перше: вказаний лист адресований балансоутримувачу майна, а не позивачу, як орендодавцю за договором оренди, а по-друге: вказані докази підтверджують факт надіслання балансоутримувачу пропозицій щодо укладання договору оренди та вимоги підписати акт приймання-передачі, що в своїй сукупності не може прийматись судами в якості доказів вчинення першим відповідачем дій направлених на повернення, безпосередньо позивачу орендованого майна.
Також, я вірно вказано місцевим судом, відповідач не був обмежений у захисті своїх прав як орендаря, оскільки мав можливість звернутись з позовом до суду з вимогами до позивача щодо зобов`язання останнього прийняти об`єкт оренди, однак відповідачем не наведено, які саме дії крім надіслання поштових повідомлень здійснював відповідач за для виконання свого обов`язку з повернення об`єкту оренди. Крім того, першим відповідачем не наведено обставин, за яких воно не мало можливість передати майно позивачу, що свідчить про наявність вини першого відповідача у неповерненні майна. Водночас в матеріалах відсутні докази, а першим відповідачем не доведено обставини, які б свідчили про недобросовісну поведінку позивача щодо ухилення останнього від прийняття виконання зобов`язання з повернення майна ТОВ “КреМікс”, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не вчинено всіх можливих та необхідних за для виконання обов`язку з повернення майна з оренди.
Водночас, щодо долучених відповідачем доказів, а саме заяв свідків ОСОБА_4 .Пінтійського, Л.О. Божко та В.В. Дідика, місцевий суд правомірно вказав, що дані заяви подано першим відповідачем з порушенням строку на подання доказів без обґрунтування поважності причин пропуску необхідного процесуального строку, разом з цим, дослідивши відомості вказані у цих заявах, суд зазначає про те, що жодної інформації щодо здійснення відповідачем 1 дій направлених на повернення орендованого майна позивачу у них не міститься, окрім цього, відомості, які вказані в заявах свідків стосуються виключно інформації щодо припинення використання орендованого майна відповідачем, однак вказані обставини не входять до предмету доказування, оскільки предметом даної справи є стягнення неустойки за порушення першим відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення орендованого майна.
Щодо постанови про закриття кримінального провадження від 09.10.2018, суд зазначає про те, що відповідно до ст. 75 ГПК України, обставинами, які звільняються від доказування є обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, водночас вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, таким чином, виходячи з аналізу вказаної норми, обставини встановлені постановою про закриття кримінального провадження не мають обов`язкового значення при розгляді даної справи, а тому правомірно відхилені судом першої інстанції.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що спірним договір не укладався між сторонами, оскільки для укладення договору в електронній формі законодавством встановлено особливу процедуру. Апелянт вважає, що відсутність електронного цифрового підпису на спірному договорі дає підстави вважати про відсутність факту укладення цього договору.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Ст. 6 Закону передбачає можливість використання електронного підпису, але не встановлено його обов`язковості.
Крім того, судова колегія приймає до уваги ту обставину, що перший відповідач як у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.33-34), так і у наданих ним до матеріалів справи листах та актах приймання-передачі, адресованих ТОВ "Інпайп", посилається на договір оренди від 21.02.2017 із зазначенням строку його дії.
За таких обставин, судова колегія вважає, доводи першого відповідача безпідставними, оскільки матеріалам справи підтверджено, що ним визнавався факт існування спірного оренди від 21.02.2017, однак в подальшому змінено позицію щодо даної обставини.
З огляду на наведене та узгоджені в ньому сторонами строк дії договору, порядок повернення орендованого майна та розмір орендної плати, безпідставними є доводи апелянта про неможливість застосування до виниклих правовідносин ч.2 ст. 785 ЦК України.
Стосовно доводів апелянта, що позивач не є власником спірного майна, та обґрунтовує свої вимоги договором позички від 01.12.2016, який закінчив свою дію в грудні 2017, натомість позивач безпідставно заявлено вимогу про стягнення неустойки за 2018 рік, судова колегія зазначає про таке.
В матеріалах справи міститься договір позички №01/12/16 від 01.12.2016 (т.1 а.с.155-156), з розділу 5 (повернення предмета позички) вбачається, що протягом 5-ти днів з дня закінчення дії Договору, користувач зобов`язаний приготувати Предмет позички з поверненню Позичкодавцю.
Повернення Предмету позички оформлюється Актом приймання-передачі Предмету позички.
У момент підписання Акту приймання-передачі Предмету позички Користувач передає Позичкодавцю ключі та необхідні документи щодо Предмету позички.
Предмет позички вважається повернутим з моменту підписання Акту приймання-передачі Предмету позички.
Зважаючи на вищенаведені умови договору, позивач в судовому засіданні зазначив, що оскільки першим відповідачем досі не повернуто з оренди спірне майно, відтак він не має можливості повернути позичкодавцю Предмет позички за договором №01/12/16 від 01.12.2016.
Приймаючи до уваги те, що першим відповідачем не надано належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів, щодо вчинення всіх можливих та необхідних дій за для повернення орендованого об`єкта позивачу, враховуючи, що наведенні позивачем докази підтверджуються матеріалами справи та не спростовані належним чином відповідачами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо порушення ТОВ “КреМікс” умов договору оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази від 21.02.2017 та ч. 1 ст. 785 ЦК України щодо повернення орендованого майна орендодавцю за актом приймання-передачі.
Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Колегія суддів, з урахуванням меж перегляду апеляційної скарги, зазначає, що доводи першого відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та зводяться до переоцінки обставин, викладених в рішенні суду.
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені першим відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі №922/2665/17 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06.06.2019.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
