ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
07.05.2018 року справа № 908/3468/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий судді
Мартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Сгара Е.В.
розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
на ухвали Господарського суду
Запорізької області
від
13.12.2017 року
у справі
№908/3468/13(головуючий суддя Ніколаєнко Р.А., судді Кричмаржевський В.А., Черкаський В.І.)
за заявою до боржника керуюсий санацією про
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", м. Київ Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя Арбітражний керуючий ОСОБА_18, м. Запоріжжя банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 клопотання ОСОБА_4 про проведення судової експертизи від 01.11.2017, заяви позивача ОСОБА_4 від 08.11.2017 про забезпечення позову, від 08.11.2017 про витребування доказів, клопотання адвоката ОСОБА_6 від 11.11.2017 про проведення експертизи, клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 від 14.11.2017 про витребування доказів, клопотання адвоката ОСОБА_6 від 14.11.2017 про надання пояснень посадовими особами ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", усні клопотання кредитора ФОП Руденка А.П. про розгляд справи після задоволення його клопотання про проведення санації боржника, про розгляд справи в одному провадженні (судовому засіданні) зі справою про банкрутство, про передачу інформації прокурору про злочинну діяльність ОСОБА_18. із зазначенням в ухвалі про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 залишено без задоволення.
Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 заяву ОСОБА_4 про відвід судді Ніколаєнку Р.А. відхилено.
Також, 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 Господарським судом Донецької області винесено ухвалу, якою заяву представника кредитора ФОП Руденка А.П. адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Ніколаєнку Р.А. відхилено; заяву кредитора ФОП Руденка А.П. про відвід суддям колегії Ніколаєнку Р.А., Черкаському В.І., Юлдашеву О.О. (всьому складу суду) відхилено.
Разом з тим, іншою ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", представництво якого здійснено акціонером ОСОБА_4, та ОСОБА_4 в частині вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18 на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" та його акціонера ОСОБА_4 62081286,90 грн. збитків, завданих господарському товариству його посадовими особами, залишено без задоволення; в частині вимог до відповідача-2 - ОСОБА_17 провадження за заявою припинено.
Не погодившись з ухвалами прийнятими господарським судом першої інстанції до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вдруге звернувся ОСОБА_4, який просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 13.12.2018 року.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про проведення експертизи, про витребування показань свідків, про витребування доказів, про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складні: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з наступних підстав.
Згідно з приписами п. 13 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст.93 Господарського процесуального кодексу України № 1799-XII від 06.11.91 року у редакції, яка діяла до 14.12.2017 року включно, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Європейський суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження ухвал суду від 13.12.2017 року скаржник зазначає, що у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину ухвал, повний текст ухвал офіційно опубліковано на сайті Єдиний державний реєстр судових рішень 21.12.2017 року. Вказані ухвали були оскаржені, однак у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір у повному обсязі та наданням до апеляційного суду неналежних доказів на підтвердження сукупного річного доходу з метою отримання пільги на зменшення судового збору, апеляційна скарга ухвалою суду від 12.02.2018 року була повернута скаржнику. Тож, апелянту був потрібен час для отримання довідки з податкової інспекції про сукупний річний дохід.
З матеріалів справи та апеляційної скарго колегією суддів встановлено наступне.
Оскаржувані ухвали прийняті судом першої інстанції - 13.12.2017 року, строк на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою закінчився 18.12.2017 року.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2018 року апелційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 повернуто скаржнику.
До матеріалів апеляційної скарги додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №27888/10/04-82-08-29 від 12.03.2018 року.
Відповідно до штемпелю ПАТ "Укрпошта", що міститься на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, відправлене передане до організації поштового зв'язку 13.04.2018 року.
Однак, до апеляційної скарги не надано доказів, які свідчили, які саме обставини заважали апелянту цілий місяць звернутися з апеляційною скаргою після отримання довідки з податкової інспекції в період з 12.03.2018 року по 13.04.2018 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження вказані апелянтом в клопотанні є неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок подання апеляційної скарги, її форма та зміст визначені ГПК України, зокрема, ст. ст. 257-259 ГПКУкраїни.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Згідно з ч.3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Як вбачається з апеляційної скарги, яка оформлена як єдиний документ, апелянт ОСОБА_4 не погоджується одночасно з чотирма процесуальними документами, при цьому лише два є такими, заперечення на які включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
При цьому в прохальній частині апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 та не зазначає, яку саме з ухвал просить скасувати.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що одночасне оскарження різних процесуальних документів суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду позовної заяви про стягнення солідарно 62081286,90 грн. збитків, завданих господарському товариству його посадовими особами та клопотання про проведення судової експертизи, заяви про забезпечення позову, заяви про витребування доказів, клопотання адвокатк про проведення експертизи, клопотання адвоката про витребування доказів, клопотання про надання пояснень посадовими особами ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", клопотань про розгляд справи після задоволення клопотання про проведення санації боржника, про розгляд справи в одному провадженні (судовому засіданні) зі справою про банкрутство, про передачу інформації прокурору про злочинну діяльність ОСОБА_18. із зазначенням в ухвалі про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, в одній апеляційній скарзі перешкоджає їх одночасному розгляду в апеляційному порядку.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів справи судом встановлено, що однією з ухвал, з якою не згоден апелянт було розглянуто позовну заяву, в якій заявлено майнову вимогу, а саме стягнення солідарно 62081286,90 грн збитків, завданих господарському товариству його посадовими особами.
Відповідно до пп.1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору на дату звернення ОСОБА_4 до суду першої інстанції (31.12.2016 року) становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).
Отже, звертаючись до суду першої інстанції заявник позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 206700,00 грн.
Пп.4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Тому звертаючись до суду апеляційної інстанції на ухвалу суду від 13.12.2017 року, якою розглянуто позовні вимоги ОСОБА_4 скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 310050,00 грн. (206700,00 грн.х150%).
Крім того, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду апеляційної інстанції на ухвалу суду від 13.12.2017 року, якою розглянуто заяви та клопотання ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_6, ФОП Руденка А.П. апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Разом з тим, до апеляційної скарги ОСОБА_4 додано клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до зави про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до пп. 3 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлено ставку у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 881,00 грн.
До апеляційної скарги ОСОБА_4 додано: квитанцію ПАТ "А-Банк" №1056724 від 12.04.2018 року на суму 2000,00 грн.; квитанцію ПАТ "А-Банк" №0.0.926572111.1 від 26.12.2017 року на суму 1600,00 грн.; квитанцію ПАТ "А-Банк" №0.0.885202326.1 від 03.11.2017 року на суму 880,00 грн., в яких не зазначено номер справи, у межах якої сплачується судовий збір та яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Крім того, оплата судового збору за квитанцією ПАТ "А-Банк" №0.0.885202326.1 від 03.11.2017 року на суму 880,00 грн. здійснена до винесення оскаржуваних ухвал.
Разом з тим, до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про зменшення судового збору.
В обгрунтування заявленого клопотання про зменшення сплати судового збору апелянт посилається на те, що він є єдиною заінтересованою особою у відновленні платоспроможності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ним ініційовано більше 10 судових процесів у всіх судових інстанціях, тому сплата судового збору у розмірі 310 050,00 грн. є для нього непосильним тягарем. Апелянт зазначає, що є фізичною особою і його доходом є заробітня плата, загальний розмір якої за 2017 рік у відповідності до довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів від 12.03.2018 року за вирахуванням утриманих податків складає 350092,00 грн.
Апелянт посилається, що відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" має право на пільги по сплаті судового збору по даній справі шляхом зменшення суми судового збору, оскільки сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу (350092,0*5%=17504,6 грн.)
Тому апелянт просить зменшити розмір судового збору до 4480,00 грн. та визнати, що невикористаний судовий збір, сплачений на рахунки Донецького апеляційного господарського суду за квитанцією ПАТ "А-Банк" №0.0.926572111.1 від 26.12.2017 року на суму 1600,00 грн. та за квитанцією ПАТ "А-Банк" №0.0.885202326.1 від 03.11.2017 року на суму 880,00 грн. такими, що сплачені за подання апеляційної скарги по даній справі.
Однак суд не може вважати, що квитанції №0.0.926572111.1 від 26.12.2017 року на суму 1600,00 грн. та №0.0.885202326.1 від 03.11.2017 року на суму 880,00 грн., є такими, що сплачені за даною апеляційною скаргою, оскільки скаржником не зазначено номер справи, у межах якої сплачується судовий збір та яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Тому апеляційний суд не має можливості встановити, чи сплачувався судовий збір за цими квитанціями з метою оскарження інших процесуальних документів, у інших справах та чи не винесено у цих провадженнях рішення по суті. Таким чином, апелянту необхідно чітко визначитися із рішенням або ухвалою суду, яка оскаржується в даному апеляційному провадженні.
Викладені вище обставини відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260, ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалиГосподарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3468/13 - залишити без руху.
2.Зобов'язати ОСОБА_4 усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:
-надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження;
-уточнити, яке саме судове рішення оскаржує ОСОБА_4;
-надати до Донецького апеляційного господарскього суду належні докази оплати судового збору у відповідповідності до заявлених апеляційних вимог, заяв та клопотань.
3.Роз'яснити ОСОБА_4, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді Т.Д. Геза
Е.В. Сгара
