ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/3468/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: не з`явився,
відповідача-3: не з`явився,
відповідача-4: Борейко Н.О.,
відповідача-5: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 26.09.2023 в частині задоволення вимог до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
у справі № 908/3468/13
за позовом ОСОБА_1
до 1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"; 4. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд"
про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 №050508-Z
у межах справи №908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод",
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позову та хід розгляду справи
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог у зв`язку з відмовою від частини позовних вимог) про часткове визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 №050508-Z (із змінами та доповненнями, далі - Договір застави), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - Відповідач-1) і Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - Відповідач-4) в частині забезпечення кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (далі -Відповідач-3), права вимоги за яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (далі - Відповідач-2) за договором про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 №250713/1 (далі - Договір відступлення).
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 у справі №908/719/16 задоволено позовні вимоги щодо Відповідача-1 і Відповідача-4, визнано недійсним Договір застави, позовні вимоги до Відповідача-2 і Відповідача-3 залишено без задоволення.
3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №908/719/16 рішення суду першої інстанції скасовано, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (далі - Відповідач-5), прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі №908/719/16 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано до Господарського суду Запорізької області для нового розгляду по суті в межах справи №908/3468/13 про банкрутство Відповідача-1.
5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі №908/3468/13 позов задоволено, визнано недійсним Договір застави.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
7. Постановою Верховного Суду від 21.07.2022 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір застави, право вимоги за яким передано Відповідачу-2 за Договором відступлення, в частині забезпечення вимог Відповідача-4 за кредитною угодою №050508-КЛВ від 05.05.2008.
9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 07.11.2023, апеляційну скаргу Відповідача-4 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Відповідача-4.
Стислий зміст заяви
10. Позивач 08.09.2023 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем у зв`язку з розглядом справи, у сумі 235000,00 грн, стягнення їх солідарно з відповідачів (далі - Заява).
11. Заяву мотивовано необхідністю здійснення розподілу судових витрат, понесених Позивачем під час розгляду цієї справи, за наслідками її розгляду по суті.
Стислий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
12. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 Заяву задоволено частково, стягнуто з Відповідача-4 і з Відповідача-1 на користь Позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з апеляційним переглядом справи, в сумі по 6000,00 грн з кожного, у решті вимог Заяви відмовлено.
13. Додаткову постанову мотивовано висновком про обґрунтованість, співмірність та розумність витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи в розмірі 13000,00 грн, яка підлягає присудженню до стягнення на користь Позивача з Відповідача-4 і Відповідача-1 у рівних частках, адже спір у справі виник саме внаслідок неправильних дій зазначених осіб.
14. Водночас суд апеляційної інстанції виснував про відсутність правових підстав для розподілу ним інших витрат, пов`язаних з наданням Позивачу професійної правничої допомоги адвоката за увесь час розгляду цієї справи, виходячи з приписів частин 4, 5, 8, 14 статті 129, частини 1 статті 244, пункті 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки нове рішення за наслідками апеляційного перегляду справи не прийнято.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
15. Відповідач-4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог до Відповідача-4, ухвалити нову, якою в задоволенні Заяви в частині вимог до Відповідача-4 відмовити повністю.
16. Касаційну скаргу мотивовано посиланням на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, передбачених у статтях 13, 86, 126, 129, частині 5 статті 236, 238, 282 ГПК України.
17. Відповідач-4 заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції про те, що спір у справі виник внаслідок його неправильних дій.
18. На думку Відповідача-4 судові витрати підлягали б стягненню з Відповідача-1, оскільки підстави недійсності Договору застави пов`язані з неправомірними діями саме його посадових осіб, які були фактично членами однієї родини та мали заінтересованість, тоді як Відповідач-4 не був обізнаний про родинні зв`язки відповідних осіб.
19. Також Відповідач-4 вважає додаткову постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині несправедливою, а суму витрат на правничу допомогу адвоката завищеною за рахунок доданої кількості годин, затраченої ним на складання процесуальних документів, зважаючи на досвід роботи, кількість років адвокатської практики та обізнаність зі справою.
20. Крім того, Відповідач-4 вважає оскаржувану постанову передчасною, посилаючись на подання ним касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у цій справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
21. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України.
22. Відзив мотивовано відсутністю в касаційній скарзі обґрунтувань щодо того, в якому саме питанні суд апеляційної інстанції неправильно застосував висновки Верховного Суду щодо застосування певної норми права.
23. Водночас Позивач наголошує, що спір у цій справі виник, зокрема, у зв`язку з неправильними діями Відповідача-4, поведінка якого була спрямована на затягування розгляду справи (протягом 7 років представники банку в процесуальних документах наводили одні й ті ж аргументи) без наміру для врегулювання спору мирним шляхом.
Позиція Верховного Суду
24. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
25. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова апеляційного господарського суду в частині стягнення з Відповідача-4 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених Позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом справи.
26. За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
27. Підпункт (в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України передбачає зазначення у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
28. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
29. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).
30. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).
31. При цьому за загальним правилом інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
32. Водночас у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
33. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
34. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
35. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
36. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
37. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
38. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
39. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
40. Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
41. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
42. Як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній додатковій постанові, представник Позивача до закінчення судових дебатів заявив про намір звернутися до апеляційного суду з заявою про розподіл витрат на правову допомогу з долученням відповідних доказів.
43. Дослідивши надані Позивачем разом із Заявою докази, апеляційний господарський суд встановив, що між Позивачем (замовник) і адвокатом Погрібною С.О. укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а замовник зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
44. Сторони підписали замовлення на надання правової допомоги до Договору (додаток №1), згідно з яким адвокат надає комплекс юридичних послуг щодо захисту порушених корпоративних прав замовника внаслідок укладення неправомірних правочинів та їх оскарження в процедурі банкрутства Відповідача-1, а вартість правової допомоги становить 500,00 грн за 1 годину витраченого адвокатом часу.
45. 08.09.2023 між адвокатом та замовником підписано акт виконаних робіт до Договору (далі - Акт), згідно з яким вартість наданих адвокатом послуг за увесь час розгляду справи за позовом Позивача про визнання недійсним Договору застави склала 235000,00 грн.
46. До Заяви долучено копії квитанцій до прибуткових касових ордерів про прийняття адвокатом Погрібною С.О. від Позивача грошових коштів у оплату правової допомоги.
47. Згідно з розрахунком судових витрат по справі №908/3468/13 за позовом Позивача про визнання недійсним Договору застави, який долучений до Заяви та є ідентичним з Актом, витрати Позивача на правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 склали 13000,00 грн, з яких: складання відзиву на апеляційну скаргу - 4000,00 грн (8 годин), складання заяви про відвід колегії суддів - 2000,00 грн (4 години), пояснення щодо подібності правовідносин - 2000,00 грн (4 години), представництво у суді апеляційної інстанції - 2000,00 грн (2 години), складання та надіслання відповідачам заяви про розподіл судових витрат - 3000,00 грн (6 годин).
48. Проте вказаний розрахунок містить арифметичну помилку, адже вартість представництва адвоката у суді апеляційної інстанції, виходячи з витраченого часу (2 години) та вартості правової допомоги (500,00 грн за 1 годину витраченого адвокатом часу) згідно з додатком №1 до Договору, має складати 1000,00 грн.
49. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач документально підтвердив понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги Відповідача-4 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13 у сумі 12000,00 грн.
50. Оцінивши наведену суму судових витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, враховуючи принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, апеляційний господарський суд визнав її обґрунтованою, співмірною, розумною та такою, що підлягає присудженню до стягнення на користь Позивача з Відповідача-1 і Відповідача-4 у рівних частках, тобто по 6000,00 грн.
51. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з обставин цієї справи, які свідчать про те, що спір виник саме внаслідок неправильних дій Відповідача-1 і Відповідача-4, між якими укладено спірний Договір застави.
52. Заперечуючи проти наведених висновків апеляційного господарського суду, Відповідач-4, зокрема, стверджує про завищення суми витрат на правничу допомогу адвоката через штучне завищення кількості годин, затрачених ним на складання документів, яка, на думку Відповідача-4, могла б складати вдвічі менше.
53. Верховний Суд вважає наведені аргументи Відповідача-4 безпідставними та необґрунтованими з огляду на обсяг і зміст відповідних відзиву на апеляційну скаргу, заяви про відвід тощо. При цьому Верховний Суд враховує відсутність підстав для висновку про те, що спірні правовідносини у цій справі, яка вже тривалий час розглядається судами та неодноразово передавалась на новий розгляд до суду першої інстанції, не є складними та не потребують витрат відповідної кількості часу для підготовки обґрунтованих заперечень на аргументи апеляційної скарги, зокрема, для аналізу та оцінки викладених у ній доводів, пошуку релевантної практики тощо. А посилаючись на те, що адвокат у справі обізнаний у цій справі, оскільки супроводжував її розгляд протягом понад десяти років, Відповідач-4 не наводить підстав для висновку про відсутність або незначну кількість у поданій ним апеляційній скарзі нових доводів, які потребували аналізу та підготовки аргументованих заперечень Позивача під час апеляційного розгляду справи.
54. Також підлягають відхиленню аргументи Відповідача-4 про безпідставне покладення на нього судових витрат у оскаржуваній частині як таких, що підлягають стягненню саме з Відповідача-1. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, з огляду на встановлені судами обставини та підстави задоволення позову, спір у цій справі виник саме внаслідок неправильних дій Відповідача-1 і Відповідача-4, які уклали спірний фраудаторний правочин - Договір застави.
55. Натомість твердження Відповідача-4 про те, що він не був обізнаний про родинні зв`язки та заінтересованість посадових осіб Відповідача-1, неправомірні дії яких визначені підставами недійсності Договору застави, не підтверджені посиланням на певні встановлені судами обставини, які б свідчили про неможливість дізнатися про наявність заінтересованості відповідних осіб при укладенні Договору застави в разі прояву Відповідачем-4 розумної обачності та звичайної зацікавленості особою його контрагента при тому, що двоє з членів наглядової ради мали однакове прізвище, яке також співпадало з прізвищем генерального директора Відповідача-3, вимоги до якого забезпечувалось Договором застави.
56. Крім того, Верховний Суд приймає до уваги, що судові витрати в оскаржуваній частині понесені Позивачем під час апеляційного перегляду справи саме за апеляційною скаргою Відповідача-4, який заперечував висновки місцевого господарського суду щодо визнання недійсним Договору застави, попри обізнаність з усіма встановленими обставинами справи, у тому числі й щодо порушення вимог законодавства при його укладенні. Отже, з огляду на залишення без задоволення апеляційної скарги Відповідача-4, покладення на нього тягаря відповідних судових витрат є обґрунтованим і справедливим.
57. У зв`язку з наведеним Верховний Суд відхиляє доводи Відповідача-4 про неправильне застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства, що регулює відповідні правовідносини, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
58. Водночас аргументи Відповідача-4 про передчасність оскаржуваної додаткової постанови у зв`язку поданням ним касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у цій справі, суперечать вимогам частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено десятиденний строк для ухвалення додаткового судового рішення з дня надходження відповідної заяви. Слід також зауважити, що на момент розгляду цієї касаційної скарги Верховний Суд здійснив перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень щодо вирішення спору по суті та постановою від 07.11.2023 залишив їх без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Звертаючись із касаційною скаргою, Відповідач-4 не спростував висновки суду апеляційної інстанції, не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права до встановлених ним обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної додаткової постанови.
60. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржувана додаткова постанова - залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №908/3468/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
