УХВАЛА
18 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 908/3468/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржника: Макаров К. Г., особисто
скаржника ОСОБА_1 : Погрібна С. О. (в режимі відеоконференції)
Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро": Дудник О. Є.
Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк": Максименко В. О.
Руденко А. П.: особисто (в режимі відеоконференції)
арбітражного керуючого Оберемка Р. А. (особисто в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2
про відвід колегії суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І.
від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022
у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючого), Білецької Л. М., Верхогляд Т. А.
на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021
та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021
у складі судді Черкаського В. І.
у справі за позовом ОСОБА_1
до
1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"
3. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
4. Публічного акціонерного товариства "ПАТ "Банк Кредит Дніпро"
5. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
6. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"
про визнання недійсними укладених між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" та Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" договору застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 31-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (зі змінами та доповненнями), від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-2 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" договору застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1-3/10 (зі змінами та доповненнями) та від 15.09.2011 № 583/16.1-3/11 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" договору застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-ОЗ-К/К/З (зі змінами та доповненнями) та договору поруки від 22.09.2011 № 249.301 (зі змінами та доповненнями)
в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 908/3468/13 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021, в якій ухвалою від 24.04.2023 поновлено провадження і призначено її до розгляду на 18.05.2023.
18.05.2023 до Верховного Суду (в системі "Електронний суд" та на електронну адресу) від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід колегії суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 908/3468/13 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021.
У судове засідання з`явились: скаржник ОСОБА_1 (особисто та його представник в режимі відеоконференції), представник Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (в режимі відеоконференції), представник Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (в режимі відеоконференції), Руденко А. П. (в режимі відеконференції) та арбітражний керуючий Оберемко Р. А. (в режимі відеоконференції).
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 908/3468/13 суд дійшов таких висновків.
Обґрунтовуючи подану заяву про відвід, Руденко А. П., з поміж іншого, посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, зокрема, з огляду на процесуальні рішення, прийняті суддями в інших справах зазначених в тексті заяви тощо.
Заявником не визначено в своїй заяві нормативного обґрунтування, однак за змістом викладених у ній доводів суд приходить до висновку, що остання за своїми мотивами підпадає під ознаки визначені пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Присутні в судовому засіданні представники Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" заперечили щодо поданої заяви про відвід суддів, арбітражний керуючий та представник касатора підтримали подану Руденком А. П. заяву.
Згідно з частиною першою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема згідно пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника, якими він обґрунтовує заяву про відвід, фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями, прийнятими в інших справах та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді, чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість чи необ`єктивність та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.
Отже, критична оцінка Руденком А. П. судових рішень у інших справах та незгода з такими рішеннями не свідчить про упередженість або необ`єктивність суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених вище норм ГПК України.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 908/3468/13 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумніви у неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статті 35 ГПК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 908/3468/13 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 232, 234, 235, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Банаська О. О., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 908/3468/13 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. І. Картере
