УХВАЛА
27 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4470/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз", скаржник)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021
у справі № 904/4470/16
за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Нафтогаз України")
до АТ "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 348 222 726,62 грн боргу за природний газ, 51 305 898,24 грн пені, 3 583 797,82 грн - 3% річних та 9 972 484,42 грн інфляційних втрат,
ВСТАНОВИВ:
АТ "Дніпропетровськгаз" 17.08.2021 (згідно з відбитком штемпелю) через Центральний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 904/4470/16; поновити АТ "Дніпропетровськгаз" строк на подання заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 за нововиявленими обставинами; заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 за нововиявленими обставинами задовольнити; скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.09.2021 касаційну скаргу АТ "Дніпропетровськгаз" у справі № 904/4470/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бенедисюк І.М. - головуючий, Селіваненко В.П., Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №904/4470/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Львов Б.Ю.
Розглянувши матеріали касаційної скарги АТ "Дніпропетровськгаз", Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відмовлено у відкритті провадження за заявою АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт/абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У поданій касаційній скарзі АТ "Дніпропетровськгаз" вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнятя із порушенням норм процесуального права і потребує скасуванню та прийняттю нового судового рішення із відмовою АТ "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог.
Проте, на порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції, АТ "Дніпропетровськгаз" не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідною частиною/абзацом/пунктом статті 287 ГПК України у разі оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, а також не вказує, яку саме норму процесуального права порушено судом апеляційної інстанції під час прийняття оспорюваного судового рішення.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.
Крім того, Верховний Суд зазнчає, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270 грн.
Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн.
Верховний Суд звертає увагу, що необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги, є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна касаційна скарга, та дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
Проте, долучене скаржником до касаційної скарги платіжне доручення від 29.07.2021 №209 (на підтвердження сплати ним судового збору за подачу даної касаційної скарги) не може бути прийняте Судом як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки в призначенні платежу за вказаним платіжним дорученням відсутня дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується. Крім того, зазначене платіжне доручення від 29.07.2021 №209 на суму 2 270 грн датоване раніше, ніж оскаржувана ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021.
Водночас слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
З огляду на викладене платіжне доручення від 29.07.2021 №209, надане скаржником, не може вважатися належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №904/4470/16.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали і яких саме норм, а також скаржником не додано документів, що підтверджують сплату ним судового збору у встановленому порядку за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №904/4470/16.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що АТ "Дніпропетровськгаз" необхідно зазначити підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (із визначенням абзацу/частини другої цієї статті), з належним обґрунтуванням, які саме норми процесуального права порушено судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали і у чому конкретно полягало таке порушення; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку за подання касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №904/4470/16.
Матеріали на усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі № 904/4470/16 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
